Справа №478/1565/23

пров. №2/478/69/2024

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2024 року . Казанківський районний суд Миколаївської області у складі,

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Миколаївського обласного центра зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3594,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2022 ОСОБА_1 , за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг звернулася до Миколаївського обласного центра зайнятості із заявамипро наданнястатусу безробітногота призначеннявиплати допомогипо безробіттю.В якостіостаннього місцяроботи вказаноТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ"ФУДМЕЙКЕР"(ЄДРПОУ34993492),надано копіюнаказу №94-Квід 17.06.2022про припиненнятрудового договору,а такожвитяг записуіз трудовоїкнижки,що такожце підтверджував.З тогосамого дняїй булонадано статусбезробітної тарозпочато виплатудопомоги побезробіттю.03.11.2022 ОСОБА_1 було поданозаяву проприпинення реєстраціїяк безробітної.21.04.2023за заявоювідповідача їйбуло поновленостатус безробітної.З тогож днябуло продовженовиплату допомогипо безробіттюяк застрахованійособі. Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1 (далі Порядок № 60/62) було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" з 28.03.2023 року (наказ № 3 028-К від 27.03.2023) по 12.04.2023 року (наказ № 3 772-К від 12.04.2023).Даний факт мав значення при визначенні розміру допомоги по безробіттю,адже право на поновлення статусу безробітного має лише особа, яка не працевлаштовувалася після припинення реєстрації. Тобто ОСОБА_1 мала право лише на те щоб заново зареєструватися як безробітна із призначенням допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, адже її страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної (тобто 21.04.2023) становив менше семи місяців. Дану обставину безробітна не повідомила, що спричинило незаконне отримання нею допомоги по безробіттю з 21.04.2023 по 25.05.2023 на загальну суму 3 594 грн. 66 коп. Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. 14.08.2023 Миколаївською філією Миколаївського обласного центру зайнятості, згідно із вимогами п. 7 Порядку № 60/62, було прийнято наказ № 181 про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 594 грн. 66 коп. З метою досудового врегулювання спору 17.08.2023 боржнику було направлено повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів протягом 15 календарних днів з дня його отримання, а пізніше ще лист-нагадування про сплату боргу, який повернувся як не вручений. Однак, позивач вказує, що відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті. Таким чином сума виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 3594,66 грн., підлягає поверненню. З врахуванням зазначеного позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 3594,66 грн та сплату судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано судді Іщенко Х.В.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25.01.2024року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з цим, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленою про розгляд справи належним чином.

Окрімцього,до судувід відповідачане булоподано жоднихдокументів наспростування доводівпозивача , відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Суд,враховуючи згодупозивача відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що 07.07.2022 відповідач ОСОБА_1 , за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг звернулася до Миколаївського обласного центра зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.

В якості останнього місця роботи вказано ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ФУДМЕЙКЕР" (ЄДРПОУ 34993492), надано копію наказу № 94-К від 17.06.2022 про припинення трудового договору, а також витяг запису із трудової книжки, що також це підтверджував.

07.07.2022 відповідачу ОСОБА_1 було надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

03.11.2022 ОСОБА_1 було подано заяву про припинення реєстрації як безробітної.

21.04.2023 за заявою відповідача їй було поновлено статус безробітної.

З тогож днябуло продовженовиплату допомогипо безробіттюяк застрахованійособі.

У п. 1 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446, перереєстрація безробітного поновлення попередньої реєстрації безробітного, якщо після її припинення безробітний не працевлаштувався. Згідно із п. 4 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 735 якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, залежно від страхового стажу.

Положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців, мають право на призначення допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України „Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Нормами ч. 2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1 (далі Порядок № 60/62) було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" з 28.03.2023 року (наказ № 3 028-К від 27.03.2023) по 12.04.2023 року (наказ № 3 772-К від 12.04.2023).

Даний факт мав значення при визначенні розміру допомоги по безробіттю, адже право на поновлення статусу безробітного має лише особа, яка не працевлаштовувалася після припинення реєстрації. Тобто ОСОБА_1 мала право лише на те щоб заново зареєструватися як безробітна із призначенням допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, адже її страховий стаж протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної (тобто 21.04.2023) становив менше семи місяців.

Дану обставину безробітна не повідомила, що спричинило незаконне отримання нею допомоги по безробіттю з 21.04.2023 по 25.05.2023 на загальну суму 3 594 грн. 66 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв`язку з чим 14.08.2023 Миколаївською філією Миколаївського обласного центру зайнятості, згідно із вимогами п. 7 Порядку № 60/62, було прийнято наказ № 181 про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 594 грн. 66 коп.

З метою досудового врегулювання спору 17.08.2023 боржнику було направлено повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів протягом 15 календарних днів з дня його отримання, а пізніше ще лист-нагадування про сплату боргу, який повернувся як не вручений.

Згідно із п. 8 Порядку № 60/62, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статі 1 Закону України «Про зайнятість населення» (надалі - Закон № 5067-VI), безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені у Законі України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 5067-VI зареєстровані безробітні зобов`язані відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону № 5067-УІ відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Так, у відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Такимчином,з врахуваннямзазначеного,під часрозгляду справипозивачем доведенонедобросовісність відповідачав отриманнідопомоги побезробіттю з 21.04.2023 по 25.05.2023 на загальну суму 3 594 грн. 66 коп., а іншого стороною відповідача не було спростовано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню незаконно отримана допомога по безробіттю.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 526,530,536,543,611 ЦК України, ст. ст.10-12,76-81,263-265,354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ03491441; місцезнаходження юридичної особи : 5408, м.Миколаїв, вул. 6 Поперечна, 32), незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 3 594 ( три тисячі п`ятьсот девяносто чотири ) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання.

Повний текст рішення складено 19.03.2024 року.

Суддя: Х.В.Іщенко