Справа 688/881/24

№ 1-кп/688/95/24

Вирок

Іменем України

21 березня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022244060000101 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзорагюх Мартунінського району Республіки Вірменія, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, вдівця, з вищою освітою, директора МПП «Дружба», м. Шепетівка, раніше не судимого, паспорт серії НА №371061, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України,

встановив:

Стислий опис провадження

27.02.2024 із Шепетівської окружної прокуратури до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками від 26.02.2024 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03.02.2022 №12022244060000101 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України.

04.03.2024 суд постановив ухвалу, якою призначив справу до підготовчого судового засідання на 21.03.2024.

У підготовчому судовому засіданні сторони надали суду угоду про визнання винуватості, укладену 21.03.2024 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та письмову згоду потерпілого ОСОБА_6 і його законного представника ОСОБА_7 на укладення угоди про визнання винуватості.

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

З 19 березня 1992 року - моменту заснування Малого приватного підприємства «Дружба», код ЄДРПОУ 14153003 (далі по тексту приватне підприємство) є його керівником. Згідно із ст.ст. 6, 22 статуту приватного підприємства, затвердженого рішенням власника підприємства №2 від 22.10.2009 та зареєстрованого державним реєстратором 26.10.2009, ОСОБА_4 є його власником, здійснює управління ним шляхом прийняття відповідних рішень, а також, як директор здійснює безпосереднє керівництво його господарською діяльністю і таким чином наділений адміністративно-господарськими функціями.

Основними видами діяльності приватного підприємства є будівництво доріг; загальне будівництво будівель; діяльність у сфері інжинірингу; виготовлення швейних виробів; оптова та роздрібна торгівля товарами народного вжитку з відкриттям власних торгівельних мереж, в т.ч. спиртними напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля хімічними речовинами (за винятком медичного призначення вітчизняного і імпортного товаровиробника); оптова і роздрібна торгівля нафтопродуктами; посередницька діяльність; торгівельно-закупівельна діяльність; організація кафе, барів, ресторанів, інших об`єктів громадського харчування; інші види діяльності прямо не заборонені актами законодавства.

Відповідно до положень розділу ІІ Посадової інструкції директора приватного підприємства від 06.01.2014, директор підприємства: визначає, формує, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства; організовує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства; вживає заходів, щодо забезпечення підприємства кваліфікованим кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці. Таким чином, ОСОБА_4 будучи одночасно власником та директором приватного підприємства наділений організаційно-розпорядчими функціями.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці. Використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.

Частиною 4 статті 21 Закону України «Про охорону дитинства» передбачена заборона залучення дітей до участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці.

Згідно із ст. 4, 6 Закону України «Про охорону праці» пріоритет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Статтею 11 цього ж Закону передбачена заборона залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Статтею 190 Кодексу законів про працю України встановлена заборона застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці.

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці для осіб молодше вісімнадцяти років затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 46 від 31 березня 1994 року затверджено «Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх». Серед вказаного перелікує є корувальник - професія, яка використовується при проведенні лісозаготовчих робіт.

Разом з тим, директор приватного підприємства ОСОБА_4 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, достовірно знаючи про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою зменшення витрат на оплату та охорону праці за рахунок грубого порушення законодавства про працю, а також отримання прибутку та ухилення від обов`язкових платежів, прийняв за місцем здійснення ним підприємницької діяльності різноробочими та використовував з 20 січня по 03 лютого 2022 року найману працю здобувача освіти державного закладу професійної освіти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в цей час, на підставі наказу директора вказаного закладу від 30.12.2021 за № 208, був направлений на навчально-виробничу практику в управлінську компанію «Управдом» м. Шепетівка, та неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на той час ніде не навчався.

При цьому, ОСОБА_4 умисно грубо порушуючи з вищевказаною метою законодавство про працю, а саме вимоги статей24,189, 190, 191 Кодексу законів про працю України, не уклав із неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_8 трудові договори у письмовій формі, прийняття на роботу не оформив відповідним наказом, не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, а також перед фактичним прийняттям на роботу не провів попередні медичні огляди вказаних неповнолітніх.

Окрім того, ОСОБА_4 умисно грубо порушуючи законодавство про працю, в період з 20 січня по 03 лютого 2022 року залучав неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в приміщенні цеху приватного підприємства, який знаходиться в АДРЕСА_2 , до здійснення виробничої діяльності, а саме до робіт по коруванню (зняття кори) деревини на саморобному деревообробному електричному станку, які відповідно до вимог наказу МОЗ України № 46 від 31 березня 1994 року «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітнього» відносяться до важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці.

Внаслідок неправомірних умисних дій ОСОБА_4 неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 працювали на приватному підприємстві без укладення трудових договорів, де здійснювали важкі роботи з небезпечними умовами праці, пов`язані з обробкою деревини на деревообробному електричному станку. Наслідком вказаних порушень стало отримання ОСОБА_6 03 лютого 2022 року близько 10 год 20 хв травми у вигляді тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в іншому грубому порушенні законодавства про працю, вчиненому щодо неповнолітнього, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172 КК України.

Крім того, з 19 березня 1992 року ОСОБА_4 , як власник та директор Малого приватного підприємства «Дружба», будучи наділений вищевказаними адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, був зобов`язаний, як роботодавець, дотримуватися вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та правил техніки безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.

Згідно із ст. 4, 6 Закону України «Про охорону праці» пріоритет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Статтею 11 цього ж Закону передбачена заборона залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 46 від 31 березня 1994 року затверджено «Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх». Серед вказаного перелікує є корувальник - професія, яка використовується при проведенні лісозаготовчих робіт.

Разом з тим, ОСОБА_4 , будучи роботодавцем, в порушення статті 153 Кодексу законів про працю України, не створив на власному приватному підприємстві безпечні і нешкідливі умови праці.

Так, 20 січня 2022 року ОСОБА_4 прийняв на посаду різноробочих неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому, не уклавши з дітьми трудових договорів в письмовій формі, ОСОБА_4 фактично допустив їх до роботи на приватному підприємстві.

В порушення вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці», з 20 січня по 03 лютого 2022 року контроль за додержанням неповнолітніми вимог нормативних актів про охорону праці під час проведення ними робіт ОСОБА_4 фактично не здійснював, особу для виконання функцій з охорони праці не призначив та не забезпечив розроблення посадових обов`язків відповідальній особі за загальний стан охорони праці на приватному підприємстві.

На початкулютого 2022року ОСОБА_4 ,перебуваючи вприміщенні цехуприватного підприємства,який знаходитьсяв АДРЕСА_2 ,особисто надавшинаказ залучивнеповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до виконанняробіт зпідвищеною небезпекою,а самедо корування(зняттякори)деревини насаморобному деревообробномуелектричному станку,що єпрямим порушеннямвимог пункту 2.1 наказу Міністерства охорони здоров`я України № 46 від 31 березня 1994 року, яким затверджено «Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх».

При цьому, директором підприємства ОСОБА_4 також порушено вимоги ст. 6 Закону України «Про охорону праці» в частині того, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобівколективного таіндивідуального захисту,що використовуютьсяпрацівником, повинні відповідати вимогам законодавства.

Зокрема, ОСОБА_4 не дотримано вимог Розділу ІІ., п. 2.1 та Розділу V, п.1.8 «Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 67 від 25 січня 2012 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539, а саме на підприємстві не створені для кожного працівника здорові та безпечні умови праці, а рухомі частини та деталі засобів праці, не оснащені захисними пристроями, які виключають, обмежують або усувають небезпеки.

Вищевказані умисніпротиправні дії,які полягалив порушенніправил охоронипраці підчас виконанняробіт зпідвищеною небезпекою,допущення докорування деревининеповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ,вчинені директоромприватного підприємства ОСОБА_4 - особою,яка зобов`язанаїх дотримувати, стали безпосередніми причинами заподіяння в подальшому шкоди здоров`ю ОСОБА_6 за наступних обставин.

Так, 03 лютого 2022 року близько 10 год 20 хв на території цеху приватного підприємства, що знаходиться в АДРЕСА_2 , через конструктивні недоліки, недостатню надійність засобу виробництва (деревообробного електричного станка для корування деревини), відбулось руйнування технологічного обладнання - деталі станка розлетілись та влучили в обличчя неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , який виконував за наказом ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_8 на ньому роботи.

В результаті потрапляння деталей деревообробного станка в обличчя дитині - ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому нижньої щелепи в ділянці її основи та суглобового відростка зліва, рани в ділянці нижньої щелепи в ділянці її основи та суглобового відростка зліва, рани в ділянці нижньої щелепи та нижньої губи, перелому верхньої щелепи в ділянці альвеолярних відростків на рівні 2.2 та 1.2 зубів, перелому нижньої, задньої, передньої стінок верхньощелепної пазухи зліва з двобічним гемосинусом, травматичної ампутація шести зубів на верхній щелепі та чотирьох зубів на нижній щелепі. Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 272 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

Угода про визнання винуватості укладена 21.03.2024 у місті Шепетівці в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03.02.2022 №12022244060000101 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

- ступінь і характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_4 у проведенні досудового розслідування кримінального провадження щодо нього;

- добровільне відшкодування завданого збитку, що відповідно до ст.66 КК України є пом`якшуючою покарання обставиною;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 ;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження.

Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення.

Сторони угоди домовилися про призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання:

- за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України у виді штрафу у розмірі три тисячі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п`ятдесят шість тисяч сто) гривень.

- за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у виді штрафу у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною із лісозаготовчими роботами, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розміром три тисячі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п`ятдесят шість тисяч сто) гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною із лісозаготовчими роботами, строком на 1 (один) рік.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд враховує щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку. Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин не встановлено. Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України.

ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у центрі пробації, під динамічним спостереженням лікаря психіатра КНП «Шепетівська БПЛ» не перебуває.

В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому засіданні угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даних кримінальних правопорушень до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості, зазначив, що ОСОБА_4 повністю відшкодував завдану шкоду, в т.ч. на протезування, на даний час він проходить лікування, вважає, що покарання узгоджене сторонами, буде достатнім для обвинуваченого за вчинені ним правопорушення.

Законний представник потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримала згоду на укладення угоду про визнання винуватості. Зазначила, що син на даний час лікується, обвинувачений відшкодував завдані збитки, надав кошти на протезування зубів, вважає, що визначене сторонами угоди покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте просив затвердити укладену угоду. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження, спроможний виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним та відповідає інтересам обвинуваченого.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172 КК України карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, що відповідно ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 272 КК України карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, що згідно ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 надали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в т.ч. потерпілої юридичної особи. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.

В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановленої санкції статі Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, потерпілого,законного представникапотерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання у виді позбавлення волі.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимогст.100КПК України - викрадене майно підлягає поверненню власнику.

У відповідності до положень частини 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного та керуючись ст.65,66,75,76 КК, а також ст. 124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,

ухвалив

Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2022 №12022244060000101 укладену 21.03.2024 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнативинуватим ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.172,ч.1ст.272 ККУкраїни та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

- за ч. 2 ст. 172 КК України у виді штрафу у розмірі три тисячі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п`ятдесят шість тисяч сто) гривень.

- за ч. 1 ст. 272 КК України у виді штрафу у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною із лісозаготовчими роботами, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розміром три тисячі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п`ятдесят шість тисяч сто) гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною із лісозаготовчими роботами, строком на 1 (один) рік.

До вступувироку взаконну силузапобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 19118,40 грн.

Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.01.2023 на три саморобних металевих станка для обробки деревини, вилучених під час огляду місця події 17.01.2023 на території МПП «Дружба», розташованому по вул. Славутській ,2 в м. Шепетівці Хмельницької області.

Речові докази: три саморобних металевих станка для обробки деревини передані на зберігання директору МПП «Дружба» ОСОБА_4 повернути останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя: підпис Неоніла БЕРЕЗЮК

Довідка. Вирок не набрав законної сили.

З оригіналом згідно:

Суддя Шепетівського міськрайонного

суду Хмельницької області Неоніла БЕРЕЗЮК

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду