ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/19977/23 пров. № А/857/18780/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

суддя у І інстанціїЗозуля Д.П.

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 14 вересня 2023 року,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі- ГУ ПФУ) щодо відмови у виплаті щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01 липня 2021 року та щодо відмови у виплаті проіндексованого розміру пенсії з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, без обмеження будь яким граничним розміром;

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" починаючи з 01 липня 2021 року, яку враховувати під час подальших підвищень розмірів пенсії, виплату пенсії проводити в проіндексованому розмірі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), без обмеження максимальним розміром виходячи із основного розміру призначеної пенсії 88% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 460/19977/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що даний спір фактично зводиться до застосування положень частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обмеження пенсії максимальним розміром.

Суд зазначив, що протягом спірного періоду норми статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачали положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Враховуючи те, що норма частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року за № 7-рп/2016, тому дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром є протиправними.

Окрім цього, нарахування позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може впливати на обрахунок основного розміру його пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначив, що позивачу неодноразово здійснювався перерахунок його пенсії відповідно до судових рішень.

З 01 липня 2023 року основний розмір пенсії позивача з індексаціями становить 17652,09 грн. До даного розміру включено надбавку за 3 категорію ЧАЕС 113,88 грн та доплату за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що встановлена на виконання рішення суду у розмірі 12000 тис. Після встановленої доплати на виконання рішення суду позивачу була нарахована пенсія у розмірі 29765,97 грн, відповідно до виплати із врахуванням норм частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 67 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає 20930,00 грн

ГУ ПФУ основний розмір пенсії позивача, що обрахований відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до виплати не обмежувався, оскільки такий не перевищує встановленого пунктом 7 статті 43 цього Закону максимальний розмір.

Натомість статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки саме надбавка за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, що встановлена позивачу на виконання рішення суду, то ГУ ПФУ проведено обмеження максимальним розміром відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Окрім того скаржник наполягає на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 01січня 2007 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ. Пенсія призначена за вислугу років відповідно до норм Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням 31 років вислуги, що становить 88% сум грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі № 460/12584/21 зобов`язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 29.06.2021 №840, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області", з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 460/14469/22 зобов`язано ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 28 жовтня 2021 року до зміни законодавства або зміни правового статусу ОСОБА_1 .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі № 460/33158/22 зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції від 11 листопада 2015 року № 988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" про розмір грошового забезпечення від 29 червня 2021 року №840 без обмеження максимальним розміром виходячи з основного розміру призначеної пенсії 88% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо поновлення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 з проведенням та виплатою індексації пенсії з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року.

Листом від 17 серпня 2023 року ГУ ПФУ повідомило позивачу, що на виконання рішення суду у справі № 460/12584/21 пенсійним органом проведено відповідний перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії внаслідок такого перерахунку склав 11270,40 грн, а збільшення внаслідок перерахунку становить 6230,07 грн. Відтак, відсутні підстави для виплати доплати, визначеної абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року - 2000 грн. Окрім того, у листі зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 460/14469/22 пенсійним органом проведено відповідний перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії з 01 липня 2023 року внаслідок такого перерахунку склав 20930,00 грн, тобто розмір пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році виплачується в межах максимально допустимого розміру, визначеного законом.

З 01 липня 2023 року основний розмір пенсії з урахуванням індексації складає 17652,09 грн. Разом із тим, підсумок пенсії (з надбавками) становить 29765,97 грн. При цьому з врахуванням максимального розміру пенсії її розмір складає 20930 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713), положеннями якої з 1 липня 2021 року установлено особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови № 713 Пенсійному фонду України доручено забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Таким чином, Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. При цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Як слідує з апеляційної скарги, позивачу здійснено перерахунок пенсії на виконання Постанови № 713 та встановлено щомісячну доплату в сумі 694,45 грн.

На виконання рішення суду у справі №460/12584/21 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача, основний розмір пенсії до виплати склав 12962,14 грн. При цьому, на думку скаржника, проведений перерахунок пенсії хоча здійснено і на виконання рішення суду, проте саме з підстави зміни складових грошового забезпечення.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

У постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.»

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року. За таких обставин, відмова ГУ ПФУ у виплаті щомісячної доплати в розмірі 2000 грн є протиправною.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо обмеження розміру пенсії позивача при перерахунку пенсії з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є нечинною.

Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частину 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Наведене означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Тобто, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року (Рішення Конституційного Суду України) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо обмеження призначеної позивачу пенсії.

Крім того, апеляційний суд акцентує увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Спір у цій справі стосується, зокрема, правомірності дій пенсійного органу щодо врахування при перерахунку пенсії позивача норм щодо обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачу на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії, проте виплата такої обмежена відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки саме надбавка за цим Законом згідно рішення суду призвела до перевищення максимального розміру пенсії позивача.

Разом з тим, доводи відповідача щодо необхідності застосування при перерахунку пенсії позивача приписів статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними, з огляду на те, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб».

Відтак, з огляду на викладені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд вважає, що ГУ ПФУ протиправно ухиляється від проведення виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, а тому його позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованими та правомірними.

Щодо твердження скаржника про пропуск строку звернення позивачем з цим позовом, апеляційний суд зазначає таке.

Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону №2262-ХІІ, частинами другою та третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як встановлено судом, перерахунки пенсії ОСОБА_1 , результати яких він оскаржує, проведенні відповідачем на виконання рішень суду та здійсненні з 01 квітня 2023 року та з 01 липня 2023 року. Відповідь ГУ ПФУ про результати таких перерахунків датується 17 серпня 2023 року, а з позовом до суду позивач звернувся 22 серпня 2023 року.

Отже, з урахуванням статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, апеляційний суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 460/19977/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк