ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 р. Справа № 480/3578/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Опімах Л.М.) від 01.12.2023 по справі № 480/3578/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за наслідками проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача при проведенні в період з 28.11.2022 по 30.11.2022 службового розслідування на підставі наказу начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 № 175, дисциплінарного проступку, що полягав у тому, що будучи членом дисциплінарної комісії, маючи приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів. Позивач зауважує, що такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства, а службове розслідування проведене з процедурними порушеннями, що є підставою для скасування спірного наказу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року по справі № 440/14364/21 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції наявним у справі доказам не надано належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, в порушення ст. 242 КАС України не вжито заходів щодо правильного застосування законодавства та винесення законного і обґрунтованого судового рішення, у зв`язку з чим вищезазначене судове рішення підлягає скасуванню.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі № 480/3578/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника ГУНП в Сумській області № 282 від 22.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП», застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів (а.с. 34-38).

При цьому, згідно висновку за результатами службового розслідування від 15.03.2023, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача при проведенні в період з 28.11.2022 по 30.11.2022 службового розслідування на підставі наказу начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 № 175, дисциплінарного проступку, що полягав у тому, що будучи членом дисциплінарної комісії, маючи приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів (а.с. 14-21).

Не погодившись з винесеним наказом, в частині, що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов зазначив, що у своєму висновку службового розслідування відповідач не вказав, коли та за яких обставин позивач дізналась про коло питань, які вона мала досліджувати проводячи службове розслідування, в чому полягав її приватний інтерес, в чому полягала реальність конфлікту інтересів, які питання не дослідила чи не повністю дослідила позивач під час проведення службового розслідування, яке рішення вона прийняла.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Конституцією України, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут, Статут) та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Таким чином, мета службового розслідування полягає у повному, об`єктивному та всебічному встановленні обставин (часу, місця), наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у його вчиненні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявності причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причин правопорушення та умов, що йому сприяли; законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 1, 2 Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з положеннями Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції (п. 2 Розділу II).

Як вбачається з наказу № 113 від 16.02.2023 Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії підставою для призначення службового розслідування є лист Сумського управління ДВБ НП України від 30.01.2023 № 193/42-18/01-2023 «Про організацію проведення службового розслідування» щодо можливого порушення статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, поліцейськими Конотопського РВП під час проведення службового розслідування, а саме: включення до складу дисциплінарної комісії керівництвом Конотопського РВП заступника начальника Конотопського РВП - начальника сектору кримінальної поліції (далі - начальник СКП) підполковника поліції ОСОБА_2 та заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які є зацікавленими у результатах розслідування, зокрема у встановленні причин та умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, оскільки в них існує приватний інтерес щодо уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов`язків. Крім того, до складу дисциплінарної комісії було включено оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка є підлеглою начальника СКП Конотопського РВП підполковника поліції ОСОБА_2 та заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема, вказував на те, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, на лист якого посилається відповідач у наказі про призначення службового розслідування, не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України Про запобігання корупції.

На думку позивача, відповідачем не підтверджено наявності підстав для призначення службового розслідування, визначених ч. 2, 3 ст. 65 Закону України Про запобігання корупції, та видання наказу № 113 від 16.02.2023, оскільки зазначений закон є спеціальним та має пріоритет у застосуванні, порівняно з загальними нормами, що регулюють призначення та проведення службових розслідувань, а саме: Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача помилковими, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, підставою для призначення службового розслідування став лист Сумського управління ДВБ НП України від 30.01.2023 № 193/42-18/01-2023 «Про організацію проведення службового розслідування» щодо можливого порушення статті 28 Закону України Про запобігання корупції та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП поліцейськими Конотопського РВП під час проведення службового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У пункті 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893), конкретизовано, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції.

Пославшись на приписи Порядку № 893, які кореспондують приписам частини третьої статті 65-1 Закону України Про запобігання корупції щодо проведення службового розслідування за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, позивач вважає, що подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис НАЗК є вичерпними підставами для призначення службового розслідування в разі вчинення поліцейським указаних правопорушень.

Разом з тим, аналіз п. 2 розділу II Порядку № 893 і ч. 3 ст. 65-1 Закону України Про запобігання корупції, у взаємозв`язку з положеннями п. п. 5-1, 5-3, 5-4, 11-1 ч. 1, ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 18-3 цього Закону дає підстави для висновку, що НАЗК або інші спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України) ініціюють проведення службового розслідування шляхом внесення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припису (подання) у разі, якщо корупційне чи пов`язане з корупцією правопорушення виявлено цими органами під час реалізації покладених на них законом спеціальних повноважень у сфері запобігання і протидії корупції.

В той же час, зі змісту ч. 1, п. п. 4, 6, 8 ч. 6 ст. 13 Закону України Про запобігання корупції вбачається, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції, до основних завдань яких, зокрема, віднесено: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.

Отже, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України Про запобігання корупції обмеження щодо недопущення реального конфлікту інтересів, що узгоджується з приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 600/2019/21-а (провадження № К/990/18454/22).

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015, в редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2019 № 765 (далі - Положення, є у вільному доступі на сайті за посиланням http://tranzit.ltd.ua/nakaz/) Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який здійснює свою діяльність у напрямі дотримання внутрішньої безпеки у Національній поліції України.

Згідно з п. 2 розділу II Положення до основних функцій Департаменту внутрішньої безпеки НПУ належить запобігання, виявлення, попередження і припинення кримінальних, корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, що готуються або вчинені поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції.

Відповідно до п. 3 розділу IV Положення Департамент внутрішньої безпеки НПУ має право здійснювати перевірки за фактами скоєння поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, дисциплінарних проступків.

Згідно наказу Національної поліції України від 16.09.2022 № 661, відповідно до Кримінального кодексу України, Закону України Про запобігання корупції, пунктів 4, 5, 9, 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, з метою забезпечення виконання органами та підрозділами Національної поліції України законодавства України у сфері протидії корупції установлено, що в системі Національної поліції України до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції належать, крім інших, Департамент внутрішньої безпеки.

Тобто, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що надходження листа Сумського управління ДВБ НПУ від 30.01.2023 №193/42-18/01-2023 про організацію проведення службового розслідування відносно окремих поліцейських Конотопського РВП є підставою для призначення службового розслідування відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту та Порядку № 893.

Посилання позивача, зокрема, на постанову Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19 суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки фактичні обставини цих справ, що характеризують зміст правовідносин та впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними до обставин справи, що розглядається (стосуються несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані).

Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положення Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 не передбачають обов`язку ознайомлювати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що на підставі листа Сумського управління ДВБ НПУ від 30.01.2023 №193/42-18/01-2023, наказом ГУ НП в Сумській області № 113 від 16.02.2023 призначено службове розслідування відносно окремих поліцейських Конотопського РВП (строк проведення розслідування був продовжений до 16.03.2023, згідно наказу ГУ НП в Сумській області № 175 від 28.02.2023).

Листом ГУ НП в Сумській області № 98/47/01-2023 від 20.02.2023 р., адресованому начальнику Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області Сергію Забозлаєву, запропоновано надати копії наступних матеріалів:

службового розслідування, призначеного наказом начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 № 175 за фактом надходження до Конотопського РВП доручення Конотопської окружної прокуратури від 01.11.2022 № 50-4788вих-22 в порядку ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (в повному обсязі);

протоколи, відомості про ознайомлення тощо про доведення до особового складу, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 інформації щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» в частині дотримання вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», Пам`яткою щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників поліції при проведенні службових розслідувань, розгляді звернень громадян (службова телеграма від 25.10.2022 № 339/01/47- 2022);

витяги з посадових інструкцій заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в частині, що стосується контролю та організації СКП Конотопського РВП;

- посадові інструкції начальника Конотопського РВП ОСОБА_5 .

Також запропоновано направити особисте пояснення ОСОБА_5 , пояснення заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника СКП Конотопського РВП с лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо обставин за якими призначено службове розслідування відповідно до питань наданих у додатку № 1 або прибути особисто та забезпечити особисте прибуття вищевказаних поліцейських 24.02.2023 в приміщення СЗК ГУНП за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва б.16. каб. 9 для надання пояснень (в разі перебування вказаних працівників у відпустці, на лікарняному, у відряджені просили надати відповідну довідку за особистим підписом).

Також запропоновано направити відомості щодо ознайомлення з наказом ГУ НП в Сумській області від 16.02.2023 № 113 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» кожного, а саме: начальника Конотопського РВП підполковника поліції ОСОБА_4 , заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (в разі перебування вказаних працівників у відпустці, на лікарняному, у відряджені просили надати відповідну довідку особистим підписом).

Додатком до цього листа вказано: копія листа Сумського управління ДВБ НПУ від 30.01.2022 № 193/42-18/01-2023 на 3-х аркушах; блок питань на 2-х аркушах. (а.с. 95-97).

Листом ГУ НП в Сумській області № 109/47/01-2023 від 27.02.2023 р., адресованому начальнику Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області Сергію Забозлаєву, повідомлено, що 20.02.2023 за вих. № 98/47/01-2023 на адресу надіслано Конотопського РВП направлялвся запит про надання відповідних матеріалів, які необхідні для встановлення причин і умов під час проведення службового розслідування, які на теперішній час надані не повному обсязі, а саме відсутні:

протоколи, відомості про ознайомлення тощо про доведення до особового складу, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 інформації щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» в частині дотримання вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», Пам`яткою щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів діяльності працівників поліції при проведенні службових розслідувань, розгляді звернень громадян (службова телеграма від 25.10.2022 № 339/01/47-2022);

відомості щодо ознайомлення з наказом ГУНП від 16.02.2023 № 113 «Про призначення службового розслідування та утворення» дисциплінарної комісії» кожного, а саме: начальника Конотопського РВП підполковник поліції Забозлаєва С.О., заступника начальника Конотопського РВП начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

У цьому листі також повідомлялося, що ОСОБА_4 не надано його особисте пояснення та пояснення заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника полції ОСОБА_2 , заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо обставин за якими призначено службове розслідування відповідно до питань наданих у додатку № 1, не забезпечено особисте прибуття вищевказаних поліцейських 24.02.2023 в приміщення СЗК ГУНП за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, б.16. каб. 9 для надання пояснень.

У зв`язку з цим, запропоновано ОСОБА_4 направити особисте пояснення, пояснення заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , заступника начальника Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта ОСОБА_1 , щодо обставин за якими призначено службове розслідування відповідно до питань наданих у додатку № 1 (службова телеграма від 20.02.2023 № 98/47/01-2023) або прибути особисто та забезпечити особисте прибуття вищевказаних поліцейських 01.03.2023 в приміщення СЗК ГУ НП за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, б.16. каб. 9 для надання пояснень (в разі перебування вказаних працівників у відпустці, на лікарняному, у відряджені просили надати відповідну довідку за особистим підписом).

Також запропоновано направити матеріали, які необхідні для встановлення причин і умов під час проведення службового розслідування та запропоновано ОСОБА_4 ознайомитись з вказаним листом особисто та ознайомити заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції Перехода О.В., заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 115).

На виконання листа № 109/47/01-2023 від 27.02.2023 р., начальником Конотопського РВП направлено матеріали, які необхідні для встановлення причин і умов під час проведення службового розслідування.

В матеріалах справи міститься лист (розписка) про ознайомлення з наказом ГУПН в Сумській області про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, зокрема і ОСОБА_1 (дата ознайомлення 24.02.2023 р.) (а.с. 117), а також розписка, зокрема і ОСОБА_1 про ознайомлення із службовою телеграмою № 109/47/01-2023 від 27.02.2023 р. (дата ознайомлення 28.02.2023 р.) (а.с. 124).

Крім того, в матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 від 28.02.2023 р., згідно яких в графі: «З приводу поставлених запитань можу пояснити таке: …», ОСОБА_1 зазначила: «згідно ст. 63 Конституції України відмовляюсь надавати пояснення. Пояснення написано власноруч».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка була ознайомлена із наказом про призначення службового розслідування, їй було про перелік питань, які з`ясовуються в ході проведення цього службового розслідування та обставини з якими пов`язано призначення такого розслідування, а також ОСОБА_1 було забезпечено реалізацію її права на надання пояснень, у зв`язку з чим позивача мала можливість наводити свої міркування і зауваження, подавати документи, що стосуються предмету дослідження, але як вказувалося вище, від надання пояснень ОСОБА_1 відмовилася. При цьому, твердження позивача про необізнаність щодо факту та підстав службового розслідування є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Також, колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 818/1274/17, оскільки при розгляді цієї справи спірні правовідносини щодо порядку проведення службового розслідування врегульовані положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230.

Натомість, порядок проведення службового розслідування у цій справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 врегульований положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

На підставі наведених обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача в частині допущення відповідачем процедурних порушень порядку проведення відповідачем службового розслідування відносно ОСОБА_1 , на які вона посилається у позовній заяві, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вчинення позивачем порушення службової дисципліни, за яке оскаржуваним наказом до неї застосоване дисциплінарне стягнення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що згідно висновку службового розслідування, порушення службової дисципліни позивачем полягало в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів. Дисциплінарна комісія у своєму висновку встановила, що ОСОБА_1 не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів, і в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, тому комісія вирішила копію висновку службового розслідування направити до Сумського управління ДВБ НП України для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вказано в чому конкретно полягали дисциплінарне порушення, допущене позивачем, а адміністративно-правова кваліфікація діяння, яке відповідачем визначене як корупційне, відповідним судом не перевірена, а суд першої інстанції вважає, що правомірність оскаржуваного наказу відповідачем не обґрунтована та не доведена. За таких обставин, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції послався на те, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП Сумським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України напрявлялися до Конотопського міськрайонного суду Сумської області. Проте, за результатами їх розгляду вина ОСОБА_1 судом не встановлена, а провадження у справі закрите у зв`язку з закінченням строків накладення стягнення (а.с. 159, 160-161).

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів зазначає, що у ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії ГУНП встановлено, що 15.11.2022 вх, № 4749/вс на адресу ГУНП в Сумській області із Сумської обласної прокуратури від 10.11.2022 № 09/1-2294вих-22 на ім`я заступника начальника ГУНП в Сумській області - начальника кримінальної поліції полковника поліції ОСОБА_7 , в порядку статті 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 14 Закону У країни «Про оперативно-розшукову діяльність» надійшов лист для організації розгляду доручення керівника Конотопської окружної прокуратури від 01.11.2022 № 50-4788вих-22 на проведення службової перевірки з метою усунення порушень вимог чинного законодавства, допущених працівниками Конотопського РВП при провадженні оперативно-розшукової діяльності. Про результати розгляду доручення запропоновано повідомити ініціатора, а також обласну прокуратуру.

В цьому доручені зазначено, що Конотопською окружною прокуратурою проведено перевірку стану додержання вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у діяльності Конотопського РВП під час ведення оперативно-розшукових справ категорії «Розшук».

У своєму дорученні Конотопська окружна прокуратура вказала на те, що на фоні бездіяльності оперативників, в матеріалах ОРС відсутні відомості про їх вивчення керівництвом оперативного підрозділу та надання їм письмових вказівок, що говорить про відсутність відомчого контролю зі сторони керівництва Конотопського РВП. Також зазначено, що керівництвом відділу поліції не проводяться дієві службові розслідування за фактами виявлених окружною прокуратурою порушень законності. За допущені порушення законодавства доручено вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних оперативних працівників та їх безпосереднього керівництва.

Ознайомившись з цим дорученням ОСОБА_7 своєю резолюцією « ОСОБА_8 до усунення недоліків» визначив виконавця.

Відповідно до резолюції ОСОБА_7 відділом документального забезпечення ГУНП 15.11.2022 вказане доручення направлено до Конотопського РВП, як виконавця.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.11.2022 за вх. № 5113 доручення надійшло до Конотопського РВП, ознайомившись з яким начальником Конотопського РВП підполковником поліції ОСОБА_4 наказом від 28.11.2022 № 175 призначено проведення службового розслідування у складі: голови дисциплінарної комісії - заступника начальника Конотопського РВП - начальника сектору кримінальної поліції підполковника поліції ОСОБА_2 та членів дисциплінарної комісії: заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якими проведено службове розслідування, про що складено висновок за результатами службового розслідування.

30.11.2022 вказаний висновок, відповідно до частини 9 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, затверджено начальником Конотопського РВП підполковником поліції ОСОБА_4 .

У рамках проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії Конотопського РВП розглянуто виключно дії оперуповноваженого СКП Конотопського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_9 та оперуповноваженого СКП Конотопського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_10 та встановлено наявність підстав для притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу, членами комісії, всупереч п. 4 ч. 4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та п. 6 ч. 1 ст. 19 «Порядок застосування дисциплінарних стягнень» Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не відібрано пояснення безпосереднього керівника поліцейських щодо обставин справи.

Крім того, в цьому ж висновку службового розслідування, в результативній частині членами дисциплінарної комісії зазначено: «за порушення вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідно статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у незабезпеченні контролю за підлеглими та ведення оперативно-розшукових справ, заступника начальника Конотопського РВП - начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 , усно попередити про недопущення подібних прорахунків у майбутньому».

Тобто, членами дисциплінарної комісії оцінено дії тільки двох слідчих Конотопського РВП, а питання щодо дій чи бездіяльності керівництва сектору кримінальної поліції Конотопського РВП, зокрема начальника СКП підполковника поліції ОСОБА_2 (який був головою дисциплінарної комісії) фактично не розглядалось взагалі.

Також, згідно з витягу з посадової інструкції встановлено, що оперуповноважений СКП Конотопського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , зокрема: за дорученням керівництва сектору забезпечує підготовку матеріалів для проведення оперативних нарад за результатами оперативно-розшукової діяльності; проводить службові розслідування за дорученням інших структурних підрозділів ГУНП, органів прокуратури, щодо порушень виконавської дисципліни оперативними працівниками сектору; веде протоколи оперативних нарад при керівництві сектору кримінальної поліції; вживає заходів щодо розкриття злочинів скоєних у минулі роки.

Цією ж посадовою інструкцією визначено, що оперуповноважений СКП Конотопського РВП здійснює заходи, спрямовані на проведення оперативно-розшукової та оперативно-пошукової діяльності, підвищення результативності та ефективності, зокрема, особисто виявляє та документує осіб, які скоюють кримінальні правопорушення, вживає заходів щодо розкриття раніше зареєстрованих злочинів, виявлення та затримання осіб, які знаходяться в розшуку.

Разом з тим, у вказаному висновку службового розслідування не міститься жодної інформації щодо оцінки діяльності ОСОБА_1 , яка займає посаду оперуповноваженого СКП Конотопського РВП, та до посадових обов`язків якої входить, зокрема і виявлення та затримання осіб, які знаходяться в розшуку.

Відповідно до розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.02.2018 № 893, голова дисциплінарної комісії забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії, організовує та веде засідання дисциплінарної комісії, тощо.

Враховуючи наведені вище обставини, суд зазначає, що на момент початку проведення службового розслідування члени дисциплінарної комісії були ознайомлені з поданням прокуратури та чітко розуміли, які саме питання будуть досліджуватись в рамках проведення службового розслідування. Однак, всупереч вимогам законодавства, дисциплінарною комісією Конотопського РВП фактично не розглядалось питання щодо виявлених порушень працівниками окружної прокуратури в частині вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних оперативних працівників, зокрема і щодо ОСОБА_1 , та їх безпосереднього керівництва.

Таким чином, дисциплінарною комісією неналежним чином організовано проведення службового розслідування, а саме: в частині не з`ясування умов та причин, допущених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності працівниками СКП Конотопського РВП. При цьому, також не вивчена керівна роль начальника СКП Конотопського РВП ОСОБА_11 та заступника начальника СКП Конотопського РВП ОСОБА_3 та оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які є підлеглими голови дисциплінарної комісії, які відповідно до посадових інструкцій організовують роботу структурних підрозділів відділу із своєчасного запобігання, припинення і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які пропали без вісти та здійснюють виявлення та затримання осіб, які знаходяться в розшуку.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Таким чином, оперуповноважений СКП Конотопського РВП старший лейтенант поліції Кириченко О.В., є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції.

У п. 8 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (пункт 12 статті 1 Закону).

Відповідно до розділу 2 п. 2.3 Методичних рекомендацій від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України Про запобігання корупції стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції (далі - Методичні рекомендації), приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно з п. 2.3.1 Методичних рекомендацій дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи без діяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.

Відповідно до п. 2.5. Методичних рекомендацій реальний конфлікт інтересів виникає коли є приватний інтерес і службові/представницькі повноваження реалізовані або мають бути реалізовані особою, у зв`язку з чим виникає суперечність.

В той же час в вищезазначеному пункті вказано, що при реальному конфлікті інтересів особа реалізує або повинна реалізувати свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес.

Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення чи невчинення дій або прийняття чи неприйняття рішень.

Вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів стосується як працівника поліції, у якого можливе виникнення реального конфлікту інтересів при проведенні (участі у проведенні) службового розслідування або розгляді (участі у розгляді) звернень громадян, так і у керівника, який зобов`язаний уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови для виникнення конфлікту інтересів у підлеглих йому працівників поліції.

Невиконання вказаного обов`язку працівником поліції є свідомим створенням ним обставин реального конфлікту інтересів, стосовно якого у подальшому необхідним буде вжиття заходів щодо його врегулювання.

Відповідно до п. 1 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми право визначення щодо кола питань, які підлягають встановленню під час проведення службового розслідування належать до повноважень керівника, що має право підписання наказу на призначення такого службового розслідування.

У свою чергу дисциплінарна комісія призначена для проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, проводить його стосовно кола питань визначених керівником, тобто, у даному випадку у комісії відсутні дискреційні повноваження у визначенні кола питань, що необхідні для встановлення факту наявності або відсутності дисциплінарного проступку, проте наявна дискреція щодо оцінки своїх дій та підлеглих осіб, які призвели до порушення службової дисципліни, а саме; неналежний відомчий контроль з боку керівництва СКП Конотопського РВП за оперативно-розшуковою діяльністю, поверхневе проведення щомісячних взаємозвірок слідчих та оперативних підрозділів, не надання керівниками оперативних підрозділів вказівок по оперативно-розшуковим справам, не забезпечення контролю за виконанням всіх необхідних оперативно-розшукових дій працівниками СКП в рамках оперативно-розшукових справ.

Таким чином, ОСОБА_1 , як оперуповноважений СКП Конотопського РВП, відповідно до посадової інструкції, зокрема, здійснює виявлення та затримання осіб, які знаходяться в розшуку, а тому при проведенні службового розслідування, яке призначене на підставі доручення окружної прокуратури, предметом якого перевірка стану додержання вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у діяльності Конотопського РВП під час ведення оперативно-розшукових справ категорії «Розшук», мала приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема, у не встановленні причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Складові конфлікту інтересів, такі як службові/представницькі повноваження та вплив (або можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 (як члена комісії) дискреційних повноважень щодо не розгляду своїх дій та дій свого керівництва начальника СКП Конотопського РВП ОСОБА_11 та заступника начальника СКП Конотопського РВП ОСОБА_3 , оскільки будучи членом дисциплінарної комісії службового розслідування, призначеного наказом Конотопського РВП ГУНП в Сумській області від 28.11.2022 № 175, ОСОБА_1 приймала участь у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів.

Враховуючи вищезазначене та встановлені судом обставини по справі, суд зауважує, що дисциплінарна комісія обґрунтовано дійшла до висновку про наявність в діях позивача при проведенні в період з 28.11.2022 по 30.11.2022 службового розслідування на підставі наказу начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 № 175, дисциплінарного проступку, що полягав у тому, що будучи членом дисциплінарної комісії, маючи приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.06.2023 у справі № 577/1712/23 вина ОСОБА_1 судом не встановлена, а провадження у справі закрите у зв`язку з закінченням строків накладення стягнення, колегія суддів зазначає, що під час розгляду вказаної справи не досліджувалося питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 160/11795/20, вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Таким чином, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності не ставиться у залежність до факту притягнення чи не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції особа (в тому числі і поліцейський) зобов`язана не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 цього Закону особа зобов`язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника. Закон не визначає чітку форму повідомлення, тобто допускає здійснення такого повідомлення і усним шляхом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону особа зобов`язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Згідно п. 13.3 Методичних рекомендацій за невжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглого передбачена дисциплінарна відповідальність.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що під час службового розслідування, у ОСОБА_1 , з урахуванням предмету цього службового розслідування, як члена дисциплінарної комісії, виник реальний конфлікт інтересів.

Оскільки зобов`язання, встановлені статтею 28 Закону України Про запобігання корупції, ОСОБА_1 не виконала, висновки службового розслідування, призначеного наказом від 13.02.2023 № 113, є обґрунтованими.

Враховуючи вище встановлене, доведеність підтвердження матеріалами справи обставин, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів дійшла до висновку, що наказ Головного управління національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову в задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року по справі № 480/3578/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко