КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 759/13330/22

провадження № 22-ц/824/1590/2024

06 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.

при секретарі Кошель К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційними скаргами Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року,

на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року,

на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року, які постановлені в складі судді Ул`яновської О. В.,

встановив:

06.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ( далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") , третя особа: Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом №5к від 01.08.2016 позивач був переведений на посаду начальника відділу вхідного контролю, вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення ВП « Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Наказом №162 від 26.05.2021 ОСОБА_1 звільнено з роботи 27 травня 2021 року за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки він був відсутній на робочому місці 14 квітня 2021 року у зв`язку зі зверненням до медичної установи за наданням лікарської допомоги, що підтверджується довідкою медичної установи подальшим лікуванням та проведенням хірургічних операцій. Крім цього, звільнення його з роботи пов`язане з переслідуванням його, як викривача, та наявного конфлікту інтересів у керівництва.

Про те, що позивач є викривачем і про те, що відповідач дізнався, що він є викривачем, підтверджують наступні факти.

04.02.2021 за заявою позивача внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №52021000000000068 за ч. 5 ст. 191 КК України відносно зловживання службовими особами ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» службовим становищем в період листопад - грудень 2020 р. Про цей факт ним було особисто повідомлено службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом».

Головним підрозділом детективів НАБУ 18.02.2021 йому було повідомлено про участь по даній справі, як викривача.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду, який був пропущений ним з поважних причин. Визнати протиправним та скасувати наказ Відокремленого підрозділу «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 26.05.2021 за №162 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на роботі на посаді начальника відділу вхідного контролю, вторинних ресурсів реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення ВП «Складське господарство», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.05.2021 до дня постановлення судового рішення. Також просив відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 010,01 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» від 26.05.2021 за №162 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено позивача на роботі на посаді начальника відділу вхідного контролю, вторинних ресурсів реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення ВП «Складське господарство».

Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.05.2021 по 15.09.2023 у розмірі 1 809 419, 91 грн.

Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» в дохід держави судовий збір в розмірі 8 218 грн 17 коп.

У решті позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року виправлено арифметичної помилку та описку у короткому тексті рішення Святошинського районного суду м. Києва.

Постановлено: зазначити вірно четвертий абзац резолютивної частини рішення, а саме:

«Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 36217282) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.05.2021 по 15.09.2023 у розмірі 1 809 4199 ( один мільйон вісімсот дев`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять ) грн 91 коп.».

У резолютивній частині короткого тексту зазначити шостий абзац: « У решті позовних вимог відмовити.».

У резолютивній частині короткого тексту зазначити сьомий абзац: «Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати.». Виправлене вважати вірним.

Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року доповнено рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2023 року.

Достягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» в дохід держави судовий збір у розмірі 161 грн 62 коп.

Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6 010 грн 01 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року виправлено описку в описовій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2023 року, а саме у розділі ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду, де зазначити вірно середньомісячну заробітну плату, а саме:

« У довідці про доходи від 27.05.2021 ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» та довідки Пенсійного фонду України Форма ОК-5 нарахована заробітна плата склала: у березні 2021 р.- 61 756 грн 95 коп., у квітні 2021 р. - 32 909 грн 50 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У березні 2021 р. було 22 робочих дня, у квітні 2021 р. 22 робочих дня. Отже, середньомісячна заробітна плата становить 94 666,45/2 =47 333 грн 23 коп., середньоденна заробітна плата складає: (61756,95 +32909,5 =94666,45)/44 =2 151 грн 51 коп.».

27.10.2023 ДП «НАЕК «Енергоатом», правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом", на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року та додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року подав апеляційну, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, суд порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права.

Щодо підстав звільнення позивача з роботи зазначає, що 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 з 07.00 до 16.00 був відсутнім на робочому місці, не виконував свої робочі завдання та обов`язки, про що складено акт про відсутність працівника на роботі. Факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 не заперечує.

15.04.2021 позивач вийшов на роботу, надав довідку, видану лікарем Казначей І. І. приймально-діагностичного відділення комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради Запорізької області про те, що ОСОБА_2 звернувся 14.04.2021 в 15.30 год., діагноз: "Зак. повр. наружного мениска левого к/с?" та йому рекомендоване лікування : R-графия". Листка непрацездатності за 14.04.2021 позивач не надав. Сам факт повідомлення по телефону т.в.о. головного інженера ОСОБА_3 , техніка ОСОБА_4 , інженера ОСОБА_5 про звернення до медичного закладу не підтверджує поважності причин невиходу позивача на роботу.

Судом не встановлені фактичні обставини справи щодо отримання відповідачем згоди профспілкового комітету за результатами розгляду подання на звільнення позивача.

При вирішенні даної справи судом не застосовано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 листопада 2018 року по справі №766/11284/16-ц.

Щодо статусу ОСОБА_1 як викривача зазначає, що позивач був звільнений не у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а у зв`язку з вчиненням ним 14.04.2021 прогулу без поважних причин.

При виданні наказу про звільнення позивача відсутній будь-який вибірковий характер по застосуванню до нього заходів дисциплінарного стягнення, оскільки прогул був вчинений одноосібно позивачем.

Наявність статусу викривача не надає позивачу права не виконувати свої посадові обов`язки та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

Статус позивача, як викривача, не може впливати на рішення посадових осіб ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом", оскільки такий статус позивач отримав внаслідок повідомлення про дії службових осіб ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні вказаних позовних вимог помилково взято до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 липня 2018 року у справі №823/254/16, оскільки предметом спору у цій справі було стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції порушив норми ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позовних вимог позивача поклав на відповідача повний розмір судового збору.

Також судом першої інстанції порушено приписи ч. 8 ст. 268 ЦПК України, оскільки складаючи повний текст рішення змінив його.

Приймаючи рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порушення вимог ч. 2 ст. 264 ЦПК України суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Судом не надано остаточну правову оцінку щодо застосування пункту 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України з огляду на те, що в провадженні Енергодарського міського суду Запорізької області знаходилася справа з єдиним унікальним номером №316/1672/21 за позовом ОСОБА_1 до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Складське господарство" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року №7/6-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінена територіальна підсудність судових справ Енергодарського міського суду Запорізької області до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Суд першої інстанції не встановив, чи перебуває у провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська справа № 316/1672/21 за позовом ОСОБА_1 до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Складське господарство» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

16.10.2022 ДП «НАЕК «Енергоатом», правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом", звернулось до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року про виправлення описки та арифметичної помилки у короткому тексті рішення Святошинського районного суду м. Києва, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої доводи мотивує тим, що у судовому засіданні 31.08.2023 суд зобов`язав сторони надати розрахунок середнього заробітку за період з дати звільнення до 15.09.2023 року.

Сторонами через ЄСІТС «Електронний суд» були подані відповідні розрахунки:

- позивачем на суму 1 809 419,91 грн (розрахунок середнього заробітку здійснювався шляхом додавання нарахованої заробітної плати за березень 2021 року та квітень 2021 року ( без врахування вимог розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100) діленням на 44 робочих дні та множенням на кількість календарних днів за період з 28.05.201 по 15.09.2023 ( 841 днів);

- відповідачем на суму 821 881,46 грн ( розрахунок середнього заробітку здійснювався з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100) шляхом множення середньогодинної заробітної плати працівника на норму годин згідно з поданими наказами "Про встановлення режиму роботи персоналу ВП СГ за період з 28.05.2021 по 15.09.2023).

Тобто, при винесенні ухвали від 29 вересня 2023 року та складанні повного тексту рішення суд змінив своє рішення, застосувавши іншу методику розрахунку, інші вихідні дані для проведення арифметичних обчислень, що не може вважатись арифметичною помилкою у розумінні ст. 269 ЦПК України.

Крім того, оскаржуваною ухвалою було доповнено резолютивну частину короткого рішення шостим абзацем: " У решти позовних вимог відмовити" та сьомим абзацем: "Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати".

Вказане також не можна вважати опискою.

Також є незрозумілим в задоволенні яких позовних вимог позивачу відмовлено.

Стягнення судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте при частковому задоволенні позовних вимог суд поклав на відповідача повний розмір судового збору, що є порушенням норми ст. 141 ЦПК України.

22.11.2023 НАЗК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом", а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року без змін.

НАЗК погоджується із викладеними в оскаржуваному судовому рішенні висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є викривачем у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

22.11.2023 НАЗК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом", а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року без змін.

НАЗК вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Судом реалізовано право на виправлення допущеної в судовому рішенні описки.

23.11.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Насонова М. С. подала відзив на апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року та додаткове рішення від 09 жовтня 2023 року. Просить залишити вказані судові рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваних рішень в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, доведено всі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права відсутні.

23.11.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Насонова М. С. подала відзив на апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року, в якій просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник ДП «НАЕК «Енергоатом», правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом", - Мельник А. М. апеляційні скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Насонова М. С., представник НАЗК - Підкова В. Й. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувані судові рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом від 17.09.2015 №769-к ОСОБА_1 , інженера І категорії сектору ВП ЗАЕС ВП "Атомкомплект" ДП "НАЕК "Енергоатом" переведено з 23 вересня 2015 року до ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (а.с.196 т. 1).

Наказом керівника Відокремленого підрозділу "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" №8к від 21.09.2015 ОСОБА_1 переведено з ДП НАЕК "Енергоатом" постійно з 23.09.2015 на посаду начальника дільниці, промисловий персонал. Режим роботи денний, початок роботи 07.00, кінець роботи 16.00 (а.с. 197 т.1).

Наказом керівника Відокремленого підрозділу "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" №5к від 01.08.2016 ОСОБА_1 01.08.2016 переведено на посаду начальника відділу вхідного контролю, вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ, промисловий персонал.

11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою щодо наявності в діях організованої групи службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» складу корупційного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 52021000000000068, 04.02.2021 Національне антикорупційне бюро України внесло відомості про надходження заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", які, зловживаючи своїм службовим становищем, в період листопада-грудня 2020 року, в порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, здійснювали закупівлю запасних частин до дизельних генераторів АСД -5600, внаслідок чого було завдано збитків на суму 5 100 000 грн.

17.02.2021 службовою запискою №45/3-03/9 позивач повідомив директора ВП «Складське господарство» ДП "НАЕК" Енергоатом" Гаврилюка В. та заступника директора - директора Запорізького відділення ВП «Складське господарство» Кобця С. щодо внесення відомостей до ЄРДР, кримінальне провадження №52021000000000068 за ч. 5 ст. 191 КК України.

На виконання вимог наказу ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" Енергоатом" від 26.02.2021 №51 "Про проведення перевірки" ( зі змінами внесеними наказом від 18.03.2021 №93 "Про внесення змін до наказу від 26.02.2021 №51), у період з 26.02.2021 по 10.04.201 проведено вибіркову перевірку дотримання персоналом відділень ВП "Складське господарство" вимог СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС", СТП 0.45.029-2011 "Зберігання промислової продукції, Загальні вимоги до організації та контролю" та інших виробничих та організаційно-розпорядчих документів ДП НАЕК "Енергоатом" та ВП "Складське господарство`з питань проведення вхідного контролю продукції, що надходить для потреб ВП АЕС та її зберігання.

За наслідками вибіркової перевірки директором ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом" Гаврилюком В. видано наказ №149 від 11.05.2021 "Про результати перевірки, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та депреміювання", яким за незадовільну організацію роботи відділу вхідного контролю , вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення, порушення встановлених вимог щодо оформлення та зберігання документації підлеглим персоналом, порушення п.4.1.1, 4.1.2, 6.2.1, 6.2.3, 6.2.4 посадової інструкції начальника відділу вхідного контролю вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення ВП "Складське господарство" ІП-К.45.04.017-19 начальника відділу О. Турбаєвському оголошено догану, премію за квітень 2021 року не нараховувати.

