open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 702/831/23

Провадження №2/702/37/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні Монастирищенськогорайонного судуЧеркаської області, впорядку загальногопозовного провадження, цивільну справу за позовом Державного підприємства«703металообробний заводкотельного обладнання» до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ

роботі з 01.12.2021 по 18.07.2022 р. Позивач Державне підприємство «703 металообробний завод котельного обладнання» (надалі ДП «703 МЗКО») звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить стягнути понесені збитки, пов`язані з витратами підприємства на навчання в сумі 22000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2020 р. між ДП «703 МЗКО» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про відпрацювання на підприємстві за сплату за навчання. Відповідно умов цього договору відповідач зобов`язувався відпрацювати на підприємстві не менше двох років, з моменту завершення навчання в Київському фаховому коледжі комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету, а ДП «703 МЗКО» зобов`язалось оплатити навчання відповідача, відповідно до умов договору. ОСОБА_2 був відсутній на підприємстві понад чотири місяці поспіль, з невідомих причин, тому трудові відносини з ним було припинено. Позивач вважає, що відповідач порушив умови укладеного договору, тому має повернути сплачені підприємством грошові кошти за навчання.

Ухвалою від 18.10.2023 року, відкрито загальне позовного провадження у справі.

04.12.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник заперечував проти позовних вимог з підстав того, що позивач не є стороною у договорі про навчання від 01.08.2018, який був укладений між відповідачем та навчальним закладом, тому вважає, що у відповідача відсутні підстави для стягнення витрат за навчання. ОСОБА_2 не було доведено про наявність в нього зобов`язання перед роботодавцем відшкодувати витрати, пов`язані з навчанням, тому представник відповідача вважає, що на момент звільнення відповідача, між ним та роботодавцем спору щодо відшкодування вартості навчання не існувало. Відповідач повідомляв позивача про поважні причини неможливості перебування на роботі, так він здійснював догляд за своїм хворим батьком, якому була встановлена І група інвалідності. Мати відповідача, за станом здоров`я, не могла здійснювати догляд за своїм чоловіком. Оскільки ОСОБА_2 здійснював догляд за своїм батьком, вважає, що у відповідача відсутній обов`язок відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з навчанням, згідно ст. 34 Закону України «Про зайнятість». Крім того вважає, що ОСОБА_2 не був звільнений з підстав вчинення ним протиправних дій.

Ухвалою від 21.12.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 12.02.2024 витребувано з Київського коледжу комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету відомості про завершення навчання ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до ст. 509Цивільного кодексуУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами ст. 526Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 611Цивільного кодексуУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до договору про навчання №160390 від 01.08.2018 між Київським фаховим коледжем комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету та матір`ю відповідача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 досягнуто згоди про навчання останнього в даному навчальному закладі на платній основі, що становить в загальному розмірі 44 000 грн. за весь період навчання. Період навчання становить з 01.09.2018 по 30.06.2022.

13.09.2019 наказом №31/к про прийняття на роботу ДП МОН «703 МЗКО», відповідача ОСОБА_2 з 16.09.2019 було прийнято на посаду оператора з обробки інформації та програмного забезпечення у вказаному підприємстві.

03.08.2020 між ДП «703 МЗКО» та ОСОБА_2 , за згодою його матері ОСОБА_4 , було укладено договір №1 про відпрацювання на підприємстві за сплату навчання відповідача. За умовами даного Договору було визначено, що відповідач має намір перебувати в трудових відносинах з позивачем не менша двох років з моменту завершення навчання.

Таким чином, відповідач на час укладення договору від 03.08.2020 про відпрацювання на підприємстві, перебував у трудових відносинах з позивачем.

Як вбачається з копій банківських квитанцій ДП «703 МЗКО» перерахувало Київському фаховому коледжу комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету, за навчання ОСОБА_2 , 22000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 30.06.2022 р. завершив навчання в Київському фаховому коледжі комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету та отримав фаховий диплом.

18.07.2022 наказом №20/к про звільнення працівників директором ДП МОН «703 МЗКО» відповідача було звільнено з займаної посади на підставі п.8.3 ст.36 КЗпП України.

Підставою, для звільнення відповідача була його відсутність на роботі з 01.12.2021 по 18.07.2022 р.

Таким чином, ОСОБА_2 було звільнено з роботи до закінчення погодженого між сторонами строку трудових відносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України "Про зайнятість населення", у разі відмови працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення такого строку працівник або інша особа зобов`язані відшкодувати роботодавцю витрати, пов`язані з оплатою навчання, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» - працівник не зобов`язаний відшкодовувати роботодавцю витрати, пов`язані з навчанням, якщо він був звільнений за ініціативою роботодавця, що не пов`язане з учиненням працівником протиправних дій.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що ОСОБА_2 , під час трудових відносин з позивачем, не вчинялись протиправні дії, оскільки згідно позиції Верховного Суду по справі № 343/1722/16-ц від 14.07.2019 р., протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 , без поважних причин, з 01.12.2021 по 18.07.2022 р. був відсутній за місцем роботи, тим самим не виконував трудові обов`язки, передбачені трудовим договором, що в свою чергу є підставою для визнання поведінки відповідача протиправною.

Як вбачається з матеріалів справи, батькові відповідача - ОСОБА_5 , з 13.08.2018 встановлено першу групу інвалідності, який потребує стороннього догляду. Відповідач проживає разом з батьком ОСОБА_5 та матір`ю ОСОБА_5 , яка перебуває на диспансерному обліку Монастирищенської міської лікарні. /а.с.42-44/.

Відповідач ОСОБА_2 , згідно довідки відділу соціальної політики та охорони здоров`я Монастирищенської міської ради, 25.08.2023 звертався для отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за батьком ОСОБА_5 /а.с. 45/.

Таким чиномнезнайшли свогопідтвердження доводипредставника відповідачапро наявністьу ОСОБА_2 поважних причини, які йому унеможливили, протягом чотирьох місяців, з`явитись за місцем роботи для виконання трудових обов`язків.

Як передбачено п.2 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення витрат позивача, пов`язаних з навчанням відповідача, підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягають витрати на судовий збір у розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 141, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Державного підприємства«703металообробний заводкотельного обладнання» до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) накористь Державногопідприємства «703металообробний заводкотельного обладнання»(ЄДРПОУ 08064175,м.Київ,проспект П.Григоренка,3-Б/70) збиткиу виглядівитрат нанавчання в сумі22000 грн. та судові витрати зі сплати судового збору 2684 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.03.2024 р.

Суддя І.М. Нейло

Джерело: ЄДРСР 117687229
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку