ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/1754/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/1754/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до Державного підприємства "Гарантований покупець", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 39 032 326,44 грн., за участю представників позивача Лавренюк Л.П. відповідача Прокопіва Н.М., Франюка А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Оріль-Лідер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 39 032 326, 44 грн з яких 30 708 655, 04 грн основного боргу, 4 203 410, 30 грн пені, 2 149 605, 84 грн штрафу, 1 624 869, 49 грн інфляційних втрат та 345 785, 77 грн 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором № 10297/09 від 22 січня 2014 року (в редакції додаткових угод).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09 лютого 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 29 березня 2023 року, а також встановив сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

22 лютого 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.

13 березня 2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач заперечив проти доводів, викладених у відзиві.

23 березня 2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29 березня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

За частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 29 березня 2023 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні.

13 квітня 2023 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення на відповідь на відзив та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

27 квітня 2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Кабінету Міністрів України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У підготовчому засіданні 27 квітня 2023 року судом залучено до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відкладено підготовче засідання, про що постановлено ухвалу.

19 травня 2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

29 травня 2023 року до суду від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення третьої особи відповідно до яких Кабінет Міністрів України заперечив проти задоволення позовних вимог.

У письмових поясненнях третьої особи, які надійшли до суду 30 травня 2023 року, Приватне акціонерне товариство «НЕК «Укренерго» не висловило заперечень проти задоволення позовних вимог, однак просило врахувати письмові пояснення при вирішення спору.

08 червня 2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Підготовче засідання 08 червня 2023 року відкладено судом про що постановлено ухвалу.

22 червня 2023 року до суду від НКРЕКП надійшли письмові пояснення щодо суті позовних вимог. Крім того, у поясненнях комісія просила здійснювати подальший розгляд справи без участі представника комісії.

12 липня 2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 12 липня 2023 року суд відхилив клопотання про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 31 серпня 2023 року.

24 липня 2023 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

31 серпня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2023 року відкладено розгляд справи по суті.

04 жовтня 2023 року та 11 жовтня 2023 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року відкладено розгляд справи по суті.

21 листопада 2023 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо застосування положень наказів Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року №140 та від 15 червня 2022 року №206.

29 листопада 2023 року від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення.

29 листопада 2023 року ухвалою суд відклав розгляд справи по суті.

У зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/1754/23 на підставі розпорядження керівника апарату суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/1754/23 передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 січня 2024 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.

У судових засіданнях 13 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року судом оголошувалась перерва.

12 березня 2024 року у судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Зокрема, представник Приватного акціонерного товариств «Оріль-Лідер» позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представники ДП «Гарантований покупець» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Представники ПрАТ «НЕК «Укренерго», НКРЕКП та Кабінету Міністрів України у судове засідання не з`явилися, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2019 року між Державним підприємством «Гарантований покупець», як гарантованим покупцем, та Приватним акціонерним товариством «Оріль-Лідер», як продавцем, укладено Додаткову угоду №340/01 до Договору №10297/09 від 22 січня 2014 року (у зв`язку зі зміною сторони договору).

29 квітня 2020 року Додатковою угодою №1303/01/20 сторонами внесено зміни до Договору №10297/09 від 22 січня 2014 року (далі - Договір), шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору (пункт 2.1. Договору)

Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (пункт 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За умовами пункту 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до пункту 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з пунктом 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У відповідності до положень пункту 4.5 Договору гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (пункт 4.6 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі Сторін зобов`язань за Договором.

При настанні обставин непереборної сили Сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла Сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій Стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (пункти 5.2-5.4 Договору).

Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, Сторони вирішують питання щодо подальшого виконання Договору (пункт 5.5).

Відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «Укренерго» позивача включено до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП «Гарантований покупець».

09 вересня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1117 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

У жовтні 2021 році позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 18 160 446, 40 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року.

Проте, відповідач за куплену у жовтні 2021 року електричну енергію розрахувався частково в сумі 16 337 374, 92 грн, що підтверджується копією виписки з рахунку позивача.

Крім того, вже після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві за електроенергію 517 210, 30 грн, що підтверджується копією виписки з рахунку позивача.

Водночас, у судовому засіданні 12 березня 2024 року представники позивача та відповідача повідомили суду інформацію про те, що 21 лютого 2024 року відповідач платіжною інструкцією №348061 перерахував позивачеві 59 381, 98 грн в якості оплати за спожиту електроенергію у жовтні 2021 року.

За наведених обставин у ДП «Гарантований покупець» перед Приватним акціонерним товариством «Оріль-Лідер» утворилась заборгованість в сумі 1 305 861, 18 грн з розрахунку 18 160 446, 40 - 2 571 253, 69 - 2 834 256, 16 - 1 673 300, 60 - 581 184, 56 - 3 536 299, 49 - 2 456 167, 18 - 2 684 913, 24 - 517 210, 30.

