Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2727/23 пров. № А/857/24649/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Микулик П.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород о 15 год. 02 хв. 06 листопада 2023 року, повне судове рішення складено 16 листопада 2023 року, у справі № 260/2727/23 за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
В С Т А Н О В И В :
18.04.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Бюро економічної безпеки України, просив, з урахуванням збільшення позовних вимог: визнати дії з видачі Наказу Бюро економічної безпеки України «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 » від 02 березня 2023 року № 173-К. протиправними; скасувати Наказ Бюро економічної безпеки України «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 » від 02 березня 2023 року № 173-К. як незаконний з часу його видання; визнати дії з видачі Наказу Бюро економічної безпеки України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 08 травня 2023 року № 332-К протиправними; скасувати Наказ Бюро економічної безпеки України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 08 травня 2023 року № 332-К, як незаконний з часу його видання; поновити на посаді державної служби - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області; всі судові витрати, понесені позивачем покласти та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ Бюро економічної безпеки України «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 » від 02 березня 2023 р. № 173-К. Визнано протиправним та скасовано Наказ Бюро економічної безпеки України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 08 травня 2023 р. № 332-К. Поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області з 09 травня 2023 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що керівником Територіального управління БЕБ у Закарпатській області були вжиті заходи для дотримання мети Антикорупційної програми Бюро економічної безпеки України на 2022-2023 роки щодо забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності структурних підрозділів та територіальних управлінь БЕБ, удосконалення системи запобігання і протидії корупції в БЕБ з подальшим впровадженням механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності БЕБ та підвищення рівня довіри суспільства. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи міститься інформація, що станом на 12 січня 2023 року, керівник Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягався, діючих дисциплінарних стягнень не має. Суд першої інстанції зазначив, що державний службовець, навіть в разі вчинення дисциплінарного проступку, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Суд першої інстанції вказав, що позивач міг бути звільнений на підставі ч. 2 ст. 87 Закону України «Про державну службу» не раніше 09.05.2023 і тільки після підтвердження ряду фактів. Суд першої інстанції зазначив також, що підставою оспорюваного наказу відповідачем зазначено саме нез`явлення державного службовця на службу більше як 120 днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, із припиненням державної служби з посиланням на ч.2 ст.87 Закону України «Про державну службу», однак така підстава могла наступити не раніше 09.05.2023 (або будь яка дата пізніше) тому вказаний наказ невірний по суті. Суд першої інстанції вказав, що у даній справі саме внаслідок дій відповідача склалася ситуація, коли були видані два накази про звільнення керівника ТУ БЕБ в Закарпатські області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Бюро економічної безпеки України подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що підстави винесення наказу від 02.03.2023 № 173-к обумовлені встановленням дисциплінарного проступку, який передбачав звільнення. Скаржник вказує, що згідно характеристики, наданої безпосереднім керівником ОСОБА_1 , за час роботи в ТУ ряду важливих завдань не було приділено достатньої уваги та належного виконання, поставлені завдання при розбудові ТУ виконувались не у повному обсязі та не вчасно. Скаржник зазначає, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Скаржник також вказує, що у разі порушення гарантії, встановленої ч. 3 статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, а отже, Закарпатський окружний адміністративний суд прийшов до помилкових висновків про скасування наказу від 08.05.2023 № 332-К замість визначення іншої дати звільнення позивача.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач та його представник до суду не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи.
Оскільки представник позивача клопотав про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що було вирішено ухвалою суду від 11.03.2024, у зазначеній ухвалі роз`яснено представнику про обов`язок за 10 хвилин до початку слухання авторизуватись на сайті vkz.court.gov.ua, виконати перевірку обладнання та очікувати на запрошення, окрім того представника запрошено двічі у день судового розгляду: о 15:32 год та о 16.03 год., проте участі в судовому засіданні представник позивача не взяв, попереджений в порядку ст. 195 КАС України про ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Наказом Бюро економічної безпеки України №303-к від 15 липня 2022 року ОСОБА_1 призначений з 18 липня 2022 року на посаду керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області без конкурсного відбору, але на строк не більше 12-ти місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, зі встановленням випробування строком на 6-ть місяців.
03.01.2023 співробітниками Служби безпеки України спільно з Київською міською прокуратурою, в рамках кримінального провадження №42022100000000615 від 06.12.2022, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за результатами проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, під час отримання неправомірної вигоди в сумі 6000 доларів США, за не притягнення до відповідальності під час переміщення через митний кордон України та реалізацію електронних сигарет, без сплати акцизного податку, затримано старшого детектива відділу детективів територіального управління БЕБ у Закарпатській області.
04.01.2023 оголошено підозру детективу ТУ БЕБ в Закарпатській області, який підозрюється в одержанні як службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використання наданого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
04.01.2023 на підставі Доповідної записки керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та Захисту працівників БЕБ за №9.17/17.2/4-23 виданий Наказ Бюро економічної безпеки України «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» в Бюро економічної безпеки України» № 44-К від 04.01.2023, яким порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 із зазначенням, що в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5, 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» з відстороненням від виконання посадових обов`язків та утворенням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с.35)
У Доповідній записці керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та Захисту працівників БЕБ за №9.17/17.2/4-23 зазначено, що: « 03.01.2023 співробітниками Служби безпеки України спільно з Київською міською прокуратурою, в рамках кримінального провадження №42022100000000615 від 06.12.2022, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за результатами проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій, під час отримання неправомірної вигоди в сумі 6000 доларів США, за не притягнення до відповідальності під час переміщення через митний кордон України та реалізацію електронних сигарет, без сплати акцизного податку, затримано старшого детектива відділу детективів територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 . ОСОБА_2 порушено пункт 14 Розділу II Правил професійної етики працівників БЕБ, затверджених наказом БЕБ від 30.06.2022 №129, що передбачає сурове дотримання обмежень та заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції та пов`язаних з корупцією дій. Пунктом 1 розділу III Правил безпосередні керівники та керівники структурних підрозділів забезпечують дотримання цих Правил. Керівники контролюють виконання профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни. Враховуючи викладене, керівником ТУ БЕБ у Закарпатській області Андрієм Призом не забезпечено контроль за дотриманням Правил та роботою підпорядкованого відділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області».
Наказом БЕБ від 04.01.2023 №44-к порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5, 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», з відстороненням від виконання посадових обов`язків на підставі пунктів 1, 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» на час здійснення дисциплінарного провадження.
Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи стосовно державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 21.02.2023 підготовлено подання №9.11/11.3/149-23, відповідно до якого в діях державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону, а саме порушення Присяги державного службовця, рекомендовано застосувати до державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, передбачене пунктом 4 частини 1 статті 66 Закону.
Вказане подання та акт фіксації факту не надання державним службовцем письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» стали підставою для винесення 02.03.2023 Наказу БЕБ №173-к «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 », згідно з яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на ОСОБА_1 , керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, відсутність контролю та невжиття керівником державної служби заходів спрямованих на запобігання корупції, що призвело до вчинення посадовою особою ТУ можливих протиправних дій із корупційною складовою, які підірвали авторитет державного органу. Наказано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Днем звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.
08.05.2023 БЕБ видано Наказ №332-к «Про звільнення ОСОБА_1 » згідно з яким відповідно до частини 2 статті 87, статті 89 Закону України «Про державну службу» та статті 24 Закону України «Про відпустки» наказано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області 08.05.2023 за ініціативою суб`єкта призначення, нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності із припиненням державної служби.
Вважаючи вказані накази незаконними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-IX, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 1150-IX), відповідно до частини 2 статті 1 якого Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1150-IX трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1150-IX особи, які вперше зараховуються на посади державної служби в Бюро економічної безпеки України, складають Присягу державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №889-VIII) особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».
Статтею 65 Закону №889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком є, зокрема порушення Присяги державного службовця (пункт 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини 5 статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків (частина 1 статті 67 Закону №889-VIII).
Додержання присяги є обов`язком державного службовця, що слідує із сукупності обов`язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов`язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.
У постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20 та інших Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов`язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
Обґрунтовуючи підставність заявлених позовних вимог, позивач вказує на те, що зазначена в наказі БЕБ від 02.03.2023 №173-к «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 » підстава звільнення, а саме - відсутність контролю та невжиття керівником державної служби заходів спрямованих на запобігання корупції, що призвело до вчинення посадовою особою ТУ можливих протиправних дій із корупційною складовою, які підірвали авторитет державного органу, не підтверджена жодним доказом та не може кваліфікуватись як порушення Присяги державного службовця та тягнути за собою звільнення з посади державної служби.
Позивач зазначає, що на засіданні дисциплінарної комісії 14.02.2023 надав дисциплінарній комісії усні пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, зазначив про обставини вчинення старшим детективом відділу детективів ТУ кримінального правопорушення ОСОБА_2 .
Вказує також, що додатково 17.02.2023 надав дисциплінарній комісії письмові пояснення, в яких заначив, що за весь час перебування на посаді ним приділялась увага щодо недопущення фактів корупції та додержання норм службової етики, вжито заходів з виконання Антикорупційної програми, попереджено усіх працівників про спеціальні обмеження, проведено навчання та робочі наради, що підтверджуються відповідними протоколами та наказами.
Позивач звертає увагу, що інформація про вжиття ним заходів з виконання Антикорупційної програми підтверджується листом Сектору запобігання та виявлення корупції за вих.№9.20/20./48-23 від 08.02,2023, який наданий Голові дисциплінарної комісії.
Листом Територіального управління БЕБ у Закарпатській області «Про перелік корупційних ризиків у діяльності територіального управління БЕБ у Закарпатській області» від 15.09.2022 № 85/15-22 надано Відділу запобігання та виявлення корупції інформацію про здійснення постійного контролю з боку керівництва за виконанням оперативними співробітниками завдань, визначених службовими обов`язками та проведення навчань із доведення оперативним працівникам про відповідальність, яка настає за розголошення службової інформації та отримання неправомірної вигоди або отримання подарунка.
Листом Територіального управління БЕБ у Закарпатській області від 04.01.2023 № 21/15/10-10 повідомлено Відділ запобігання та виявлення корупції, що всім працівникам доведено під розпис вимоги антикорупційного законодавства, проведені навчання за антикорупційною тематикою, проведено нараду щодо основних напрямів антикорупційної програми БЕБ.
Також за підписом керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 надано відповідь (вих. №85/15-22 від 15.09.2022) про направлення переліку корупційних ризиків у діяльності Територіального управління БЕБ у Закарпатській області. Пунктом 2 переліку корупційних ризиків у діяльності Територіального управління БЕБ у Закарпатській області визначено корупційний ризик, який полягає в потенційній можливості у співробітників ТУ БЕБ отримувати неправомірну вигоду під час проведення оперативних заходів та досудового розслідування. Джерелом ризику зазначено і відділ детективів ТУ БЕБ.
У Поданні дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно державного службовця - керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 вказано, що в межах здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією до роботи залучено керівника Відділу запобігання та виявлення корупції як фахівця у сфері запобігання корупції.
Листом від 12.01.2023 №9.20/20/18-23 фахівцем надана інформація про те, що листами Відділу запобігання та виявлення корупції від 10.08.2022 №121, 16.08.2022 №126, 31.08.2022 №138, 07.12.2022 №9.20/20/278-22 надавався ряд завдань ТУ, зокрема, щодо розробки і затвердження плану заходів з виконання Антикорупційної програми та ознайомлення підлеглих працівників зі змістом вказаної програми; ідентифікації у своїй діяльності потенційно вразливих до корупції функцій та ризиків; надання звіту про стан виконання завдань і заходів, передбачених Антикорупційною програмою на 2022-2023 роки та приступити до виконання завдань і заходів, передбачених Антикорупційною програмою на 2023-2024 роки.
Листами від 05.09.2022 №64/15-22 та від 15.09.2022 №85/15-22 ТУ повідомлено про свої потенційно вразливі функції, однак серед вказаних функцій відсутня функція контролю щодо запобігання корупції з основної діяльності ТУ, а саме здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування; інформаційно-пошукової та аналітично-інформаційної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ.
Листом Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників від 12.01.2023 №9.17/17.2/20-23 від 03.01.2023 дисциплінарною комісією повідомлено, що пунктом 2 переліку корупційних ризиків у діяльності ТУ БЕБ у Закарпатській області, який надано листом ТУ до БЕБ від 15.09.2022 № 85/15-22, визначено корупційний ризик, який полягає в потенційній можливості у співробітників ТУ БЕБ отримувати неправомірну вигоду під час проведення оперативних заходів та досудового розслідування. Джерелом ризику зазначено, у тому числі, відділ детективів ТУ. Існуючим заходом контролю визначено здійснення постійного контролю з боку керівництва за виконанням співробітниками завдань, визначених службовими обов`язками, та проведення навчань із доведення працівникам інформації про відповідальність, яка настає за розголошення службової інформації та отримання неправомірної вигоди або отримання подарунка. Водночас, в ході проведення нарад керівником Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_1 жодного разу не було наголошено на дотриманні працівниками антикорупційного законодавства, неприпустимості корупції та отримання неправомірної вигоди, забезпеченні постійного контролю з боку керівництва за виконанням завдань, визначених службовими обов`язками, з метою забезпечення належних заходів контролю за підлеглими працівниками.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1150-IX керівник територіального управління Бюро економічної безпеки України організовує та контролює роботу відповідного територіального управління щодо виконання наказів, розпоряджень, завдань Бюро економічної безпеки України і несе відповідальність за їх виконання.
Пунктом 1 розділу III Правил професійної етики працівників БЕБ, затверджених наказом БЕБ від 30.06.2022 №129, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 19 серпня 2022 року за № 943/38279 (далі Правила) встановлено, що безпосередні керівники та керівники структурних підрозділів (далі - керівники) забезпечують дотримання цих Правил. Керівники контролюють виконання профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Положення про територіальні управління Бюро економічної безпеки України, затверджене Наказом БЕБ від 21.01.2022 № 14, Територіальне управління з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, визначених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушенням законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією.
Згідно з пунктом 1 розділу 3 Посадової інструкції Керівника ТУ БЕБ у Закарпатській області, з якою ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 19.07.2022, до основних посадових обов`язків, серед іншого, віднесено організацію та контроль роботи ТУ щодо виконання наказів, розпоряджень, завдань БЕБ.
Частиною 3 статті 18-2 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що керівник (особа, яка виконує його обов`язки) державного органу, органу місцевого самоврядування або іншого суб`єкта, визначеного виконавцем заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії, несе персональну відповідальність за забезпечення виконання заходів державної антикорупційної програми.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Вказане нормативно-правове регулювання та встановлені у справі обставини, дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку, що сам факт проведення нарад з працівниками ТУ не підтверджує результативність таких. При цьому, зі змісту протоколів нарад, які додано позивачем до позовної заяви, вбачається, що кожен із протоколів містить лише загальні фрази діяльності ОСОБА_1 на відповідних заходах без жодної конкретики щодо вчинення дій у випадку виникнення ситуації з корупційним ризиком.
Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами скаржника, що в результаті формальних нарад за участі позивача та невжиття дієвих заходів щодо упередження вчинення підлеглими порушень з корупційною складовою, виникла ситуація, в якій було затримано співробітника ТУ за спробу одержання неправомірної вигоди, що мало наслідком підрив авторитету діяльності БЕБ.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, своїми діями, в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, а саме як керівник державної служби не вжив дієвих заходів контролю та заходів спрямованих на запобігання корупції, що призвело до вчинення посадовою особою ТУ можливих протиправних дій із корупційною складовою, та унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків на посаді керівника.
Щодо Наказу №332-к від 08.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 », то суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до частини 2 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення може бути нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов`язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що до періоду тимчасової непрацездатності зараховуються всі календарні дні звільнення від роботи за листком непрацездатності, у тому числі святкові, неробочі і вихідні дні, які припадають на такий період.
Отже, при визначені наявності підстав для припинення державної служби у зв`язку з нез`явленням державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності облік часу нез`явлення на службі здійснюється безперервно, починаючи з першого дня нез`явлення на службу через тимчасову непрацездатність.
При цьому, наведені законодавчі приписи обумовлюють здійснення розрахунку саме зважаючи на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у період перебування у трудових відносинах (проходження служби), а не кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які припадають на робочі дні.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа № 815/4343/17), від 06 березня 2019 року (справа №815/3259/17).
Відповідно до долучених до матеріалів справи електронних листків непрацездатності та листка непрацездатності ОСОБА_1 з 08.01.2023 до 08.05.2023 (121 календарний день) перебував на листку тимчасової непрацездатності, найменування медичного закладу ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області».
Отже, оскільки за державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов`язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, а позивач перебував на листку тимчасової непрацездатності 121 календарний день, то у відповідача були законні підстави для припинення державної служби ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 87 Закону № 889-VIII, а тому оскаржуваний наказ є правомірним.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що як ще вбачається з оскаржуваного наказу від 02.03.2023 Наказу БЕБ №173-к «Про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 », який судом апеляційної інстанції визнаний правомірний, днем звільнення позивача з займаної посади слід було вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, проте вже станом на 08.05.2023 (121 календарний день) була наявна підстава припинення державної служби у зв`язку з нез`явленням позивача як державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, що правомірно було реалізовано суб`єктом призначення в оскаржуваному наказі №332-к від 08.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Зворотного судом апеляційної інстанції не встановлено.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в межах здійсненого дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки подання відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення. В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку порушення Присяги, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимоги, то в силу приписів статті 308 КАС України рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 21.03.2024 згідно з ч.3 ст.321 КАС України.
