ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
14 березня 2024 рокум.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви за
заявою Політичної партії «Українська Галицька Партія», представникКравчук А.В.до проЛьвівської обласної ради, представник Гасяк Я.В. забезпечення позову до подання позовної заяви
ВСТАНОВИВ:
Позивач Політична партія «Українська Галицька Партія» звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у якій просить:
- Заборонити Львівській обласній раді проводити реєстрацію ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, на пленарних засіданнях сесій Львівської обласної ради VIII скликання, враховувати голоси ОСОБА_1 під час голосування на пленарних засіданнях сесій Львівської обласної ради VIII скликання та включати голоси ОСОБА_1 до протоколу пленарних засідань сесій Львівської обласної ради VIII скликання;
- Зупинити дію рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області».
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що з моменту прийняття Політичною радою партії рішення про відкликання депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 за народною ініціативою та передачі такого рішення до Львівської обласної територіальної виборчої комісії повноваження Чолія Т.Б., як депутата Львівської обласної ради, припинились. Також, зазначає, що 06.02.2024 відбулася ХХІ позачергова сесія Львівської обласної ради VIII скликання, в якій з правом ухвального голосу взяв участь ОСОБА_1 , як депутат Львівської обласної ради. Станом на 06.02.2024 повноваження ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, припинені, що підтверджується нормами п. 1 ч. 1 ст. 5, ст. 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у провадженні № ЗД/380/7/22. Позивач (УГП) вважає протиправними дії Львівської обласної ради (Відповідача) щодо проведення 06 лютого 2024 року ХХІ позачергової сесії Львівської обласної ради VIII скликання за участю ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, зокрема: - реєстрації ОСОБА_1 , як депутата для участі в пленарному засіданні сесії - участі ОСОБА_1 в розгляді та прийнятті питань пленарного засідання сесії - врахування голосів ОСОБА_1 під час голосування та їх включення до результатів голосування прийнятих рішень, в т.ч. щодо: рішення Львівської обласної ради № 530 від 06.02.2024 «Про порядок денний ХХІ позачергової сесії обласної ради»; рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області.
Позивач зазначає, що існує об`єктивна загроза унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовними вимогами, щодо яких подається заява про забезпечення позову, оскільки на момент його прийняття та набранням ним законної сили, протиправні дії Львівської обласної ради (Відповідача) щодо реєстрації ОСОБА_1 в наступних пленарних засіданнях сесії Львівської обласної ради уже будуть вчинені, а оскаржуване Рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 вже буде реалізоване.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про забезпечення позову.
Відповідач заперечив проти вжиття заходів забезпечення позову з підстав, що під час надання правової оцінки питанню щодо моменту припинення повноважень ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, у зв`язку з відкликанням його політичною партією, Львівський окружний адміністративний суд та Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 380/4157/22, висловили свою правову позицію щодо доводів Політичної партії «Українська Галицька Партія», висловлених у заяві про забезпечення позову, яка розглядається. Суд першої та апеляційної інстанції зазначили про те, що необхідною умовою для відкликання ОСОБА_1 , як депутата місцевої ради та припинення його повноважень є визнання депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати. Жодних доказів на підтвердження виконання територіальною виборчою комісією цієї умови щодо позивача в матеріалах справи немає.
06.02.2024 року під час засідання Львівської обласної ради оспорюване рішення обласної ради підтримали 63 депутати з 84 депутатів, що підтверджується долученими Позивачем до заяви про забезпечення позову результатами голосування. Відтак, з врахуванням загальної кількості присутніх депутатів, голос ОСОБА_1 не був ключовим та жодним чином не міг вплинути на можливість прийняття обласною радою рішення під час голосування, в тому числі щодо рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області».
Також відповідач зазначає про те, що рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області» було прийняте на виконання численних розпоряджень Кабінету Міністрів України. Ймовірне «зупинення дії» рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області» негативно вплине на права, свободи, інтереси та обов`язки значного кола інших осіб, адже фактично зупинить надання освітніх послуг цими закладами.
У розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.
Відповідач вказує на те, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних рішень на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси Політичної партії «Українська Галицька Партія». Це свідчить про відсутність предмету захисту в суді, адже Позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
З огляду на зазначені підстави, просить відмовити у забезпеченні позову.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо заяви про забезпечення позову.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного:
Згідно із ст. 150 КАС України:
1. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно із ст. 151 КАС України:
1. Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
2. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
3. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;
5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
4. Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, всеукраїнського референдуму.
5. Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
6. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Згідно із 154 КАС України:
1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
2. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
3. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
4. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
5. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
6. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
7. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
8. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
9. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Щодо вимоги позивача заборонити Львівській обласній раді проводити реєстрацію ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, на пленарних засіданнях сесій Львівської обласної ради VIII скликання, враховувати голоси ОСОБА_1 під час голосування на пленарних засіданнях сесій Львівської обласної ради VIII скликання та включати голоси ОСОБА_1 до протоколу пленарних засідань сесій Львівської обласної ради VIII скликання, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України, позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник вказав, що буде звертатись до Львівського окружного адміністративного суду із позовними вимогами до Львівської обласної ради:
1) Визнати протиправними дії Львівської обласної ради щодо реєстрації ОСОБА_1 , як депутата Львівської обласної ради, 06.02.2024 на пленарному засіданні сесії Львівської обласної ради VIII скликання, врахування голосів ОСОБА_1 під час голосування на пленарному засіданні сесії Львівської обласної ради VІІІ скликання та включення голосів ОСОБА_1 до протоколу пленарного засідання сесії Львівської обласної ради VIII скликання під час проведення пленарного засідання ХХІ позачергової сесії Львівської обласної ради VIII скликання;
2) Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної ради № 530 від 06.02.2024 «Про порядок денний ХХІ позачергової сесії обласної ради»;
3) Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області».
Таким чином, спосіб забезпечення позову (на майбутнє) про який просить позивач не відповідає предмету спору та змісту порушеного права за захистом якого буде подано позовну заяву (щодо обставин, які мали місце 06.02.2024).
Відтак в цій частині заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, з підстав зазначених судом.
Щодо вимоги зупинити дію рішення Львівської обласної ради № 532 від 06.02.2024 «Про прийняття з державної власності цілісних майнових комплексів державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти у спільну власність територіальних громад Львівської області», суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини п`ятої статті 151 КАС України, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу на те, що заявником не було наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Оцінку спірному рішенню буде надано судом при розгляді справи по суті спору.
Відтак, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині також відсутні.
За таких обставин заява позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову від 12.03.2024 року - відмовити.
Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвалу складено в повному обсязі 19.03.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.