ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9529/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (Барсук М.А. - головуючий, судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

про зобов`язання вчинити дії.

ВСТУП

1. Учасниками цього спору є Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - "Позивач", ПрАТ "Донецькоблгаз"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - "Відповідач", ТОВ "Оператор ГТС") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - "Третя особа").

2. У 2019 році Позивач (як замовник) і Відповідач (як оператор) уклали договір транспортування природного газу. При цьому погодили, що один із комерційних вузлів обліку газу встановлено у ГРС Волноваха.

3. Після вторгнення росії Відповідач продовжив надавати Позивачеві послуги із транспортування природного газу, проте внаслідок бойових дій з 28.02.2022 зв`язок з ГРС Волноваха було втрачено, і відповідно оператор не отримував з нього дані щодо обліку газу.

4. На цій підставі Відповідач, починаючи з 01.03.2022 до 24.05.2022, передавав на інформаційну платформу значення добового обсягу природного газу переданого через ГРС Волноваха у кількості газової доби 27.02.2022.

5. Позивач же наполягав, що об`єм протранспортованого природного газу у цьому випадку мав визначатися за даними попередніх трьох аналогічних періодів, як те прямо передбачено приписами п. 6 глави 4 розділу III Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).

6. За таких обставин і виник господарський спір у цій справі, де Позивач просив суд зобов`язати Відповідача змінити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу по ГРС Волноваха за березень, квітень, травень 2022 року з урахуванням положень п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС.

7. Місцевий суд у позові відмовив. Суд апеляційної інстанції позов задовольнив.

8. З урахуванням меж розгляду справи у суді касаційної інстанції перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання: "Як визначається об`єм протранспортованого природного газу у випадку коли внаслідок бойових дій було втрачено зв`язок із вузлом обліку газу і вимірювання об`єму газу після цього не проводилось?".

9. Відповідаючи на нього суд касаційної інстанції виснував, що такий об`єм визначається за правилами, що передбачені у п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС, а саме за даними попередніх трьох аналогічних періодів або технічною угодою.

10. У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції у цій справі дійшов аналогічного висновку, Верховний Суд у задоволенні касаційної скарги Відповідача відмовив, оскаржувану постанову суду попередньої інстанції залишив без змін.

11. Детальні обставини справи та обґрунтування суду касаційної інстанції далі у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

12. ПрАТ "Донецькоблгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор ГТС", в якому (з урахуванням заяв про зміну предмету позову) просило зобов`язати Відповідача змінити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ "Донецькоблгаз" по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м. куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м. куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м. куб.

13. Позовні вимоги обґрунтовувало аргументами про те, що у період з 01.03.2022 до 24.05.2022 ТОВ "Оператор ГТС" в особі Краматорського ЛВУМГ передавав на інформаційну платформу значення добового обсягу природного газу переданого через ГРС Волноваха у кількості 160 590, 41 м. куб., що в результаті призвело до відображення на інформаційній платформі інформації щодо протранспортованого природного газу ПрAT "Донецькоблгаз" по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е у наступних обсягах: березень 2022 року - 5 049 794,80 м. куб., квітень 2022 року - 4 817 712,60 м. куб., травень 2022 року - 3 733 727,27 м. куб.

14. Проте передана Відповідачем інформація щодо обсягів протранспортованого природного газу є неправильною, адже після 28.02.2022 (через пошкодження мереж внаслідок бойових дій) вимірювання протранспортованого через ГРС Волноваха газу взагалі не проводились, а тому такий обсяг мав визначатися в порядку, передбаченому приписами п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС, відповідно до яких, якщо вимірювання не проводились терміном більше трьох діб, обсяг газу визначається за даними попередніх трьох аналогічних періодів або технічною угодою.

15. Враховуючи вказані положення Кодексу ГТС, ПрАТ "Донецькоблгаз" здійснило власні розрахунки обсягу протранспортованого газу і як наслідок звернулося до суду із позовом у цій справі.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

16. Господарський суд міста Києва рішенням від 10.04.2023 у задоволенні позову відмовив.

17. В мотивування рішення зазначив, що обраний Позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки заявлені вимоги про зобов`язання Відповідача внести зміни до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи щодо передачі газу за минулі періоди не призведуть до реального поновлення прав ПрАТ "Донецькоблгаз" у разі задоволення позову.

18. Північний апеляційний господарський суд своєю постановою від 12.12.2023 рішення місцевого господарського суду скасував і позов задовольнив. Зобов`язав ТОВ "Оператор ГТС" змінити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ "Донецькоблгаз" по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м. куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м. куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м. куб.

19. Апеляційний суд виснував, що обраний Позивачем у даній справі спосіб захисту порушеного права направлений на врегулювання розбіжностей між сторонами щодо обсягу прийнятого/переданого природного газу, відображеного на інформаційній платформі оператора, який випливає із вимог Кодексу ГТС. Застосування цього способу захисту забезпечить визначення правильної кількості протранспортованого газу за спірні періоди та дозволить запобігти пред`явленню постачальником газу необґрунтованих вимог зі сплати заборгованості з поставки природного газу, відомості щодо кількості якого формуються відповідно до даних, які розміщені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.

20. Таким чином обраний Позивачем спосіб захисту є таким, що відповідає змісту порушеного права, забезпечує його ефективне поновлення, а тому є належним.

21. По суті ж позовних вимог апеляційний суд вирішив, що вони є обґрунтованими, адже в межах розгляду цієї справи установлено, що в період з 01.03.2022 по 24.05.2022 вимірювання ВОГ Волноваха щодо протранспортованих об`ємів газу дійсно не проводились, тому (як про те підставно зазначив Позивач) обсяг газу у цей період мав визначатися за правилами, що визначені у п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС, тобто за даними попередніх трьох аналогічних періодів, а не на підставі даних по витраті газу за останню повну газову добу.

22. Оскільки Відповідачем щодобові обсяги природного газу, переданого через ГРС Волноваха, під час аварійної ситуації за період з 01.03.2022 по 24.05.2022 безпідставно рахувались на основі даних по витраті газу за останню повну газову добу, апеляційний суд виснував, що відомості в інформаційній платформі підлягають коригуванню в частині визначення обсягів поставленого (протранспортованого) природного газу з урахуванням положень глави 4 розділу III Кодексу ГТС.

Касаційна скарга

23. Не погодившись із постановою апеляційного суду, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

24. З підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник стверджує, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано приписи статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а також не враховано висновку Верховного Суду щодо правильного застосовування вказаних норм, який викладено у постанові від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17.

25. Вказаним скаржник оспорює висновки апеляційного суду в частині належності та ефективності обраного Позивачем способу захисту. Наполягає, що позовні вимоги ПАТ "Донецькоблгаз" у цій справі є вимогами про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності, а тому ці вимоги не є належним способом захисту прав, адже розглядаючи їх суд ніякого захисту прав та інтересів взагалі не здійснює. Такі вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а тому в їх задоволенні місцевим судом було підставно відмовлено.

26. З підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що постанову апеляційного суду прийнято з неправильним застосовуванням приписів п.п. 10, 12, 13 глави 2, п.п. 1, 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГТС та п. 2 глави 4 розділу IV цього ж Кодексу, в той час як висновок Верховного Суду щодо правильного застосовування цих норм у подібних правовідносинах відсутній.

27. Вказаним скаржник оспорює висновки апеляційного господарського суду по суті спору. Пояснює, що приписами Кодексу ГТС передбачено, що облік природного газу за газовий місяць визначається як сума добових обсягів природного газу. Тобто для встановлення загального обсягу природного газу, переданого з газотранспортної системи до газорозподільної мережі за газовий місяць необхідно арифметично додати обсяги природного газу за кожну газову добу, інформація щодо яких у спірних правовідносинах відсутня. Звідси відображення в інформаційній платформі лише загальних місячних обсягів газу (як вирішив апеляційний суд), без даних щодо добових обсягів природного газу є некоректним та таким що суперечить вимогам п.п. 10, 12, 13 глави 2 розділу ІІІ та п. 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС.

28. В свою чергу безпідставним є застосування до спірних правовідносин приписів п.п. 1, 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГТС, адже відсутність дистанційного зв`язку з ВОГ Волноваха не є підставою для застосування вказаних положень та не свідчить про те, що вказаний ВОГ не здійснював функції обліку газу. Більше того, розрахунок обсягу газу за даними попередніх трьох аналогічних періодів може проводитися тільки з моменту фіксації завершення аварійної ситуації та відновлення штатного режиму роботи газових мереж, чого у даній справі Позивачем не доведено.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

29. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Донецькоблгаз" заперечує проти її задоволення. Стверджує про її безпідставність та необґрунтованість. У зв`язку з цим у задоволенні скарги просить відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів касаційної скарги і висновків суду попередньої інстанції

30. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Мартиненко А.М.), Відповідача (Панченко Ю.В.), Третьої особи (Будник К.А.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права та вважає, що касаційне провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підлягає закриттю, а з підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга задоволенню не підлягає та має бути відхилена з огляду на таке.

32. Як вже вказувалось вище, однією з підстав касаційного оскарження у цій справі є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

33. Згідно з вказаним пунктом підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

34. Тобто, відповідно до положень згаданої норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:

(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;

(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

35. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

36. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

37. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

38. Ураховуючи наведене, проаналізувавши обставини правовідносин у даній справі та у справі, на неврахування правового висновку в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у порівнюваних справах не є подібними, а тому розгляд доводів поданої касаційної скарги у цій частині по суті виключається з огляду на таке.

39. Так, у справі № 910/15651/17 судами розглядався спір за позовом Приватного акціонерного товариства "Ерлан" (далі - Товариство) до Національного банку України (далі - НБУ) та Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк), в якому Товариство просило:

- визнати незаконною бездіяльність НБУ щодо неприйняття від Банка виконання зобов`язань (погашення заборгованості) за кредитним договором від 20.02.2015 № 10, укладеним між НБУ та цим Банком;

- зобов`язати Банк виконати зобов`язання (погасити заборгованість) за кредитним договором від 20.02.2015 № 10 шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості;

- зобов`язати НБУ прийняти від Банка виконання зобов`язань (погашення заборгованості) за кредитним договором від 20.02.2015 № 10 шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

40. Позовні вимоги у справі № 910/15651/17 були обґрунтовані тим, що всупереч положенням чинного законодавства, які встановлюють обов`язок боржника належно виконати зобов`язання, а кредитора прийняти від боржника належне виконання зобов`язань, НБУ не приймає від Банка виконання умов кредитного договору від 20.02.2015 № 10, що на думку Товариства було спрямованим на умисне звернення стягнення на майно, яке передавалося ним в іпотеку задля забезпечення виконання зобов`язань боржника за вказаним кредитним договором.

41. Здійснивши касаційне провадження у тій справі Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову від 11.06.2019, в якій виснувала, що вимога про визнання незаконною бездіяльності суб`єкта договірних відносин по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності. Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не призводить до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

42. З викладеного слідує, що у справі № 910/15651/17 між сторонами спору склалися кредитно-іпотечні відносини і саме такі відносини були спірними. Висновок суду касаційної інстанції у цих відносинах стосувався вимоги іпотекодався до іпотекодержателя про визнання незаконною його бездіяльності щодо неприйняття від боржника виконання зобов`язань (погашення заборгованості) за кредитним договором.

43. Таким чином спірні правовідносини, що склалися між сторонами спору у справі № 910/15651/17 є очевидно неподібними тим, які мають місце у справі № 910/9529/22, оскільки різняться вони змістом (суттю) відносин, матеріально-правовим регулюванням, а також (що у цьому випадку важливо) предметом позовних вимог, адже ПрАТ "Донецькоблгаз" у справі № 910/9529/22 не просив суд визнавати бездіяльність ТОВ "Оператор ГРС" незаконною.

44. Звідси посилання скаржника в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України для касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду у цій справі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17 є безпідставними, а висновок суду касаційної інстанції із згаданої постанови - незастосовним до спірних правовідносин справи № 910/9529/22.

45. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

46. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

47. Зважаючи на те, що постанова суду касаційної інстанції, на яку посилається Відповідач у касаційній скарзі прийнята касаційним судом у неподібних справі № 910/9529/22 правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду на підставі наведеного вище пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС" на постанову апеляційного господарського суду у цій справі в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

48. Щодо ж підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.

49. Судом апеляційної інстанції установлено, що 31.12.2019 між ТОВ "Оператор ГТС" (як оператором) та ПрАТ "Донецькоблгаз" (як замовником) було укладено Договір транспортування природного газу № 1910000137 (далі - Договір), за яким оператор зобов`язався надавати замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачувати оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1. Договору).

50. У п. 5.4. Договору сторони погодили, що додатком 3 до Договору визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу.

51. Додатком 3 до Договору сторони визначили, що у ГРС Волноваха встановлено комерційний вузол обліку газу.

52. Сторонами не заперечується, що 26.02.2022 в результаті бойових дій було пошкоджено магістральний та газорозподільний газопровід, по яким здійснювалось газопостачання від ГРС Волноваха, що призвело до неконтрольованих витоків природного газу.

53. 28.02.2022 вузол обліку газу ГРС Волноваха перебував у справному стані, працював у штатному режимі та не був виведений з експлуатації, однак після 22:00 год. внаслідок бойових дій з ВОГ було втрачено зв`язок, відповідно оператор не отримував з нього дані щодо обліку газу.

54. На цій підставі Відповідач, починаючи з 01.03.2022 до 24.05.2022, передавав на інформаційну платформу значення добового обсягу природного газу переданого через ГРС Волноваха у кількості повної газової доби 27.02.2022 (160 590,41 м3), що в результаті призвело до відображення на інформаційній платформі інформації щодо протранспортованого природного газу ПрAT "Донецькоблгаз" по ГРС Волноваха у наступних обсягах: березень 2022 року - 5 049 794,80 м. куб., квітень 2022 року - 4 817 712,60 м. куб., травень 2022 року - 3 733 727,27 м. куб.

55. Позивач не погодився із вказаною інформацією щодо обсягів протранспортованого природного газу, вважаючи, що вона не відповідає вимогам п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС, відповідно до яких, якщо вимірювання не проводились терміном більше трьох діб, обсяг газу визначається за даними попередніх трьох аналогічних періодів або технічною угодою.

56. Апеляційний господарський суд з позицією Позивача погодився. Верховний Суд її також підтримує з огляду на такі міркування.

57. Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

58. Відповідно до п. 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

59. Згідно з п. 1 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС приймання-передача природного газу у фізичних точках входу та точках виходу здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ). Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ.

60. Обсяги інших виробничо-технологічних витрат природного газу після комерційного вузла обліку газу на газорозподільних станціях, у тому числі на газорегулюючому обладнанні, запобіжних пристроях, скидних клапанах, продувних свічках тощо, визначаються за результатами інструментального визначення обсягів виробничо-технологічних витрат, що провадиться за графіком або розрахунком погодженими сторонами, у порядку, визначеному в Технічній угоді. (п. 8 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС).

61. Верховний Суд враховує, що наказом Міністерства енергетики України від 04.03.2022 № 101 "Про вжиття тимчасових запобіжних заходів" ТОВ "Оператор ГТС" зобов`язано здійснювати транспортування природного газу і забезпечувати передачу природного газу до газорозподільних мереж та мереж прямих споживачів для подальшого забезпечення газопостачання споживачів України незалежно від наявності/відсутності можливості здійснення приладового (інструментального) обліку природного газу у відповідних точках виходу з газотранспортної системи (п. п. 1.1). В разі тимчасової несправності або виведення комерційного вузла обліку з експлуатації у точках виходу з газотранспортної системи здійснювати визначення обсягу відборів природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному положеннями глави 4 розділу III Кодексу ГТС (п. п. 1.2).

62. Главою 4 розділу III Кодексу ГТС урегульовано порядок ведення обліку газу в разі тимчасової несправності або виведення комерційного ВОГ (ПВВГ) з експлуатації.

63. Положеннями п. 1 - п. 5 глави 4 розділу III Кодексу ГТС передбачено, що комерційний ВОГ (ПВВГ) може тимчасово бути виведений з експлуатації на період проведення повірки, перевірки, капітального, поточного ремонту, ліквідації аварійних ситуацій або технічного обслуговування.

При виведенні з експлуатації комерційних ВОГ (ПВВГ) кількість поданого газу за звітний період визначається за показами дублюючих обчислювачів/коректорів або дублюючих ВОГ (у разі їх введення в експлуатацію), а за їх відсутності - відповідно до пунктів 4-6 цієї глави.

У разі пошкодження пломби на комерційному ВОГ (ПВВГ) інша сторона має право вимагати визначення кількості газу за поточний місяць на підставі показів дублюючого ВОГ (ПВВГ).

Якщо вимірювання не проводились за період не більше 3-х годин, кількість газу визначається на підставі середньогодинних значень за 3 години до виводу з експлуатації та 3 годин після відновлення нормального режиму за умови транспортування газу.

Якщо вимірювання не проводились терміном до трьох діб, кількість газу визначається за середньогодинними даними попередніх трьох діб.

64. Пунктом 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС встановлено, що якщо вимірювання не проводились терміном більше трьох діб, обсяг газу визначається за даними попередніх трьох аналогічних періодів або технічною угодою.

65. Звідси Верховний Суд висновує, що в разі тимчасової несправності або виведення комерційного вузла обліку з експлуатації у точках виходу з газотранспортної системи визначення обсягу відборів природного газу з газотранспортної системи здійснюється оператором в порядку, передбаченому положеннями глави 4 розділу III Кодексу ГТС. При цьому, цей порядок застосовується і у випадках втрати зв`язку із вузлом обліку газу, внаслідок чого відповідні вимірювання стали неможливими, в тому числі, через проведення бойових дій у регіоні (висновок Верховного Суду в порядку пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України).

66. Оскільки з установлених обставин цього спору вбачається, що в період з 01.03.2022 по 24.05.2022 вимірювання ВОГ Волноваха взагалі не проводились, у штатному режимі він не працював, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що об`єм протранспортованого природного газу у цьому випадку мав визначатися за правилами, передбаченими вказаним вище пунктом 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС, тобто за даними попередніх трьох аналогічних періодів.

67. При цьому, оскільки положення глави 4 розділу III Кодексу ГТС не ставляться в залежність від обов`язкового завершення аварійної ситуації та відновлення роботи газових мереж, доводи касаційної скарги про її помилкове застосовування судом апеляційної інстанції з цих підстав є необґрунтованими.

68. Так, згідно з визначеннями, наведеними у п. 5 глави 1 розділу Кодексу ГТС: "газовий місяць (М)" - місяць, в якому здійснюється надання послуг транспортування природного газу; "розрахунковий період" - газова доба (D) та/або газовий місяць (М), що складається з газових діб (D), в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури, передбачені цим Кодексом.

69. Як встановлено апеляційним судом, Позивач при проведенні розрахунків протранспортованого природного газу відповідно до п. 6 глави 4 розділу III Кодексу ГТС керувався обсягами аналогічних періодів - попередніх газових місяців (М) і провів такі розрахунки правильно.

70. В свою чергу Відповідач не довів правомірність застосування ним до всього спірного періоду обсягів газової доби 27.02.2022 та не зазначив норму законодавства чи пункт Договору, які б надавали йому право здійснювати відповідні нарахування саме в такий спосіб.

71. За викладеного, необхідність у формуванні судом касаційної інстанції висновку щодо застосовування п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ, п. 2 глави 4 Розділу IV Кодексу у спірних правовідносинах відсутня.

72. Таким чином ТОВ "Оператор ГТС" у цьому касаційному провадженні не обґрунтувало неправильного застосовування судом попередньої інстанції норм матеріального права. Підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердилась.

73. З огляду на це касаційна скарга Відповідача судом касаційної інстанції визнається необґрунтованою, а судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з дотриманням правових норм.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/9529/22, відкритого за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, з цієї підстави.

75. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

76. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

77. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Судові витрати

78. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/9529/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9529/22.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.