Справа № 420/228/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

за участі секретаряЗагрійчук О.В.

сторін:

представника позивачаБєлкіної Н.В.

відповідачане з`явилась

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинний об`єкт будівництва у відповідність до договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинний об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору дарування №11284 від 31.12.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/1ДАБК від 02.01.2018 р. та виявлення факту самочинного будівництва (службова записка за №01-18/161-и/в від 16.05.2018 р.), органами державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час виїзду на місце, враховуючи надані та пред`явленні документи, органами державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Під час перевірки відповідачем були надані наступні документи: договір дарування №11284 від 31.12.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., витяг з Державного реєстру правочинів №630232 від 31.12.2004 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7171636 від 05.05.2005 р., технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна №166доп-112-21239 від 13.11.2017 р., виданий КП «БТІ» ОМР, паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 .

При цьому, відповідач під час перевірки не надала будівельного паспорту на будівництво нового житлового будинку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за даною адресою.

Згідно з даними інформаційної системи містобудівного кадастру м. Одеси відсутні відомості щодо надання будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що відповідач виконав будівництво 2-х поверхового житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено пункт 1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 р.

Процесуальні дії

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року у справі №420/228/19 в задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинний об`єкт будівництва у відповідність до договору дарування №11284 від 31.12.2004 р. відмовлено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2020 року касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року скасовано. Справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії -залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2021 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року справу прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року провадження у справі №420/228/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року справу №420/228/19 прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження (головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА). Підготовче засідання призначено на 17.01.2024 року.

Повідомлення про розгляд справи №420/228/19 розміщено на сайті Судової влади України (Одеський окружний адміністративний суд/оголошення про виклик у судове засідання в ООАС та розгляд справ) 21.12.2023 р. о 10 год. 41 хв.

Ухвала про прийняття справи до провадження та судова повістка направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рекомендоване повідомлення про вручення (06 002 392 750 33) повернулось на адресу суду 29.12.2023 року з довідкою Укрпошти Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Підготовче засідання, призначене на 17.01.2024 р., відкладено через неявку відповідача на 08.02.2024 р.

07.02.2024 року за вхід.№ЕС/5660/24 надійшло клопотання позивача про долучення доказів, серед яких фотофіксація станом на 18.01.2024 р., інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Судова повістка на 08.02.2024 року направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рекомендоване повідомлення про вручення (06 002 443 464 45) повернулось на адресу суду 29.01.2024 року з довідкою Укрпошти Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 08.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.03.2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/1ДАБК від 02.01.2018 р. та виявлення факту самочинного будівництва (службова записка за №01-18/161-и/в від 16.05.2018 р.), органами державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час виїзду на місце, враховуючи надані та пред`явленні документи, органами державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Під час перевірки відповідачем були надані наступні документи: договір дарування №11284 від 31.12.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., витяг з Державного реєстру правочинів №630232 від 31.12.2004 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7171636 від 05.05.2005 р., технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна №166доп-112-21239 від 13.11.2017 р. виданий КП «БТІ» ОМР, паспорт громадянина України, серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 під час перевірки не надала будівельного паспорту на будівництво нового житлового будинку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за даною адресою.

Згідно з даними інформаційної системи містобудівного кадастру м. Одеси відсутні відомості щодо надання будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Органами державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки складено:

акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за №000616 від 18.05.2018 р.;

протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 р. відповідно до ч.4 ст.96 КУпАП;

припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 р.

01.06.2018 р., розглянувши справи про адміністративне правопорушення, Управлінням як органом державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанову №340/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн.

Вказану постанову відповідач не оскаржив та 25.06.2018 р. добровільно сплатив розмір штрафу, що підтверджується квитанцією №177 від 25.06.2018 р.

Надалі, у зв`язку з необхідністю виконання вимог припису Управління №274/18 від 18.05.2018 р., на підставі наказу №01-13/162ДАБК від 02.07.2018 р. та направлення для проведення позапланового заходу №001382 від 16.10.2018 р. зі строком дії з 16.10.2018 р. по 22.10.2018 р., органами державного архітектурно-будівельного контролю проведено перевірку виконання вимог припису, стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час перевірки 22.10.2018 р. органами державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що будівельні роботи завершені, та фактично не проводяться. При цьому, у приписі від 18.05.2018 р. вимагалося усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 18.07.2018 р. шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, або привести об`єкт у відповідність до договору дарування №11284 від 31.12.2004 р.

За результатами даної перевірки, відносно відповідача було складено:

акт за №001382 від 22.10.2018 р.;

протокол про адміністративне правопорушення від 22.10.2018 р. відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП.

05.11.2018 р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Управлінням як органом державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанову №768/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 статті 188-12 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Також судом встановлено, що 13.08.2018 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 388,5 кв.м., житлова 173,6 кв.м.

Реєстрацію проведено на підставі: довідки ТОВ «Бюро консалт сервіс» №26307-18 від 31.07.2018 року; договору дарування №11284 від 31.12.2004 року.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 року визначено: «…Отже, для прийняття законного та мотивованого рішення у справі, що розглядається, суди мали перевірити наявність у відповідача паспорту на будівництво житлового будинку або інших документів, що дають право на виконання будівельних робіт…».

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи:

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості щодо реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 388,5 кв.м., житлова 173,6 кв.м.;

щодо наявності будівельного паспорту, дозвільних/декларативних документів на початок виконання будівельних робіт та документів, що засвідчують готовність об`єкта до експлуатації на Порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо їх видачі/реєстрації замовнику ОСОБА_1 .

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом частин другої-п`ятої цієї ж статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Наведеним положенням кореспондують приписи статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини першої якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як встановлено судом, 18.05.2018 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким визначено: «Усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 18.07.2018 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, або привести домоволодіння у відповідність до договору дарування №11284 від 31.12.2004 року.

Судом встановлено, що Припис Управлінням ДАБК Одеської міської ради не виконано, що підтверджується Актом перевірки виконання вимог припису, стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Спартаківська, 39.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Правовий висновок щодо порядку застосування статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» викладений Верховним Судом у постановах від 20 травня 2019 року у справі №826/15338/18, від 16 липня 2020 року у справі №465/3316/16-а, від 21 жовтня 2020 року у справі №420/228/19, від 27 квітня 2021 року у справі №640/5473/20, від 16 вересня 2021 року у справі №826/4891/18, від 8 лютого 2022 року у справі №260/863/19 та від 5 травня 2022 року у справі №523/10921/17.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що ознакою самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України є, зокрема проведення будівельних робіт без отримання дозвільного документа, що дає право на таке будівництво, або без розробленого у встановленому законом порядку проекту будівництва чи з істотним відхиленням від такого проекту. Наслідком проведення самочинного будівництва є також відсутність документа про введення відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт визначений статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, частинами першою та другою цієї статті визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Своєю чергою, механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регламентовано, зокрема, положенням статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийнятим на реалізацію вказаної норми Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461).

За приписами частин першої та другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Аналогічні положення закріплені у пунктах 11, 12 Порядку №461.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (пункт 13 Порядку №461).

Правові висновки стосовно порядку застосування положень статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 406 викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 826/12479/14, від 10 вересня 2020 року у справі №826/5751/17, від 27 квітня 2021 року у справі №640/5473/20, від 17 листопада 2021 року у справі №160/11647/19, від 7 вересня 2022 року у справі №440/539/21, від 29 листопада 2022 року у справі №420/2429/20, від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема в разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що у разі виявлення під час проведення перевірки самочинного об`єкта будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений винести припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі шляхом заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому слід розрізняти об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак невведений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав, тобто без наявності дозвільного документа на таке будівництво.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 січня 2021 року у справі №826/10130/18, від 24 лютого 2023 року у справі №240/29665/21, від 25 липня 2023 року у справі №160/6457/22, від 23 серпня 2023 року у справі №640/27953/21, від 13 вересня 2023 року у справі №813/5770/15, від 20 вересня 2023 року у справі №806/2410/17, від 21 листопада 2023 року у справі №580/7822/21 та від 14 лютого 2024 року у справі №520/852/19.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2024 року у справі №400/4966/21 сформував правовий висновок, який є релевантним до спірних правовідносин, а тому підстав для його неврахування при вирішенні даного спору немає.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості щодо реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 388,5 кв.м., житлова 173,6 кв.м.; щодо наявності будівельного паспорту, дозвільних/декларативних документів на початок виконання будівельних робіт та документів, що засвідчують готовність об`єкта до експлуатації на Порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо їх видачі/реєстрації замовнику ОСОБА_1 .

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинний об`єкт будівництва у відповідність до договору дарування задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) привести самочинний об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору дарування №11284 від 31.12.2004 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728)

Мринська Ганна Сергіївна (адреса: 65074, м. Одеса, вул. Спартаківська, 39, РНОКПП НОМЕР_2 )

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА