КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року № 320/4963/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії №207 від 08.12.2022 та №208 від 08.12.2022, складені Державною податкової службою України, при визначенні розміру пенсії позивачці відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачці перерахунок пенсії за віком, призначеної на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням відомостей довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії №207 від 08.12.2022 та №208 від 08.12.2022, складених Державною податковою службою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що відповідачем 1 на підставі судового рішення у справі №640/15320/19 переведено позивачку на інший вид пенсії пенсію державного службовця у розмірі 60% відповідно до статті 36 Закону України «Про державну службу», виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці від 06.08.2018 №721, виданій ДФС України. Проте, за наслідками розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії на підставі наданих нею довідок про складові заробітної плати відповідачем 1 не прийнято до уваги означені довідки, про що повідомлено листом від 19.12.2022.

Позивачка вважає протиправним рішення відповідача, оскільки розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається у розмірі 60% від суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, а довідки ДФС України №207 від 08.12.2022 та №208 від 08.12.2022 відповідають законодавчо встановленим вимогам, були прийняті відповідачем 1.

Крім того, позивачка стверджує, що у прийнятті рішення про неврахування довідок приймав участь неуповноважений на такі дії суб`єкт ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту також відповідач 2, ГУ ПФУ в Хмельницькій області)

Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про наявність у відповідача 2 правових підстав для прийняття рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивачці, виходячи з визначення його як структурного підрозділу для розгляду заяви позивачки за принципом екстериторіальності.

Також відповідач 1 стверджує про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачці на підставі довідок про заробітну плату, які за формою відповідають довідкам, виданим для призначення пенсії державного службовця.

Крім того, на думку відповідача 1, пенсія позивачки не підлягає перерахунку на підставі наданих нею довідок з огляду на втрату чинності положеннями статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, яка визначала умови і порядок перерахунку пенсій державних службовців.

Таким чином, на думку відповідача 1, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідачем 2 надіслано на адресу суду лист, в якому зазначено про розгляд її заяви саме відповідачем 2 за принципом екстериторіальності за матеріалами електронної справи, з якої було встановлено, що позивачку за рішенням суду у справі №640/15320/19 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач 2 зазначив, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень. Означеними положеннями визначено лише право на призначення пенсії. Проведення перерахунків пенсій Законом №889 не передбачено.

Також відповідач стверджує, що оскільки позивачка станом на 01.05.2016 не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, відсутні підстави для врахування при обчисленні пенсії довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Таким чином, на думку відповідача 2, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, поданій до суду, позивачка зазначає, що не погоджується з доводами відповідачів, наведеними у відзиві, оскільки нею було подано відповідачу 1 разом із заявою про здійснення перерахунку пенсії довідки ДФС України №207 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.12.2022 та №208 від 08.12.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Вказані довідки відповідають вимогам Порядку №3-1 та, як наслідок, на думку позивачки, підлягали врахуванню для проведення перерахунку розміру її пенсії.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Святошинським РВ ГУМВС України в м. Києві 25.10.2012.

З 07.08.2018 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 у справі №640/15320/19 позивачку з 16.10.2018 переведено на інший вид пенсії пенсію державного службовця у розмірі 60% відповідно до статті 36 Закону України «Про державну службу», виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці від 06.08.2018 №721, виданій ДФС України.

Наказом Державної податкової служби України від 26.04.2022 №365-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 02.05.2022 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію згідно з пунктом 7 частини першої статті 83, частиною третьою статті 86 Закону України «Про державну службу», статтею 38 Кодексу законів про працю України.

Заявою від 12.12.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок ДПС України від 08.12.2022 № 207 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та від 08.12.2022 №208 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

За принципом екстериторіальності визначено відповідача 2 як структурний підрозділ пенсійного органу, яким розглядається означена заява позивачки.

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.12.2022 №930080324294 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії зі зміною складових заробітної плати, оскільки з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу (далі Закон №889), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та за яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 19.12.2022 №289476 позивачку повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданих нею довідок від 08.12.2022 №№207 та 208, оскільки Законом №889 не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.

Не погоджуючись з правомірністю бездіяльності відповідача 1 щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі поданих довідок, позивачка звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723).

Частина перша статті 37-1 Закону №3723 у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій

Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723 викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі Постанова №865), за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами пункту 4 Постанови №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови №865).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015 по 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723 не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон №889.

З 01.05.2016 набув чинності Закон №889 від 10.12.2015 року, а положення Закону № 3723 втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889).

Натомість, у статті 90 Закону №889 закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Оскільки, законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідачів не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. Право на перерахунок пенсії державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям могло бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діяли на час виникнення обставин для такого перерахунку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачки як державного службовця у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.11.2022 у справі № 200/2037/20-а.

Щодо доводів позивачки про відсутність у відповідача 2 повноважень на розгляд поданої нею заяви про перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1) передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що розглядає заяву, а після її розгляду електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для повідомлення особи про результати розгляду.

Таким чином, у відповідача 2 як визначеного за принципом екстериторіальності органу, наявне право приймати рішення за наслідками розгляду заяви позивачки про здійснення перерахунку пенсії, і прийнявши таке рішення, ГУ ПФУ в Хмельницькій області має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до ГУ ПФУ в м. Києві за місцем проживання особи для повідомлення про результати розгляду такої заяви.

Враховуючи викладене, судом відхиляються доводи позивачки про відсутність у відповідача 2 повноважень на розгляд поданої нею заяви про перерахунок пенсії як такі, що спростовані нормативно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.