КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/656/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний №757/54415/23-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 303 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

підозрюваного - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 , на повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, скасувати повідомлення про підозру від 15.09.2023 ОСОБА_11 , вручене в кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023, за підозрою ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована, а тому підлягає скасуванню.

Так, Генеральним прокурором України 15.09.2023 було підписано повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_11 .

Як вважає сторона захисту, в інкримінованих ОСОБА_11 діях відсутній склад кримінального правопорушення за ст. 111 КК України.

Як вбачається зі змісту повідомленої підозри, ОСОБА_11 інкримінуються дії, вчинені з 09.07.2021 до 21.09.2021, тобто за пів року до початку війни: «… публічні виступи у засобах масової інформації України та РФ, а також … проведенні підривної діяльності на шкоду державній та інформаційній безпеці України, шляхом публічних виступів та подань заздалегідь підготовлених та наданих йому депутатських запитів та звернень до державних та правоохоронних органів України (спеціальних інформаційних операцій), якими завдано шкоди державній та інформаційній безпеці України, у вигляді можливого ускладнення міжнародних відносин з іншими країнами, дискредитації вищого військового та політичного керівництва України, створення умов до втручання у внутрішні справи України, загострення суспільно-політичної ситуації в державі, а також формуванні суспільної думки серед громадян України на користь РФ».

При цьому, як зазначає сторона захисту, зазначені в повідомленні про підозру депутатські звернення ОСОБА_11 стосувались справи судді ОСОБА_12 , а критика посадових осіб держави в ЗМІ, незалежно від мотивів відповідних висловлювань, якщо така критика не є наклепом, є гарантованою ст. 34 Конституції України та ст. 10 Європейської конвенції з прав людини правом кожного на свободу слова.

Наведене у повідомленні про підозру поняття «спеціальні інформаційні операції», ні ст. 111 КК України, ні інші статті Кримінального кодексу не містять. Відтак, як стверджує захисник, визначення словосполучення «спеціальні інформаційні операції» є неконкретним для цілей правозастосування та не може братись за основу підозри особи у злочині, а тим більше - в особливо тяжкому злочині проти основ національної безпеки: державній зраді.

Щодо публічних виступів ОСОБА_11 , то у 2021 році злочином за Кримінальним кодексом України (ст. 109, 110) визнавались лише ті публічні виступи, які спрямовані проти територіальної цілісності України, непорушності її кордонів, конституційного ладу, державного устрою та суверенітету. Однак, виступи ОСОБА_11 , про які йдеться в повідомленні про підозру, не закликали проти України і зазначеної вище антиконституційної спрямованості не мали.

Окрім цього, у підозрі використовується поняття «агент впливу російських спецслужб» по відношенню до ОСОБА_11 , але вказана оцінка не лише є політичною та не співвідноситься з текстом КК України, а й не стверджується викладеними в письмовому повідомленні про підозру фактичними даними.

Так, у повідомленні про підозру ОСОБА_11 інкримінується спілкування із раніше знайомим йому по роботі в органах державної влади України громадянином ОСОБА_13 .

Разом з тим, ОСОБА_13 став підозрюваним і оголошений у розшук лише в кінці липня 2022 року, тобто вже майже через рік після інкримінованих ОСОБА_11 подій.

Навіть якщо ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у злочинах проти основ національної безпеки України, немає жодних доказів, що станом на липень-вересень 2021 року ОСОБА_11 міг бути якось обізнаний у такій діяльності ОСОБА_13 , а тим більше умисно сприяти йому в такій протиправній діяльності.

Також сторона захисту звертає увагу суду на те, що написання та подання депутатських звернень та запитів стосовно фактів можливого порушення закону та публічні виступи депутата в ЗМІ з критикою окремих посадових осіб - є прямо передбаченим законом правом народного депутата України (ст. 15-18 Закону України «Про статус Народного депутата України»), незалежно від того, які мотиви таких дій у відповідного народного депутата.

У законі прямо визначено, що народний депутат України не зобов`язаний повідомляти про джерело інформації, яку він отримує (ч. 5 ст. 19 згаданого вище Закону). Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про статус Народного депутата України»).

Враховуючи наведене, на думку захисника, жодних даних, які б підтверджували вчинення ОСОБА_11 дій, які можна кваліфікувати як державну зраду, повідомлення про підозру не містить, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими міжвідомчої слідчої групи Головних слідчих управлінь Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

15.09.2023 Генеральним прокурором ОСОБА_14 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України за попередньою змовою групою осіб.

27.11.2023 захисник - адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування вказаного повідомлення про підозру від 15.09.2023 ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги сторони захисту.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Підозра - це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення. У разі отримання нових доказів раніше повідомлена підозра може бути змінена. Це відрізняє підозру від підсумкового висновку слідчого чи прокурора про винуватість особи, який формулюється у обвинувальному акті, та має бути з точки зору сторони обвинувачення обґрунтованим, достовірним та остаточним, оскільки саме направленням до суду обвинувального акта, зокрема, закінчується досудове розслідування як стадія кримінального провадження. Саме тому обвинувачення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:

1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України;

2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК України, та його підписання;

3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийнято рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК України.

При цьому, дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, має забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

У той же час, підозра також повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_11 від 15.09.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри, відтак доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомленої підозри, є безпідставними.

При цьому, колегія суддів, звертає увагу на і те, що на даному етапі провадження апеляційна інстанція не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім цього, абз. 2 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється - Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як вбачається з тексту зазначеної підозри дана вимога стороною обвинувачення також дотримана.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено

Керуючись ст.ст. 5, 26, 42, 276-278, 303, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 на повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023,- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4