Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року Справа№200/6455/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 та інших додаткових виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням;

зобов`язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 та інших додаткових виплат із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням;

визнати протиправними дії стосовно утримання з доходів військового збору в період залучення до заходів національної безпеки та оборони;

зобов`язати нарахувати та виплатити суму утриманого з грошового забезпечення військового збору за період залучення до заходів національної безпеки та оборони.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проходження військової служби в спірний період розрахунок посадового окладу, окладу за військовим званням позивача протиправно визначалися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2018. Разом з тим, після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), відповідач мав керуватися положеннями попередньої редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704), відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.

До цього ж, виходячи з приписів пп.1.7, п.16-1 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України відповідач в період дії воєнного стану неправомірно проводив утримання військового збору з грошового забезпечення позивача, одночасно із нарахуванням та виплатою додаткової винагороди за участь в заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, що свідчить про залучення позивача до таких заходів та свідчить про протиправність утримання військового збору.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому визначив заперечення проти позову. У відзиві зазначено, що пункт 4 Постанови № 704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24.02.2018) установлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12. 13 і 14.". Окрім того, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. З урахуванням викладеного, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для обчислення розміру цих окладів у спірний період не застосовується. Отже, розрахунок складових грошового забезпечення позивача є правомірним та проводився відповідачем саме з тих показників, що визначені пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103), а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатком 1 та додатком 14.

Щодо військового збору відповідач зазначив, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Абзацом першим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів, які згідно з розд. IV цього кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України. Тобто, оскільки об`єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи у вигляді грошового забезпечення, отримані військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби (крім військовослужбовців строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу у вигляді грошового забезпечення), такі доходи оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.11.2023 позов залишено без руху. Ухвалами від 04.12.2023 повернуто позов в частині позовних вимог щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 20.05.2023, в іншій частині позовних вимог відкрито провадження у справі та витребувано у відповідача докази по справі. Ухвалами від 14.02.2024, 06.03.2024, 14.03.2024 також витребувано з відповідача додаткові докази у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до витягу з послужного списку проходив службу, у тому числі в період з 05.05.2015 по теперішній час у ІНФОРМАЦІЯ_2 (до перейменування ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що виступає відповідачем у цій справі, та його відокремлених підрозділах.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.06.2015 позивач є учасником бойових дій.

Згідно з листом відповідача від 20.10.2023 № 09/02/710 позивачу встановлений 21 тарифний розряд і посадовий оклад розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 1762 грн на коефіцієнт 2,64 згідно з додатком до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017, що становить 4650 грн. Оклад за військове звання - підполковник визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 1762,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 - 0,8, що становить 1410,00 грн. На момент набрання чинності постанови N 704 від 01.03.2018 пункт 4 в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови N 103, передбачав таке: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, станом на 01.03.2018 відповідно до пункту 4 постанови N 704 при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Згідно з доданою до позову виписки про грошове забезпечення позивача з січня по квітень 2020 року його посадовий оклад становив 5070 грн, у травні 2020 року 4748 грн, у червні-серпні 2020 року 4650 грн, у вересні 2020 року 5286,77 грн, у жовтні 2020 року 4874 грн, у листопаді 2020 року 4650 грн, у грудні 2020 року 5056 грн, у січні-березні 2021 року 5070 грн, у квітня 2021 року 5370 грн, у травні-липні 2021 року 5360 грн. Враховуючи наведене судом витребувано розрахунки вказаних сум та пояснення щодо розміру прожиткового мінімуму, що застосовувався під час обчислення цих окладів.

Відповідні розрахунки відповідачем суду не надані, проте у листах суду від 26.02.2024 №№ 09/02/144, 09/02/145 відповідачем підтверджено застосування під час обчислення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29.01.2020 по 20.05.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 1762 грн.

У наданих до суду поясненнях відповідач повідомив, що військовий збір не утримується з осіб, що безпосередньо беруть участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором на підставі відповідних наказів, що передбачено ПК України та Постановою КМУ від 30.12.2015 № 1161. За неповний місяць безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях військовий збір нараховувався та отримувався пропорційно такої участі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII " відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

З моменту набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704), у первісній редакції було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 теж визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.

На момент набрання чинності Постановою №704, пункт 4 цієї постанови був викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, що передбачала визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Проте, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, в якій суд визнав протиправним та нечинним вказаний пункт Постанови КМУ № 103.Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України підлягають солідарному застосуванню.

Зазначені норми права та вищенаведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Отже, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Враховуючи, що розрахункову величину змінено з 29.01.2020, з цієї дати для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, і виплат, що обчислюються із них, належало використовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з 01.01.2021 - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а з 01.01.2022 - встановленого законом на 01.01.2022.

Натомість, відповідач в ході розгляду справи підтвердив використання у спірний період для обчислення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

З огляду на відсутність правових підстав для застосування при обчисленні позивачу виплат у спірний період розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.07.2022 та інших виплат, що обчислюються із них, із застосуванням розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.07.2022 та інші виплати із застосуванням розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача стосовно утримання з доходів військового збору в період залучення його до заходів національної безпеки та оборони і зобов`язання нарахувати та виплатити утримані з грошового забезпечення розміри військового збору за період залучення його до заходів національної безпеки та оборони суд зазначає таке.

Підпунктами 1.1 - 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначеністаттею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Пункт 16-1 внесений до підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу України Законом України від 31.07.2014 № 1621-VII, що набрав чинності 03.08.2014.

Вказаний пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 1.7згідно із Законом№ 211-VIII від 02.03.2015, який набрав чинності 13.03.2015, відповідно до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно зрозділом IVцього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах165.1.2,165.1.18,165.1.25,165.1.51,165.1.52пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно із Законом№ 548-VIII від 18.06.2015, який набрав чинності 09.07.2015 та був введений в дію 10.09.2015, підпункт 1.7 (у редакції від 10.09.2015) доповнено новим абзацом (абз. 2), згідно з яким тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

З 04.07.2018 діяла редакція підпункт 1.7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2463-VIII від 19.06.2018(застосовується до податкових періодів починаючи з 01.05.2018), якою встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Отже, з 10.09.2015 не підлягали оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців за період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (таємне) уведено в дію Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014.

Водночас, до 10.09.2015 не зважаючи на тривання на цей час антитерористичної операції доходи військовослужбовців у вигляді грошового забезпеченняпідлягали оподаткуванню військовим збором, оскільки до цієї дати у законодавстві була відсутня норма, що передбачала б пільги за сплати військового збору.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, сплату військового збору не можна трактувати як відповідальність у розумінні Податкового кодексу України.

Принцип закріплений у цій статті Конституції України, передбачає, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі N 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Відтак, абз. 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у редакції Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX не має зворотної дії в часі, тобто діє тільки на правовідносини, що виникли з 10.09.2015 (день введення в дію Закону№ 548-VIII від 18.06.2015).

На виконання вказаного пункту 30.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором № 1161 (далі Постанова № 1161).

При цьому, з 10.09.2015 та до моменту прийняття постанови № 1161 військовослужбовці також мали право на пільги з оподаткування військовим збором за період безпосередньої участі в антитерористичній операції.

У рішенні в справі «Будченко проти України» від 24.04.2014 (заява №38677/06, пункти 38-39) ЄСПЛ зазначив про те, що відмова держави в задоволенні гарантованих чинним законодавством вимог майнового характеру з підстав відсутності механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання в право особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Держава не може відмовляти в здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання, що мало місце у випадку спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановахВерховного Суду від13.02.2019 в справі №825/3519/15-а та від 18.10.2019 в справі № 815/1053/16.

Указом Президента України від 30.04.2018 № 116/2018 вирішено ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Проте, в подальшому, відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Наразі воєнний стан продовжено, він триває дотепер.

Оскільки з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС)», абзац другий пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Лише 09.07.2022 набрав чинності Закон України від 19.06.2022 № 2308-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану, підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

"У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

Абзац 3 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у редакції Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX не має зворотної дії в часі, тобто діє тільки на правовідносини, що виникли з 09.07.2022 (день набрання чинності Законом № 2308-IX).

Отже, у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 грошове забезпечення військовослужбовців теж підлягало оподаткуванню військовим збором, оскільки було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану.

На виконання ухвали про витребування доказів від 06.03.2024 сторонами надано суду довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від13.11.2018 № 05/3236 (надано позивачем) та про участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів від 13.07.2023 № 01/162 (надано позивачем), від 12.03.2024 № 01/29 (надано відповідачем); у довідках зазначено, що їх сформовано на підставі наказів командувача об`єднаних сил.

Так, відповідно до вищенаведених довідок від 13.11.2018 № 05/3236, від 13.07.2023 № 01/162, від 12.03.2024 № 01/29 позивач залучався до таких заходів у періоди з 15.04.2014 по 24.01.2015, з 21.05.2015 по 10.07.2015, з 10.07.2015 по 17.08.2015, з 17.09.2015 по 25.12.2015, з 25.12.2015 по 10.02.2016, з 13.02.2016 по 04.03.2016, з 20.03.2016 по 11.07.2016, з 12.07.2016 по 01.08.2016, з 15.09.2016 по 18.10.2016, з 15.11.2016 по 10.01.2017, з 13.01.2017 по 09.02.2017, з 10.02.2017 по 13.02.2017, з 18.03.2017 по 20.07.2017, з 27.03.2017 по 25.05.2017, 26.05.2017 по 08.08.2017, з 03.09.2017 по 02.10.2017,з 23.10.2017 по 08.03.2018, з 08.03.2018 по 12.03.2018, з 12.03.2018 по 30.04.2018, з 20.05.2018 по 24.07.2018, з 27.07.2018 по 17.09.2018, з 18.10.2018 по 25.02.2019, з 13.03.2019 по 26.08.2019, з 25.09.2019 по 12.03.2020, з 13.03.2020 по 14.04.2020, з 23.04.2020 по 17.09.2020, з 02.11.2020 по 01.02.2021, з 06.02.2021 по 01.03.2021, з 12.03.2021 по 13.07.2021, з 17.07.2021 по 21.07.2021, з 31.07.2021 по 09.08.2021, з 14.09.2021 по 11.10.2021, з 23.10.2021 по 11.01.2022.

Прийнята на виконання пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України 30.12.2015 Кабінетом Міністрів України постанова Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором № 1161 (Постанова № 1161) встановлювала, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

У редакції від 28.08.2018, зміненої на підставі Постанови КМУ№ 650 від 22.08.2018, постанова № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» передбачала, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Окрім довідки від 12.03.2024 № 01/29, в якій зазначено, що її сформовано на підставі наказів командувача об`єднаних сил, про участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідач надав суду також копії сторінок із окремих наказів. Надані суду копії сторінок наказів не відповідають правилам оформлення витягів зі службових документів, в тому числі, із витягів із наказів, що передбаченим Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5. Суд зазначає, що надані відповідачем копії сторінок окремих наказів (81 стор.), що жодним чином не упорядковані та не містять зрозумілого початку та кінця наказу, унеможливлюють встановлення змісту цих наказів зокрема, чи стосуються вони відбуття до зони забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або ж повернення осіб з такої зони, або будь-якого іншого питання, належність сторінок до певного наказу та взагалі їх відношення до позивача, через що не є належними та допустимими доказами розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства.

Позивач у вимогах просив суд визнати протиправними дії відповідача стосовно утримання з доходів військового збору в період залучення його до заходів національної безпеки та оборони і зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити суму утриманого з грошового забезпечення військового збору за період залучення позивача до заходів національної безпеки та оборони, проте будь-який певний період не зазначав. У тексті позову вказав, що вважає неправомірним відрахування з нього військового збору з 18.06.2015 по 10.07.2023, проте доказів та будь-яких відомостей залучення його до вказаних заходів після 11.01.2022 суду не надав. З урахуванням встановлених судом обставин з довідок від 13.11.2018 № 05/3236, від 13.07.2023 № 01/162, від 12.03.2024 № 01/29 про залучення позивача до таких заходів та беручи до уваги зазначене позивачем у позові, суд виходить із того, що вимоги позивача щодо вирішення питання правомірності відрахування з його грошового забезпечення військового збору стосуються періоду з 18.06.2015 по 11.01.2022.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та положення нормативно-правових актів, що наведені вище, вимоги позивача, що стосуються безпідставності відрахувань військового збору із його грошового забезпечення, нарахованого за період його залучення до вищенаведених заходів з 18.06.2015 по 09.09.2015 не підлягають задоволенню через відсутність в цей період чинних норм, що підлягали б застосуванню до спірних відносин, та які б в той же час передбачали пільгу для сплати військового збору.

Стосовно відрахування військового збору з грошового забезпечення за період з 10.09.2015 по 11.01.2022, то виходячи з абз. 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), від оподаткування військовим збором звільнено доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

З огляду на надані відповідачем письмові пояснення від 18.03.2024 № 09/02/195 виписки про грошове забезпечення позивача вбачається, що у певні місяці спірного періоду позивачу виплачувалось грошове забезпечення не за поточний, а за попередній місяць, інколи у поточному місяці виплачувалася заборгованість за інші місяці. При цьому судом встановлено, що відповідачем утримувався військовий збір з індексації грошового забезпечення (у розмірі 1,5 % від суми індексації), безпосередньо з грошового забезпечення позивача військовий збір не утримувався з 10.09.2015 по 11.01.2022 за дні залучення до проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме з 17.09.2015 по 25.12.2015, з 25.12.2015 по 10.02.2016, з 13.02.2016 по 04.03.2016, з 20.03.2016 по 11.07.2016, з 12.07.2016 по 01.08.2016, з 15.09.2016 по 18.10.2016, з 15.11.2016 по 10.01.2017, з 13.01.2017 по 09.02.2017, з 10.02.2017 по 13.02.2017, з 18.03.2017 по 20.07.2017, з 27.03.2017 по 25.05.2017, 26.05.2017 по 08.08.2017, з 03.09.2017 по 02.10.2017,з 23.10.2017 по 08.03.2018, з 08.03.2018 по 12.03.2018, з 12.03.2018 по 30.04.2018, з 20.05.2018 по 24.07.2018, з 27.07.2018 по 17.09.2018, з 18.10.2018 по 25.02.2019, з 13.03.2019 по 26.08.2019, з 25.09.2019 по 12.03.2020, з 13.03.2020 по 14.04.2020, з 23.04.2020 по 17.09.2020, з 02.11.2020 по 01.02.2021, з 06.02.2021 по 01.03.2021, з 12.03.2021 по 13.07.2021, з 17.07.2021 по 21.07.2021, з 31.07.2021 по 09.08.2021, з 14.09.2021 по 11.10.2021, з 23.10.2021 по 11.01.2022.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не наведено будь-яких доводів та не надано розрахунків які б свідчили про непропорційність проведених відповідачем відрахувань військового збору з грошового забезпечення позивача дням його залучення до проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Щодо утримання військового збору з індексації грошового забезпечення (у розмірі 1,5 % від суми індексації), то індексація в свою чергу не входить не входить до складу грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Аналогічного висновку дійшов Верховий Суд в постанові від 30.01.2024 у справі № 580/1974/23. Відтак, на неї не розповсюджується пільга щодо сплати військового збору.

З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно утримання з доходів позивача військового збору в період залучення його до заходів національної безпеки та оборони і зобов`язання нарахувати та виплатити утримані з грошового забезпечення розміри військового збору за період залучення позивача до заходів національної безпеки та оборони слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.07.2022 та інших виплат із застосуванням розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 та інших виплат із застосуванням розрахункової величини під час розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 (відповідач) ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя А.С. Михайлик