Номер провадження: 33/813/401/24

Номер справи місцевого суду: 495/10235/23

Головуючий у першій інстанції Братків І. І.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання Мокана В.В.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Клименка Станіслава Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 41КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн на користь держави

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 року скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що є присяжним у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, приймає участь у розгляді справи з суддею Братків І.І. Не зважаючи на подану заяву про відвід судді Братків І.І. справа про адміністративне правопорушення відносно нього розглянута Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 Клименко С.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує порушенням норм процесуального права, а саме розгляд справи судом в якому він виконує обов`язки присяжного.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 25.09.2023 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизаваного розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року головуючим у справі визначено суддю Шевчук Ю.В.

Мазуренко М.Б. звернувся до суду з заявою про відвід судді.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області постановою від 20.10.2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевчук Ю.В. у справі № 495/10235/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП задовольнив.

Протоколом повторного автоматизаваного розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року головуючим у справі визначено суддю Волкову Ю.Ф.

Мазуренко М.Б. звернувся до суду з заявою про відвід судді.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області постановою від 13.11.2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід задовольнив. Відвів суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкову Ю.Ф. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Протоколом повторного автоматизаваного розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 року головуючим у справі визначено суддю Братків І.І.

22.11.2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про відвід судді.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області постановою від 23.11.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. від розгляду справи № 495/10235/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП відмовив.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відвід судді Братків І.І., Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області виходив з того, що заява є необґрунтованою, а обставини, на які посилається заявник не є підставою для відводу в розумінні ст. 75 КК України, є суб`єктивною думкою заявника та не можуть бути взятими до уваги, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відмовив. Крім того, будь-яких доказів упередженості судді Братків І.І. стороною не надано.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Братків І.І. від 08.12.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 814-VIII від 27.06.2023 року «Про затвердження списку присяжних Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області» затверджено список присяжних Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Відповідно до списку присяжних Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мазуренко М.Б. є присяжним Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Згідно відповіді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на запит Одеського апеляційного суду № 5/4335/24/485/10235/23 від 26.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснював обов`язки присяжного Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у період з 11 вересня 2023 року по 08 грудня 2023 року.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 є присяжним Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та у період з часу надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17264/119/П/ПТ від 11.09.2023 року до 08.12.2023 року ухвалення оскаржуваної постанови, виконував обов`язки присяжного Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та приймав участь у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені п. п. 1, 2, 4-6 ч. 7 ст. 56 цього Закону, в тому числі розглядають і вирішують судові справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що з метою додержання принципу законності та неупередженості, в даному випадку доцільно застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що присяжний, у визначених законом випадках, залучається для здійснення правосуддя відповідним судом та, виконуючи обов`язки у суді, отримує відповідну винагороду.

При цьому, приписами параграфу 2 глави 30 КПК України, якою регламентовано порядок провадження в суді присяжних, передбачено, що виконуючи свої функціональні обов`язки в суді, присяжний здійснює фактично ті ж самі процесуальні дії й приймає ті ж самі процесуальні акти, що і суддя.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції були наявні підстави для застосування положень ст. 34 КПК України. Проте суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, з огляду на викладене постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підлягає скасуванню.

Відповідно доч.8ст.294КУпАП занаслідками розглядуапеляційної скаргисуд апеляційноїінстанції маєправо: 1)залишити апеляційнускаргу беззадоволення,а постановубез змін; 2)скасувати постановута закритипровадження усправі; 3)скасувати постановута прийнятинову постанову; 4) змінити постанову.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17264/119/П/ПТ від 11.09.2023 року.

Згідно вказаногопротоколу,складеного головнимдержавним інспекторомУІДвОО ПМУДМихайловським О.О.,в.о.начальника КП«Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_1 вчинив адміністративнеправопорушення протягом2023року заадресою:Одеська область,м.Білгоро-Дністровський,пров.Водопровідний,буд.№ 1,відносно найманихпрацівників Комунальногопідприємства «Білгород-Дністровськводоканал»,за передбаченавідповідальність ст.41КУпАП,а саме:під часздійснення заходудержавного контролювстановлено недотримання у повному обсязі зобов`язання за яким «у період дії воєнного стану працівникам, незалученим до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, відпустки надаються у порядку, встановленому законодавством (КЗпП України, Закон України «Про відпустки»)». Зокрема відповідно до «Графіку відпусток працівників» по Підприємству (який набув легітимності через затвердження у визначеному чинним законодавством порядку) «інженер з експлуатації споруд та обладнання» ОСОБА_2 на початку 2023 року узгодила своє перебування у 2023 році у щорічній основній відпустці протягом серпня місяця. В подальшому ОСОБА_2 за своєю ініціативою (у вигляді письмової заяви від 02.08.2023 року) висловила намагання отримати щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів, починаючи з 14.08.2023 року. З цього приводу керівництвом КП «БДВК» прийнято рішення про відмову у наданні відпустки ОСОБА_2 без зазначення наявних підстав у вигляді залучення до робіт на об`єкті критичної інфраструктури.

Диспозиція частини 1 статті 41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

В силу ст. 74 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Згідно із ч. 4 ст. 79 КЗпП черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури.

Відповідно до «Графіку відпусток працівників» по підприємству «інженер з експлуатації споруд та обладнання» ОСОБА_2 на початку 2023 року узгодила своє перебування у 2023 році у щорічній основній відпустці протягом серпня.

02.08.2023 року ОСОБА_2 подала письмову заяву в якій просила надати щорічну основну відпустку строком 26 календарних дні з 14.08.2023 року по 08.09.2023 року.

Згідно повідомлення № 373 «Про надання відпустки» від 09.08.2023 року ОСОБА_2 повідомлено про те, що згідно з графіком надання відпустки працівникам КП «БДВК» на 2023 рік їй буде надано щорічну основну відпустку з 25.08.2023 року, тривалістю 16 календарних днів за період роботи з 03.01.2022 року по 03.01.2023 року.

Наказом Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал «Про надання щорічної основної відпустки» № 67/В від 09.08.2023 року ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку за період роботи з 03.01.2022 року по 03.01.2023 року строком на 16 календарних днів з 25.08.2023 року по 09.09.2023 року.

Службовою запискою інспектора з кадрів доведено до відома в.о. начальника КП «БДВК» Мазуренко М.Б. відомості про те, що ОСОБА_2 запропоновано роз`яснити письмову заяву на відпустку, а саме її вид та тривалість, яку остання просить надати, та повідомлено в.о. начальника КП «БДВК» Мазуренко М.Б. про те, що ОСОБА_2 не погодилась з повідомленням № 373 та наказом Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» про надання відпустки № 67/В від 09.08.2023 року.

10.08.2023 в.о. керівником Комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» Мазуренком М. Б. винесено наказ № 164 «Про скасування наказу про щорічну основну відпустку від 09.08.2023 № 67/B», яким скасовано наказ від 09.08.2023 № 67/B «Про надання щорічної основної відпустки» інженеру з експлуатації споруд та обладнання ОСОБА_2 та повідомлення від 09.08.2023 року № 373 «Про надання відпустки» інженеру з експлуатації споруд та обладнання ОСОБА_2 .

Положеннями ст. 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Згідно із ч. 4 ст. 79 КЗпП черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування постановиБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 08.12.2023року,якою ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.41КУпАП,протокол про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17264/119/П/ПТ складено 11.09.2023 року, та на час розгляду справи апеляційним судом, тримісячний строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП сплив, що свідчить про існування підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, враховуючи положення п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, постанова Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 08.12.2023рокупідлягаєскасуванню,оскільки вонаприйнята безврахування обставинтого,що особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності єприсяжним Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської області,провадження у такому випадку підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 38, 251, 280, 283, 294 КУпАП, Закон України «Про судоустрій та статус суддів» суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набираєзаконної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова