Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 608/67/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/147/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія -
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю- секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про відстрочку виконання вироку Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2024 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ( в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. Відповідно до ст. 75 КК України ( в редакції Закону № 2812- ІХ від 01.12.2022) ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням обов`язків відповідно до пп 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені задоволено. Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2023 року в частині звільнення від відбування призначеного ОСОБА_7 покарання на підставі ст. 75 КК України скасовано. Постановлено в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 5 ст. 407 КК України на п`ять років позбавлення волі.
25 січня 2024 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області з клопотанням про відстрочку виконання вироку.
Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про відстрочку виконання вироку відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення тяжкого злочину, а тому відстрочка виконання вироку з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.536 КПК України законом не допускається.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, за змістом якої вважає ухвалу суду незаконною, оскільки місцевим судом не враховано всіх обставин справи, зокрема те, що на даний час дружина засудженого потребує лікування на стаціонарі, орієнтовний термін повного одужання складає три місяці, а також те, що на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей.
Зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду він не переховувався, сприяв слідству, визнав свою вину.
Позбавлення його волі у цей час та негайне відбування покарання унеможливить належний догляд за його дітьми та хворою дружиною.
Просить скасувати ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_7 про відстрочку виконання вироку задовольнити і відстрочити виконання вироку строком на три місяці.
Також просить розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі ОСОБА_7 та його захисника.
Заслухавши суддю - доповідача; засудженого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і просять її задовольнити; думку прокурора, який просив оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін; перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КІІК України.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З ухвали місцевого суду убачається, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про відстрочку виконання вироку Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2024 відносно останнього, суд першої інстанції діяв у відповідності до положень ст.ст. 536, 537, 539 КПК України, відповідним чином мотивувавши свої висновки.
У своєму клопотанні засуджений ОСОБА_7 просить відстрочити виконання вироку строком на три місяці, на підставі п.3 ч.1 ст.536 КПК України, оскільки, негайне виконання вироку може потягти винятково тяжкі наслідки для його сім`ї.
На підтвердження таких наслідків засуджений надав суду першої інстанції нотаріально завірений Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, укладений 31 жовтня 2023 року в місті Тернополі між ним та його дружиною ОСОБА_9 . Згідно вказаного договору, місцем проживання неповнолітніх дітей батьки визначили місце проживання батька.
Крім того, надав направлення на госпіталізацію у Тернопільську обласну клінічну психоневрологічну лікарню від 05.02.2024 його сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку КНП «Чортківська ЦКЛР Чортківської міської ради» від 12.02.2024 про перебування на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі його дружини ОСОБА_9 .
Апеляційним судом встановлено, що вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ( в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015) та призначено покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років. Відповідно до ст. 75 КК України ( в редакції Закону № 2812- ІХ від 01.12.2022) ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням обов`язків відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені задоволено. Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2023 року в частині звільнення від відбування призначеного ОСОБА_7 покарання на підставі ст. 75 КК України скасовано. Постановлено в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 5 ст. 407 КК України на п`ять років позбавлення волі.
Положеннями ст.536 КПК України чітко визначено, стосовно якого покарання обвинувальний вирок суду може бути відстрочений та за які саме злочини, виходячи з положень ст.12 КК України, яка передбачає тяжкість злочинів.
Отож, згідно з ч.2 ст.536 КПК України, відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_7 засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, яке, як на момент ухвалення вироку, так і на момент постановлення оскаржуваної ухвали, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, відстрочка виконання вироку відносно ОСОБА_7 застосовано бути не може.
Згідно абзацу 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 зі змінами, внесеними згідно Постанов Пленуму Верховного Суду України від 03.12.1997 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» обставини, які є підставами для надання відстрочки виконання вироку, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Вирішуючи це питання, суд, окрім обставин-підстав застосування відстрочки виконання вироку, враховує також тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, з`ясовує, чи допускає закон таке рішення щодо цього виду покарання та чи є для цього передбачені законом підстави.
Аналіз матеріалів кримінального провадження дає колегії суддів підстави констатувати, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки ОСОБА_7 засуджений за вчинення тяжкого злочину, тому відстрочка виконання вироку, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 536 КПК України, законом не допускається.
Доводи апеляційної скарги засудженого, що на даний час його дружина потребує лікування на стаціонарі, орієнтовний термін повного одужання якого складає три місяці, а також те, що, на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей, та те, що під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду він не переховувався, сприяв слідству, визнав свою вину, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки не можуть слугувати підставою до скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та відстрочки виконання вироку відносно ОСОБА_7 , в розумінні приписів ст. 536 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги засудженого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження і підстави до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду відносно ОСОБА_7 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області області від 12 лютого 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про відстрочку виконання вироку Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
