Справа № 939/2241/23

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2024 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участі секретаря Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Урк Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 від 28 грудня 2021 року, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора А157, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 8 000 гривень строком на 300 днів до 24 жовтня 2022 року та сплатою процентів в розмірі 3% від суми кредиту за кожен день користування. Зазначений кредитний договір укладено в електронному вигляді. Відповідач отримала кошти, але умови договору не виконала, грошові кошти не повернула, тому позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 56560,00 гривень, яка складається із: 8000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 48560,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

28 листопада 2023 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, яка обґрунтована тим, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і нею було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392, за умовами якого товариство відкриває для неї невідновлювану кредитну лінію шляхом надання їй грошових коштів у сумі 8000,00 грн для задоволення особистих потреб, а вона ( ОСОБА_1 ) зобов`язується повернути кредит до 24 жовтня 2022 року (300 календарних днів) і сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Відповідно до п. 2.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3% (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою); знижена процентна ставка 2% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених пп. 3.4-3.9 цього договору). Відповідно до пп. 2.9-2.10 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572465,00%, а орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 80000,00 грн. Умови даного кредитного договору є для неї ( ОСОБА_1 ) занадто тяжким непідйомним тягарем, неспівмірними з отриманою нею сумою кредиту та несправедливими в розумінні вимог ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Вказані правовідносини регулюються ЗУ «Про споживче кредитування», а ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче регулювання». Однак, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» встановивши в кредитному договорі № 1009-2392 сплату процентів ОСОБА_1 у розмірі 2% чи 3% від суми отриманого кредиту в залежності від пільгового періоду щоденно за користування 8000,00 грн, вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу ( ОСОБА_1 ), що в сукупності свідчить про те, що кредитний договір у цілому є несправедливим. Отримана нею ( ОСОБА_1 ) сума кредиту в розмірі 8000,00 грн і повернення його відповідачу з процентами в розмірі 56560,00 грн, що в 7 разів перевищує суму отриманого нею кредиту, вочевидь не можна вважати справедливим і розумним. Непропорційно велика сума компенсації за договором (тобто понад 50% вартості кредиту), яка вимагається до сплати ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ставить її ( ОСОБА_1 ) у вкрай невигідні умови порівняно з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заводячи, таким чином, її у кредитну кабалу. Укладений кредитний договір є публічним договором, у зв`язку з чим позичальник не мав можливості пропонувати свої умови на етапі укладання договору. Відповідно, кредитодавець від початку знаходився у більш вигідних умовах, ніж позичальник. Даний договір надає лише переваги товариству, і жодна не надає перевагу їй, а тому в силу вимог ч. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» спірний кредитний договір необхідно визнати недійним у цілому. Крім того, вона через окупацію ворожими військами РФ селища Бородянка, в якому проживала та працювала, зберігаючи своє життя і здоров`я була змушена покинути своє місце проживання і роботу та переїхати в більш безпечне місце проживання. Через втрату роботи від незалежних від неї обставин вона ( ОСОБА_1 ) була позбавлена можливості вчасно погасити отриманий нею кредит, оскільки не мала заробітку. Також зазначила, що самостійно намагалася добровільно вирішити питання щодо погашення заборгованості в розумних його розмірах перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», однак представники товариства цього не бажають, зазначаючи про те, що справа щодо стягнення заборгованості вже знаходиться у суді. Враховуючи наведені обставини, просила визнати недійсним договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392, укладений 28 грудня 2021 року між нею і ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

За ухвалою суду від 29 листопада 2023 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом, у зв`язку з чим ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

21 грудня 2023 року до суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування і не підлягають задоволенню з таких підстав. 28 грудня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 строком на 300 днів, який є діючим і зобов`язання за яким позичальником не виконані. Даний договір укладений в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і відповідно до правил відкриття кредитної лінії, що складають єдиний договір. Укладення договору № 1009-2392 від 28 грудня 2021 року визнається сторонами, а відтак, відповідно до ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню. Оскаржуваний договір про відкриття кредитної лінії є вже 13 договором, укладеним між сторонами, попередні договори ОСОБА_1 виконала в повному обсязі. Відповідно до п. 2.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2,00% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4. -3.9. цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4. 3.6. цього договору). Відповідно до п. 2.8 Договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 24.10.2022) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Згідно п. 2.6 кредитного договору визначено законне право ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нараховувати проценти за користування кредитом у межах строку договору (кредитування) погодженому між сторонами (п. 2.8 договору), а саме в межах 300 календарних днів (до 24 жовтня 2022 року), що було здійснено товариством і відображено в розрахунку заборгованості. Враховуючи викладене, зазначив, що твердження ОСОБА_1 про те, що п. 2.6 договору передбачено нарахування неправомірно великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» не відповідає дійсності та є помилковим зі сторони боржника, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1056-1 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а відтак вищезазначені твердження ОСОБА_1 є лише її припущенням, що відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може бути доказуванням. Крім того, з огляду на актуальну судову практику Верховного Суду, норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов договору. В діях ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відсутні дії щодо порушення ст. 11, 18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 230 ЦК України та введення в оману ОСОБА_1 щодо істотних умов договору, а відтак умови договору відповідають закону, внутрішній волі позичальника та погоджені між сторонами в спосіб і засіб визначеним законодавством, а тому підстав для визнання договору недійсним немає, що також підтверджується висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі 127/33824/19. Також, звернув увагу на те, що ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення договору. Крім того, відповідно до п. 4.1 договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним кредиту, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця у письмовій формі до закінчення вказаних 14 календарних днів. Проте, ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористалася і продовжувала користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах, що також підтверджується продовженням виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань. Позивач за первісним позовом, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, вважає, що ініціювання спору ОСОБА_1 є саме ухиленням від виконання обов`язків за укладеним договором. Позивач за первісним позовом також звертає увагу на п. 7.2.1 договору, де вказано, що позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. З огляду на викладене, просив відмовити в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 про захист прав споживачів і визнання недійним кредитного договору в повному обсязі.

За ухвалою суду від 31 січня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач за первісним позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свого представника в судове засідання не направив, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 і її представник адвокат Карасьова Л.А. позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не визнали та просили відмовити в їх задоволенні, зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «Урк Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А157, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 8000,00 грн, зі сплатою відсотків, а саме: в період заявленого позичальником строку користування кредитом терміном 21 день за зниженою відсотковою ставкою у розмірі 2% в день; а після спливу вказаного строку за стандартною відсотковою ставкою у розмірі 3% за кожен день користування кредитом, строком кредитування 300 днів, до 24 жовтня 2022 року (а.с. 13-15, 17, 18-21, 22-23).

Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконувала та станом на 22 серпня 2023 року її заборгованість, згідно розрахунку позивача, складає 56560,00 грн, яка складається із: 8000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 48560,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 28 грудня 2021 року по 24 жовтня 2022 року (а.с. 27-31).

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає, оскільки він не спростований відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частиною першою статті 626ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст.6Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість по кредитному договору в розмірі 56 560 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 147,20 грн, який сплачений із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 про захист прав споживачів, шляхом визнання недійним договору про відкриття кредитної лінії, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті203 цього Кодексу.

До актів цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, належить і Закон України « Про захист прав споживачів».

Статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Законом визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Як встановлено судом, 28 грудня 2021 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 в електронному вигляді, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А157, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 000,00 гривень.

Вказані обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Пунктом 2.6 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою; знижена процентна ставка 2,00% - право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. 3.9. цього договору; пільгова процентна ставка 0,01% - право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4. 3.6. цього договору.

Відповідно до п. 2.8 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 24 жовтня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 572465,00% (п. 2.9. договору).

Згідно з п. 2.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 80 000,00 грн і включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 72 000,00 гривень.

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним кредиту, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця у письмовій формі до закінчення вказаних 14 календарних днів.

Пунктами 7.1. 7.2.2 договору встановлено, що цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов`язковими для позичальника.

Зазначені норми відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стосовно розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Зміст вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторони погодили два види відсоткової ставки, стандартну та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором.

Отже, положення статей 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», які визнають несправедливими, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором, не можуть бути застосовані щодо розміру відсотків за користування кредитом.

Позивачем за первісним позовом не здійснюється нарахування неустойки, штрафу, пені за прострочення позичальником грошового зобов`язання, а тому доводи про несправедливі умови договору, які за твердженням ОСОБА_1 полягають у непропорційно великій сумі компенсації за невиконання нею зобов`язань за договором, є лише її припущенням.

Суд також враховує, що, підписавши оскаржуваний договір, ОСОБА_1 підтвердила те, що до укладення договору ознайомилася із його змістом і правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством, що забезпечує її (позичальника) вірне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання, що свідчить про те, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір та отримала кредит на зручних для себе умовах.

Враховуючи принцип свободи договору, визначений у статті 627 ЦК України, суд звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом мала можливість не вступати у кредитні відносини із ТОВ «Укр Кредит Фінанс», якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість вона погодила такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Також, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 мала право відмовитися в односторонньому порядку від кредитного договору, що прямо передбачено як ЗУ «Про споживче кредитування», так і п. 4.1. оскаржуваного договору, проте таких дій протягом 14 календарних днів з дня укладення договору не вчинила.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в діях ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відсутні порушення вимог чинного законодавства, в тому числі й ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки перед укладенням договору про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 від 28 грудня 2021 року товариством не було вчинено дій стосовно введення в оману позичальника щодо істотних умов договору та надано ОСОБА_1 інформацію щодо обов`язкових для неї умов договору.

При цьому волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить про те, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору.

Таким чином, ОСОБА_1 надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, фактично погодилася із розміром процентів, а отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин, повернувши кредитодавцю кредитні кошти та сплативши проценти за користування кредитом з дня його одержання до дня його повернення за ставкою, яка діяла під час фактичного користування кредитом.

Встановлені судомфактичні обставиниу справісвідчать проте,що міжсторонами досягнутозгоди щодовсіх істотнихумов вказаногодоговору,який оформленийсторонами велектронній формі,з використаннямелектронного підписуодноразовим ідентифікатором.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 лютого 2022 року в справі № 758/2575/17, від 12 січня 2021 року в справі № 524/5556/19, від 16 грудня 2020 року в справі №561/77/19, від 23 березня 2020 року в справі 404/502/18, від 09 вересня 2020 року в справі 732/670/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що умови оскаржуваного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України, а тому підстав для визнання договору про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 від 28 грудня 2021 року недійсним суд не вбачає і вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 203, 207, 215, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс, 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1009-2392 від 28 грудня 2021 року в розмірі 56 560 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії, відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11 березня 2024 року.

СуддяМ.Герасименко