У період з лютого по червень 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 60 691 894,33 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії за лютий - червень 2022 року.

Відповідач за куплену електроенергію у період з лютого по червень 2022 року розрахувався частково в сумі 34 932 136,12? грн, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви банківськими виписками.

Заборгованість відповідача перед позивачем за куплену електроенергію у період з лютого по червень 2022 року становить 25 759 758, 20 грн з розрахунку 60 691 894,33 - 14 030 073,80 - 5 883 264,23 - 3 998 688,05 - 5 402 166,97 - 5 617 943, 07.

20 вересня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року.

У липні 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 9 637 206, 22 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року.

Проте, відповідач за куплену електричну енергію у липні 2022 року розрахувався частково в сумі 6 511 380, 87 грн, що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви банківськими виписками, внаслідок чого також утворилась заборгованість в сумі 3 125 825,35 грн з розрахунку 9 637 206, 22 - 1 727 656, 67 - 2 241 983, 09 - 2 541 741, 11.

Отже, загальна заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед Приватним акціонерним товариством «Оріль-Лідер» за куплену електричну енергію у жовтні 2021 року та лютому-липні 2022 року становить 30 708 655, 04 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати за продану позивачем електричну енергію Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» просить суд стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» 30 708 655, 04 грн основного боргу, 345 785, 77 грн 3 % річних, 1 624 869, 49 грн інфляційних втрат, 4 203 410, 30 грн пені та 2 149 605, 84 грн штрафу.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем не обґрунтовано дат виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої за періоди жовтень 2021 та лютий-липень 2022 років, а тому, всі нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати є неправомірними.

Крім того, відповідач посилається, що договірні зобов`язання сторін за період 2022 року пов`язані з настанням обставин непереборної сили що виникли в умовах дії воєнного стану введеного на території України з 24 лютого 2022 року, внаслідок чого розрахунки з оплати електричної енергії за Договором на думку відповідача мають здійснюватися з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, Наказу №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та Наказу №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом». Крім того, ДП «Гарантований покупець» стверджує, що чинним нормативно-правовим регулюванням взаємовідносин у сфері енергетики заборонено нарахування та стягнення штрафних санкцій під час воєнного стану.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог підлягає закриттю, а решту позовних вимог належить задовольнити частково виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, в тому числі, договори про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Відповідно до частини 2 статті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають право продати електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього гарантованому покупцю відповідно до цього Закону.

У частині 4 статті 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що за бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором. Договір укладається між гарантованим покупцем і суб`єктом господарювання незалежно від наявності інших договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених щодо інших об`єктів електроенергетики такого суб`єкта господарювання.

При цьому, частиною 2 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з частинами 4-5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до умов пункту 1.1. Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до пункту 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

За умовами пункту 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до пункту 10.2 Порядку купівлі з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з пунктом 10.3 Порядку купівлі після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку купівлі після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Судом вище встановлено, що у жовтні 2021 року, а також у період з лютого по липень 2022 року, позивачем продано електричну енергію на загальну суму 88 489 546, 95 грн, проте ДП «Гарантований покупець» оплату за продану електричну енергію, продавцем якої є позивач за «зеленим» тарифом, здійснював не у повному обсязі та з порушенням строків, встановлених договором та Порядком № 641, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 30 708 655, 04 грн (станом на момент звернення з позовом до суду).

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві 576 592, 28 грн за отриману у жовтні 2021 року електроенергію за «зеленим тарифом».

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Гарантований покупець» за продану електричну енергію на суму 30 132 062, 74 грн належним чином з позивачем не розраховувалося.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В частині позовних вимог про стягнення 576 592, 28 грн суд закриває провадження.

Що стосується решти позовних вимог в частині стягнення основного боргу, суд дійшов висновку, що Державне підприємство «Гарантований покупець» порушило положення договору №10297/09 від 22 січня 2014 року в редакції Додаткової угоди та Порядку 641, а також статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, що має наслідком задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» в частині стягнення основного боргу в сумі 30 132 062, 74 грн.

Водночас, доводи Державного підприємства «Гарантований покупець» про відсутність в останнього заборгованості перед позивачем за договором, зокрема, внаслідок введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, і розрахунки за поставлену електроенергію в спірні періоди мають особливості регулювання, пов`язані з настанням обставин непереборної сили, а тому здійснювались відповідачем саме на виконання положень наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за договором.

При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (пункти 5.2-5.4 Договору).

Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, сторони вирішують питання щодо подальшого виконання договору (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Окрім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 904/5610/19.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії. Проте, у порушення приписів чинного законодавства та умов договору, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.

Крім того, судом встановлено, що всупереч вищезазначеним пунктам договору в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили, на які посилався відповідач у своєму відзиві, у визначеному цим правочином порядку.

Більше того, станом на дату настання строку оплати за заявлений позивачем період (квітень - липень 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022.

У судових засіданнях під час розгляду справи відповідач неодноразово наголошував на тому, що строк оплати за спірні періоди у відповідача не настав, оскільки послідовно прийнятими Наказами №140 та №206 відстрочено повну оплату до завершення воєнного стану.

Проте суд зазначає, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.

Водночас, суд зазначає що такий наказ встановлює мінімальну межу, яку повинні сплатити покупці електроенергії за «зеленим тарифом» та не встановлює обмеження у сплаті повної вартості поставленої електроенергії.

При цьому, суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники мають право на вільний вибір контрагента за двостороннім договором та своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Таким чином спеціальним Законом України «Про ринок електричної енергії» визначено обов`язок відповідача як оператора установки проводити розрахунки за отриману електроенергію відповідно до укладеного договору.

Пунктами 6, 10 статті 30-1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор установки зберігання енергії зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії.

Суд зазначає, що саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену за договором електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору і Закону України «Про ринок електричної енергії», у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за період 2021 - 2022 років, тоді як саме цим договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників, який відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання обома сторонами.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором, та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме вплив на можливість виконання зобов`язання. Відповідачем в свою чергу не доведено належними доказами те, що ДП «Гарантований покупець» унеможливлений здійснювати свою господарську діяльність належним чином, тому суд відхиляє заперечення відповідача як такі, що недоведені документально.

Що стосується основ функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, зо одним із основних принципів функціонування ринку електричної енергії є незалежне державне регулювання.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики,

Так, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014 (далі - Угода про асоціацію) у статті 14 визначено, що в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

Також у пунктах і) та k) статті 338 Угоди про асоціацію йдеться про взаємне співробітництво, яке зокрема включає, серед іншого і сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС, зокрема ефективну генерацію, виробництво, транспортування, розподіл та використання енергії, на основі функціонування ринкових механізмів, а також ефективного використання енергії при застосуванні обладнання, освітленні та у будівлях; просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, дії незалежного державного регулювання (п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про ринок електроенергії») залежні від взятих Україною зобов`язань за Угодою про асоціацію. А відтак, зміна органами державного регулювання правил розрахунків після укладення обов`язкового договору та його виконання виробником електроенергії, які погіршують становище виробника електричної енергії, не відповідає засадам верховенства права та взятим Україною зобов`язанням.

Про дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння майном (коштами).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те: - чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі ( який є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; - чи переслідувало легітимну мету (або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів); - чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право (чи є справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатується, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Ураховуючи стратегічне значення виробника електричної енергії за зеленим тарифом для економіки та безпеки України, його обмеження в отриманні поновної вартості виробленої та поставленої не відповідають абз. 2 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та покладає на нього надмірний тягар і не сприяє розвитку відновлювальної енергетики.

За встановлених обставин, дії відповідача з урахуванням незалежного державного регулювання можуть мати ознаки погіршення становища виробника електричної енергії.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати електричної енергії, проданої позивачем, останній просить суд стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» 3 % річних в сумі 345 785, 77 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 624 869, 49 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує пеню у розмірі 4 203 410, 30 грн та штраф, передбачені пунктом 4.6. договору.

У відповідності до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Так, відповідно до п. 4.6. договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом.

Судом не досліджувалось питання щодо застосування до спірних постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 з огляду на рекомендаційний характер її пункту 16, на який посилається відповідач.

Крім того, судом враховано, що національне законодавство України не містить визначення поняття «настанова».

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 149 605, 84 грн підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Здійснивши перевірку розрахунку пені в межах визначеного позивачем періоду стягненню з відповідача підлягає 4 200 284, 47 грн пені. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.

Водночас, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, та встановив, що при його обчисленні позивачем допущено арифметичну помилку.

Так, за розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є суми 3% річних у розмірі 345 228, 86 грн та інфляційних втрат в сумі 1 465 276, 57 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи що даний спір виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача судовий збір у розмірі 585 484, 91 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині стягнення 576 592, 28 грн.

2.Позов Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ 01032 ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" (51831, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Єлизаветівка, вул.Хмельницького, будинок 1 ідентифікаційний код 24426809) 30 132 062,грн 74 копійки основного боргу, 4 200 284 грн 47 копійок пені, 2 149 605 грн, 84 копійки штрафу, 345 228 гр, 86 копійок 3% річних, 1 465 276 грн., 57 копійок інфляційних втрат та 585 484 грн, 91 копійку судового збору.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15 березня 2024 року.

Суддя Ігор Курдельчук