Справа № 643/13479/23

Провадження № 2/643/1082/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Тимош О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шахбаз`ян Ю. І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя,

установив:

У провадженні суду перебуває зазначена вище справа.

Ухвалою судді від 25.12.2023 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

12.02.2024 представником відповідача у справі подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку із перебуванням відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України на військовій службі під час мобілізації на особливий період до моменту припинення перебування відповідача у складі ЗСУ. В обґрунтування клопотання зазначила, що відповідач по справі є мобілізованим військовослужбовцем, перебуває у складі Збройних Сил України, тобто залучений до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони в період воєнного стану. З 04.02.2024 втрачено телефонний зв`язок з відповідачем, тому представник відповідача не може погодити позицію з відповідачем.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначив, що нею не надано доказів про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій останній перебуває на військовій службі. Зазначив, що відповідно до практики Верховного Суду доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримала клопотання та вважала за потрібне зупинити провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зупинення провадження.

З наданої копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 має військове звання молодший лейтенант, присвоєне ГК ЗСУ №882 від 28.04.2023.

Відповідно до довідки №443 (форма 5, додаток 22) від 21.03.2024 ОСОБА_4 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_5 наказ 20 від 23.02.2023, по т. ч. відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 09.11.2022 по справі №753/19628/17, довідка форми 5 та витяг з наказу командира військової частини не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України"Проправовий режимвоєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався, востаннє з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суд зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Надані представником відповідача документи не містить інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій останній перебуває на військовій службі, тобто не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України.

Оскільки, надані представником відповідача докази не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій останній перебуває на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, провадження у справі не підлягає зупиненню.

Аналогічне зазначено в ухвалах Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі № 755/1487/20 (провадження № 61-2123св22), від 17 січня 2023 року у справі № 501/1699/17 (провадження № 61-17764св21), від 29 липня 2022 року у справі № 161/12659/20 (провадження № 61-17562св21), від 21 листопада 2022 року у справі № 757/52540/16-ц (провадження № 61-7443св22) та постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22).

Крім того, суд бере до уваги, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у зупиненні провадження у справі.

Керуючись ст.251,253,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача у зупиненні провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 25 березня 2023 року.

Суддя О.М.Тимош