Справа № 368/400/24

1-кс/368/86/24

УХВАЛА

Іменем України

"13" березня 2024 р. слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви від 13.02.2024 р., -

ВСТАНОВИВ :

До Кагарлицького районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви від 13.02.2024 р.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

19.02.2024 року до відділення поліції №1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява заявників від 13.02.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована 19.02.2024 року в журналі єдиного обліку за №839 , що підтверджується листом № кол.-8/109/1603/01-24 від 28.02.2024.

В заяві від 13.02.2024 року було зазначено, що 06 липня 2023 року державним реєстратором Пристоличної сільської ради ОСОБА_8 , було проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ00699856) юридична адреса: 08810 с. Малий Букрин Миронівський район, номер запису 1003411070008000423, зокрема:

?зміна кінцевого бенефіціарного власника;

?зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи;

?зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

?зміна структури власності, зміна установчих документів;

?що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.10.2023 року.

Державну реєстрацію змін про юридичну особу КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ 00699856) юридична адреса: 08810 с. Малий Букрин Миронівський район, номер запису 1003411070008000423, зокрема:

?зміна кінцевого бенефіціарного власника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна структури власності. Зміни установчих документів, проведено з порушенням норм чинного законодавства шляхом внесення в документи , які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також подано для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

16.10.2023 року після отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та розмови з головою правління КСП ім. Ватутіна ОСОБА_9 , їм стало відомо, що у липні 2023 року було проведено позачергові загальні збори членів КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ 00699856) з порядком денним про виключення членів підприємства, про прийняття нових членів підприємства, про зменшення розміру статутного капіталу підприємства та перерозподіл часток у статутному капіталі підприємства, про затвердження статуту та інші. Саме протокол так званих «загальних зборів членів КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ 00699856)», які нібито були проведені у липні 2023 року, став підставою для проведення реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Пристоличної сільської ради ОСОБА_8

п. 5 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є та обставина, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Статутом КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ00699856) було встановлено, що кількість учасників (засновників) становить 234 особи та передбачено, що збори підприємства вважаються правомочними, якщо на зборах присутні члени підприємства, що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів, а з питань, які вимагають одностайності, - усі члени підприємства. Будь яких повідомлень про проведення Загальних зборів у липні 2023 році вони, як члени КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ВАТУТІНА (код ЄДРПОУ 00699856), не отримували, а відповідно і участі у таких зборах не брали.

Крім того, на псевдо зборах за словами керівника ОСОБА_9 було вирішено питання про виведення їх та інших членів КСП ІМЕНІ ВАТУТІНА із членів підприємства, за невиконання нами вимог п.3.1 Статуту, щодо внесення не пізніше ніж за три дні до реєстрації підприємства 30% свого вкладу (внеску на тимчасовий рахунок підприємства.

Вважають, що таким протизаконним способом та завдяки протиправним діям та рішенням державного реєстратора Пристоличної сільської ради ОСОБА_8 , відбулося рейдерське захоплення КСП ІМЕНІ ВАТУТІНА та його майна, яке станом на дату подання даної заяви не розподілене та не виділене в натурі членам КСП ІМЕНІ ВАТУТІНА та їхнім спадкоємцям, проте вже нищиться «новими господарями», шляхом розбирання складських приміщень, корівників, тощо.

Кримінальним процесуальним кодексом не встановлений порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях.

Проте, 29.02.2024 року заявники отримали повідомлення від 28.02.2024 року № кол.-8/109/1603/01-24 про те, що посадові особи відділення поліції №1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУНП в Київській області не вбачають підстав для внесення відомостей по даному факту до Єдиного реєстру досудових розслідування.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Згідно з п.5ч.1ст.3КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

Згідно з п.6ч.1ст.3КПК України досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Згідно з п.17ч.1ст.3КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1ст.4КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального провадження.

Згідно п.п.1,2ч.1ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність.

Згідно з ч.1ст.8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції Українитаст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених уКПК України(див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Статтею 32 КПК Українивизначені загальні правила територіальної підсудності, зокрема, скарги на рішення, дії чи бездіяльність розглядаються за правиламиглави 26 КПК України, слідчим суддею того місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положенняст. 32 КПК Українищодо територіальної підсудності.

Зазначені правила слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом. Тобто за правилами територіальної підсудності скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1ст. 218 КПК Українидосудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідуваннявідповідні державні установи - слідчі підрозділи.

Статтею 1 КПК Українипередбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано скаргу або клопотання слідчому судді ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) знаходження органу досудового розслідування в межах відповідної територіальної юрисдикції місцевого суду.

Згідно з п. 3розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів»районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Таким чином, юрисдикція місцевого суду поширюється на відповідний район або кілька районів, район у місті, місто або місто і певний район навколо нього.

Відповідно до ч. 1ст.218КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Наказу № 955 від 08.12.2020 Голови Національної поліції України «Про затвердження змін до Структури територіальних органів поліції» з 08.12.2020 р. було визначено районні територіальні (відокремлені) підрозділи Головного управління Національної поліції в Київській області: Білоцерківське районне управління поліції, Бориспільське районне управління поліції, Броварське районне управління поліції, Бучанське районне управління поліції, Вишгородське районне управління поліції, Обухівське районне управління поліції, Фастівське районне управління поліції, в складі якого знаходиться слідче відділення.

У штат Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області (вул. Київська, 22 м. Обухів) визначено відділ поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області (вул. Лермонтова, 20, м. Миронівка), якому належить розгляд справ щодо території с. Малий Букрин Обухівського району Київської області (колишній Миронівський район) та в межах якого діє орган досудового розслідування.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 22.04.2020 року у справі №51 - 1901 впс 20.

Згідно з пунктом 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24Конституції України та ст.10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Чинним КПК України, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 304 передбачено повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому не передбачено, які саме випадки вказують на неможливість розгляду саме в цьому суді.

Тому слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно звернутись до загальних засад кримінального провадження, а саме - законності, що регламентована ч. 6 ст. 9 КПК України, якою визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

Отже, скарга на бездіяльність щодо невнесення відомостей про вчинений злочин розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 № 223-538/0/4-13, згідно з яким судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, скарга заявників на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви від 13.02.2024 р. повинна бути подана до місцевого суду за фактичною адресою місця знаходження органу досудового розслідування, який має право розслідувати злочини.

Отже, на підставі п. 2 ч. 2ст. 304 КПК України, скарга підлягає поверненню, оскільки її подано з порушенням правил територіальної підсудності, тобто дана скарга не підлягає розгляду у Кагарлицькому районному суді Київської області.

Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що повернення скарги не позбавляєскаржників звернутися із цією скаргою до належного суду.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульованіКримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Статтею 392 КПК Українипередбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 3ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ст.ст. 307, 309КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Можливість оскарження ухвали слідчого судді, якою повернуто скарги зазначеними правовими нормами не передбачена.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.05.2021 р. у справі № 646/3986/19 вирішувалось питання оскарження ухвал слідчого судді про повернення клопотання у зв`язку з недотриманням правил підсудності та було вирішено, що постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2ст. 132 КПК(якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.32-33,218,303-304 КПК України,

Постановив:

Скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви від 13.02.2024 р. - повернути особам, які її подала для подачі до належного суду.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1