ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 380/4470/23

адміністративне провадження № К/990/36338/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/4470/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оприска Миколи Васильовича

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року (головуючий суддя: Коморний О.І.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року (головуючий суддя: Сеник Р.П., судді: Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Департаменту патрульної поліції (далі - «Департамент»), у якому просив суд:

визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 23 січня 2023 року №38 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 16 лютого 2023 року №159о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП;

стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2023 року до дати поновлення.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 з 28 вересня 2018 року прийнятий на службу до Національної поліції.

Відповідно до наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 12 грудня 2022 року №294 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування у зв`язку із надходженням рапорту 28 листопада 2022 року працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП за №17366вн/41/12/02-2022 про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року інспекторами взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування відомості, які стали підставою для його проведення, знайшли своє підтвердження та відповідним висновком було запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 23 січня 2023 року №38 до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_12) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції від 16 лютого 2023 року №159 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції.

Позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено висновків про умисний характер проступків позивача, настання будь-яких негативних наслідків, в тому числі підрив авторитету Національної поліції, та й взагалі наявності порушень службової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу - дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

До того ж, позивач вважає, що призначав службове розслідування стосовно нього неуповноважений на це суб`єкт - начальник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, а не начальник Департаменту патрульної поліції.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом задля захисту та відновлення своїх порушених трудових прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій встановили, що оскаржувані накази винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючи нормами Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

До того ж, суди попередніх інстанцій відхилили довід позивача щодо призначення службового розслідування неуповноваженим суб`єктом. Так, суди дійшли висновку, що відповідно до Положення УПП у Львівській області та наказу Департаменту патрульної поліції №4621 від 11 жовтня 2018 року «Про надання повноважень начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень» начальник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції має право ініціювати проведення службового розслідування.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій було підтверджено неналежне повсякденне виконання позивачем службової дисципліни, яка полягає у невиконанні (недотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, в тому числі порушення Присяги працівника поліції, оскільки позивачем скоєно проступок (вчинок) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Оприска М.В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у цій справі, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункти 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2019 року у справі №821/1180/18 щодо того, що звільнення як вид дисциплінарного стягнення є крайнім заходом, а тому для його застосування роботодавець має належним чином обґрунтувати таку необхідність. А також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 2 грудня 2020 року у справі №420/5368/18 щодо презумпції винуватості суб`єкта владних повноважень.

До того ж, скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій розглянули й вирішили цю справу за неправильного правозастосування норм матеріального права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893.

Так, скаржник наполягає, що указаними нормами визначено повноваження саме начальника Департаменту патрульної поліції України призначати службове розслідування, а не начальника Управління патрульної поліції у Львівській області як було здійснено у випадку позивача.

Окрім зазначеного, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке виразилось у необґрунтованому відхиленні клопотання сторони позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив, зважаючи на об`ємність самого відзиву та день (п`ятниця), у який було позивачеві вручений відзив та відповідно з якого почав відлік строк на подання відповіді на відзив.

Насамкінець, скаржник заперечує щодо правомірності розгляду судами попередніх інстанцій цієї справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Верховним Судом ухвалою від 6 листопада 2023 року було відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач у період з 28 вересня 2018 року до 16 лютого 2023 року проходив службу в Національній поліції України, зокрема на посаді - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, що не заперечується сторонами та не спростовується відповідачем.

Працівниками моніторингу відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції складено та направлено на адресу заступника начальника управління - начальника ВМАЗ УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції рапорт, у якому зазначено, що здійснено вибіркову перевірку нагрудних та автомобільних відеореєстраторів працівників 4 батальйону УПП у Львівській області ДПП, під час якої виявлено порушення та недоліки, які вчинені нарядом поліції - інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а саме: цей наряд зупиняв правопорушників Правил дорожнього руху України та застосовував (виписував постанови) більш м`які санкції (штрафи) до правопорушників, аніж вони вчиняли правопорушення; зупиняли правопорушників, проте не складали адміністративні матеріали за виявлені правопорушення Правил дорожнього руху України; із незрозумілих причин не здійснювали фіксацію спілкування з правопорушниками за допомогою нагрудних відеореєстраторі; систематично здійснювали з`їзд із зони оперативного реагування.

Рапорт зареєстрований (отриманий) управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції 28 листопада 2022 року вих.№17366вн/41/12/02-2022.

Наказом управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №294 від 12 грудня 2022 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» у зв`язку із надходженням рапорту відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в якому міститься інформація про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року, призначено службове розслідування.

Наказом управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №163 від 26 грудня 2022 року «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 12 грудня 2022 року №294 на п`ятнадцять днів.

За результатами службового розслідування призначеного у зв`язку із надходженням рапорту відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в якому міститься інформація про вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року, дисциплінарною комісією складено висновок від 28 листопада 2022 року, яким встановлено, що «працівниками ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП було здійснено перевірку портативних та автомобільних відеореєстраторів батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП.

