ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. справа № 300/195/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка), в інтересах якої згідно довіреності діє ОСОБА_2 (далі - представник позивача), 09.01.2024 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 092750005896 від 06.06.2023 про відмову в переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію державного службовця;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 31.05.2023 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію державного службовця, яка призначається відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.05.2023 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності розгляд заяви проводило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Так, рішенням відповідача №092750005896 від 06.06.2023 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» відмовлено, у зв`язку із відсутністю необхідних для перерахунку пенсії документів, а саме трудової книжки, довідки про складові заробітної плати. Представник позивачки вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», абз. 1,2,4 пункту 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен був повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, а не відмовляти у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Відтак, просить суд задовольнити позовні вимоги.в повному обсязі

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

21.01.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву на позовну заяву представниця відповідача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні в Івано-Франківській області. 31.05.2023 позивачка звернулася з заявою щодо перерахунку пенсії шляхом переходу з пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу». Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого "постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 31.05.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 проводився за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням від 06.06.2023 №092750005896 Головним управлінням в Одеській області відмовлено позивачці у перерахунку пенсії переході з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» через відсутність для цього правових підстав, адже Закон України «Про державну службу» не передбачає норм, які б давали змогу проводити перерахунки пенсії державним службовцям. Крім того, повідомлено позивачці про неможливість переведення з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» за матеріалами пенсійної справи. Представниця відповідача вважає, що з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Звертає увагу, що Закон України «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачає перерахунку пенсії державного службовця, у зв`язку з підвищенням посадових окладів. Відтак, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивачки скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 23.02.2024. В обґрунтування відповіді представник зазначає, що в даній справі предметом спору є не переведення на інший вид пенсії в рамках одного Закону, а саме Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за яким, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

31.05.2023 позивачка звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» (а.с.17 на звороті).

За результатами розгляду заяви позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №092750005896 від 06.06.2023, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком на пенсію відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень розд.ХІ Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, у зв`язку із тим, що заявницею не надані необхідні для перерахунку пенсії документи згідно з п. 2.1, п.п. 2, 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме трудова книжка, довідки про складові заробітної плати (а.с. 18).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивачка, в інтересах якої діє представник, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, п. 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Отже, не зважаючи на те, що з 01.05.2016 Закон №3723 втратив чинність після вказаної дати, особи, що працювали на державній службі, за наявності передбачених ст. 37 цього Закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.

Відтак, з урахуванням наявних у справі матеріалів, зокрема, даних трудової книжки (а.с.4-15), позивачка має право на обчислення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.

Щодо доводів відповідача, що позивачкою не надано необхідних для перерахунку пенсії документів, суд зазначає про таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абз. 1 п. 1.8 Порядку 22-1 ).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія (абз. 4 п. 1.8 Порядку 22-1).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) (абз. 5 п. 1.8 Порядку 22-1).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

Аналіз норм вищевказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 759/12575/15-а .

Також у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).

Отже, у разі недолучення позивачкою до заяви трудової книжки та довідки про складові заробітної плати, відповідач наділений повноваженнями щодо повідомлення про необідність їх подання у встановлений термін чи витребування додаткових документів.

Крім того, в матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Івано-Франіквській області із проханням надати їй довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с.16-17), що в подальшому не позбавляє її права надати відповідні документи для перерахунку пенсії.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 у справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення позивачки до пенсійного органу.

Суд зазначає на підставі встановлених вище обставин, що позивачці первинно призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відтак даний факт свідчить про те, що у матеріалах пенсійної справи міститься трудова книжка, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивачки, тому, на думку суду, доводи відповідача щодо відсутності трудової книжки є необгрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивачки на відповідне пенсійне забезпечення слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 092750005896 від 06.06.2023.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд нагадує, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 35).

У справі "Трегубенко проти України" (Рішення від 02.11.2004 року, п. 53) Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), яке згадувалося вище, параграф 78).

Виходячи із завлених позовних вимог зобов`язального характеру, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивачки на соціальний захист, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2023 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію державного службовця, яка призначається відповідно до п. 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивачки, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , підлягають судові витрати з оплати судового збору на загальну суму 968,96 грн, сплата яких підтверджується квитанцією від 16.01.2024, яка міститься серед матеріалів справи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.06.2023 №092750005896.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 31.05.2023 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію державного службовця, яка призначається відповідно до п. 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.