465/2682/14-к

1-кп/465/653/24

УХВАЛА

щодо підсудності судової справи

21.03.2024 року суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

у ході черговоговирішення питань,передбачених статтями 75, 80, 81, 314, 371 КПК України щодо можливості прийняття до провадження, в частині наявності чи відсутності обставин, які виключають участь судді або недопустимості повторної участі судді в кримінальному процесі з розгляду судової справи № 465/2682/14-к (судове провадження 1- кп /465/653/24) у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження судді ОСОБА_1 01 лютого 2024, у черговий раз передано судову справу № 465/2682/14-к, (судове провадження за 2024 рік 1- кп /465/653/24) у кримінальному провадженні № 12015140000000168від 24.03.2015року ( т. 3 ас.230 - 235).

Передача справи відбулася після розгляду суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 заявленого суддею ОСОБА_1 самовідводу від 05 жовтня 2023. Як зазначено в резолютивній частині ухвали: « … У задоволенні заяви судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 про самовідвід у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 5 ст.27, ч. 1 ст.203 -2 КК України (судова справа № 465/2682/14-к) відмовити…» .

Після отримання судової справи від судді ОСОБА_3 ,а саме 01.02.2024р.у черговий раз вивчаючи та вирішуючи питання,передбачені статтями 75, 80, 81, 314, 371 КПК України, в частині щодо наявності обставин, які виключають участь судді або недопустимості повторної участі судді в кримінальному процесі з розгляду судової справи, у даному випадку судової справи № 465/2682/14-к (судове провадження 1- кп /465/653/24) у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015 року, вважаю відмову у відводі безпідставною, виходячи з наступного.

Щодо історії судової справи (судових справ котрі підлягали об`єднанню в одне провадження) на стадії автоматизованого розподілу між суддями та прийняття рішення за результатами підготовчого судового засідання (ст.. 314 -316 КПК України).

1). Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140000000238від 28.04.2014року прообвинувачення ОСОБА_4 за ч.1ст.203-2КК України, поступив до Франківського районного суду м.Львова 12 травня 2014 від першого заступника прокурора області ОСОБА_11 та без Протоколу іЗвіту про розподіл судової справи,тобто уне процесуальний спосіб, переданий судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_12 .

Згідно з ухвалою від 19 травня 2014, судова справа № 465/2682/14, судове провадження № 1-кп/465/205/14-к у кримінальному провадженні № 12014140000000238від 28.04.2014 (не у кримінальному провадженні №12015140000000168від 24.03.2015року), суддею ОСОБА_12 прийнята до провадження (т. 1 ас. 1-16, 19).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 12.06.2014 призначено судове засідання з розгляду обвинувального акту № 12014140000000238від 28.04.2014 року ( не у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015 року) прообвинувачення ОСОБА_4 за ч.1ст.203-2КК України (неза ч.5ст.27ч.1 ст.203-2КК України) на 20.06.2014 (т. 1 ас.29).

2). 15 квітня 2015 від прокурора ОСОБА_13 до Франківського районного суду м. Львова поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12015140000000168 від 23.03.2015 року (судова справа № 465/2472/15-к, судове провадження 1-кп/465/268/15) щодо обвинувачення ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України, а ОСОБА_8 , крім того, ще й за ч. 1 ст. 203-2 КК України (не відносно ОСОБА_4 ).

Згідно Протоколу та Звіту про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 15 квітня 2015 року, розподіл судовоїсправи № 465/2472/15-к, відбувся у несанкціонований спосіб шляхом втручання вАСДС,а саме шляхом виключеннясуддів від участі урозподілі,і,зокрема, суддів: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 та ОСОБА_12 із внесенням у Звіт неправдивих відомостей «відсутня спеціалізація».

Крім цього, у Звіт АСДС розподілу судової справи № 465/2472/15-к, а саме в частині інформації про вибір та призначення головуючого судді або судді доповідача, внесено прізвища суддів: «… ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 …», котрі були призначені в інші суди,і, що найменше, з 2011 - 2013 років у Франківському районному суді м. Львова не здійснювали судочинства.

Відповідно до вказаних Протоколу та Звіту, судова справа № 465/2472/15-к розподілена судді ОСОБА_22 та прийнята нею до провадження згідно з ухвалою від 14.05.2015 (окремий том без номера, ас. 1- 34).

За змістом Протоколу та Звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 11 червня 2015 та ухвали судді ОСОБА_22 , від 21 квітня 2015, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 23.03.2015 року (судова справа № 465/2472/15-к, судове провадження № 1-кп/465/268/15), тобто через два місяці після надходження обвинувального акту до суду та місяць після постановлення суддею ухвали, передано судді ОСОБА_12 для вирішення питання про об єднання, і, це попри те, що згідно попереднього Звіту про розподіл даної справи суддя ОСОБА_12 був виключенийіз їїрозподілу зприміткою,- «відсутня спеціалізація» та « був доповідачем у попередньому призначенні» (окремий том без номера, ас. 60 -61).

3). 27вересня 2016року відпрокурора ОСОБА_23 до Франківськогорайонного судум.Львова поступивобвинувальний акт у кримінальномупровадженні № 12016140000000833 від 19 вересня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203 -2 КК України (судова справа № 465/5604/16 к, судове провадження № 1кп/465/625/16 ) (т. 2 ас. 1-25)).

Згідно Протоколу та Звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2016, розподіл судовоїсправи теж відбувсяіз втручаннямв АСДСФранківського районногосуду м.Львова,оскільки ізрозподілу виключенісудді ОСОБА_3 та ОСОБА_24 , ізтією ж приміткою,- «відсутняспеціалізація». До розподілу включено чотири судді, решту виключені з інших підстав.

Згідно Протоколу та Звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 07.12.2016 року та ухвали судді ОСОБА_16 від 04.10.2016 року, судова справа № 465/5604/16к,судове провадження№ 1кп/465/625/16, канцелярією Франківського районного суду м.Львова передана судді ОСОБА_12 для вирішення питання про об`єднання із судовим провадженням № 1-кп/465/11/16.

Заслуговує уваги той факт, що ухвала судді від 04.10.2016,а канцелярія суду передала судову справу судді для об`єднання 07.12.2016, тобто теж майже через два місяці після постановлення судом ухвали про передачу судової справи (т. 2 ас. 26, 27-30).

4). 21 жовтня 2016 року, тим же прокурором ОСОБА_23 , до Франківського районного суду м. Львова скеровано черговий обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140000000908 від 18 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України (судова справа № 465/5981/16 к, судове провадження № 1 кп/465/646/16) ( т .2 ас. 31- 54)).

Як убачається із Протоколу та Звіту про автоматизований розподіл даної судової справи між суддями від 21.10.2016 року, розподіл судовоїсправи №465/5981/16к, також відбувся із несанкціонованим втручанням в АСДС Франківського районного суду м. Львова, оскільки із числа суддів, що мали прийняти участь в її автоматизованому розподілі, виключені судді ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_24 з приміткою «відсутня спеціалізація» (т. 2 ас.34).

Відповідно до ухвали судді ОСОБА_16 від 25.10.2016 про передачу кримінального провадження № 1-кп/465/646/16 для його об`єднання з кримінальним провадженням №1-кп/465/11/16 та ПротоколуіЗвіту пропередачу судової справи раніше визначеному складу суду від07.12.2016судова справа канцелярією суду передана судді ОСОБА_12 для вирішення питанняпро об`єднання.

В котре заслуговує уваги той факт, що згідно попереднього Протоколу розподілу даної справи суддя ОСОБА_12 буввиключений із розподілу з приміткою - «відсутня спеціалізація» та факт, що канцелярією суду справа передана для об`єднання через півтора місяці після постановлення судом ухвали про її передачу(т. 2 ас. 54 -58).

Щодо обставин вирішення питань, передбачених ст.. 217 та ч. 2 ст. 334 КПК України,- об`єднання вказаних кримінальних проваджень.

Ухвалою суду від 03 червня 2015, суддя ОСОБА_12 об`єднав кримінальне провадження 12015140000000168 від 23.03.2015 року щодо ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про їх обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України (судова справа № 465/2472/15-к, судове провадження № 1-кп/465/268/15) з кримінальним провадженням № 12014140000000238 від 28.04.2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 203 -2 КК України з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи, - № 465/2682/14 к ( т.1 ас.105 -106). Тобто основним кримінальним провадженням залишилося кримінальне провадження з номером 12015140000000168 від 23.03.2015, що й підтверджується подальшими процесуальними рішеннями.

Встановити протилежне, не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю відповідного протоколу автоматизованого розподілу об`єднаної судової справи та з інших об`єктивних причин.

Відповідно до ухвали від 07.12.2015, об`єднана судова справа призначена до судового розгляду на 16 грудня 2015 року (т. 1 ас. 149 -150).

Відповідно до ухвали судового засідання від 05.12.2016 кримінальнепровадження № 12016140000000833 від 19 вересня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України (судова справа № 465/5604/16 к, судове провадження № 1кп/465/625/16 ) та кримінальне провадження № 12016140000000908 від 18 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України (судова справа № 465/5981/16 к, судове провадження № 1 кп/465/646/16) об`єднані з кримінальними провадженнями 12015140000000168від 23.03.2015року щодо обвинувачення ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 за ч.5ст.27,ч.1ст. 203 2КК України та ОСОБА_8 про їїобвинувачення увчинені кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.27,ч.1ст.203-2 і ч.1ст.203-2 ККУкраїни, а також кримінальним провадженням № 12014140000000238 від 28.04.2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 203 -2 КК України з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи 465/2682/14 к ( Т.1 214 -215, опис даного тому закінчується на 170 позиції - «Розписка». Подальші документи після ас. 170 протоколи судових засідань, довідки секретарями не підписані).

Згідно з ухвалою суду від 10.11.2017, призначено судовий розгляд по об`єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст.27,ч.1 ст.203 2 КК України на 17.11.2017 (однак, згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014140000000238від 28.04.2014року, ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1ст.203-2КК України,а згідно обвинувального акту 12015140000000168від 23.03.2015 ОСОБА_8 обвинувачується за ч.5ст.27,ч.1ст. 203 2 та ч.1 ст. 203 2КК України.

Отже,і після вказаного об`єднання кримінальних проваджень основним кримінальним провадженням залишилося кримінальне провадження з номером 12015140000000168 від 23.03.2015, що й підтверджується подальшими процесуальними рішеннями.

Встановити протилежне, не виявляється можливим і в даному випадку, у зв`язку з відсутністю відповідного протоколу автоматизованого розподілу об`єднаної судової справи та з інших об`єктивних причин, що фіксуються в т. 2 ас. 120 -129.

Зокрема 11 листопада 2021 року судом задоволено клопотання адвоката ОСОБА_25 про закриття саме кримінального провадження № 12015140000000168 від 24 березня 2015 року, відповідно до якого, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 203 -2 КК України, обвинувачувалися ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 203 -2, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 203 -2 КК України.

Відтак, згідно з ухвалою від 11.11. 2021 провадження закрито без йоговиділення у порядку статей 217 та 334 КПК України на підставі п. 4 ч.1 ст. 284 КПК України (т. 2 ас. 241-242, 279 284 ( станом на час постановлення ухвали суддею ОСОБА_1 , а саме 04.07.2022, вказані аркуші мали нумерацію - 273 282, підтверджується ухвалою т. 3 ас. 68 - 71).

Тобто, у судовій справі № 465/2682/14 прийнято рішення не за всіма об`єднаними кримінальними провадженнями в цілому, а в частині обвинувачення, і, тільки до частини обвинувачених осіб, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не мали жодного відношення до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24 березня 2015 року, як і саме кримінальне провадження до судової справи № 465/2682/14-к.

Об`єднаному провадженню було присвоєно єдиний унікальний номер - судової справи № 465/2682/14-к., предметом якої був обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140000000238від 28.04.2014року ісаме з цим кримінальним провадженням мали бути об`єднані вказані вище кримінальні провадження з присвоєнням їм єдиного унікального номеру судової справи № 465/2682/14-к.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, прокурор - публічний обвинувач у кримінальному процесі, подав апеляційну скаргу, яка задоволена апеляційним судом ( т.2 ас. 285 -294, т. 3 ас. 50 -54).

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 09 червня 2022 року, ухвала суду першої інстанції скасована у судовій справі № 465/2682/14 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Підстави такого рішення викладені в ухвалі ( т. 3 ас. 50 -54).

17 червня 2022 року судова справа№465/2682/14 (кримінальне провадження № 12014140000000238від28.04.2014року)про обвинувачення ОСОБА_4 зач.1ст.203-2ККУкраїни,якаоб`єднана до спільного розглядуз обвинувальними актами укримінальному провадженні 12015140000000168від23.03.2015року(судовасправа№ 465/2472/15к,судовепровадження №1-кп/465/268/15)відносно ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , щообвинувачуються увчиненікримінального правопорушення,передбаченогоч.5ст.27,ч.1ст.203-2ККУкраїни,а ОСОБА_8 крім того, за ч.1ст.203 2КК України; №12016140000000833від19вересня2016року(судовасправа№ 465/5604/16к,судовепровадження №1-кп/625/16) прообвинувачення ОСОБА_9 зач.5ст.27,ч.1ст.203-2ККУкраїни;у кримінальномупровадженні№12016140000000908від18жовтня2016року(судовасправа№ 465/5981/16к,судовепровадження №1-кп/646/16)прообвинувачення ОСОБА_10 за ч.5ст.27,ч.1ст.203-2ККУкраїни, повернута до суду першої інстанції та відповідно до Протоколу і Звіту від 17 червня 2022 року передана судді ОСОБА_1 (т.3 ас. 55 -56).

Згідно ухвали від 21 червня 2022 року судова справа № 465/2682/14 з обвинувальним актом № 12015140000000168 від 24 березня 2015 року, тобто з тим обвинувальним актом з яким справа повернулася з апеляційного суду та у якому було скасовано рішення суду першої інстанції, призначена до підготовчого судового засідання з участю сторін у кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні з розгляду судової справи № 465/2682/14 з обвинувальним актом № 12015140000000168 від 24 березня 2015 року мною, як суддею, було заявлено самовідвід.

Підстави для самовідводу у вказаній судовій справі:

-розподіл всіхчотирьохсудовихсправ № 465/2682/14 - к, № 465/2472/15к,465/5604/16к, 465/5981/16к відбувся із вказаними вище обвинувальними актами та виключенням суддів від участі в їх розподілі з поміткою: «відсутня спеціалізація», « бувдоповідачемупопередньому призначенні»,тобто розподіл відбувався із несанкціонованим втручанням, шляхом умисного внесення неправдивих відомостей щодо спеціалізації суддів у Франківському районному суді м. Львова та зазначенням суддів, які на час розподілу судових справ, уже не здійснювали судочинства у Франківському районному суді м. Львова.

- крім цього, мною, як суддею, було заявлено самовідвід у зв`язку з тим, що процесуальноне можливо призначитисудовусправу №465/2682/14зобвинувальнимактом укримінальному провадженні №12015140000000168від24березня2015року до судового розгляду, оскільки наявність вказаної судової справи у 2014 році, предметом якої є обвинувальний акт від 2015 року, що найменш, є нелогічним. Зазначення судової справи №465/2682/14 з обвинувальнимактом №12015140000000168від 24березня 2015року, мотивовано в ухвалі про самовідвід від 04.07.2022р., ухвалі від 21.12.2022, ухвалі від 17.03.2023, процесуальному рішенні судді від 14.09.2023 та ( т.3 ас 68 71, ас.108 -113, ас.159 -167,ас.188 -197).

Дана судова справа, а саме № 465/2682/14, також не могла і не може бути призначена мною, як суддею, до судового розгляду, ще й з тих підстав, що попереднім суддею не вирішені питання, передбачені ст.. 217 та 334 КПК України.

До складу судової справи № 465/2682/14 входять об`єднані чотири обвинувальні акти, а саме:

- у кримінальному провадженні № 12014140000000238 від28.04.2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 203 - 2 КК України;

- у кримінальному провадженні № 12016140000000833 від 19 вересня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України;

- у кримінальному провадженні № 12016140000000908 від 18 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України;

- у кримінальному провадженні 12015140000000168 від 23.03.2015 року відносно ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України, а ОСОБА_8 за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 203 -2 та ч. 1 ст. 203 -2 КК України, у той час, коли рішенняпрозакриттякримінального провадженняприйнятотількиу кримінальномупровадженні 12015140000000168 від23.03.2015 року відносно ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в частині її обвинувачення за ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 203- 2 КК України.

Що стосується обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 12014140000000238 від28.04.2014 року; № 12016140000000833 від 19 вересня 2016 року ; № 12016140000000908 від 18 жовтня 2016 року, то в них рішення не приймалися , а отже і не скасовувалися апеляційним судом, а відтаквідсутні підставидля їхпередачі іншомусудді, як судової справи № 465/2682/14.

Більш того, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140000000238 від 28. 04. 2014 року стосується обвинувачення ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч. 1 ст.. 203 -2 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрито за кримінальним провадженням № 12015140000000168 від23.03.2015 року за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 203 -2 КК України.

Дані обставини встановлені в судовому засіданні від 04.07.2022 та ухвалі підготовчого судового засідання від 04.07.2022, а також в судових засіданнях з розгляду самовідводу судді ОСОБА_1 суддями ОСОБА_22 та ОСОБА_3 , що також підтверджується протоколами судових засідань та робочими копіями носіїв звукозапису судових засідань ( т. 3 ас. 123-124,129, 211 212, 218 -219)

Є очевидним, що ні одне ні друге, не має жодного відношення до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, відсутні окремі підстави для передачі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014140000000238 від 28. 04. 2014 року (судова справа № 465/2682/14) відносно обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст.. 203 -2 КК України іншому судді, що було ще однією підставою для самовідводу.

По суті відбулося незрозуміле, не процесуальне вилучення матеріалів судової справи від одного судді судді ОСОБА_12 та у не процесуальний спосіб, без перереєстрації об`єднаних кримінальних проваджень з присвоєнням єдиного унікального номеру судовій справі, передано іншому судді судді ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, вважав та вважаю, що розподіл судових справ з унікальними номерами № 465/2682/14 (кримінальне провадження № 12014140000000238 від28.04.2014); №465/2472/15 к (кримінальне провадження 12015140000000168 від23.03.2015); № 465/5604/16 к ( кримінальне провадження № 12016140000000833 від 19 вересня 2016) та № 465/5981/16 к (кримінальне провадження № 12016140000000908 від 18 жовтня 2016), починаючи з 2014 року, а саме передачу судової справи судді ОСОБА_12 без Протоколу та Звіту, розподілу з виключенням суддіввід участі врозподілі вказаних судових справзприміткою: «відсутня спеціалізація»,включення до Протоколу та Звіту про розподілсудової справи суддів які нездійснювали судочинство уФранківському районному судім.Львова, відбувався ізнесанкціонованимвтручанням,шляхомумисноговнесення неправдивихвідомостейдо АСДС суду щодо«спеціалізації суддів», кількості суддів Франківського районного суду м. Львова та визначення конкретних суддів, а також розподіл у не процесуальний спосіб 17.06.2022 року, який відбувся з порушенням вимог ст.. 35 КПК України.

З огляду на викладене, мною як суддею в підготовчому судовому засіданні було заявлено самовідвід з підстав, передбачених п.5.ч.1 ст. 75 КПК України, тобто з підстав порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

Даний самовідвід було розглянуто мною, як суддею, що є послідовною практикою прийняття мною рішень в інших кримінальних провадженнях, де я, як суддя приходив до такого висновку, у даному випадку, в підготовчому судовому засіданні із постановленням у нарадчій кімнаті ухвали від 04 липня 2022 року, а справу передано на новий розподіл. Підстави такого рішення викладені в ухвалі т. 3 ас. (ас. 68 71).

Подальший розподіл судової справи після задоволеного самовідводу та прийняті у

ній процесуальні рішення.

Відповідно до Протоколу та Звіту повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 , справу розподілено судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_22 , котра 22.07.2022 року, через канцелярію суду зареєструвала свою заяву про самовідвід ( т. 3 ас. (ас. 73-74).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22. 07.2022 року, розгляд заяви про самовідвід судді ОСОБА_22 , передано судді ОСОБА_24 з присвоєнням окремого судового провадження № 1-кп/ 465/1373/22.

Що стосується змісту самої заяви судді ОСОБА_22 про самовідвід та зазначених в ній підстав самовідводу, то дотримуючись суддівської етики, а також положень Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вважав би за доцільне утриматися від їх оцінки, аналізу та коментаря, зважаючи на те, що оцінку такій заяві має дати ВККС та ВРП (т. 3 ас.73 -79, 80).

У подальшому, а саме 04 серпня 2022 року, через канцелярію Франківського районного суду м. Львова була зареєстрована апеляційна скарга за вх.. № 16703/22 на ухвалу від 04 липня 2022 року про задоволення самовідводу суддею ОСОБА_1 ( т. 3 ас. 81 -86).

Апеляційна скарга подана першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_26 (на даний час звільнений).

Не зважаючи на те, що дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, набрала законної сили з часу її прийняття та виконана шляхомповторного розподілусудової справи судді ОСОБА_22 у порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України, прокурор ОСОБА_26 , покликаючись на п. 20. ч.2 ст. 36, який не мав жодного відношення, як прокурор, до вказаної норми Закону, оскільки в жодному із вказаних вище кримінальних проваджень не був прокурором який здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівника досудовим розслідуванням, подав апеляційну скаргу від 04 серпня 2022 року, тобто через місяць після постановлення оскаржуваної ухвали. Отже, апеляційна скарга подана в не процесуальний спосіб та особою без процесуальних повноважень.

Не логічними були й покликання прокурора на інші окремі норми процесуального Закону, котрі, як на його думку, надали йому право дати оцінку ухвалі суду, що стосувалася виключно підстав самовідводу судді та не містила процесуальних рішень в розумінні статей 370, 392 КПК України, була прийнята з дотриманням вимог статей 75,80,81,369, 371 вказаного Закону, набрала законної сили та була виконана ( т.3 ас. 81 86).

Більш того, діючи саме так, прокурор ОСОБА_26 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що керується ч.1 ст. 9, п. 20 ч.2 ст. 36, п.3 ч.1ст.392, п.6 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст.395, п.6 ч.1 ст. 407, п.3 ч.1 ст. 409, ч.1,п.2 ч.2 ст. 412 КПК України, однак, не знайшов за краще, як прохати перед апеляційним судом скасувати ухвалу суду про самовідвід судді ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Питання , - призначити новий розгляд чого?. Розгляд має відбутися ким?

Безпідставним було й покликання прокурора на ухвалу колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 51-499 км 17, оскільки в ній звертається увага на обов`язок апеляційного суду розглядати скарги нарішення слідчихсуддів, а не суді в процесі, тобто у передбачених процесуальним законодавством конкретних випадках, а не коли заманеться. Зрештою, зміст ухвали на яку покликався прокурор стосується оскарження ухвали слідчого судді та виключно в частині надання повноважень слідчому, що не передбачені законом.

До речі, на час подачі апеляційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від06.03.2018року, справу передала на розгляд Великій палаті ВС, рішення якої прокурор не навів.

За результатами апеляційного розгляду ухвала про самовідвід судді першої інстанції скасована. У справі призначено новий розгляд у суді першої інстанції у раніше визначеному складі суду ( т. 3 ас. 99 - 104).

Як вбачається із змісту супровідного листа від 06.12.2022 року, вх.. № 27251, справа була повернута та поступила до Франківського районного суду м. Львова і цього ж дня, секретар суду ОСОБА_27 , в неавтоматизованомурежимі ( в ручному) передала судову справу судді ОСОБА_1 , зазначивши у Протоколі підставу: «відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року» ( т. 3 ас. 106 107).

Таке рішенняпородило щеодин процесуальний прецедент, оскільки вказана справа згідно Протоколу та Звіту від 05 липня 2022 року уже була розподілена судді ОСОБА_22 ( судове провадження № 1-кп/465/1056/22), залишалася невирішеною заява про самовідвід судді ОСОБА_22 (судове провадження № 1-кс/465/1373/22) яку вона подала у вказаній судовій справі ( т. 3ас. 73-80).

Таким чином, було визначено двох суддів для розгляду однієї і тієї ж судової справи № 465/2682/14 к.

Відтак, за результатами чергового вивчення питань, передбачених статтями 75 76 КПК України, щодо наявності чи відсутності у судді ОСОБА_1 обставин, котрі виключають його участь, як судді, в кримінальному провадженні та недопустимості повторної участі в кримінальному провадженні, мною, як суддею, було постановлено ухвалу про задоволення заяви про самовідвід, а судову справу передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України, з урахуванням, що раніше уже визначено суддю ОСОБА_22 . Підстави такого рішення викладені в ухвалі (т. 3 ас. 107 -113).

Згідно з Протоколом та Звітом проавтоматизований розподілсудової справиміж суддямивід 23.12.2022року (судовепровадження №1-кс/465/2149/22)секретар суду ОСОБА_28 ,не зважаючина ухвалуякою заявасудді ОСОБА_1 розглянута іухвала набралазаконної сили,зареєструвала ухвалу як заявупро самовідвідз присвоєнням ухвалі вхідного номеру та номеру судового провадження (№ 1-кс/465/2149/22). Вказану ухвалу судді, як заяву про самовідвід передано на розгляд судді ОСОБА_22 . Дана обставина підтверджується наявною копією ухвали з відтиском мастичної печатки про реєстрацію саме ухвали як заяви (станом на час даного вивчення справи, при підготовці даної ухвали, т. 3 ас. 108, ухвала в такому вигляді відсутня).

Отже, «заява про самовідвід» передана судді ОСОБА_22 , заява якої про її, судді, самовідвід у даному кримінальному провадженні ще не була вирішена. Тобто передана неналежному складу суду. Відтак, має місце черговий безпрецедентний випадок у Франківському районному суді м. Львова, - рішення суду у вигляді ухвали яка набрала законної сили реєструється канцелярією як заява, та стає предметом перегляду в іншому судовому засіданні, а крім того такий перегляд проводиться неналежним складом суду.

Здійснюючи черговуревізію правомірності прийнятого суддею ОСОБА_1 судового рішенняпро задоволення самовідводу згідноухвали від21.12.2022року,яканабрала законної сили,колега-суддя ОСОБА_22 ,розпочала розгляд уявної заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід, а по суті перевірку прийнятого ним процесуального рішення - ухвали від21.12.2022 у той час, коли сама, як суддя, формально була відведена з підстав зазначених нею у заяві про самовідвід.

Виявивши бажання бути вислуханим та дати пояснення в судовому засіданні з розгляду самовідводу, як це передбачено ч.3 ст.81 КПК України, мною було наголошено колезі - судді ОСОБА_22 , що у неї відсутні процесуальні повноваження на здійснення розгляду будь яких заяв у вказаному кримінальному провадженні, оскільки сама заявила самовідвід який ще не розглянутий.

З огляду на встановлені обставини, суддя ОСОБА_22 оголосила перерву в судовому засіданні від 28.12.2022 ( т. 3 ас. 123 -124) та 03.01.2023 року, тобто через п`ять місяців з моменту заявленого нею самовідводу від 22 липня 2022 подала заяву про залишення своєї ж, судді ОСОБА_22 , заяви про самовідвід, без розгляду ( т. 3 ас.73 -79; 125). При цьому, суддя ОСОБА_22 у даній заяві залишення - заяви про самовідвід без розгляду, навела підстави, які, аж ніяк не пов`язані з тими, що були зазначені у заяві про самовідвід. Суддя також не вказала, що саме змінилося, і, які виявлені нею раніше підстави для самовідводу, перестали бути актуальними.

Ухвалою судді ОСОБА_24 від 05.01.2023 року, заява про самовідвід судді ОСОБА_22 від 22 липня 2022 року, тобто через п`ять з лишнім місяців, залишена без розгляду ( т. 3 ас. 73 79, 123 127).

В ході подальшого судового засідання від 16 січня 2023 року, суддя ОСОБА_22 , не зважаючи на мої, судді ОСОБА_1 , застереження, що нею розглядається самовідвід який вже вирішено ухвалою судді ОСОБА_1 ,і, з цього приводу уже є судове рішення - ухвала судді ОСОБА_1 від 21.12.2022 року, що ця ухвала набрала законної сили,і, що саме ця ухвала є предметом розгляду як «заява про самовідвід», здійснила в судовому засіданні її дослідження та постановила свою ухвалу від 16 січня 2023 року, якою відмовила у самовідводі. При цьому суддя ОСОБА_22 не врахувала моїх, судді ОСОБА_1 , зауважень про відсутність предмету судового розгляду, оскільки жодних окремих заяв про самовідвід я, як суддя, не реєстрував і в цьому судовому засіданні, відмовлявся від самовідводу, оскільки такий уже вирішено (т. 3 ас. 129 133).

Навіть не зважаючи на те, що в судовому засіданні я, суддя який заявив самовідвід, відмовився від такого, колега - суддя ОСОБА_22 все одно оголосила мою, судді, ухвалу від 21 грудня 2022 про самовідвід, що набрала законної сили та розглянула ухвалу як заяву з постановленням рішення про відмову у задоволенні самовідводу. Весь процес відбувався за участю прокурора.

Доречним є питання, який самовідвід розглянула колега, коли я, суддя, відмовився від нього?.

Ще одним прецедентом є те, що до розгляду самовідводу - ухвали судді, безпідставно залучено прокурора, який заперечив самовідвід судді вказавши, що такий безпідставний та просив відмовити у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_1 .. Дана думка прокурора є одним із мотивів, наведених суддею в ухвалі про відмову у самовідводі.

Безпрецедентність полягає ще й у тому, що прокурор заперечив - судовому рішенню, яке набрало законної сили та мотивам судді про самовідвід.

Відтак, станом на 16 січня 2023 року у судовій справі існувало судове рішення судді ОСОБА_1 , яким задоволено самовідвід, та судове рішення судді ОСОБА_22 про відмову судді ОСОБА_1 у самовідводі, який уже задоволено.

Не вдаючись до оцінки судового рішення у вигляді ухвали, що постановлена суддею ОСОБА_22 за результатами ревізії судового рішення свого колеги по роботі - судді ОСОБА_1 , оскільки це компетенція інших судових органів, так чи інакше, у судовій справі «появилося» судове рішення судді ОСОБА_22 з яким я, як суддя, не міг і не можу погодитися із наведених вище підстав.

Очевидно, що факт наявності ухвали судді ОСОБА_1 про самовідвід, яка набрала законної сили та не скасована, спонукав прокурора до процесу. Не зважаючи на те, що ухвали даної категорії, відповідно до ст.. 392 КПК України не підлягають апеляційному оскарженню, ухвала судді ОСОБА_1 від 21.12.2022 року, що набрала законної сили з часу її прийняття, була предметом розгляду в судовому засіданні під головуванням судді ОСОБА_22 , у черговий раз поза межами процесуального строку, оскаржена тим же прокурором ОСОБА_26 , який й надалі безпідставно покликався на п. 20. ч.2 ст. 36КПК України.

Підстави апеляційної скарги є аналогічними, що й у попередній апеляційній скарзі прокурора, разом з тим, змінилася прохальна частина, де прокурор просив уже тільки скасувати ухвалу. А що дальше? ( т. 3 ас. 139 -145).

За результатами апеляційного розгляду, апеляційна скарга прокурора задоволена, ухвала судді ОСОБА_1 від 21.12. 2022 року про самовідвід, як судді першої інстанції, скасована ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 березня 2023 року ( т. 3 ас. 155 157).

Судова справа повернута до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження у раніше визначеному складі суду відповідно до протоколу від 06 грудня 2022 року, тобто судді ОСОБА_1 .

Відповідно до супровідного листа від 14 березня 2023 року, вх.. № 5929/23 справа була повернута та поступила до Франківського районного суду м. Львова і цього ж дня, передана судді ОСОБА_1 без Протоколу та Звіту ( т. 3 ас. 158).

У черговий раз вирішуючи питання, передбачені статями 75 76 КПК України у судовій справі 465/2682/14-к (судове провадження №1-кп/465/868/23), як суддя, прийшов до аналогічного і беззаперечного висновку про наявність процесуального обов`язку, передбаченого п.5 ч.1 ст. 75 КПК України, заявити самовідвід з підстав:

- несанкціонованого втручанням шляхом умисного внесення неправдивих відомостей в АСДС щодо спеціалізації суддів у Франківському районному суді м. Львова;

- неправомірного, у не процесуальний спосіб, вилучення судової справи № 465/2682/14) від судді ОСОБА_12 та передачі справи іншому судді;

- виконання обов`язків, передбачених вимогами ст.. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо скерування прокурору повідомлення про внесення відомостей в ЄРДР у порядку, передбаченому ст.. 214 КПК України;

- факту реєстрації кримінальних проваджень № 42022142080000090 від 20 липня 2022 ( ч. 1 ст. 376 -1 КК України) та № 42022142080000091 від 20 липня 2022 (ч.2 ст. 376 КК України), тобто реєстрації повідомлення про злочини вчиненні у Франківському районному суді м. Львова (т.3 ас. 214 -217).

Таким чином, в черговий раз підтвердилися підстави для самовідводу, що задоволений ухвалою судді ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року з наведенням обставин, передбачених п. 4 та п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України, у тому числі й тих, що зазначалися раніше в ухвалах від 04 липня 2022 та 21 грудня 2022 року ( т. 3 ас. 159 -167).

У черговий раз нехтуючи положеннями ст.. 392 КПК України та обставиною, що ухвала набрала законної сили, прокурор ОСОБА_26 , який і надалі не мав жодного відношення до кримінального провадження, а тим більше до рішення судді, у черговий раз покликаючись на п. 20. ч.2 ст. 36 КПК України, поза межами процесуальних строків, подав на ухвалу судді від 17 березня 2023 апеляційну скаргу від 01 травня 2023 року. Підстави апеляційної скарги є аналогічними, що й у попередніх, проте знову уже втретє змінилася прохальна частина. На цей раз, прокурор «удосконалив» прохальну частину апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу, а матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 203 2 КК України повернути до Франківського районного суду м. Львова для розгляду зі стадії підготовчого провадження ОСОБА_1 (навіть не судді ОСОБА_1 , а просто ОСОБА_1 ).

Не зважаючи на те, що вказана прохальна частина, як і сама апеляційна скарга, є вершиною правового та професійного нігілізму, її зміст вказує й на те, що апелянт так і не розібрався з колом обвинувачених, обсягом та кваліфікацією обвинувачення щодо кожного окремо обвинуваченого, а рівно й з обвинувальними актами та механізмом їх об`єднання судом, що було розглянуто і що залишилося.

Так, крім вказаних вище невідповідностей апеляційної скарги кримінальним провадженням, її мотивувальна частина не відповідає прохальній, оскільки ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є обвинуваченими за ч. 1 ст. 203 2 КК України.

Отже, оскаржуючи судове рішення у вигляді ухвали судді про задоволення самовідводу, за умови одних і тих же підстав її ухвалення, прокурор кожен раз, тобто тричі поспіль, просить суд апеляційної інстанції про різні процесуальні рішення.

Так прокурор у першій апеляційній скарзі просив:

-« …Ухвалу Франківського районного суду м. Львова Львівської області від 04.07.2022 про задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях № 12014140000000238 від 28.04.2014 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст.203-2 КК України, № 12016140000000833 від 19.09.2016 про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.203-2 КК України, № 12016140000000908 від 18.10.2016 про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 203-2 КК України, № 12015140000000168 від 23.03.2015 про обвинувачення ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 5 ст.27 ч.1 ст.203 -2 КК України, які об`єднані в одне провадження скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції … » (апеляційна скарга від 04 серпня 2022 т. 3 ас. 81 -86).

Слід зазначити, що прокурор оскаржив, як на його думку, незаконне рішення суду, однак таке взагалі не приймалося. Суддя ОСОБА_1 не постановляв ухвал про самовідвід у кримінальних провадженнях на які покликається прокурор.

Ухвала судді ОСОБА_1 від 04.07.2022, постановлена у конкретній судовій справі № 465/2682/14 (судове провадження № 1 кп/465/1056/22) у кримінальному провадженні яке йому, судді, було передано, а саме №12015140000000168 від 24.03.2015.

Підтвердженням цьому є:

ухвала суду (суддя ОСОБА_12 ) від 11.11. 2021 у судовій справі № 465/2682/14, судове провадження № 1-кп/465/14/21, за резолютивною частиною якої, закрито саме кримінальне провадження № 12015140000000168 від 24.03.2015 у судовій справі №465/2682/14, а не кримінальне провадження № 12014140000000238 від 28.04.2014; т. 2 ас. 241- 242 клопотання адвоката саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015, а не в іншому; т. 2 ас. 285 294 - апеляційна скарга публічного обвинувача - прокурора ОСОБА_29 від 17.11.2021 про скасування ухвали про закриття провадження від 11.11. 2022 якою закрито саме кримінальне провадження № 12015140000000168 від 24.03.2015; т. 3 ас. 3 - ухвала судді доповідача від 04. 02. 2022 про відкриття апеляційного провадження щодо перегляду ухвали суду першої інстанції від 11.11..2021 саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015, а не в іншому; т. 3 ас. 15 ухвала про закінчення підготовки та призначення до апеляційного розгляду від 14 лютого 2022 саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015; т. 3 ас. 50-54 - ухвала апеляційного суду від 09 червня 2022 , якою скасовано ухвалу суду першої інстанції від 11.11.2021 щодо закриття кримінального провадження; т. 3 ас. 57 -58 ухвала судді ОСОБА_1 про призначення підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акта, саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015 (судова справа № 465/2682/14, судове провадження № 1-кп/465/1056/22); т. 3 ас. 67 71 - ухвала судді ОСОБА_1 від 21.06. 2022 про задоволення самовідводу у судовій справі № 465/2682/14, судове провадження № 1-кп/465/1056/22, кримінальне провадження саме № 12015140000000168 від 24.03.2015 ; т. 3 ас. 72 74 протокол розподілу та заява судді ОСОБА_22 від 22 липня 2022 про самовідвід, саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015; т.3 ас. 125 заява судді ОСОБА_22 про залишення заяви про самовідвід, без розгляду, саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015; т.3 ас. 127 - ухвала судді ОСОБА_24 про залишення без розгляду заяви судді ОСОБА_22 про самовідвід, саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015 ; т. 3 ас. 130 133 - ухвала судді ОСОБА_22 про відмову у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_1 , саме у кримінальному провадженні № 12015140000000168 від 24.03.2015.

У другій апеляційній скарзі прокурор просив:

- « …Ухвалу Франківського районного суду м. Львова Львівської області від 21.12.2022 якою заяву ОСОБА_1 (не судді ОСОБА_1 ) від 21.12 2022 про самовідвід заявлений у судовій справі № 465/2682/14-к (судове провадження № 1 кп/465/1056/22) передано до канцелярії суду для її реєстрації, як процесуального документу про самовідвід судді скасувати…» (т. 3 ас. 139 145);

У третій апеляційній скарзі прокурор просив:

- «… Ухвалу Франківського районного суду м. Львова Львівської області від 17.03.2023 якою задоволено заявлений суддею ОСОБА_1 самовідвід у судовій справі № 465/2682/14-к (судове провадження № 1 кп/465/801/23) - скасувати. Матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч.1 ст. 203-2 КК України повернути до Франківського районного суду м. Львова для розгляду зі стадії підготовчого провадження ОСОБА_1 (увага, не судді ОСОБА_1 (т. 3 ас. 168 - 174)).

За результатами чергового апеляційного розгляду, апеляційна скарга прокурора задоволена відповідно до ухвали від 23 травня 2023 року, а матеріали кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (судова справа № 465/2682/14-к), як це зазначено в ухвалі, повернуто до Франківського районного суду м. Львова для розгляду зі стадії підготовчого провадження у раніше визначеному складі суду, а саме судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 ( т. 3 ас. 183 186).

Відтак, в черговий раз судова справа передана суді ОСОБА_1 19 липня 2023 р. без будь яких процесуальних оформлень.

З урахуванням навантаження та чергової відпустки, 05. 10 2023, за результатами вирішення питань, передбачених статтями 75, 80, 81, 371 КПК України, щодо наявності обставин, які виключали і виключають участь слідчого судді, судді або недопустимості повторної участі судді в кримінальному процесі, як суддя, дотримуючись вимог, передбачених ст.. 35, 75 79, 80, 81 КПК України, прийшов як і раніше до висновку, про наявність об`єктивних підстав, котрі, як і при попередніх вирішеннях вказаних питань виключають мою участь, як судді, у розгляді судової справи № 465/2682/14-к.

Такий висновок мотивував тим, що апелянтом підстави самовідводу не заперечувалися, не спростовані, а отже є актуальними. Апеляційним судом теж не заперечено та не спростовано підстави для самовідводу. Розглянуто та надано оцінку виключно процессуальному вирішенню самовідводу суддею який задоволив собі самовідвід.

Аналогічно й коллега - судя ОСОБА_30 у своїй ухвалі від 16.01.2023 про відмову у самовідводі судді ОСОБА_1 не спростувала підстав такого відводу, зазначивши, що « … судя ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що він такої заяви просамовідвід для розгляду іншим суддею не подавав , а вказав, що така заява є невідємною частиною ухвал судді від 04. 07. та 12 12. 2022 року у судовій справі № 465/2682/14- к та процесуальним документом для повторного розподілу судової справи. Заслухавши думку судді ОСОБА_1 та прокурора ОСОБА_31 , перевіривши доводи заявленного самовідводу, дослідивши матеріали справи № 465/2682/14- к, судя прийшла до наступних висновків…. У задоволенні заяви відмовити ( т. 3 ас. 130 -133).

Отже, розглянувши повернуті з апеляційного суду матеріали судової справи № 465/2682/14-к (судове провадження 1- кп /465/801/23) на предмет вирішення питань, передбачених стттями 75, 80, 81, 371 КПК України, було очевидним, що підстави самовідводу залишились актуальними, а відтак, як суддя, у черговий раз прийшов до беззаперечного висновку про наявність підстав для самовідводу.

Проте,важаючи,що назаконодавчому рівні вирішення питанняпро самовідвід саме судді чи слідчого судді, неврегульовано,а судовапрактика відсутня,застосовуючи загальнізасади кримінальногосудочинства,передбачені п.1,п.2ч.1ст.7,статями,8,9КПК України,та враховуючи практику і позицію Львівського апеляційного суду,який вважає,що самовідвід судді, слідчого судді,повинен розглядати інший суддя ,як суддя,й надалі дотримуючись принципу,що маю забезпечену законом свободу думки і слова, котрі дають мені підставу здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, мною було прийнято процесуальне рішення про самовідвід, яке передано на розгляд іншому судді.

Більш повно підстави самовідводу мотивовані процесуальним рішенням судді від 14.09.2023 ( т. 3 ас. 188 197).

Приймаючи рішення про повторний самовідвід у розгляді судової справи № 465/2682/14-к,крім зазначеного вище, зважав на Бангалорські принципи поведінкисуддів від 19травня 2006року, щосхвалені Резолюцією Економічноїта СоціальноїРади ООН 27.07.2006N2006/23та прийшов до висновку, що сам факт встановлення та сприйняття мною, як суддею, обставин розподілу справи шляхом втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова не потребує стороннього підтвердження, а тим більше аналізу чи оцінки, іншим суддею, оскільки воно, моє сприйняття та власне переконання, виражено суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю.

Така моя позиція повністю узгоджується з Бріюнською (Хорватія) Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнята Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14.10.2015, у тому числі й за участю голови Верховного Суду України та передбачає, що для незалежності судової влади треба, щоб судові органи вирішували передані їм справи на основі неупередженої оцінки фактів та свого розуміння права без неналежного безпосереднього чи опосередкованого впливу будь-якого походження; незалежність мала і судова влада як інститут, і кожен окремий суддя стосовно справи, призначеної для розгляду цим суддею; ...жоден суддяне мігприймати рішенняу справічерез страх, очікування користі будь-якого походження або через будь-який неналежний вплив.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, від 19.05.2006, то неупередженість суду є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення. При виконанні своїх професійних обов`язків суддя не повинен виявляти особистої прихильності та упередженості. Суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка - як у залі суду, так і поза ним - сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства, адвокатів і сторін судового процесу у неупередженості судді й судових органів.

У той же час,зважаючи на вказані вище обставини, дотримуючись положень статей 55, 63 Конституції України ст.. 28 КПК України та ст.. 6 Європейської Конвенції «Про захист людини і основоположних свобод», з метою дотримання розумних строків розгляду судової справи та уникнення протистоянь у тлумаченні положень ст.. 7,9, 75,80, 81 КПК України, беручи до уваги що судове рішення у вигляді ухвали судді, якою вирішується питання самовідводу не сприймається Львівським апеляційним судом, вважав за доцільне застосувати варіант запропонований Львівським апеляційним судом, а саме, заявлений самовідвід передати на розгляд іншого судді.

При цьому, просив шанованого колегу - суддю, який(яка) мав (мала) би розглядати мій, судді ОСОБА_1 , самовідвід, врахувати, що навіть за таких обставин мій статус, як судді, не змінився, на мене й надалі поширюються права, обов`язки та гарантії судді, передбачені ст. 126 Конституції України, статтями 48, 49,50,52,56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Переконливо просив зважити той факт, що я не є заявником в розумінні відводу. Дана заява є моїм, судді, процесуальним рішенням передбаченим ч. 1 ст. 80 КПК України і за це рішення я, як судя, несу персональну відповідальність.

Результати розгляду самовідводу у вигляді процесуального рішення судді, що викладено письмово, іншим суддею.

Дане питання передано на розгляд колезі судді ОСОБА_3 відповідно до Протоколу та Звіту від 05.10.2023 (т.3 ас. 198).

За результатами розгляду самовідводу судді ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_3 зазначила : «… заслухавши суддю ОСОБА_1 , перевіривши доводи заявленого самовідводу, дослідивши матеріали справи № 465/2682/14-к, приходжу до наступного висновку…, … у задоволенні заяви судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 про самовідвід у розгляді обвинувального акту укримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 5 ст.27, ч.1 ст. 203-2 КК України (судова справа № 465/2682/14 к) відмовити» ( т. 3 ас.230 234).

Відмова мотивується наступним:

-неправильним зазначенням номеру судової справи у заголовку процесуального рішення про самовідвід, а саме № 465/1923/18 замість № 465/2682/14 к;

-невідповідністю дійсності обставин, викладених у заяві про самовідвід про неприйняття рішення щодо частини обвинувачених;

-що у момент надходження кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 . Положенням про АСДС в редакції чинній станом на 12.05.2014, не передбачалося автоматичного формування протоколу розподілу судових справ між суддями автоматизованою системою;

-що відповідно до п.1.ч.1 ст. 35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно телекомунікаційна система , що забезпечує, зокрема об`єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;

-що, як встановлено судом, розподіл кримінальної справи № 465/2682/14 к судді ОСОБА_1 проведено автоматизованою системою діловодства суду з поміж усіх суддів Франківського районного суду м. Львова, які здійснюють правосуддя, тобто з дотриманням вимог ст.. 35 КПК України;

-що покликання у процесуальному рішенні судді ОСОБА_1 про самовідвід назастосування концепції «плодів отруйного дерева»,як на підставу самовідводу,враховано,що така доктрина стосується оцінки допустимості доказів у висунутому проти особи обвинуваченні.Застосування такої доктрини вінших випадках,а зокрема,при здійсненні авто розподілу справ,не передбачено. Окрім цього,згідно звітів проавтоматизований розподіл судових справ між суддями,розподіл справи відбувався за принципом радомності (змістслова зрозумілий,але не відповідає процесуальному законом).

-що, беручи до уваги положення ч.1 ст. 75 КПК України, не може бути підставою для задоволення самовідводу звернення судді ОСОБА_1 , за якими внесено відомості в ЄРДР щодо можливого втручання по даній справі в роботу автоматизованої системи суду та в його діяльність як судді, оскільки він не є заявником у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та інших. Даних, що суддя ОСОБА_1 є заявником, був чи буде допитаний в якості свідка саме у кримінальному провадженні (судова справа № 465/2682/14-к у розгляді якого заявив самовідвід, ним не надано;

-що враховуючи наведене, підстав, передбачених п.п.1,2,5 ч. 1 ст. 75 КПК України, для самовідводу судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від розгляду справи № 465/2682/14-к, не вбачається. Інших обставин, які б могли викликати сумніви у неупередженості судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 у розгляді справи № 465/2682/14-к не встановлено.

Не вдаючись до аналізу висновків судді колеги ОСОБА_3 про підстави відмови у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_1 , але оцінюючи їх узгодженість з фактичними підставами, що стали причиною самовідводу, зважаючи на прямий обов`язок визначений ч.1 ст. 80 КПК України, що у свою чергу, зобов`язує мене суддю у черговий раз апелювати такому рішенню з огляду на ряд процесуальних обставин.

Щодо підстави для самовідводу у вигляді виконання суддею обов`язків, передбачених ч.1 ст. 80 КПК України та статтями 48 і 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

- так,колега -суддя ОСОБА_3 , відмовляючи у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_1 у вказаній судовій справі, не взяла до уваги,що я, суддя, заявив самовідвід виключно з підстав виконання прямого обов`язку,передбаченого ч.1 ст.80КПК України,а також на виконання обов`язку, передбаченого статтями 15,23,48, ст..56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,і,зокрема, звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення у Франківському районному судім.Львова злочинів,передбачених статтями 376, 376 -1 КК України;

- що вказані злочини вчинені шляхом втручання вАСДС Франківського районного суду м.Львова працівником суду через внесенняним всистему документообігу неправдивих відомостей щодо розподілу, кожної окремо, об`єднаних судових справ №465/2682/14 (кримінальне провадження № 12014140000000238від28.04.2014року), № 465/5604/16к (кримінальне провадження № 12016140000000833від 19вересня 2016), № 465/5981/16к (кримінальне провадження №12016140000000908від 18жовтня 2016), № 465/2472/15к (кримінальне провадження12015140000000168від 23.03.2015);

-що за вказаними фактами,і, саме заповідомленням судді ОСОБА_1 , внесено відомості вЄРДР та зареєстровано кримінальні провадження № 42022142080000090 від 20.07.2022 та № 42022142080000091 від 20.07.2022 ( т. 3 ас. 214 -217);

-що за вказаними фактами суддя ОСОБА_1 ,у порядку ст..48 та 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернувся доВРП із повідомленням про втручання удіяльність судді, ідане звернення наданий час ще не розглянуто;

-що за вказаними фактами суддя ОСОБА_1 , а також суддя ОСОБА_32 звернулися із спільною заявою до Ради суддів України в якій повідомили про втручання у діяльність суддів Франківського районного суду м. Львова, і, дане звернення на час вирішення питання самовідводу та на даний час, теж ще не розглянуто;

- що за вказаними фактами, а самефактами несанкціонованого втручанняв АСДСФранківського районного суду м.Львова,шляхом безпідставного виключеннячастини суддів від участі в автоматизованому розподілівказаних судових справ, суддя ОСОБА_1 допитувався прокурором в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021141370000413від 22.12.2021.

У зв`язку з викладеним, апелюючи на рішення судді колеги ОСОБА_3 , вважаю, що підстави для мого, судді ОСОБА_1 , самовідводу, котрі викликані обов`язком, передбаченим ч.1 ст. 80 КПК України й надалі є актуальними.

Окрім цього, на даний час встановлено ряді інших підстав для самовідводу, серед яких відповідні скарги до ВРП в.о. голови Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 про, як на її думку та думку суддів - колег, фактів зловживання суддею ОСОБА_1 правом на самовідвід, у тому числі й у прийнятті до провадження судової справи №465/2682/14-к (кримінальне провадження12015140000000168від 23.03.2015).

Тобто судді - колеги, що розглядали мій, судді ОСОБА_1 , самовідвід, очевидно уже сформували для себе упереджену думку про те, що суддя ОСОБА_1 зловживає процесуальним правом на самовідвід з метою небажання розглядати судову справу. Проте, така думка є хибною, не відповідає дійсності та спростовується фактичними показники навантаження серед суддів Франківського районного суду м. Львова, що буде доведено мною перед членами ВРП в ході розгляду зазначених вище скарг.

Крім цього, в ході чергового вивчення матеріалів судової справи № №465/2682/14-к (кримінальне провадження12015140000000168від 23.03.2015), мною встановлено ряд нових обставин та підстав, котрі у черговий раз підтверджують мої, судді, висновки про прийняття рішення як це передбачено ч. 1 ст. 80 КПК України.

Відтак, зважаючи на обставини, що склалися у Франківському районному суді м. Львова в ході розподілу вказаних судових справ та визначенні суддів, зокрема, у вказаних вище кримінальних провадженнях, котрі згідно з ухвалами від 03 червня 2015 та 05.12 2016 об`єднані з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи - №465/2682/14 (кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015), проаналізувавши подальшу перспективність вирішення питання самовідводу судді ОСОБА_1 , що зумовлений прямим обов`язком, а рівно й подальшу можливість судового розгляду у процесуальний спосіб будь ким із суддів Франківського районного суду м. Львова, вважаю, що судова справа не може бути предметом розгляду суддями Франківського районного суду м. Львова.

До такого висновку, крім зазначених вище підстав, приходжу ще й тому, що в ході чергового вивчення справи стикнувся з обставинами, котрі зумовили звернення до керівника апарату суду з вимогою скласти відповідні акти та призначити службове розслідування. Підтвердженням такого висновку є зміст письмової вимоги судді ОСОБА_1 , яка зареєстрована канцелярією суду 12.03.2024 за вх. № 6949/24 (копія додається). Зважаючи на те, що вказана судова справа перебувала на розгляді апеляційного суду щонайменше чотири рази, неодноразово вивчалася мною, як суддею, при вирішенні питань, передбачених 75, 80, 81, 371 КПК України, суддями при розгляді самовідводу то вказані обставини викладені у зазначеній вимозі, виключають ймовірність наявності у судовій справі не підписаних ухвали суду; викликів учасників процесу; журналів судового засідання; довідок про перенесення судових засідань; відсутність журналів підготовчих судових засідань від 04 жовтня 2016 та 25 жовтня 2016: наявність у томі 2 подвійної нумерації аркушів, а саме порядкових номера від 120 до 129, що повторюються двічі, як це відмічено вище.

У зв`язку з наведеним, як суд, приходжу до переконання про доцільність підготовки Подання для визначення підсудності судової справи за іншим судом, яке слід скерувати до Львівського апеляційного суду.

Підставою підготовки Подання є обов`язковість виконання судового рішення - даної ухвали суду та положення статей 21 - 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно яких, - місцевий суд є судом першої інстанції , складається з суддів місцевого суду , і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, у тому числі й суддя місцевого суду, а також виходячи з вимог статей 34, 80 КПК України.

Підстави для підготовки подання щодо визначення підсудності судової справи

№ 465/ 2682/14-к ( кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015) за іншим

судом:

- за вищевказаним аналізом результатів вивчення матеріалів судової справи №465/2682/14-к, встановлено беззаперечний факт , що розподіл судових справ №465/2682/14-к (кримінальне провадження № 12014140000000238від28.04.2014року), №465/5604/16к (кримінальнепровадження № 12016140000000833від19вересня2016), №465/5981/16к (кримінальнепровадження №12016140000000908від 18жовтня2016),№ 465/2472/15к(кримінальнепровадження12015140000000168від23.03.2015) відбувся у несанкціонований спосіб шляхом втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова, а саме шляхом без процесуального визначення та виключення суддів від участі у розподілі,і, зокрема, суддів: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 у конкретно визначених судових справах, із внесенням у Звіт неправдивих відомостей «відсутня спеціалізація». Крім цього, у Звіт АСДС розподілу судової справи № 465/2472/15-к, а саме в частині інформації про вибір та призначення головуючого судді або судді доповідача,були внесені прізвища суддів:«… ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 …»,котрі були призначені вінші суди,і, щонайменше, з 2011-2013 роківу Франківському районному суді м.Львова не здійснювали судочинства. ((підтверджується Протоколами,Звітами,Табелями);

-беззаперечним є факт, що несанкціоноване втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова має всі ознаки кримінального правопорушення (проступку) та за своєю природою є злочини проти правосуддя, що передбачені статтями 376, 376 -1 КК України;

-беззаперечним є факт, що злочини, передбачені статтями 376, 376 -1 КК України, вчинені у Франківському районному суді м. Львова, зокрема, шляхом несанкціонованого розподілу судової справи № 465/2682/14-к, який вчинено об 17 год. 03 хв. 36 сек. 12 травня 2014; злочин у несанкціонованому розподілі судової справи № 465/2472/15-к, вчинено об 14 год. 36 хв. 46 сек. 15 квітня 2015; злочин у несанкціонованому розподілі судової справи № 465/5604/16-к, вчинено об 13 год. 04 хв. 05 сек. 27 вересня 2016; злочин у несанкціонованому розподілі судової справи № 465/5981/16-к, вчинено об 14 год. 32 хв. 02 сек. 21 жовтня 2016;

- беззаперечним є факт, що обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.. 91 КПК України, у даному випадку, в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021141370000413від 22.12.2022 щодо несанкціонованого розподілу,у тому числі й вказаних вище судових справ євстановленими. Зокрема,встановленими є : час вчинення злочину до секунд, день вчинення злочину, місце вчинення злочину, а саме Франківський районний суд м. Львова, що за адресою: АДРЕСА_1 ; спосіб вчинення злочину - через несанкціоноване втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова; спосіб вчинення злочину , - шляхом безпідставного виключення суддів; встановлені інші обставини, зокрема прізвище осіб, що вносили відомості в Протоколи та Звіти розподілу судових справ, а також Табелі робочого часу. Отже залишається з`ясувати в осіб, що зазначені у Звітах та Протоколах обставини вчинення ними злочину та мотив його вчинення;

-беззаперечним є факт, що згідно ст..155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,«Положення про апарат суду» та«Положення про АСДС»,персональну відповідальність за функціонування Єдиноїсудової інформаційної(автоматизованої) системи суду, несекерівник апарату суду. Отже за наявності факту вчинення у Франківському районному суді м. Львова злочину при розподілі вказаних судових справв,керівник апарату є заінтересованою особою у приховуванні встановленого факту;

-беззаперечним є факт, що згідно ст.. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду в якому, виходячи із Аудиту, щонайменше у період з 2019 по 2021, автоматизований розподіл справ між суддями, відбувався з порушенням порядку, передбаченого ч. 3 ст. 35 КПК України (підтверджується аудитом);

-беззаперечним є факт, що стан організації системи внутрішнього контролю у Франківському районному суді м. Львова неспроможний був забезпечити роботу автоматизованої системи документообігу, що встановлено Аудиторським звітом № 6.1-05/04 за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту окремих питань (окремих етапів) діяльності Франківського районного суду м. Львова у 2019 2021 роках та проводився на підставі наказів Голови ДСА України, № від 12 січня 2022 року «Про затвердження зведеного операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2022 рік Державної судової адміністрації України», зі змінами внесеними подальшими наказами;

-беззаперечним є факт, що об`єднане кримінальне провадження № 12021141370000413від 22.12.2021 не закрито,а отже досудове розслідування триває,а оскільки особи,які вчинили вказані злочини,були та є працівниками Франківського районного суду м.Львова, наданий час у процесуальний спосіб не ідентифіковані, то під підозрою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021141370000413від 22.12.2021 перебувають всі працівники суду, у тому числі й судді, серед яких, і я, суддя ОСОБА_1 ;

- беззаперечним є факт, що відповідно до положень статей 21-23, 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», саме суддя ОСОБА_1 повідомив про вчинення вказаних злочинів та за змістом ст.. 55 КПК України набув процесуального статусу в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021141370000413від 22.12.2021, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 376 КК України, вчинено відносно його діяльності, як судді;

-беззаперечним є факт, що такий розподіл судової справи, крім втручання у правосуддя і у мою, судді, діяльність, завдав мені моральної шкоди у вигляді підриву авторитету судді, підриву авторитету судової влади, призвів до невиправданого навантаження, що у свою чергу вплинуло на подальшу діяльність судді та необхідності вжиття процесуальних заходів для припинення подальших втручань в систему АСДС Франківського районного суду м. Львова;

-беззаперечним є факт чергового прийняття мною, як суддею вказаного судового рішення, що само собою є підтвердженням вищезазначеного;

-беззаперечним є факт, що вказана обставина надала можливість в.о. голови суду ОСОБА_3 організувати скарги до ВРП відносно судді ОСОБА_1 , що само собою зрозуміло, адже в даному випадку має місце конфлікт інтересів, зокрема в частині контролю ефективності діяльності апарату суду збоку голови суду;

-беззаперечним є факт,що про обставини несанкціонованого втручання вАСДС Франківського районного судум.Львова,шляхом безпідставного виключення суддів,у тому числі йпри несанкціонованому розподілі вказаних судових справ, на розгляді ВРП та РСУ перебувають мої та колеги судді ОСОБА_33 , повідомлення за якими проводиться перевірка, та, які ще не розглянуті.

-беззаперечним є факт, що відмова у самовідводі судді ОСОБА_1 , суддями - колегами , кожен раз мотивується по різному, хоч підстави для самовідводу залишаються одні й ті ж самі, - бовязки передбачені ч. 1 ст. 85 КПК України та , статей 48,56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- беззаперечним є факт, що за вказаних обставин судова справа № 465/2682/14-к (кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015) не може бути у предметом провадження у будь кого із суддів Франківського районного суду м. Львова із за значених вище підстав та підстав, що модулюються у Бангалорських принципах.

Відповідно до пунктами 2, 3 ч.1 ст. 34, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо є інші випадки неможливого утворення складу суду для судового розгляду, а також, якщо потерпілий працює у суді.

Згідно частини 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевогосуду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про, що постановляється мотивована ухвала.

Таким чином, законодавець встановив вичерпний порядок скерування кримінального провадження з одного суду до іншого, тобто через суд апеляційної інстанції.

Відтак, керуючись Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на незалежний і справедливий суд, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Основні принципи щодо незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1989 року, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, Європейську хартію про закон щодо статусу суддів, Рекомендацію CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам відносно суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, а також з метою дотримання вимог ст.. 28 КПК України щодо розумних строків розгляду судової справи № 465/2682/14-к (кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015), вважаю обов`язком, звернутися до апеляційного суду з Поданням про визначення підсудності вказаної судової справи за іншим, не Франківським районним судом м. Львова, а саме з підстав неможливого їх розгляду жодним із суддів Франківського районного суду м. Львова.

На підставі викладеного, керуючись статтями 21-24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 110, ч.1 ст. 314 369, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Підготувати подання до Львівського апеляційного суду з метою визначення підсудності судової справи № 465/2682/14-к(кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015)

Копію ухвали та Подання з матеріалами судової справи № 465/2682/14-к(кримінальне провадження №12015140000000168від 23.03.2015) направити до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_34