18.03.2021 заступником директора ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" Енергоатом" Кобець С. видано розпорядження №58 "Про депреміювання працівника", яким начальника відділу ОСОБА_8 знижено розмір премії на 20% за лютий 2021 року за неякісне проведення ВК-1.

19.03.2021 заступником директора ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" Енергоатом" Кобець С. видано розпорядження №59 "Про депреміювання працівників ЗВ", яким начальнику відділу ОСОБА_8 знижено розмір премії на 25% за лютий 2021 року за неналежний контроль підготовки, виконання та оформлення відповіді на запит від 23.02.2021, підготовленої інженером 1 категорії ОСОБА_9 , в якій містилась недостовірна інформація.

06.04.2021 директором ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" Енергоатом" Гаврилюком В. видано наказ № 108 "Про результати перевірки та депреміювання", яким за неналежну організацію роботи відділу вхідного контролю, вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ, прийняття продукції, акти на забракування якої складені з порушенням п. 10.7 СОУ НАЕК 038:2017, надання недостовірної інформації стосовно передачі справі продукції підрозділу-замовнику, порушення п. 4.1.1, 4.1.24, 6.2.1, 6.2.3 посадової інструкції начальника відділу вхідного контролю вторинних ресурсів, реалізації та аналізу руху ТМЦ Запорізького відділення ВП "Складське господарство" ІП-К.45.04.017-19 зменшити розмір премії за березень 2021 року начальника відділу О. Турбаєвському на 50%.

Судом встановлено, що 14.04.2021 ОСОБА_1 не вийшов на роботу, при цьому в цей день близько 7.10 год. в телефонному режимі повідомив т.в.о. головного інженера ЗВ ВП СГ ОСОБА_3, що він знаходиться в лікарні з побутовою травмою коліна.

15.04.2021 ОСОБА_1 вийшов на роботу, надав письмові пояснення про те, що 13.04.2021 приблизно о 19.00 год., спускаючись сходами оступився, хруснуло в області лівого колінного суглоба, він відчув сильний біль. 14.04.2021 о 7.00 год. він звернувся до поліклініки, про що повідомив головного інженера ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку. Біля 08.00 год. повідомив про звернення до медзакладу техніка ОСОБА_4 та інженера ОСОБА_5 . Після інформації, отриманої в реєстратурі медзакладу, дізнався, що травматолог здійснює приймання хворих лише за попереднім зверненням до сімейного лікаря. Сімейний лікар повинен був здійснювати прийом з 12.00 год. На його дзвінки до 11.30 год. ні сімейний лікар, ні медсестра не відповідали. Біля 12.00 год. йому зателефонувала медсестра та повідомила, що сімейний лікар 14.04.201 прийом громадян здійснювати не буде з причин знаходження на чергуванні у вірусології. Запропоновано в такому випадку звернутись безпосередньо до травматолога. Одразу після цього він звернувся до травматолога та після очікування своєї черги потрапив на прийом лише 12.55 год. Опитавши його, лікар направив його до рентген-кабінету біля 12.30 год. та сказав, що в нього прийом здійснюється до 14.00 год., запропонував звернутися після отримання результатів рентгену вже до приймального відділення ( інша будова) з 15.30 год. Під час звернення 14.04.2021 він здійснював декілька дзвінків та розповідав про наявний стан свого звернення до медзакладу. В 15.30 год. в приймальному відділенні 2 лікаря здійснили огляд його лівого колінного суглоба та запропонували госпіталізацію. Він погодився. Але після цього один з лікарів отримав дзвінок та за його результатами змінив свою думку на наступну - з причин не виявлення порушень цілісності кісткової тканини, не зважаючи на наявність гострого болю в області лівого колінного суглобу під час згинання /розгинання ноги, тієї обставини, що пошкодження меніску носить хронічний характер, у наданні лікарняного йому було відмовлено та рекомендовано до повторного звернення до лікаря за результатами МРТ. Йому була видана лише довідка про надання допомоги хворому зі зверненням від 15.30 год. Дана довідка була надана 15.04.2021 приблизно о 08.00 год. заступнику директора - Кобцю С. П. (а.с. 52 т. 1).

Відповідно до змісту наданої позивачем довідки, виданої лікарем приймально-діагностичного відділення Комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради Запорізької області Казначей "Об оказании помощи больному", " ОСОБА_10 обратился 14.04.21 в 15 час. 30 мин. Жалобы: 13.04.21 - оступился, появилась боль в левом к/с. Диагноз: Зак. повр. нарушенного мениска левого к/с?. Рекомендовано лечение: R- графия (а.с.53 т.1).

15.04.2021 працівниками відповідача складено Акт про відсутність працівника на робочому місці 14 квітня 2021 року з 07.00 до 16.00 год. (а.с.51 т.1).

15.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до заступника директора - директора ЗВ ВП СГ Кобця С. П. з проханням надати йому відпустку 16 квітня 2021 року без збереження заробітної плати у зв`язку з необхідністю проведення МРТ у м. Запоріжжя, на що отримав згоду.

15.04.2021 заступник директора - директор ДП "НАЕК" Енергоатом" С. Кобець звернувся до директора Комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради з проханням надати інформацію в котрий час, до якого лікаря звертався ОСОБА_1 14.04.2021, який поставлено діагноз, а також в разі проходження обстежень (рентген знімок тощо) в котрий час проводилось обстеження (а.с. 54 т.1).

16.04.2021 директор Комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради Запорізької області надав відповідь, що ОСОБА_1 близько 13.15 звернуся до лікаря-травматолога консультативно-діагностичного центру Комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради, був оглянутий та направлений на рентгенологічне обстеження. Після проведення обстеження патологічних змін на знімку не виявлено. Повторно на прийом не з`явився (а.с. 55 т.1).

З 19.04.2021 по 21.04.2021 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні хірургічного відділення м. Енергодар, з 22.04. 2021 до 26.04.2021 - на амбулаторному лікуванні, а з 27.04.2021 по 07.05.2021 - на амбулаторному лікуванні за місцем проживання, про що видані листки непрацездатності ( а.с. 215, 216 т.1).

16.05.2021 директор ВП "Складське господарство" Гаврилюк В. звернувся до голови профспілкового комітету ВП " Складське господарство" з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за вчинення прогулу, п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 50, т. 1).

25.05.2021 голова профспілкового комітету ВП "Складське господарство" повідомив, що профспілковий комітет надає згоду на звільнення ОСОБА_1 по п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 214 т.1).

26.05.2021 директором ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" Гаврилюком В. видано наказ №162 "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно до якого за відсутність на робочому місці без поважних причин 14 квітня 2021 року з 07.00 до 16.00, більше трьох годин, ОСОБА_1 звільнено з роботи 27 травня 2021 року за прогул без поважних причин. Підстава: Акт про відсутність працівника на роботі, пояснювальна записка ОСОБА_1 , листки непрацездатності №846449, 879490, 879575, згода профкому ППО ВП "Складське господарство" (а.с.47 т.1).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що відсутність позивача на роботі була викликана поважними причинами. При цьому існує причинно-наслідковий зв`язок між повідомленням позивача, як викривача, про можливий факт зловживання службовим становищем службовими особами відповідача та застосуванням останнім до нього негативного заходу впливу у вигляді звільнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною шостою статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Для звільнення працівника на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та усіх наданих сторонами доказів.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (ухвала Верховного Суду України від 31 жовтня 2002 року у справі № 6-10006кс02).

Матеріали справи свідчать про звернення позивача у день відсутності на роботі - 14 квітня 2021 року, за медичною допомогою, про що було повідомлено безпосереднього керівника. За наслідками МРТ, 19 квітня 2021 року позивача було повторно оглянуто та госпіталізовано до хірургічного відділення на стаціонарне лікування, проведення операції на колінному суглобі з подальшим оформленням листків непрацездатності, що не було спростовано відповідачем.

Вказані обставини свідчать про існування об`єктивних, незалежних від волі самого працівника причин відсутності на робочому місці 14 квітня 2021 року, що повністю виключають вину працівника.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність позивача на робочому місці 14 квітня 2021 року з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що надана позивачу довідка, видана лікарем приймально-діагностичного відділення Комунального некомерційного підприємства "Спеціалізована медико-санітарна частина" Енергодарської міської ради Запорізької області 14.04.2021 про надання хворому медичної допомоги не є листком непрацездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність застрахованих осіб.

Проте вказаний доказ, в сукупності з фактом визнання відповідачем тієї обставини, що позивач повідомив свого керівника про травмування коліна 14 квітня 2021 року, а також фактом подальшого лікування позивачем отриманої ним травми шляхом, в тому числі, хірургічного втручання, з відповідною видачею листків про непрацездатність свідчать про те, що позивач був відсутній на роботі 14 квітня 2021 року з незалежної від нього поважної причини.

Та обставина, що 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 зміг прийти на роботу, не спростовує ту обставину, що останній 14 квітня 2021 року отримав ушкодження коліна та дійсно звертався за медичною допомогою до лікаря, яка йому в цей день була надана.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 26 листопада 2018 року в справі №766/11284/16-ц, оскільки висновки у цій справі, і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що роботодавцем при вирішенні питання про звільнення позивача не було враховано поважність причин його нез`явлення на роботу.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України " Про запобігання корупції" викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 53-4 цього Закону викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Не врахування роботодавця при вирішенні питання про звільнення працівника обставин, що призвели до нез`явлення його на роботу 14 квітня 2021 року, існування ряду наказів про ініціювання перевірок та позбавлення позивача премій з часу, коли посадовим особам відповідача стало відомо про повідомлення позивача про дії службових осіб ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, свідчать про упереджене ставлення до нього.

Та обставина, що повідомлення позивача про злочин стосувалось службових осіб ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", а не ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом", з огляду на подальші дії останніх щодо притягнення працівника до відповідальності у виді позбавлення премій, не виключає існування підстав для висновку про вибірковий характер застосованого до позивача дисциплінарного ставлення у виді звільнення з роботи.

Колегія суддів погоджується з доводами представника НАЗК про те, що з встановлених судом обставин справи вбачається наявність причинно-наслідкового зв`язку має повідомленням про можливий факт зловживання службовим становищем службовими особами відповідача та застосуванням останнім до нього негативних заходів впливу. У межах вказаного спору відповідач не спростував зазначених обставин відповідними доказами.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання наказу про звільнення позивача протиправним та його скасування, поновлення на роботі є законним, обґрунтованим, судом повно встановлено обставини справи, надано належну правову оцінку наданим доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги у вказаній частині.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині нарахування ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 ( далі - Порядок №100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 ( в редакції, що діяла на час звільнення працівника), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №100 , премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду ( місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 розділу ІV Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо (підпункт «б» пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100).

Тлумачення змісту частини другої статті 235 КЗпП України свідчить про те, що при ухваленні рішення про поновлення працівника на роботі на орган, який розглядає трудовий спір - у даному випадку на суд, покладено обов`язок вирішити питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дійшов помилкового висновку про те, що при нарахуванні загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно її обчислювати шляхом множення середньоденної заробітної плати на число календарних, а не робочих днів.

Висновок Верховного Суду, який було зроблено в постанові від 06 липня 2018 року ( справа №823/254/15), та який було враховано судом першої інстанції в даній справі, стосувався іншого предмету спору - стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України, мають різну правову природу.

Згідно наданої відповідачем довідки від 19 травня 2023 року №20-23, заробітна плата позивача, яка входить в розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку №100, становить: за березень 2021 року - 31 507, 34 грн, за квітень 2021 року - 13 002,56 грн, всього 44 509,90 грн.

До вказаної заробітної плати правомірно не включено допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за квітень 2021 року в сумі 9 753,890 грн, одноразову винагороду за підсумками роботи за 2020 рік в сумі 27 240,49 грн, а також премію у розмірі 6 195,26 грн, яка нарахована позивачу за підсумками роботи у лютому 2021 року.

Виходячи з кількості робочих днів позивача у березні 2021 року - 22 та квітні 2021 року - 11, всього 33, середньоденна заробітна плата позивача складає: 1 348,78 грн (44 509,90 грн : 33 дні).

З огляду на викладене, кількість днів вимушеного прогулу, які підлягають оплаті, складає 583 робочих дні ( з 28.05.2022 по 15.09.2023).

Таким чином, у зв`язку з незаконним звільненням з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 786 338, 74 грн (1 348,78 грн х 583 робочих дні).

Наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно довідки про доходи від 27.05.2021 ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" та довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7, виходячи з розміру нарахованої позивачем заробітної плати за березень 2021 року - 61 756,95 грн та квітень 2021 року - 32 909,50 грн та 22 робочих днів за ці місяці, а також 841 календарного дня вимушеного прогулу, суд не може взяти до уваги, оскільки він не відповідає Порядку №100.

При винесенні рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції вказаного не врахував, неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду в цій частині, а також додаткове рішення від 09 жовтня 2023 року, що є складовою частиною судового рішення, підлягають скасуванню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 786 338, 74 грн.

Вказана сума зазначена без вирахування встановлених законодавством України податків і зборів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не з`ясував питання підсудності даної справи з огляду на те, що в провадженні Енергодарського міського суду Запорізької області знаходилась справа з унікальним номером №316/1672/21 за позовом ОСОБА_1 , не можуть слугувати підставною для зміни чи скасування судового рішення.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року №7/6-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінена територіальна підсудність судових справ Енергодарського міського суду Запорізької області до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська справа №316/1672/21 за позовом ОСОБА_1 до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Складське господарство» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку не перебуває, а тому правові підстави для залишення даного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України відсутні.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року про виправлення арифметичної помилки та описки у короткому тексті судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 15 вересня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення по стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 821 881 грн 46 коп.

Вказаний розмір повністю відповідав розрахунку , наданого відповідачем.

При цьому, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції фактично змінив зміст судового рішення, проголошеного в судовому засіданні 15 вересня 2023 року, зазначивши про те, що вірним є рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 1 809 419 грн 91 коп.

При прийнятті вказаного судового рішення суд першої інстанції фактично обрав інший порядок обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який було наведено позивачем.

Доповнення резолютивної частини рішення новими абзацами та висновками про те, в якій частині рішення суду не підлягає задоволенню, а також про порядок звернення його до виконання не є виправленням описки та арифметичної описки, а є зміною судового рішення, що є неприпустимим.

За таких підстав ухвала суду першої інстанції від 29 березня 2023 року про виправлення арифметичної помилки та описки підлягає скасуванню.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З АТ «НАЕК «Енергоатом», яке є правонаступником ДП « НАЕК «Енергоатом», на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 010 грн 01 коп.

Сплачені ДП « НАЕК «Енергоатом» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг в сумі 5 658,26 грн, пропорційно до розміру задоволених апеляційних вимог, підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства " Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення суми судового збору скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ( код ЄДРПОУ 24584661), яке є правонаступником Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 786 338,74 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке є правонаступником Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ( код ЄДРПОУ 24584661) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 010 грн 01 коп.

В решті рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року залишити без змін.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року про виправлення арифметичної помилки та описки скасувати.

Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року скасувати.

Компенсувати Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке є правонаступником Державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», сплачені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 658,26 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.03.2024.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук