Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 822/2718/17
касаційне провадження № К/9901/48447/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (головуючий суддя - Сторчак В. Ю., судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Бджілка" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Приватна виробничо-комерційна фірма "Бджілка" (далі - Підприємство, позивач, платник) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2017 №0000019/14-09, №0000020/14-09, №0000021/14-09.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав необґрунтованих висновків акта перевірки щодо неправильного визначення платником бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та обґрунтованості, законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, правильності класифікації ним товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643, від 13.07.2017 №UA400030/2017/011036. Позивач вказує на неправильне встановлення контролюючим органом коду товару, що підтверджується описом товару в первинних документах на товар, зокрема, в інвойсі, контракті, специфікації, технічному описі документів, та експертним висновком Хмельницької торгово-промислової палати від 12.09.2017 №С-39. Також, позивач, заперечуючи висновок відповідача стосовно необхідності визначення країни походження товару, зазначив, що на товари, на які не розповсюджується антидемпінгове мито, сертифікат походження товару не оформлюється.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 13.11.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18.09.2017 №0000019/14-09, №0000020/14-09, №0000021/14-09.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності висновку контролюючого органу про неправильне визначення позивачем коду товарів згідно з УКТ ЗЕД та неправомірності нарахування контролюючим органом антидемпінгового мита, оскільки останнє встановлене для випадків імпорту вказаного товару з Російської Федерації, а в даному випадку будь-яких доказів стосовно можливого імпорту саме з Російської Федерації контролюючим органом не встановлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, пункту 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи), частини другої статті 43, пункту 2 частини третьої статті 44 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 15.04.2017 №АД-370/2017/4411-05 «Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україні кругів шліфувальних на керамічній зв`язці походженням з Російської Федерації», правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф» від 19.09.2013 №584-VІІ. Скаржник доводить, що ним правомірно нараховано антидемпінгове мито на ввезені позивачем товари з підстав того, що за наданими Підприємством документами неможливо достовірно встановити країну походження товарів. Вважає, що суди допустили нівелювання вимог статей 44, 48 Митного кодексу України та не надали належної оцінки змісту визначень понять «сертифікат про походження товарів» та «інвойс фірми-виробника товарів». Зазначає про неврахування судами, що визначення коду товару проводилося відповідачем на основі визначальних характеристик із функціональними особливостями товару.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.03.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 20.03.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено перевірку стану дотримання Підприємством вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643, від 13.07.2017 №UA400030/2017/011036, за результатами якої складено акт від 14.09.2017 №Н/1893/7/22-01-14-09/0021342383, яким встановлено порушення позивачем правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, вимог Закону України "Про митний тариф", частини другої статті 43, пункту 2 частини третьої статті 44 Митного кодексу України, вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв`язці походженням з Російської Федерації" від 15.04.2017 №АД-370/2017/4411-05, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок щодо неможливості достовірного встановлення країни походження товару №2 за митною декларацією від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643 та товару №3 за митною декларацією від 13.07.2017 №UA400030/2017/011036. Також, контролюючий орган дійшов висновку, що код товарів №1, №4, №5 за митною декларацією від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643 згідно з УКТ ЗЕД 8207 90 10 00 та 8207 90 91 00 задекларовано декларантом неправильно, оскільки останні мають всі ознаки та характеристики, визначальні для класифікації товарів за кодом 6804 21 00 00.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форм "Р" від 18.09.2017:
№0000019/14-09, яким за порушення правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, вимог Закону України "Про митний тариф" до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на 826,79 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на суму 661,43 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 165,36 грн;
№0000020/14-09, яким за порушення частини другої статті 43, пункту 2 частини 3 статті 44 Митного кодексу України, вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв`язці походженням з Російської Федерації" від 15.04.2017 №АД-370/2017/4411-05 до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на 1518,06 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на суму 1214,45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 303,61 грн;
№0000021/14-09, яким за порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на суму 468,98 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на суму 375,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 93,80 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України).
За правилами частин першої - третьої статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Положеннями пункту 2 частини третьої статті 44 МК України визначено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 43 МК України у разі, якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.
Так, відповідно до частин першої - третьої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені статтею 43 МК України чинним законодавством не передбачено.
Частиною третьою статті 48 МК України встановлено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, задекларована країна походження товару №2 та товару №3 - US (США) - визначалась на підставі декларації про походження товарів на комерційних інвойсах фірми-продавця товарів "D-M-Е Europe" C.V.B.A. від 13.06.2017 №81233368, від 11.07.2017 №81247678.
Згідно з виданими Торговою палатою у м. Їглаві Чеської Республіки сертифікатами загальної форми від 06.09.2017 №541171, №541172 (Certificate of origin), країною походження товарів зазначено European Community (ЄС).
Аналіз вказаних документів дає підстави стверджувати, що надані позивачем до митного органу документи були достатніми для встановлення відомостей про країну походження товару.
Колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про неможливість достовірно встановити країну походження товарів за наданими Підприємством документами, оскільки, як встановлено судами і підтверджується матеріалами справи, наявні сертифікати та інвойси є пов`язаними (у сертифікатах є посилання на номери інвойсів, згідно яких і було зазначено країну походження товарів), а товари безпосередньо імпортувались позивачем з ЄС (Чехії), на підтвердження чого також надано копії поштових відправлень.
Стосовно доводів скаржника про невірне визначення позивачем коду товарів згідно УКТ ЗЕД, колегія суддів зазначає про наступне.
Положеннями частин 1-4, 7, 8 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини третьої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Аналіз наведених норм показав, що обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення. У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар. Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України», із змінами і доповненнями.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, контролюючим органом в ході проведення перевірки позивача зроблено висновок про наявність у товарів №1, №4, №5 за митною декларацією від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643 ознак та характеристик, визначальних для класифікації товарів за кодом 6804 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД - "гладеньку" поверхню під абразивним покриттям без різальних зубів, пазів, борозн і т.д., що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу, в той час, як позивачем код вказаних товарів згідно з УКТ ЗЕД задекларовано інший - 8207 90 10 00 та 8207 90 91 00.
Судами, в ході вивчення наданого позивачем листа виробника Товарів "D-M-Е Europe" C.V.B.A. від 15.09.2017, з урахуванням положень Закону України "Про митний тариф України" від 19.09.2013 № 584-VІІ, Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, з`ясовано, що висновок відповідача щодо невідповідності коду УКТ ЗЕД товару через його гладку поверхню зроблено на підставі інформації заводу-виробника, розміщеної у розділі "Finishing & Coating" (Полірування та покриття PVD) на офіційному веб-сайті фірми "D-M-E Europe" C.V.B.A. (http://www.dmeeu.com), інструменти для шліфування D 0308L НЗ DIAM.GRIND. POINT, D 0310L НЗ DIAM.GRIND.POINT, D 0315L Н3 DTAM.GRIND. POINT, D 0320L H3 DIAM.GRIND.POINT за відповідними номерами по каталогу являють собою алмазні шліфувальні наконечники, гальванізовані Diprofil; а інструменти для шліфування РК 1345/04x08, РК1345/05х10, РК1345/06x10, РК1345/08х10мм за відповідними номерами по каталогу являють собою полірувальні/шліфувальні голки (червоні) з абразивним покриттям зі штучного алмазу. До кожного з наведених найменувань товару додавались схеми та фотознімки відповідного абразивного інструменту.
Водночас, використані відповідачем відомості не дають змоги визначити структуру робочої поверхні товару під абразивним покриттям (гладка, чи зубцювата).
Окрім того, судами з`ясовано, що згідно вищевказаних пояснень, якщо інструменти мають різальні зубці, пази, канавки і т.п., які залишаються такими і зберігають свої функції навіть після нанесення абразиву, тобто інструменти, що готові до роботи і без абразиву - то вони включаються до товарної позиції 8207.
Згідно листа виробника - на наконечники та диски по всій робочій поверхні інструментів нанесені висічки, діаметром 0,4-0,8 мкм., які після цього покриваються абразивним шаром з алмазів для підвищення міцності інструменту. Товар має відноситись до товарної позиції 8207, оскільки алмазне покриття призначене для підвищення міцності інструменту, на робочу поверхню котрого нанесені висічки.
Саме до такої товарної позиції (8207) було віднесено імпортований товар і у наданому контролюючому органу інвойсі, та у експертному висновку Хмельницької торгово-промислової палати від 12.09.2017 №С-39.
Ураховуючи зазначені встановлені судами фактичні обставини у даній справі, колегія суддів вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу про невірне визначення позивачем коду товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Також, колегія суддів враховує, що, як установлено судами, орган доходів і зборів не приймав рішення про класифікацію товару №1, №4, №5, поставленого позивачем на митну територію України за митною декларацією від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643, в тому числі, і після проведення митного оформлення товару відповідно до вимог підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, а фактично зміна класифікації вказаного товару, а відтак - і збільшення митних платежів і податку на додану вартість, відбулись на підставі інформації з відкритих джерел - інформації заводу-виробника, розміщеної у розділі "Finishing & Coating" (Полірування та покриття PVD) на офіційному веб-сайті фірми "D-M-E Europe" C.V.B.A. (http://www.dmeeu.com), а не у відповідності до положень частин 4, 7 статті 69 Митного кодексу України.
Крім того, колегія суддів враховує встановлені судовими інстанціями обставини, зокрема, щодо відсутності у відповідача будь-яких зауважень щодо неправильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД під час ввезення позивачем на територію України товару №1, №4, №5 за митною декларацією від 21.06.2017 №UA400030/2017/009643. Під час митного оформлення згаданих товарів порушень в оформлені чи недостовірних відомостей у ВДМ не встановлено.
Зазначені обставини свідчать про те, що визначення суми грошових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень рішень відбулось за відсутності правових підстав.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер В.В. Хохуляк
