Справа №345/6602/23

Провадження № 2/345/205/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі :

головуючого - судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дробовича Є.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» про грошову виплату у зв`язку із народженням дитини та виплату вихідної допомоги, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідача на його користь виплату у зв`язку із народженням дитини у розмірі 115 000,00 грн., вихідну допомогу у розмірі 23 000,00 грн., а також судові витрати.

Позов мотивує тим, що наказом ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» від 21.02.2021 року №1-к «Про призначення ОСОБА_1 » його призначено на посаду начальника юридичного управління ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» з 22.02.2023 року. В ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» з 23.11.2022 року діє колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом, який затверджений 23.11.2022 року.

Позивач наголошує, що відповідно до п. 6.28 колективного договору працівникам надаються виплати на підставі заяви із додаванням документів, зокрема, при народженні дитини або усиновленні - 5 середніх заробітних плат (відповідно до свідоцтва про народження/усиновлення дитини). З метою отримання відповідної виплати та в порядку, що передбачена п. 6.28 колективного договору, позивачем була сформована та надана голові правління відповідача заява від 05.09.2023 року про виплату у зв`язку із народженням дитини у розмірі 5 середніх заробітних плат. Також до заяви було додано свідоцтво про народження НОМЕР_1 , дата видачі 29.08.2023 року.

Позивач звертає увагу, що відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Оскільки заява була надана відповідачу 05.09.2023 року, то останніми двома місяцями роботи є липень та серпень 2023 року. Відповідно до банківської виписки, довідки ПФУ та бухгалтерської довідки заробітна плата позивача у липні та серпні 2023 року становила по 23 000,00 грн. Отже, розмір середньомісячної заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, становить 23 000,00 грн. Таким чином, відповідач був зобов`язаний здійснити позивачу виплату у розмірі 115 000,00 грн. (23 000,00 грн. х 5). Проте станом на момент звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не здійснено відповідної виплати, чим не дотримано вимог колективного договору та порушено право позивача на отримання такої виплати.

Щодо виплати згідно п.6.24.2 колективного договору позивач зазначає, що згідно вказаного пункту за загальним правилом у випадку звільнення працівника з підстав, передбачених п. 1, 3, 5, 6 ст.36 КЗпП України, ст.38 КЗпП України, ст.39 КЗпП України, п.6 ст.40 КЗпП України адміністрація гарантує надання вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку працівника із врахуванням всіх надбавок та доплат, що йому належать.

Наказом ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» від 05.10.2023 року №7-к «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 06.10.2023 року із займаної посади начальника юридичного управління за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Таким чином, відповідач був зобов`язаний здійснити виплату позивачу у розмірі 23 000,00 грн. Проте станом на момент звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не здійснено відповідної виплати, чим не дотримано вимог п.6.24.2 колективного договору та порушено право позивача на отримання такої виплати. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що розпорядженням КМУ від 23.01.2024 року №50-р повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі НАК «Укрсвітлолізинг» передано Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження. Наказом Держенергоефективності від 14.02.2024 року №14-24 змінено тип НАК «Укрсвітлолізинг» з публічного на приватне, перейменовано на Акціонерне товариство «Фонд декарбонізації України».

Представник відповідача просить врахувати, що 24.03.2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Ст.11 даного закону визначено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Отже, на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, поширюється дія ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надано право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору.

Рішенням правління НАК «Укрсвітлолізинг» від 24.11.2022 року вирішено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року призупинити здійснення додаткових виплат, передбачених п.6.11-6.12, п.п.6.24.2 - 6.24.4 п.6.24, п.6.26 та п.6.28 (окрім п.п. 4 п. 6.28) колективного договору від 23.11.2022 року між адміністрацією та трудовим колективом НАК «Укрсвітлолізинг». Таким чином, з листопада 2022 року додаткові виплати, передбачені колективним договором, були призупинені на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Також представник відповідача зазначає, що заява позивача про отримання відповідних виплат голові правління НАК «Укрсвітлолізинг» не надавалась ні особисто, ні будь-яким іншим шляхом. Доказів надання голові правління такої заяви матеріали справи також не містять. Таким чином, представник відповідача вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, які не відповідають вимогам ЦК України, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив. Щодо рішення правління НАК «Укрсвітлолізинг» від 24.11.2022 року призупинити здійснення додаткових виплат, передбачених колективним договором. Позивач наголошує, що жодного рішення на момент виникнення права позивача на відповідні виплати, що передбачено п.6.28 та п.п.6.24.2 п.6.24 не існувало. Дане рішення прийнято відповідачем після звільнення позивача і найбільш вірогідно саме після відкриття судом даної справи, щоб уникнути здійснення відповідних виплат.

Також вказане рішення відповідачем прийнято у невідповідності до норм чинного законодавства та з порушенням порядку внесення змін до колективного договору. Так, позивач зазначає, що згідно із п.10.1 колективного договору, зміни і доповнення до колективного договору можуть вноситися протягом усього терміну його дії лише за взаємною згодою сторін у встановленому цим розділом порядку. Відповідно до п.10.8 колективного договору колективний договір, зміни та доповнення до нього протягом трьох робочих днів з дня його фактичного надходження до компанії після реєстрації, повинні бути доведені адміністрацією до всіх працівників, а також розміщені у загальному безперешкодному доступі.

Фактично у зв`язку із змінами законодавства, відповідачем за власною ініціативою одноособово без консультацій, повідомлення чи обговорення з трудовим колективом, з недотриманням порядку внесення змін до колективного договору, були призупинені саме ті положення, якими передбачались виплати позивачу. Позивач наголошує, що хоча норма ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що роботодавець за власною ініціативою може зупинити дію окремих положень колективного договору, проте роботодавець не звільняється від обов`язку дотримуватися вимог щодо порядку прийняття рішень про зміну, обговорення, проведення консультацій щодо відповідних змін, а також повідомлення трудового колективу чи представника трудового колективу про прийняті рішення щодо зміни умов виплат, що передбачено колективним договором.

Також позивач звертає увагу суду, що відповідно до п.102 Статуту НАК «Укрсвітлолізинг», який діяв на момент прийняття такого рішення, до повноважень правління НАК «Укрсвітлолізинг» не належало питання щодо призупинення окремих положень колективного договору чи внесення змін до нього. Сторонами колективного договору є НАК «Укрсвітлолізинг» та трудовий колектив НАК «Укрсвітлолізинг». П.1.4 колективного договору передбачено, що повноважними особами, що мають право підпису цього колективного договору та змін до нього сторони визнають: від власника - голову правління НАК «Укрсвітлолізинг»; від трудового колективу - уповноважений представник трудового колективу, голова профспілки (у разі її створення). Тому саме голова правління є належним суб`єктом та стороною, який уповноважений на підписання відповідних змін про призупинення окремих положень колективного договору, а не члени правління з оформленням протоколу. Таким чином, рішення відповідача від 24.11.2022 року прийнято неповноважними на те особами, а отже таке рішення не створює юридичних наслідків для позивача.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надавалася заява відповідно до п.6.28 колективного договору, то таке твердження не відповідає дійсності, оскільки така заява була безпосередньо передана голові правління в день написання такої заяви. Тому позивач просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача своїм правом подати заперечення не скористався.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 18.03.2024 року змінено найменування відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Укрсвітлолізинг» про грошову виплату у зв`язку із народженням дитини та виплату вихідної допомоги з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Укрсвітлолізинг» на Акціонерне товариство «Фонд декарбонізації України».

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відзиві на позов. Наголосив, що відповідачем не дотримано вимог колективного договору, норм трудового, цивільного, корпоративного права, оскільки для прийняття рішення про зміну умов виплат, що передбачено колективним договором, не було запрошено представника трудового колективу, не було обговорено, не було проведено консультації, не було належним чином внесено зміни до колективного договору, не було повідомлено належним чином трудовий колектив, а також дане рішення підписано не уповноваженими на те особами. Тому просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Наголосив, що призупинення дії спірних виплат було здійснено на легітимних підставах і у встановлений спосіб, оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Тому представник відповідача просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» від 21.02.2021 року №1-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача ОСОБА_1 призначено на посаду начальника юридичного управління ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.21).

Наказом ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» від 05.10.2023 року №7-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача ОСОБА_1 звільнено 06.10.2023 року із займаної посади начальника юридичного управління за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.10).

Отже, в період з 21.02.2021 року по 06.10.2023 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника юридичного управління ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг».

23.11.2022 року між адміністрацією ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» та трудовим колективом ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» було укладено колективний договір. Згідно із п.2.1 вказаного колективного договору цей колективний договір є чинним з дати його підписання представниками сторін та діє до моменту укладення нового колективного договору. У разі змін власника, складу, структури, найменування сторін, чинність колективного договору зберігається до моменту укладення нового колективного договору.

Розділом 6 колективного договору передбачені соціальні гарантії, пільги та компенсації для працівників.

Згідно із п.6.28 колективного договору працівникам надаються виплати на підставі заяви із додаванням документів, а саме згідно із п.2 п.6.28 колективного договору при народженні дитини або усиновленні - виплата у розмірі 5 середніх заробітних плат (відповідно до свідоцтва про народження/усиновлення дитини).

Матеріалами справи встановлено, що 25.08.2023 року, під час перебування позивача у трудових правовідносинах з ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг», у позивача ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3 (а.с.148). 05.09.2023 року позивач звернувся із заявою на ім`я голови правління ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» про виплату відповідно до п.6.28 колективного договору, у зв`язку із народженням дитини у розмірі 5 середніх заробітних плат (а.с.147).

Також згідно із п.6.24.2 колективного договору за загальним правилом у випадку звільнення працівника з підстав, передбачених п.1,3,5,6 ст.36 КЗпП України, ст.38 КЗпП України, ст.39 КЗпП України, п.6 ст.40 КЗпП України адміністрація гарантує надання вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку працівника із врахуванням всіх надбавок та доплат, що йому належать.

Оскільки, як вказувалося вище, позивача було звільнено за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, на підставі п.6.24.2 колективного договору йому мала б бути виплачена вихідна допомога.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що, всупереч умовам п.6.24.2 та п.2 п.6.28 відповідачем не здійснено відповідних виплат позивачу, чим не дотримано вимог колективного договору.

З протоколу №1 засідання Правління ПАТ «НАК «Укрсвітлолізинг» від 24.11.2022 року вбачається, що рішенням правління НАК «Укрсвітлолізинг» від 24.11.2022 року вирішено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено здійснення додаткових виплат, передбачених п.6.11-6.12, п.п.6.24.2 - 6.24.4 п.6.24, п.6.26 та п.6.28 (окрім п.п. 4 п.6.28) колективного договору від 23.11.2022 року між адміністрацією та трудовим колективом НАК «Укрсвітлолізинг».

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше). Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору розповсюджуються на усіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця і працівника.

Згідно з ч.1 с т. 14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені ст.ст. 43-46 Конституції України.

У той же час, відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року Указом Президента України від 24.04.2022 №64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи.

При цьому, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже, положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

При цьому, системний аналіз законодавства свідчить про те, що дія ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022 року.

Отже, оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктом п.6.24.2 та п.2 п.6.28 колективного договору, їх призупинення відповідачем узгоджується із положенням ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Також суд звертає увагу на те, що рішення ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» про призупинення виплат за колективним договором не оскаржувалося у встановленому порядку ні відповідними профспілками, ні працівниками ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» (в тому числі й позивачем).

Щодо покликання позивача, що рішення відповідача від 24.11.2022 року прийнято неповноважними на те особами. Відповідно до Статуту ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» виконавчим органом компанії, який здійснює керівництво її поточною діяльністю, є правління. До складу правління входять голова, його заступники та члени правління. Повноваження правління визначені п.102 Статуту. Зокрема, передбачено, що правління вирішує інші питання діяльності компанії, крім тих, які належать до компетенції загальних зборів акціонерів та наглядової ради. Тобто при ухваленні рішення про призупинення здійснення додаткових виплат, передбачених колективним договором, правління ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг» не перевищило межі наданих повноважень.

Із системного тлумачення положень п.1.2, п.1.3, п.1,4 колективного договору вбачається, що голова правління, який представляє інтереси власника ПАТ НАК «Укрсвітлолізинг», наділений правом підписати зміни до колективного договору. Рішення правління НАК «Укрсвітлолізинг» від 24.11.2022 року про призупинення здійснення додаткових виплат, передбачених колективним договором, підписано головою правління ОСОБА_4 . За таких обставин відсутні підстави вважати, що рішення про зупинення дії окремих положень колективного договору прийнято неповноважними на те особами.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Покликання позивача, що вищевказане рішення про призупинення дії окремих положень колективного договору прийнято відповідачем після звільнення позивача є голослівними та не підтверджено жодними доказами.

Відтак, оскільки грошова виплата у зв`язку із народженням дитини та виплата вихідної допомоги були призупинені і рішення про їх поновлення не приймалося, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.64 Конституції України, ст.ст. 10,13,18,97 КЗпП України, ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись ст.ст. 76,77,81,259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» про грошову виплату у зв`язку із народженням дитини та виплату вихідної допомоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2024 року.

Головуючий