У ході проведеної перевірки виявлено:

- 27 жовтня 2022 року наряд поліції "Омега-203" у складі якого виконували службові обов`язки старший лейтенант поліції ОСОБА_2 і лейтенант поліції ОСОБА_1 о 07:41 год у місті Львові на перехресті вулиць Сахарова - Коперника - Вітовського здійснили зупинку Renault Master номерний знак НОМЕР_2 за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), а саме пункт 11.9. Проте водія притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), постанов про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього, руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - постанова) серії ЕАР №6080597. Переглядом відеозаписів із портативних відеореєстраторів №471173 та №471373 установлено, що працівники поліції свідомо притягнули водія до відповідальності за вчинення іншого порушення ПДР (порушення вимог дорожнього знаку 5.16, цей знак на вказаному вище перехресті відсутній);

- 27 жовтня 2022 року о 09:30 год старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_1 по вулиці Миколи Голубця, здійснили зупинку автомобіля Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до даних Інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІПНП), станом на 27 жовтня 2022 року вказаний водій був позбавлений права керування, цю інформацію водій підтвердив працівникам поліції під час розмови. О 09:50 год працівники поліції здійснюють рух на службовому автомобілі у напрямку вулиці Личаківської, а з ними слідом рухається водій на Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 та біля будинку №156 біля магазину "АТБ" зупиняються. Водій із працівниками поліції рухаються до банкомату, що розташований у фасаді магазину, що підтверджується камерами зовнішнього спостереження, які було витребувано у адміністрації мережі цих магазинів. З отриманого відео вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1 підійшов до банкомату та дочекавшись водія ОСОБА_3 , щось із останнім обговорював, очікуючи звернення обслуговування банкомату службою інкасації. За деякий час вказаний вище працівник поліції прямує до службового автомобіля, водій підходить до банкомату та здійснює певний час банківські операції, після чого прямує в сторону свого автомобіля, проте підходить до службового автомобіля, не тривалий час відбувається спілкування і водій слідує до власного автомобіля. Після чого працівники поліції розпочали рух у напрямку вулиці Пасічної та за ними продовжив їхати водій ОСОБА_3 . Прибувши до будинку №96 по вулиці Пасічній, працівники поліції вийшли із службового автомобіля і попрямували по вказаній вулиці та за деякий час повернулися до автомобіля. На описаному моменті відео із автомобільного відеореєстратора припиняється та розпочинається на моменті, коли працівники рухаються по вулиці Личаківській, а вищезазначеного водія вже немає. Згідно із даниими ІПНП, стосовно ОСОБА_3 , 27 жовтня 2022 року працівники поліції жодних адміністративних матеріалів не складали. Відеозаписи із портативних відеореєстраторів працівників поліції є частковими, що є порушенням вимог чинного законодавства;

- 12 листопада 2022 року о 10:30 год старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_1 по вулиці Максима Кривоноса здійснили зупинку транспортного засобу BMW номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого задні габаритні ліхтарі були затоновані. Водій 18 грудня 2021 року та 5 серпня 2022 року притягувався до адміністративно відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП, в обох випадках за керування автомобілем, зовнішні світлові прилади якого були покриті плівкою, що зменшує пропускну здатність світлових приладів транспортного засобу. Відеозаписи із портативних відеореєстаторів №470042 та №471987, по вказаній події відсутні, адміністративні матеріали також відсутні;

- 12 листопада 2022 року о 14:21 год старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_1 по вулиці Під Дубом здійснили зупинку Peugeot 301 номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який здійснив порушення ПДР, а саме за невиконання вимог дорожнього знаку 5.16. Проте постанову винесено за частиною першою статті 121-2 КУпАП, за перевезення пасажирів понад максимальну кількість, визначену у реєстраційних документах на автомобіль, а не за частиною першою статті 122 КУпАП, санкція якої передбачає більш суворий вид покарання. Із відеозаписів портативного та автомобільного відеореєстратора, понаднормового перевезення пасажирів - не вбачається;

- 12 листопада 2022 року о 15:57 год вищезазначені працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу Volvo 460 НОМЕР_8 по вулиці Максима Кривоноса. Після тривалої розмови поліцейських з водієм, останній продовжив рух, що відображено на записах автомобільного відеореєстратора. Адміністративні матеріали по цій події - не складалися. Відповідно до даних ІПНП вказаний вище автомобіль знаходить у розшуку, виконавче провадження НОМЕР_13 від 10 жовтня 2022 року. Відеозаписи із портативних відеореєстаторів №470042 та №471987 відсутні;

- 13 листопада 2022 року близько 12:00 год по проспекту В`ячеслава Чорновола, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснили зупинку транспортного засобу Volkswagen Touran номерний знак НОМЕР_6 , за порушення ПДР, а саме водій вказаного вище автомобіля рухався по смузі для руху маршрутних транспортних засобів. За вказані дії передбачена відповідальність за частиною третьою статті 122 КУпАП, проте постанову винесено за частиною першою статті 122 КУпАП (БАБ №711266), де санкція статті передбачає менш суворий вид покарання;

- 13 листопада 2022 року близько 16:51 год вищевказані працівники поліції, проїжджаючи автомийку по вулиці Івана Миколайчука помітили підозрілу особу, яку перевірили по ІПНП, що підтверджується відеозаписами із автомобільного відеореєстратор та відеозаписами із автомийки (які витребувано в рамках проведення службового розслідування). Після чого працівники поліції припаркували службовий автомобіль неподалік та близько 50 хвилин очікували поки особа розпочне рух на автомобілі. Близько 17:37 год по вулиці Липинського, 54/Б, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснили зупинку автомобіля Renaul Zoe номерний знак НОМЕР_7 , під куруванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водій станом на 13 листопада 2022 року був позбавлений права керування за порушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 11 серпня 2022 року у справі №464/2989/22. Згідно даних ІПНП відносно вказаного водія жодні адміністративні матеріали не складалися. Відеозаписи із портативних відеореєстраторів відсутні;

- 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_2 і лейтенант поліції ОСОБА_1 систематично здійснювали виїзд із зони оперативного реагування, всупереч дислокації сил та засобів батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП".

На підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, недотримався вимог КУпАП, а саме: зупинивши водіїв ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - вірно кваліфікувавши вчинені правопорушення, умисно знехтував принципами верховенства права та виніс постанови за порушення, які вищезазначені водії не вчиняли.

Під час винесення постанов стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на місці події перебував інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який, зважаючи на професійні якості, якими має володіти працівник поліції, повинен був надати оцінку обстановці, яка склалася, припинити виявлені правопорушення та вжити відповідних заходів адміністративного впливу стосовно водіїв. Також під час вказаних події, останній, не використовував портативний відеореєстратор.

Дисциплінарною комісією установлено, що 27 жовтня 2022 року лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 по вулиці Миколи Голубця зупинили транспортний засіб Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який відповідно до ІПНП позбавлений права керування транспортними засобами. Про цей факт працівникам поліції стало відомо з ІПНП та безпосередньо від водія, після чого поліцейські здійснили примусове вимкнення портативних відеореєстраторів. Адміністративні матеріали, за частиною четвертою статті 126 КУпАП стосовно водія 27 жовтня 2022 року, вищезазначеними працівниками, не складалися. Отже, лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 не припинили виявлене правопорушення та прийняли рішення, яке суперечить статті 22 КУпАП. Такими діями проявили неналежне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них.

Разом із цим установлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , 12 листопада 2022 року здійснили зупинку автомобіля BMW номерний знак НОМЕР_4 , зовнішні світлові припади якого були вкриті покриттям, що зменшувало їх пропускну здатність та державний номерний знак якого був прикритий стороннім предметом, по вулиці Олекси Довбуша , під керуванням водія ОСОБА_4 . Варто зазначити, що 18 грудня 2021 року ОСОБА_4 вже притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП. Володіючи інформацією з ІПНП про притягнення водія за аналогічне правопорушення, працівники поліції не вжили заходів для припинення правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , під час вказаної події не використовували портативні відеореєстратори.

У ході службового розслідування, дисциплінарною комісією установлено, що 12 листопада 2022 року по вулиці Максима Кривоноса лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , здійснили зупинку транспортного засобу Volvo 460 НОМЕР_8 та після розмови з водієм, автомобіль продовжив рух. Згідно даних ІПНП, вказаний вище автомобіль перебуває у розшуку. Таким чином, через безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, що виразилося у не використанні портативних відеореєстраторів, не здійсненні інформаційно-аналітичної діяльності, правопорушення не було виявлено, а відтак не було вжито заходів для реагування.

Під час службового розслідування дисциплінарною комісією установлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , 13 листопада 2022 року по вулиці Івана Миколайчука , на території автомийки, виявили підозрілу особу, відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», здійснили перевірку документів та встановили, що громадянин ОСОБА_6 позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням суду. У зв`язку із чим працівниками поліції було прийнято рішення зупинити водія, в разі якщо той розпочне рух на автомобілі Renaul Zoe номерний знак НОМЕР_9 .

У той же час на мобільний логістичний пристрій надійшло звернення, адресоване на скорочений номер екстреного виклику поліції "102", проте лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 не здійснили належного реагування на вказане повідомлення та внесли неправдиві відомості до електронного рапорту, про його виконання.

Дочекавшись руху вищезазначеного автомобіля, працівники поліції здійснили його зупинку по вулиці Липинського. Розмова із водієм ОСОБА_6 проводилася без використання портативних відеореєстраторів. Адміністративні матеріали, 13 листопада 2022 року, щодо водія не складалися, чим працівники поліції повторно не припинили виявлене правопорушення та прийняли рішення, яке суперечить статті 22 КУпАП.

У висновку службового розслідування зазначено, що дисципліна комісія, вважає, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарні проступки, сутність яких полягає у систематичному невиконанні лейтенантом поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 службової дисципліни, що свідчить про їхні низькі морально-ділові якості, які суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського, тому, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 неналежно виконували свої службові обов`язки, зокрема положень статей 38, 41 та 42 Закону України «Про запобігання корупції». Унаслідок чого водії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 уникнули адміністративної відповідальності за вчинені ними діяння».

Висновок службового розслідування затверджений начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції Романом Пилипенко 28 грудня 2022 року.

Позивачем під час службового розслідування надано письмові пояснення від 14 грудня 2022 року, які також наявні у висновку службового розслідування від 28 грудня 2022 року, в яких позивач надав відповідь на поставлені питання, а саме:

1. За яке порушення зупинено транспортний засіб Renault Master номерний знак НОМЕР_2 , 27 жовтня 2022 року близько 07:30 год по вулиці Вітовського? - "Я не пам`ятаю, у зв`язку із тим, що пройшло багато часу";

2. За яке порушення ПДР, 27 жовтня 2022 року винесено постанову щодо водія ОСОБА_7 .? Та чи вчиняв останній таке порушення? -"ні, не вчиняв, склав за інше правопорушення";

3. Чому Ви запитали у вищезазначеного водія, за яке адміністративне правопорушення виносити постанову? - "мені було шкода водія";

4. Поясніть свої дії, у частині винесення постанови щодо водія ОСОБА_7 27 жовтня 2022 року, за іншою статтею КУпАП, де санкція статті менша, які цілі Ви переслідували? - "пожалів водія";

5. За яке порушення ПДР зупинено автомобіль Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , 27 жовтня 2022 року та суть розмови із водієм? - "не пам`ятаю";

6. Чому 27 жовтня 2022 року о 09:50 год вказаний вище автомобіль слідував за Вами по вулиці Личаківській та зупинившись біля будинку №156, Ви та водій майже одночасно попрямували до магазину "АТБ". Зазначте суть розмови із водіям біля входу у магазин? - "не пам`ятаю";

7. Чому від`їхавши від будинку №156 по вулиці Личаківській, автомобіль Chevrolet Lacetti номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 , продовжив рух за Вами та по вулиці Пасічній, 96, Ви зупинилися і вказаний водій зупинився за Вами та Ваш колега прослідував за вказаним водієм? - "не можу повідомити, чому даний автомобіль їхав за ними";

8. Чи було Вам відомо, що водій ОСОБА_3 позбавлений права керування транспортними засобами, відповідно до рішення суду? - "ні, не було відомо";

9.Які адміністративні матеріали 27 жовтня 2022 року Вами було складено, щодо вказаного вище водія? Якщо "жодних" то чому? - "ніяких матеріалів не писав";

10.Чи здійснювали Ви перевірку особи водія за даними ІПНП? - "не пам`ятаю";

11.Чому під час усієї події, за участі водія ОСОБА_9 , Ви не використовували портативний відеореєстратор? - "забув, не використовував";

12. За яке порушення ПДР 12 листопада 2022 року зупинено транспортний засіб BMW номерний знак НОМЕР_4 , по вулиці Максима Кривоноса ? - "не пам`ятаю даних подій";

13.Чи було Вам відомо, що водій ОСОБА_4 у 2022 році, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення передбачені частиною першою статті 121 КУпАП? - "не можу сказати";

14.Чи бачили Ви, що у зупиненого Вами автомобіля є порушення, передбачені частиною першою статті 121 КУпАП, а саме на зовнішньо світлові прилади були покриті плівкою, що зменшувало їх пропускну здатність? - "не можу надати інформації по даній події";

15. Які адміністративні матеріали Вами було складено 12 листопада 2022 року відносно водія ОСОБА_4 .? Якщо "жодних" то чому? - "ніякі не були складені";

16.Чи здійснювали Ви перевірку особи водія за даними ІПНП? - "не пам`ятаю";

17.Чому під час спілкування із водієм ОСОБА_4 12 листопада 2022 року Ви не використовували портативний відеореєстратор? - "не пам`ятаю";

18.За яке порушення ПДР зупинено автомобіль Peugeot301 номерний знак НОМЕР_5 , по вулиці Під Дубом, 12 листопада 2022 року? - "за невиконання знаку 5.16";

19.Поясніть чому 12 листопада 2022 року Ви притягнули водія ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення, яке останній не вчиняв? - "тому що, водій пояснив, що поспішає та просив штраф менший";

20.Як зрозуміти Ваші дії, у частині, коли Ви пропонуєте вищевказаному вище водієві, винести відносно нього постанову за іншою статтею КУпАП, де санкція статті є меншою? Поясніть! - "шкода стало водія";

21. Причина зупинки транспортного засобу Volvo 460 номерний знак НОМЕР_10 по вулиці Максима Кривоноса 12 листопада 2022 року близько 15:57? - "не можу пояснити";

22.Чи здійснювали Ви перевірку транспортного засобу Volvo 460 номерний знак НОМЕР_10 , за даними ІПНП? Якщо "ні" то чому? - "не здійснювали";

23.Чи було Вам відомо, що зазначений вище автомобіль перебуває у розшуку? - "ні, не було відомо";

24.Чому під час спілкування із водієм, який 12 листопада 2022 року рухався на автомобілі Volvo 460 номерний знак НОМЕР_10 , Ви не використовували портативний відеореєстратор? Зазначте суть розмови! - "не можу повідомити";

25. 13 листопада 2022 року було здійснено зупинку транспортного засобу Volkswagen Touran номерний знак НОМЕР_11 по проспекту В`ячеслава Чорновола , за яке саме порушення? - "як мені на той момент здалося, що водій порушив п.п.17.1 і п. 8.5.1, та було винесено постанову за частиною першою статті 122 КУпАП";

26.Чому стосовно водія ОСОБА_8 13 листопада 2022 року винесено постанову за порушення вимог дорожньої розмітки, коли водій здійснив інше правопорушення? - "тому як я вважав, що водій порушив перетин суцільної лінії так, як не орієнтувався на місцевості, тому мною було вирішено винести постанову за частиною першою статті 122 КУпАП ";

27.З яких причини Ви запропонували вищевказаному водієві, винести відносно нього постанову за іншою статтею КУпАП, де санкція статті є меншою? Поясніть! - "вважав, що водій розгубився, тк я (незрозуміло, що написано)таку постанову";

28.За яких обставин 13 листопада 2022 року Вами було виявлено водія ОСОБА_6 та автомобіль Renaul Zoe номерний знак НОМЕР_7 ? Чому під час спілкування з особою на автомийці, не використовували портативний відеореєстратор? - "тому не використовував, що не спиняв даний автомобіль, а просто підійшов до особи, яка мила авто. Яка мені здалася підозрілою";

29.Причина зупинки вищевказаного водія по вулиці Липинського? - "розраховував, що поїде особа, яка не має права керування";

30.Чи здійснювали Ви перевірку особи водія за даними ІПНП? - "не пам`ятаю";

31.Станом на 13 листопада 2022 року, чи було Вам відомо, що вказаний водій позбавлений права керування транспортними засобами? - "ні, не було відомо";

32.Які адміністративні матеріали 13 листопада 2022 року Вами було складено стосовно водія ОСОБА_6 .? Якщо "жодних" то чому? - "ні, не були складені";

33.Чому певний проміжок часу Ви очікували неподалік, поки вказаний вище водій, розпочне рух із автомийки? Обґрунтуйте такі дії! - "не пам`ятаю";

34.Чому під час спілкування із водієм не використовували портативний відеореєстратор? - "винуват, забув у машині";

35. 27 жовтня 2022 року, 12 листопада 2022 року та 13 листопада 2022 року Ви залишали зону оперативного реагування, зазначте, чи повідомляли Ви про такі дії своєму керівнику та оперативному черговому? - "вважаю, що (незрозуміло що написано) район патрулювання".

Позивачем також під час службового розслідування надано письмові пояснення від 19 грудня 2022 року, які також наявні у висновку службового розслідування від 28 грудня 2022 року, в яких позивач надав відповідь на поставлене питання, а саме:

36.Під час події, за участі водія ОСОБА_6 , Вам 13 листопада 2022 року о 16:14 год надійшов виклик на мобільний логістичний пристрій, що по АДРЕСА_5 , біля під`їзду зібралася група осіб та розпивають алкогольні напої. Зазначте, чи здійснювали Ви реагування на вказане звернення та яким чином - "зв`язалися із заявником по телефону, негайного прибуття заявник повідомив, що не потребує. Виклик містив звернення інформаційного характеру з метою подальшого інформування реагування за даною адресою, нами було в подальшому про патрульовано обслідувано та осіб які б розпивали алкоголь не було".

28 грудня 2022 року начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції направлено начальнику Департаменту патрульної поліції клопотання «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у Львівській області ДПП за результатами проведення службового розслідування», в якому просить до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Листом від 29 грудня 2022 року №19325/41/12/02-2022 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції повідомило територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що проведено службове розслідування на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 12 грудня 2022 року №294 та направлено висновок службового розслідування та зібрані матеріли для надання правової оцінки діям працівників УПП у Львівській області ДПП, зокрема лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розгляд листа управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 29 грудня 2022 року №19325/41/12/02-2022 та вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за дії які встановлені під час проведення службового розслідування та зазначені у висновку службового розслідування.

Наказом Департаменту патрульної поліції №38 від 23 січня 2023 року «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частиною першою статті 8, пункт 1,2 частиною першою статті 18, пункти 3, 5, 8, 11 частина перша статті 23, пункт 2 частина друга статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункти 1, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункт 1 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 3 серпня 2021 року №1705, абзаци 2, 3, 6 пункт 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року №1179, пункт 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, пункт 4, 5 розділу ІІ, підпункт 2 пункту 1, пункт 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, підпункт 1 пункту 2 розділу IX, пункт 7 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27 квітня 2020 року №357, статті 38, 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до пункту 7 чатсини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_12) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Листом від 24 січня 2023 року №1504/41/4/03-2023 Департамент патрульної поліції направив Національному агентству з питань запобігання корупції завірену в установленому порядку паперову копію наказу Департаменту патрульної поліції від 23 січня 2023 року №38 з інформаційними картками до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення, зокрема стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 за вчинення пов`язаних з корупцією правопорушень.

Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах відсутні докази, які свідчать про розгляд листа Департаменту патрульної поліції від 24 січня 2023 року №1504/41/4/03-2023 та прийняття за його результатами рішення.

Наказом Департаменту патрульної поліції №159о/с від 16 лютого 2023 року «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_12), інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4, з 16 лютого 2023 року. Підставою зазначено: наказ Департаменту патрульної поліції від 23 січня 2023 року №38.

Позивач, вважаючи пункт 1 наказу №38 від 23 січня 2023 року «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» та наказ №159о/с від 16 лютого 2023 року Департаменту патрульної поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон»).

Цей Закон є спеціальним законодавчим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 6 Закону встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За приписами частини першої статті 18 цього Закону поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Як установлено частиною першою статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893.

Згідно із розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Згідно із частиною першою статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

В силу приписів статті 23 Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання до медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31 Закону поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати на однострої.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (частина друга статті 40 Закону).

Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 40 Закону).

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX, який набрав чинності 1 травня 2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнений розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина третя статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина п`ята статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина шоста статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин першої-другої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абзац перший частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту).

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абзац п`ятий частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 9 листопада 2016 року затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - «Правила №1179»).

Відповідно пункту 1 розділу І Правил №1179, правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (пункт 2 розділу І Правил №1179).

Пунктом 4 розділу І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському, зокрема заборонено:

- допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 розділу IV Правил №1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: - бути тактовним та доброзичливим; - висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; - надати можливість особі висловити власну думку; - до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним (пункт 4 розділу ІV Правил №1179).

З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості (пункт 5 розділу ІV Правил №1179).

Відповідно до пункту 1 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції зобов`язаний запобігати проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз`яснювальної роботи.

Керівник органу (підрозділу) поліції у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення підлеглими зобов`язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції (пункт 2 розділу V Правил №1179).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року затверджена Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - «Інструкція №1026»).

Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

У відповідності до пунктів 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5 розділу ІІ Інструкції №1026).

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (пункт 6 розділу ІІ Інструкції №1026).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції №1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, пункт 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, та з метою вдосконалення порядку реагування на заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 квітня 2020 року №357 затверджена Інструкція з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі - «Інструкція №357»).

Пунктом 1 розділу І Інструкції №357 встановлено, що Інструкція встановлює порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №357, терміни вживаються в таких значеннях, зокрема:

- автоматизовані робочі місця користувачів - робочі місця поліцейських та інших працівників, обладнані комп`ютерною технікою, у тому числі планшетними пристроями, які підключені до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 серпня 2017 року №676, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за №1059/30927, і призначені для автоматизації службової діяльності, реалізації повноважень щодо обробки інформації відповідно до наданого рівня доступу в системі ІПНП;

- група реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) - наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них;

- зона оперативного реагування наряду поліції - територія обслуговування, яка закріплена в системі ІПНП за конкретними нарядами поліції. Зони визначаються керівництвом територіальних органів (підрозділів) поліції та затверджуються наказом;

- інформаційна довідка про правопорушення або подію - електронний або паперовий документ визначеної форми, адресований Голові Національної поліції України, начальникам ГУНП та/або ТВП, що містить опис правопорушення або події;

- наряд поліції - ГРПП, наряди патрульної поліції, поліції охорони, поліції особливого призначення, слідчо-оперативні групи, дільничні офіцери поліції, інші сформовані наряди (у тому числі спільні наряди поліцейських різних підрозділів) у складі, не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них;

- оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, ГРПП та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів правопорушення, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції;

- підрозділ « 102» - відділ служби « 102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу « 102» (далі - АРМ «оператор « 102») системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» (далі - скорочений номер « 102»), а також за допомогою інших видів зв`язку;

- реєстрація правопорушення або події - фіксація інформації про правопорушення або подію в системі ІПНП та/або журналах з присвоєнням записам порядкових номерів.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №357, встановлено, що посадові особи органів (підрозділів) поліції під час реагування на правопорушення або події, зокрема повинні: 1) незалежно від способу отримання інформації здійснювати направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації; 2) підтримувати в постійній готовності сили і засоби поліції до реагування на правопорушення або події; 4) забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням чи їх припинення, виявлення та затримання осіб, які їх учинили, усунення негативних наслідків правопорушень або подій; 7) здійснювати оперативне інформування чергових служб вищого рівня, інших органів державної влади, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких належить надання допомоги громадянам, які звернулися з відповідною заявою або повідомленням до органу (підрозділу) поліції;

Заяви і повідомлення про правопорушення або події працівниками чергової служби органів (підрозділів) поліції реєструються в інформаційних ресурсах системи ІПНП. У разі технічної несправності системи ІПНП направлення нарядів поліції та керування ними здійснюється за допомогою інших видів зв`язку (пункт 2 розділу ІІ Інструкції №357).

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №357 наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням, інтегрованим до системи ІПНП.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції №357 працівники чергової служби з метою встановлення необхідної інформації про правопорушення або подію, забезпечення своєчасного та якісного реагування нарядами поліції за фактом їх учинення (виникнення) керуються Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби.

Поліцейський незалежно від місця перебування, територіального чи структурного підпорядкування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно вжити всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання такого доручення (пункт 6 розділу ІІ Інструкції №357).

Відповідно до пункту 2 розділу IX Інструкції №357 працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорії "Гама", зокрема необхідно: 1) негайно виїхати на місце події (інше визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП місце); 2) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування. Такі відмітки проставляються невідкладно після прийняття виклику, прибуття на місце події та після закінчення виконання завдання; 4) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події; 8) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак кримінального правопорушення, невідкладно забезпечити збирання необхідних матеріалів перевірки; 9) якщо заяви і повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен увести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися; 10) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

Пунктом 3 розділу ІX Інструкції №357 встановлений рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40-50 км/год) складає:

1) у межах міста:

- до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

- до 10 хвилин - якщо залучено наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

- до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

- до 40 хвилин - якщо залучено наряд з іншої дільниці.

Згідно із пунктами 5, 6, 7 розділу ІX Інструкції №357 старший наряду поліції, який першим з`явився на місці події, зобов`язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з`ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров`я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об`єктів, майна всіх форм власності, заходи, ужиті для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

Передавання завдання диспетчера з реагування на повідомлення про правопорушення або події одним нарядом іншому категорично заборонено (пункт 6 розділу ІX).

За результатами виконання завдання старший наряду поліції повинен оформити результати реагування на правопорушення або подію в системі ІПНП, унісши до електронного рапорту корисну інформацію щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що можуть сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та/або вирішені інших службових завдань (пункт 7 розділу ІX).

Згідно із пунктом 9 розділу ІX за відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку всі відмітки в системі ІПНП про призначення, прийняття, прибуття та виконання завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - «Інструкція №1395»).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції №1395 Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пунктом 4 розділу І Інструкції встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 6 листопада 2023 року касаційне провадження відкрите на підставі пунктів 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини виникли навколо звільнення позивача з посади та органів поліції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій були порушені норм процесуального права, а саме: було необґрунтовано відхиленно клопотання сторони позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив, зважаючи на об`ємність самого відзиву та день (п`ятниця), у який було вручено позивачеві відзив та відповідно з якого почав відлік строк на подання відповіді на відзив.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 4 березня 2023 року, надіславши його засобами поштового зв`язку (т. 1 а.с. 1-9, 68).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року було відкрито провадження у цій справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд надав відповідачу 15-денний строк для подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 70-71).

28 березня 2023 року до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції (т. 1 а.с. 75-97).

6 квітня 2023 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (т. 2 а.с. 118).

Це клопотання сторона позивача обґрунтувала тим, що відзив позивач отримав 31 березня 2023 року у п`ятницю ввечері. Представник позивача отримав пакет документів від позивача лише у понеділок - 3 квітня 2023 року. Відзив є досить об`ємним і містить велику кількість додатків, у тому числі 2 компакт диски. З огляду на це представник позивача простив суд продовжити йому строк на подання відповіді на відзив. Одночасно, представник позивача просив суд розглядати цю справу із викликом сторін, зважаючи на її складність.

Надалі, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача від 12 травня 2023 року про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с. 126).

Ухвалою від 29 травня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд розглянув клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні, за наслідками якого відмовив у його задоволенні (т. 2 а.с. 132-134).

Того ж дня, 29 травня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив у справі рішення по суті, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 135-178).

Варто звернути увагу, що сторона позивача так і не скористалась своїм правом на подання відповіді на відзив.

Частина друга статті 159 КАС України передбачає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Стаття 163 КАС України визначає, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року окружний суд визначив 5-денний строк на подання відповіді на відзив, який обчислюється з моменту отримання позивачем відзиву на позовну заяву.

Між тим, представник позивача замість подання відповіді на відзив звернувся до суду із заявою про продовження строку для подання цього процесуального документа.

Позиція представника позивача ґрунтується на тому, що він отримав відзив на позовну заяву від позивача лише 3 квітня 2023 року, проте 5-денний строк для подання відповіді на відзив почав свій відлік 31 березня 2023 року у п`ятницю ввечері, коли позивач отримав цей відзив.

Такий довід сторони позивача Суд відхиляє, і вважає, що цей аргумент міг бути спроможним у контексті вирішення судом питання про поновлення строку на подання відповіді на відзив. Між тим, ані позивач, ані його представник не подали до суду відповідь на відзив взагалі, тому наразі довід касаційної скарги ОСОБА_1 про обмеження судом права на подання відповіді на відзив Верховний Суд вважає безпідставним.

До того ж, 12 травня 2023 року представник позивача подав до суду заяву про ознайомлення із матеріалами справи. Тобто, станом на цю дату реалізовував свої процесуальні права як то на ознайомлення зі справою, проте відповідь на відзив ані у 5-денний строк з дати отримання відзиву, ані після цього до суду не подавав.

Довід же касаційної скарги про неналежний розгляд цієї справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін Суд також відхиляє і зазначає про таке.

Частина четверта статті 12 КАС України передбачає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частина шоста указаної норми визначає перелік справ, які законодавчо віднесені до справ незначної складності, зокрема, й щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону, колегія суддів Верховного Суду вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).

Оскільки ця категорія справ не віднесена до переліку частини четвертої статті 12 КАС України, Верховний Суд не вбачає процесуальних порушень в аспекті розгляду судом першої інстанції цієї справи у спрощеному позовному провадженні.

Окрім того, стаття 262 КАС України визначає, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тобто, обираючи вид спрощеного позовного провадження як то з викликом сторін або без виклику сторін, саме суд визначає чи наявні підстави вважати справу такою, що потребує проведення судового засідання.

Окрім цього, у своєму клопотанні про розгляд цієї справи з викликом сторін, представник позивача жодним чином не обґрунтував таку потребу. Тому, ухвалою від 29 травня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд цілком правомірно відмовив представнику позивача у задоволенні цього клопотання.

До того ж, скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій розглянули й вирішили цю справу за неправильного правозастосування норм матеріального права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893 (далі - «Порядок №893»).

Так, скаржник наполягає, що указаними нормами визначено повноваження саме начальника Департаменту патрульної поліції України призначати службове розслідування, а не начальника Управління патрульної поліції у Львівській області як було здійснено у випадку позивача.

Відповідно до частини третьої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналогічна норма міститься також і у пункті 1 розділу ІІ Порядку №893.

Згідно із пунктом 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Аналізуючи цей довід касаційної скарги, Верховний Суд зазначає про таке.

Положенням про Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №1/3 від 7 листопада 2015 року (у редакції наказу Департаменту патрульної поліції №675 від 10 квітня 2020 року) Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Пунктом 1 розділу IV Положення УПП у Львівській області встановлено, що Управління у своїй роботі підконтрольне та підзвітне Департаменту патрульної поліції.

Пунктом 2 указаного розділу визначено, що Управління очолює начальник, який підпорядковується начальникові Департаменту патрульної поліції його першому заступнику та заступникам.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення УПП у Львівській області, начальник Управління організовує роботу Управління, забезпечує виконання покладених на Управління завдань.

Згідно із пунктом 6 розділу IV Положення УПП у Львівській області, начальник Управління:

8) в установленому порядку вносить керівництву Департаменту патрульної поліції пропозиції щодо призначення, переведення, переміщення або звільнення з посад працівників Управління, про їх заохочення чи застосування до них дисциплінарних стягнень, чи притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також пропозиції щодо службових відряджень та надання відпусток працівникам Управління;

18) призначає службові розслідування у порядку, визначеному законодавством;

19) з метою своєчасного, повного та об`єктивного проведення службових розслідувань особисто контролює роботу дисциплінарної комісії;

20) в разі необхідності залучає до проведення службового розслідування представників інших органів (підрозділів, закладів, установ);

21) розглядає висновки за результатами службового розслідування та матеріалів службового розслідування; у разі незгоди із висновками службового розслідування в межах установленого строку надає доручення голові та членам комісії щодо додаткової перевірки обставин, та в разі необхідності на доопрацювання висновків службового розслідування;

22) при встановленні під час службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, уживає заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення;

23) в межах наданих повноважень видає накази про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень та здійснює контроль за їх виконанням;

25) забезпечує проведення службових перевірок та службових розслідувань;

39) здійснює інші повноваження, делеговані керівником Департаменту патрульної поліції або передбачені законодавством.

Наказом Департаменту патрульної поліції №4621 від 11 жовтня 2018 року «Про надання повноважень начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень» надано право начальникам управлінь патрульної поліції в областях Департаменту патрульної поліції:

1) видавати накази щодо застосування до підпорядкованого їм особового складу заохочень у вигляді дострокового зняття дисциплінарного стягнення, накладеного ними, та занесення на дошку пошани;

2) видавати накази щодо призначення службових розслідувань стосовно дисциплінарних проступків підпорядкованого їм особового складу, а також на продовження їх строків відповідно до частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

3) за результатами службових розслідувань видавати накази щодо застосування до підпорядкованого їм особового складу дисциплінарних стягнень у вигляді зауваження, догани та суворої догани.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідно до цього Положення начальник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції мав право ініціювати проведення службового розслідування.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що ініціювання службового розслідування і застосування дисциплінарного стягнення є різнорідними за своєю природою діями. Тому, дійшли правильного висновку про відхилення доводу позивача, що начальник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції не мав права видавати наказ про початок проведення службового розслідування.

Окрім зазначеного, у касаційній скарзі скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2019 року у справі №821/1180/18 щодо того, що звільнення як вид дисциплінарного стягнення є крайнім заходом, а тому для його застосування роботодавець має належним чином обґрунтувати таку необхідність. А також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 2 грудня 2020 року у справі №420/5368/18 щодо презумпції винуватості суб`єкта владних повноважень.

Дійсно, указаним висновком Верховний Суд визначено, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу і повинен застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків

Між тим, покликаючись на цей висновок Верховного Суду, скаржник не врахував особливості періоду часу, у межах якого було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача, а саме: дія воєнного стану в країні.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зміст статті 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 Верховний Суд виснував, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 29 лютого 2024 року у справі №260/5566/22.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

З огляду на це, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення позивачем службової дисципліни, за порушення якої передбачена дисциплінарна відповідальність. При визначенні виду дисциплінарного стягнення, комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Тож, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскаржувані накази винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а також на підставі Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалений судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення окружного і апеляційного судів - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оприска Миколи Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/4470/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

…………………………………

…………………………………

…………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду