- посилання апелянта на те, що суд першої інстанції постановив рішення на підставі припущень позивача про те, що діюче законодавства України та умови договорів страхування не передбачали недійсність договорів у зв`язку з воєнним станом не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи знаходяться копії відповідних договорів страхування, умовами яких чітко передбачені обставини, за яких страховиком не відшкодовуються збитки страхувальника, що виникли від пошкодження, загибелі або втрати застрахованого майна, зокрема: в результаті війни, вторгнення військ та усілякого роду воєнних дій;

- посилання скаржника на те, що відповідачів 4,5 було усунуто від участі у справі також не відповідає фактичним обставинам справи, враховуючи їх обізнаність про її розгляд та не використання своїх процесуальних прав.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухала пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2021 між АТ «ПУМБ» та ПФ «ОПТІМА» було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг №МБ-ODЕ-ГЛ-11490 (далі - Генеральний договір), із змінами та доповненнями до нього: Додатковою угодою №1 від 13.01.2022, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику банківські послуги, а Позичальник зобов`язався прийняти банківські послуги та належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https://www.рumb.uа/) (надалі - Правила) та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

В рамках Генерального договору між Банком та Позичальником укладені:

- заява про надання банківської послуги-кредитної лінії № МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021; цільове призначення: фінансування оборотного капіталу, ліміт Банківської послуги 5 099 700 грн.;

- договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 13.01.2022, в редакції Угоди від 13.01.2022 про зміну банківської послуги-кредитної лінії, наданої за Заявою про надання банківської послуги-кредитної лінії МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021 до Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021, у зв`язку з отриманням клієнтом права на участь у державній програмі (далі - Кредитний договір); цільове призначення: антикризовий кредит (обігові), поповнення обігових коштів; ліміт Банківської послуги 5 099 700 грн.

Згідно п. 2.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди 1) та п. 3.1 Правил, Банк надає Клієнту Банківські послуги, а Клієнт приймає Банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в цьому договорі, Правилах та Договорах про надання Банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої обов`язки за Генеральним договором та Правилами, надавши ПФ «ОПТІМА» згідно угоди про зміну умов Банківської послуги - кредитної лінії від 13.01.2022, наданої за заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021 до Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021, у зв`язку з отриманням клієнтом права на участь у державній програмі, кредитні кошти в межах кредитної лінії в сумі 5 099 700грн., що підтверджується меморіальним ордером № ТК.47642094.60790.18906 від 18.02.2021, а також виписками по рахунках.

При цьому, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань ПФ «ОПТІМА» за Генеральним договором укладено наступні договори забезпечення:

1. Між Банком та ПФ «ОПТІМА» було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/5/bpm від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Банку було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

2. Між Банком та ТОВ «ПАРІЛАЙН» було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/6/bpm від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Банку було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

3. Між Банком та ПФ «ОПТІМА» було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/7 від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Банку було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

Предмет застави за цими договорами знаходиться за адресою: 73000, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23.

Також, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань ПФ «ОПТІМА» за Генеральним договором № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 були укладені наступні договори поруки:

1. Між Банком та ТОВ «ПАРІЛАЙН» було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/1 від 15.02.2021 (далі - Договір поруки 1), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 1).

2. Між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/2 від 15.02.2021 (далі - Договір поруки 2), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 2).

3. Між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/3 від 15.02.2021 (далі- Договір поруки 3), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 3).

4. Між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/4 від 15.02.2021 (далі - Договір поруки 4), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 4).

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди №1) підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладання Генерального договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил.

У вказаних Правилах міститься розділ 9 «Несприятливі події та їх наслідки», в якому наведено перелік подій, які повинні тлумачитись як «Несприятлива подія».

У пункті 9.1 розділу Правил визначено, що несприятливою подією, зокрема, є наступні події:

9.1.3. Забезпечення зобов`язань за генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились;

9.1.9. Наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово-кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.

Згідно з пп. 9.2.1 п. 9.9 розділу 9 Правил встановлено, що у випадку виникнення будь-якої із зазначених Несприятливих подій Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту Кредит, а Клієнт зобов`язаний, незважаючи на положення цих Правил та положення відповідних Договорів про надання Банківських послуг, виконати таку вимогу Банку і повернути суму Кредиту в повному обсязі разом із платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Клієнтом на користь Банку згідно Генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

В пункті п. 14.5 розділу 14 Правил передбачено, що повідомлення вважаються поданими належним чином, в т.ч., якщо вони надіслані в електронній формі засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система «Клієнт/Банк/ «Інтернет Банкінг» тощо), системи електронного документообігу «Вчасно». Сторони погодили, що датою отримання таких Повідомлень вважається дата його відправлення (якщо таке відправлення було здійснене до спливу банківського дня) або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснене після спливу банківського дня) або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснене у вихідний, святковий або інший неробочий день). Крім того, Банк має право направляти Повідомлення Клієнту, використовуючи сервіси систем миттєвих повідомлень-месенджерів (зокрема, SMS/Viber/Telegram-повідомлення) на номер телефону уповноваженого представника Клієнта, електронним повідомленням на e-mail уповноваженого представника Клієнта, що зазначені в Генеральному договорі про надання банківських послуг чи Договорі про надання Банківської послуги. Сторони приймають на себе ризики та всю відповідальність за дії будь-яких осіб, які отримали доступ до засобів системи зв`язку і передачі Повідомлень, яку вони використовують. Клієнт погоджується з тим, що Повідомлення направлені йому Банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення. Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або Повідомлень, передбачені Генеральним договором, за винятком випадків, коли Генеральним договором або законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або Повідомлень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Позивач вказує, що у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на всій території України внаслідок військової агресії російської федерації проти України, 25 квітня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом №75 (в редакції наказу від 27.07.2022р. №169) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.07.2022. До актуального переліку внесено Херсонську територіальну громаду, де перебуває предмет застави та зареєстровані відповідачі.

Відповідно, як зазначає позивач, Банком (заставодержателем) була втрачена можливість огляду, перевірки наявності та неушкодженості, контролю використання та переміщення предмета застави; на предмети застави не розповсюджують дію договори страхування (пошкодження/знищення майна в результаті військових дій не є страховим випадком та покривається договорами страхування). Таким чином, відбулось погіршення умов забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором.

Як вказує позивач, Банк керуючись п.п. 9.2.1 розділу 9 Правил, 03.08.2022 через систему «Клієнт-Банк» та на електронну адресу ПФ «ОПТІМА», що зазначена в Генеральному договору про надання банківської послуг та Договорі про надання Банківської послуги: optima-anna@ukr.net направив повідомлення про дострокове повернення кредиту вих. №КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022, в якому вимагав протягом трьох банківських днів з моменту отримання цього повідомлення достроково повернути отримані від Банку кредитні кошти в повному обсязі, що підлягають сплаті Позивальником на користь Банку згідно Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 у загальному розмірі 5 099 700 грн.

Вказане повідомлення підписано з використанням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника Банку, однак ні у зазначений Банком у повідомленні строк, ні в подальшому обов`язок щодо повернення у повному обсязі кредиту Позичальником не виконаний. У зв`язку із цим, починаючи з 09.08.2022 заборгованість з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором є простроченою та станом на 15.09.2022 склала 5 099 700 грн.

Пунктом 2.1 договорів поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому, кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки повідомлення в електронній формі можуть бути направлені поручителю, зокрема, на е-mail поручителя, зазначений в договорі поруки. Датою отримання таких повідомлень вважається дата їх відправлення (якщо відправлення було здійснено до спливу банківського дня) або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснено після спливу банківського дня), або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснено у неробочий день).

Банк 08.09.2022 через систему «Клієнт-Банк Вега» направив ТОВ «ПАРІЛАЙН» вимогу за вих. № КНО-61.1.3.5/154 від 30.08.2022 щодо виконання зобов`язань за договором поруки.

Проте, поручителі свої зобов`язання за Договорами поруки не виконали, отже посилаючись на вищенаведені обставини, у зв`язку із невиконанням Позичальником та Поручителями зобов`язань щодо повернення Банку кредитних коштів, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів частини заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 000 000грн.

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено факт виконання Банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме надання відповідачу 1 кредитних коштів у відповідних розмірах, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №ТR.47642094.60790.18906 від 18.02.2021, а також виписками по рахунках.

Водночас, у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на всій території України внаслідок військової агресії російської федерації проти України, віднесення Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України населеного пункту, в якому перебувало все заставне майно, а також поручителі, до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022року, відбулось погіршення стану/умов забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором, а саме виникла несприятлива подія, передбачена пп. 9.1.3 п. 9 Правил - забезпечення зобов`язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились.

Таким чином у Банку виникло право вимагати повернення кредиту, яке він реалізував шляхом направлення 2.08.2022 позичальнику засобами "Клієнт-Банк" на його належну електронну пошту повідомлення про дострокове повернення кредиту.

Позичальник отримав вказане повідомлення банку про дострокове повернення кредиту 3.08.2022 о 10:59, отже згідно з пп. 9.2.1 п. 9 Правил, зобов`язаний був виконати вимогу банку та достроково повернути кредит у строк 3 (три) банківські дні з моменту отримання відповідної вимоги. Згідно до положень статей 251 - 255 ЦК України, строк виконання зобов`язання у зв`язку з достроковим відзивом кредиту закінчився 9.08.2022.

Водночас, на час вирішення спору доказів сплати спірної частини основної суми кредиту в розмірі 1 000 000 грн.відсутні, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з позичальника частини основної суми кредиту в зазначеному розмірі,

Згідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України в разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Враховуючи, що станом на момент звернення до суду як відповідачем 1 так і відповідачами-2,3,4 заборгованість за Кредитним договором та Договорами поруки погашена не була, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за частиною основної суму кредиту в розмірі 1 000 000 грн.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що п. 4.8 укладено між сторонами Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ОDЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 встановлено, що інформація про зміну умов договору, чим і є вимога про відкликання кредиту, повинна була направлятись лише в письмовій формі рекомендованим листом або вручена особисто, а не на електрону адресу, оскільки у зв`язку з окупацією м. Херсон, де зареєстровані відповідачі у справі, відправка поштової кореспонденції через підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" не здійснювалось на момент звернення позивача із повідомленням про дострокове повернення кредиту, водночас генеральний договір передбачав можливість надсилання повідомлень/вимог в електронній формі у відповідності до п. 14.5 Правил. Крім того, в абзаці 3 п. 4.8 Генерального договору також передбачався порядок направлення повідомлень у вигляді електронного документу з використанням системи дистанційного обслуговування або сервісу електронного документообігу системи «Клієнт-банк»/Інтернет банкінг» Вчасно» (http:vchasno.ua) іншої узгодженої сторонами Договору системи електронного документообігу):SMS повідомлення, Viber-повідомлення на номер телефону уповноваженого представника Клієнта, зазначений у документах, наданих Банку; електронним повідомленням на е-mail уповноваженого представника клієнта, зазначений Клієнтом в документах Банку.

Колегія суддів відхиляє і доводи апелянта, наведені в обґрунтування скарги про те, що ані позивачем, ані судом першої інстанції жодним чином не доведено та не встановлено, що забезпечення зобов`язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились, оскільки підставою для дострокового відкликання кредиту у даному випадку є не фізичне знищення чи пошкодження предмету застави, а саме погіршення умов забезпечення кредиту. У кредитора була відсутня можливість провести перевірку наявності заставного майна документально чи в натурі, його стан, умови збереження та користування Предметом застави, а також використання його за цільовим призначенням, актуалізувати його вартість тощо. Апелянт у свою чергу також не надає жодних доказів того, що вказане рухоме майно в наявності, перебуває на неокупованій території, при цьому настання випадку передбаченого пп. 9.1.9. п. 9 Правил є очевидним, оскільки є загальновідомим факт війни в Україні.

Твердження скаржника про те, що Правила надання банківських/кредитних послуг, які розміщені на сайті банку не є частиною кредитного договору, колегія суддів відхиляє, оскільки в п.1.1 Генерального договору зазначено, що підписаний клієнтом цей Договір разом з Правилами, які викладені на сайті Банку, складає укладений між Клієнтом та Банком договір, що підтверджується підписом Клієнта у цьому договорі. Також, в п. 3.1 додаткової угоди №1 від 13.01.2022 до Генерального договору зазначено, що підписанням цього договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. Отже означене свідчить про те, що позичальник був ознайомлений зі змістом умов відповідних Правил, доказів зміни їх редакції матеріали справи не містять. При цьому, посилання на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові №342/180/17, в даному випадку є недоречним, оскільки обставини у справі №342/180/17 не є релевантними до обставин у даній справі.

Крім того, не заслуговують на увагу колегії судів і посилання апелянта на те, що суд першої інстанції постановив рішення на підставі припущень позивача про те, що діюче законодавства України та умови договорів страхування не передбачали недійсність договорів у зв`язку з воєнним станом не заслуговують на увагу, оскільки питання про їх недійсність не поставало, а йшлося про те, що умовами відповідних договорів страхування, копії яких знаходяться в матеріалах справи, чітко передбачено що страховиком не відшкодовуються збитки страхувальника, що виникли від пошкодження, загибелі або втрати застрахованого майна в результаті війни, вторгнення військ та усілякого роду воєнних дій.

Щодо зустрічних позовних вимог ПФ «ОПТИМА» про тлумачення умов договору, то колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 637 ЦК тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 213 ЦК зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною 3 цієї норми, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

За змістом частини 4 статті 213 ЦК якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, у частинах 3, 4 статті 213 ЦК визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

У розумінні наведених положень закону тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, при цьому тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз`яснювати вже існуючі умови договору.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №915/692/19, від 09.07.2020 року у справі №922/404/19, від 28.08.2020 року у справі №922/2081/19.

Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення змісту правочину, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування ст. 213 ЦК України. Така правова позиція щодо застосування ст.ст. 213, 637 ЦК України наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц, від 10.04.2019 у справі №916/2500/15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №916/1171/18, від 11.09.2019 у справі №922/3740/18.

Як вірно встановив суд першої інстанції, у розділі 9 Правил «Несприятливі події та їх наслідки» в п. 9.1-9.1.12 чітко визначено, які події вважаються «Несприятливим подіями», а в п.9.2 зазначені конкретні наслідки, які виникають при настанні несприятливих подій, а саме чітко визначені випадки, які надають право банку вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту та в який строк.

Аналогічне право для дострокового повернення кредиту, як вже зазначалось, передбачено ч.1 ст. 1052 ЦК України, за якою у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, за результатами надання правової оцінки умов підпункту 9.2.1 пункту 9 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані положення Правил не містять невизначених або незрозумілих понять, які потребують тлумаченню відповідно до ст. 213 ЦК України.

Що стосується доводів скаржника про те, що йому не зрозуміло, що значить відкликання кредиту і суд не приділив уваги цьому питанню під час розгляду справи, то вони не приймаються до уваги, оскільки в 9.1-9.1.12 Правил визначено випадки, які надають право банку вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, з відповідною претензією Банк і звернувся до відповідача 1 та правомірність вимоги саме про дострокове повернення кредиту була предметом розгляду справи в суді першої інстанції, і відповідне питання в повному обсязі було розглянуто місцевим господарським судом.

Колегія суддів не погоджується і з доводами апелянта про те, що Банком в односторонньому порядку внесено зміни до договору, тоді як для направлення вимоги про дострокове повернення кредиту не потребує змін до Генерального договору і згоди сторін на це, оскільки сторони при укладенні відповідного договору узгодили умови, при настанні яких кредитор набуває право вимагати дострокового повернення кредиту шляхом направлення позичальнику повідомлення про повернення кредиту. Отже, реалізація Банку встановленого Генеральним договором сторін права вимагати від позичальника дострокового повернення отриманого кредиту не є односторонньою зміною умов кредитування та не потребує укладення окремої додаткової угоди до Генерального договору.

Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції грубо порушено право відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на справедливий суд та фактично їх усунуто від розгляду справи, оскільки усі повідомлення незважаючи на інформування ними суд про місце проживання в Республіці Франція, направлялись судом на зареєстровану адресу проживання, по якій вони не проживають у зв`язку з воєнними діями та виїздом з України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обізнані про наявність даної справи, про що свідчить зокрема направлене ними клопотання, мали можливість вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, більш того усі процесуальні рішення у даній справі знаходились у вільному доступі в Єдиному Державному реєстрі судових рішень, водночас за час розгляду справи (більше 1 року) не направили відзиви на позовну заяву та не скористались своїми процесуальними правами з незалежних від суду причин. Крім того, у скаржника відсутнє право захищати перед судом права інших осіб.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці обставин справи та спростовуються наведеними та встановленими судом фактами.

Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПФ «ОПТІМА» залишається без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у справі №916/2900/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної фірми «ОПТІМА» - без задоволення.

Судові витрати пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено 21.03.2024 о 12.20.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Колоколов С.І.