КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року № 640/21352/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» про визнання протиправними та скасування рішення і дозволу, -

в с т а н о в и в:

29.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 37 від 02.02.2021 «Про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» на одержання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- визнати протиправним та скасувати виданий Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей Товариству з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» дозвіл, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що не погоджується рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 37 від 02.02.2021 «Про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» та з виданим Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей Товариству з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» дозволом, просить їх скасувати, адже Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей зобов?язана була відмовити у видачі Дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Позивач вказує, що відстань від меж території готелю «Сіті Парк Готель» (адреса 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул, Ярослава Мудрого, буд. 14) до меж гуртожитку Білоцерківського національного аграрного університету становить менше 10 метрів. Як відображено на карті Гугл.Меп, відстань від Готелю «Сіті Парк Готель» до приміщень Білоцерківського національного аграрного університету становить менше ніж 500 м., тобто не відповідає вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/21352/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

11.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 19.01.2023 №03-19/4071/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи № 640/21352/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/21352/21 передано 16.01.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 р. адміністративну справу №640/21352/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє суд, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що жодних прав позивача порушено не було, а також відповідач заперечує проти доводів позивача стосовно порушення статті 38 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», адже ні Білоцерківський національний аграрний університет, ні його гуртожиток не відноситься до дошкільних закладів освіти в розумінні Закону України «Про дошкільну освіту».

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На веб-сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей розміщене рішення №37 від 02.02.2021 в якому зазначається, що до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» із заявою вх. № 29/8/Д/ВП від 29.01.2021 р. про надання дозволу що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

02.02.2021 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей прийняла рішення №37 «Про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ на одержання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», відповідно до якої:

1. Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ дозвіл, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Дозвіл), розташованого на цокольному поверсі готелю «Сіті Парк Готель» за адресою: 09100, Київська область, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 14, загальною площею 367,6 квадратних метрів для організації та проведення азартних ігор у закладах гральних автоматів або організації проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах.

2. Департаменту документального забезпечення та організаційної роботи забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті КРАІЛ протягом п?яти робочих днів з дня його прийняття.

3 . Департаменту ліцензування у сфері азартних ігор та лотерей протягом п?яти робочих днів з дня прийняття рішення забезпечити оформлення та видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» Дозвіл.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що статтею 38 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації то проведення азартних ігор» забороняється розташовувати зали гральних автоматів ближче, ніж за 500 (п?ятсот) метрів до дошкільних закладів освіти, закладів загальної середньої освіти, позашкільної спеціалізованої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти (п.2 ч.2 ст.38).

Таким чином, позивач вважає, що Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей зобов?язана була відмовити у видачі Дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, та звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд встановив, що в межах даної справи позивач оскаржує рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 37 від 02.02.2021 «Про результати розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» на одержання дозволу та виданий Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей Товариству з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» дозвіл.

Як на підставу порушення прав оскаржуваним рішенням позивач посилається на те, що Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей зобов?язана була відмовити відповідачу у видачі Дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Позивач вказує, що відстань від меж території готелю «Сіті Парк Готель» (адреса 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул, Ярослава Мудрого, буд. 14) до меж гуртожитку Білоцерківського національного аграрного університету становить менше 10 метрів. Як відображено на карті Гугл.Меп, відстань від Готелю «Сіті Парк Готель» до приміщень Білоцерківського національного аграрного університету становить менше ніж 500 м., тобто не відповідає вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», про що суд зазначає наступне.

Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор с Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган/КРАІЛ).

Згідно з частиною другою статті 8 Закопу підтвердження відповідності приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам цього Закону Уповноважений орган здійснює шляхом видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність такого приміщення встановленим цим Законом вимогам (далі - Дозвіл) до приміщення для грального закладу.

Для отримання дозволу до Уповноваженого органу подається заява та додаються такі документи:

- правовстановлюючий документ на приміщення;

- свідоцтво про встановлення готелю певної категорії;

- технічний паспорт.

Зазначений перелік документів с вичерпним.

Рішення про видачу дозволу приймається Уповноваженим органом у строк не пізніше п?яти календарних днів з дня подання заяви та доданих до неї документів.

Особа, яка отримала дозвіл, може використовувати приміщення самостійно або передати його в користування іншій особі.

Порядок видачі дозволу встановлюється Уповноваженим органом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 891 (далі - Положення про Комісію), КРАІЛ відповідно до покладених на неї завдань реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема, шляхом встановлення порядку видачі дозволів, що підтверджують відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону.

Пунктом Порядку видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» затвердженого рішенням КРАІЛ від 17 грудня 2020 року № 26 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2021 року за № 65/35687 (далі - Порядок видачі дозволів) визначено, що цей Порядок регулює питання видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - дозвіл) у межах території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку видачі дозволів, дозвіл, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», видається Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей.

Відповідно до пункту 8 Порядку видачі дозволів уповноважений орган не видає дозвіл у разі:

- подання заявником неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- невідповідності приміщення вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Таким чином оскаржуване рішення КРАІЛ від 02 лютого 2021 № 37 та дозвіл від 02 лютого 2021 року № 4 є актами індивідуальної дії та стосуються прав та інтересів відповідача (КРАІЛ), ТОВ «СИЛУЕТ-БЦ», «Сіті Парк Готелю» та жодним чином не стосується законних прав та інтересів позивача саме спірній процедурі оскарження та з точки зору меж адміністративного судочинства.

Як вже було зазначено, у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято або щодо прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується.

Оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення та надання дозволу, що є правовими актами ненормативного характеру, то таке рішення відповідно не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, а також від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач не має права на оскарження рішень, ухвалених КРАІЛ, оскільки ці рішення (індивідуальний акт) не мають безпосереднього впливу на права, свободи та інтереси позивача й не порушує їх.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Силует-БЦ» про визнання протиправними та скасування рішення і дозволу, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.