Справа 587/449/24

Номер провадження 3/573/216/24

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2024 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Замченко А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч. 2 ст. 2123 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

На підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_2 звернувся до Миколаївської селищної ради із запитами 20.12.2023 та 25.12.2023, у яких просив надати йому інформацію, яка є публічною.

Незважаючи на листи Секретаріату Уповноваженого ВРУ до селищної ради від 03.01.2024 №235.4/Ф/5.7/24/53, від 03.01.2024 №237.4/Ф/8.7/24/53, від 03.01.2024 №278.4/Ф/6.7/24/53, від 06.02.2024 №7293.4/Ф/8.7/24/53 з відповідними роз`ясненнями положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», пропозиціями надати письмові пояснення щодо обставин порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимогами усунути допущені порушення, листом Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області за підписом селищного голови ОСОБА_1 відмовлено в наданні запитуваної інформації з тієї підстави, що запит підписано особою, яка не має повноважень на вчинення дій від імені юридичної особи.

Своїми вказаними вище протиправними діями ОСОБА_1 порушив п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 2123 КУпАП.

15.03.2024 до суду надійшло клопотання адвоката Паська С.М. ОСОБА_3 про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 і його адвокат Просвіркіна-Максимів М.С. повторно не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а. с. 97, 101, 102). Остання подала клопотання про розгляд справи без їх участі (а. с. 103).

З огляду на викладене вважаю за можливе справу слухати без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини трьох скарг ОСОБА_2 від 01.01.2024 щодо порушення посадовими особами Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області його права на доступ до публічної інформації встановлено, що на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_2 звернувся до селищної ради із запитами від 20.12.2023 та від 25.12.2023, у яких просив надати йому інформацію стосовно отримання публічної інформації.

З метою перевірки наведених у скаргах ОСОБА_2 обставин Секретаріатом Уповноваженого направлено до селищної ради листи від 03.01.2024 №235.4/Ф/5.7/24/53, від 03.01.2024 №237.4/Ф/8.7/24/53, від 03.01.2024 №278.4/Ф/6.7/24/53, від 06.02.2024 №7293.4/Ф/8.7/24/53 з відповідними роз`ясненнями положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», пропозиціями надати письмові пояснення щодо обставин порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимогами усунути допущені порушення.

Листом Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області за підписом селищного голови ОСОБА_1 відмовлено в наданні запитуваної інформації, а також у виконанні інших законних вимог Секретаріату Уповноваженого.

У вказаному листі від селищної ради, зокрема, зазначається, що запитувана інформація підписана особою, яка не має повноважень на вчинення дій від імені юридичної особи.

Відповідальність за ч. 2 ст. ст. 2123 КУпАП настає за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5, ч. 1-5 ст. 19 вказаного Закону доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Таким чином, Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлює мінімальні вимоги щодо змісту запиту на інформацію та не передбачає надання додаткових документів.

Пояснюючи такий стан речей Вищий адміністративний суд України в п. 9.6 своєї постанови «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10 вказав, що вимога зазначати в запиті ім`я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог закону. Обов`язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення в запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв`язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв`язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо в запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов`язку, а саме: надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов`язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису зі зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім`я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.

Відповідно до ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про доступ до офіційних документів», яка ратифікована Законом України від 20.05.2020 №631-ІX та діє для України з 11.06.2020, заявник щодо офіційного документу (будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває в розпорядженні державних органів) не зобов`язаний вказувати підстави для отримання доступу до офіційного документу. Сторони можуть надати заявникам право залишатися анонімними, окрім випадків, коли розкриття особи є необхідним для опрацювання запиту. Вимоги до запиту не повинні бути більшими, ніж це необхідно для опрацювання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначений виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другоїстатті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятоюстатті 19 цього Закону.

У постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №826/12540/17, від 19.10.2023 у справі №380/19225/21, від 13.09.2023 у справі №420/16094/21, від 27.08.2021 у справі №640/9835/20, від 24.12. 2020 у справі №120/3930/19-а, від 28.04.2020 у справі №820/4260/17, від 08.04.2020 у справі №826/13265/17, від 31.05.2018 у справі №826/25226/15 зроблено висновок, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.

Таким чином, оформлені 27.12.2023 і 29.12.2023 за підписом Миколаївського селищного голови Паська СМ. відмови в задоволенні запитів про надання публічної інформації від 20.12.2023 та від 25.12.2023, мотивовані тим, що вони не містять підпису особи уповноваженої представляти ТОВ ІА «Україна ІНФО», прийняті з порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При оформленні запитів на отримання публічної інформації були дотриманні всі передбачені законодавством необхідні вимоги щодо їх змісту, вони подані заступником директора ТОВ ІА «Україна ІНФО» ОСОБА_2 за його підписом, з вказівкою контактної інформації, запитуваної інформації. Розпорядник інформації Миколаївська селищна рада не мала законних підстав перевіряти особу запитувача, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ІА «Україна ІНФО», адреси, уповноважених працівників.

Таким чином, голова Миколаївської селищної ради ОСОБА_1 27.12.2023 і 29.12.2023 допустив порушення, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: безпідставно відмовив у задоволенні запитів на інформацію, тобто відмовив у наданні публічної інформації за відсутності підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.

Що стосується посилання в протоколі на те, що ОСОБА_1 порушив п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», то суд дійшов наступного висновку.

Пункт 7 ч. 1 ст. 24 зазначеного закону передбачає таке порушення, як необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.

Оскільки викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить посилання на те, що ОСОБА_1 відніс запитувану ОСОБА_2 інформацію до інформації з обмеженим доступом, як не містять цього й матеріали справи, тому вважаю за необхідне виключити з обвинувачення посилання на те, що останній порушив п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Доводи адвоката Паська С.М. ОСОБА_3 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням законодавства, є безпідставними.

Як вбачається з протоколу про розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення 14.02.2024 ОСОБА_1 було завчасно повідомлено листом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 09.02.2024 №7952.4/Ф/8.7/24/53 (а. с. 42).

Хоч у зазначеному листі й не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, як це зазначено в протоколі, але 12.02.2024, тобто за два дні до складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Просвіркіною-Максимів М.С. Тобто, як на стадії оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, так і на стадії розгляду справи в суді, ОСОБА_1 користується правовою допомогою, а тому суд не вбачає порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.

13.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Сумській області з листом, в якому повідомив, що не може прибути 14.02.2024 для складання протоколу у зв`язку зі службовою зайнятістю та просив призначити іншу дату складання протоколу (а. с. 43). Але доказів на підтвердження поважних причин неможливості прибути до клопотання не додав. З огляду на викладене, головний спеціаліст обґрунтовано відмовила в задоволенні клопотання та склала відповідний протокол.

Посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 був надісланий протокол, який не підписаний особою, яка його склала, також не є підставою для закриття провадження в справі, оскільки протокол, який надійшов до суду відповідає вимогам КУпАП, а зміст копії повністю відповідає оригіналу.

Строк надання відповіді на запит відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Отже в розпорядника інформації виник обов`язок надати відповідь не пізніше 5 днів з дня отримання запиту. Саме ця дата і є днем вчинення правопорушення, а не день складання протоколу.

Вказівка про те, що правопорушення вчинено 14.02.2024, хоча і є помилковою, але вона не є підставою для закриття провадження в справі. День вчинення правопорушення впливає лише на вірне обрахування строків накладення адміністративного стягнення.

У той же час суд погоджується з тим, що датою виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є 14.02.2024, адже як вбачається з листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 09.02.2024 №7952.4/Ф/8.7/24/53 ОСОБА_1 було запрошено на цей день для надання письмових пояснень з приводу фактичної та правової підстави його дій при розгляді запиту ОСОБА_2 , а з огляду на відсутність останнього, за результатами розгляду наявних матеріалів встановлено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та складено відповідний протокол.

Інші доводи адвоката, зокрема, щодо невірного віднесення селищної ради до розпорядників публічної інформації за критерієм юридичної особи, яка отримує державні субвенції, а не як органу місцевого самоврядування, зазначення в протоколі ОСОБА_1 як голови Миколаївської селищної ради, а не як Миколаївської селищного голови, хоча в тексті протоколу наявні обидва зазначення, посилання на ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», також не є підставою для закриття провадження в справі.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, матеріальне становище, вважаю за можливе піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави.

Крім того, на підставі ст. 401, ч. 7 ст. 283 КУпАП необхідно стягнути на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 2123, ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2123 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в доход держави в розмірі 25 (двадцяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

Виключити з обвинувачення посилання на те, що ОСОБА_1 порушив п. 7 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові;

- витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його постановлення.

Суддя