РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1833/23

Провадження № 2/293/80/2024

06 березня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі: секретаря судового засідання Мудрик В.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

з участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Черняхівської державної нотаріальної контори

про скасування свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації прав власності

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , за змістом якої просить:

- скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 07.02.2023 року за №237 Черняхівською державною нотаріальною конторою Житомирського нотаріального округу на ім`я ОСОБА_3 про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 , запис про державну реєстрацію якого внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 07.02.2023 року державним реєстратором Пилипчуком Володимиром Іванович, індексний номер 66323798, номер відомостей про речове право: 49168007.

08.11.2023 суд у порядку ч.6ст. 187 ЦПК Українизвернувся до Виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 .

17.11.2023 на адресу суду від Черняхівської селищної ради Житомирської області надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

22.11.2023 суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовчезасідання призначивна 21 грудня 2023 року об 10:00 год. Одночасно ухвалою суд залучив до участі у справі в якостітретьої особибез самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача - Черняхівську державну нотаріальну контору. В п.10 резолютивної частини ухвали постановив витребувати у порядку ст. 84 ЦПК України з Черняхівської державної нотаріальної контори (адреса: вул. Шевченка, 4 смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301) копію спадкової справи, що заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

01.12.2023 на адресу суду від Черняхівської державноїнотаріальної контори надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та копія спадкової справи №721/2008, заведена щодо майна померлої ОСОБА_5 .

Ухвалою від 21.12.2023, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав підготовче судове засідання на 11:00 год. 18.01.2024.

Ухвалою від 18.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав підготовче судове засідання на 10:00 год. 14.02.2024.

Ухвалою від 14.02.2024 , занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд закінчив підготовче провадження та призначив розгляд спарви по суті на 14:00 год. 06.03.2024.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Поданий позов обґрунтований тим, що позивач є онукою померлої ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що після смерті її матері ОСОБА_6 , яка померла 1989 році, її бабуся та матір ОСОБА_6 - ОСОБА_5 встановила на над нею опіку, оскільки позивач на час смерті матері була неповнолітньою.

Після встновлення опіки вона разом із ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач доводить, що на час смерті ОСОБА_5 і станом на момент звернення до суду вона зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є такою, що прийняла спадщину після смерті рідної баби за правом представлення, оскільки якби мати позивача була жива на час відкриття спадщини, то вона як спадкоємиця першої черги за законом мала б право на спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Зазначає, що до складу спадщини померлої ОСОБА_5 увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постановою від 14.09.2023 державний нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що згідно спадкової справи спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 , а також були відсутні документи щодо факту смерті ОСОБА_7 дочки померлої ОСОБА_5 .

З метою захисту свого порушеного права на спадування позивач звернулась до суду з даним позовом.

11.01.2024 від ОСОБА_3 (відповідач) надійшов відзив на позов, за змістом якого просить в позові відмовити за безпідставністю вимог.

Заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до ст. 1261 Цивільного Кодексу України він відноситься безпосередньо до спадкоємців першої черги і відповідно з вимогами цієї норми матеріального права прийняв спадщину. Вказує, що така обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.02.2023 року. Крім того, він є сином спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження, де в графі мати матір`ю значиться ОСОБА_5 .

Доводить, що довідкою Черняхівської селищної ради від 15.08.2023 підтверджується той факт, що за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не є зареєстрований, а позивачем не наведено достовірних доказів, які дають право позивачу претендувати на об`єкт спадкової маси

06.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач вказує, що родинні відносини відповідача із спадкодавцем вона не заперечує, як і не заперечує факт спадкування ним як спадкоємцем першої черги, проте звертає увагу, що є спадкоємцем за правом представлення після смерті баби ОСОБА_5 , однак при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу її інтереси як спадкоємця за правом представлення не враховані.

Щодо довідки селищної ради від 15.08.2023, на яку відповідач посилається при запереченні позовних вимог, зазначає, що така довідка підтверджує лише факт реєстрації або не реєстрації осіб в спірному житлі станом на дату видачі довідки. В той час як предметом доказування у даному спорі є фактичне прийняття нею спадщини за правом представлення шляхом реєстрації та проживання зі спадкодавцем в її будинку на момент її смерті. А тому доказ, поданий відповідачем, є неналежним, оскільки не доводить, факт реєстрації осіб в АДРЕСА_1 станом на 10.07.2008 року - день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Натомість позивач вказує, що відповідно до витягу з реєстру Черняхівської територіальної громади від 25.01.2024 та довідки Черняхівської селищної ради від 31.01.2024 підтверджується факт реєстрації місця проживання позивача в спірному приміщенні в період з 29.04.1994 по 11.05.2023, тобто на день відкриття спадщини.

Також, звертає увагу суду, що її реєстрація в спірному приміщенні припинилась, оскільки відповідач в примусовому порядку виписав її з житла, в якому вона прожила все життя.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заявлений позов не визнали, уважають його необґрунтованим та безпідставним. Заперечення, які викладені у відзиві на позов підтримали.

Зокрема, представник відповідача вважажє, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідач є тієї особою, яка має право на спадкування, тому видане свідоцтво про право на спадщину не може бути визнане нідійсним.

Третя особа - Черняхівська державна нотаріальна контора повноважного представнрика в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у відсутності представника третьої особи до суду не надійшло.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як встановлено, частиною 8статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на висловлену в судовому засіданні позицію сторін щодо виниклих спірних правовідносин, враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності третьої особи.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 06.03.2024 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.06.1991 (а.с.4).

Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 05.07.2023 прізвище " ОСОБА_8 " позивач отримала після реєстрації шлюбу. Дошлюбне прізвище позивача " ОСОБА_9 " (а.с.5).

Згідно із копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, дошлюбне прізвище матері позивача ОСОБА_6 значиться " ОСОБА_10 " (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_3 , виданого повторно від 02.03.1992 року, в графі мати зазаначено " ОСОБА_5 " (а.с.6).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 35 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.8).

Згідно із рішенням виконкому Черняхівської селищної ради народних депутатів за №3 від 27.01.1993 "Про встановлення опіки" встановлено піклування над неповнолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із смертю матері та призначено піклувальником ОСОБА_5 , яка доводиться підопічній рідною бабою по матері і проживає в АДРЕСА_3 (а.с.9).

Відповідно до даних будинкової книги для прописки громадян, що проживають у будинку АДРЕСА_3 та витягу з реєстру територіальної громади від 05.08.2022 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 29.04.1994 року (а.с.11-20, 22).

У наданій позивачем довідці №3388 від 03.08.2011, виданої виконкомом Черняхівської селищної ради на підставі будинкової книги та свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , зазначено, що на день смерті гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_3 були зареєстровані і проживали: ОСОБА_5 , 1930 р.н., онука- ОСОБА_1 1975 р.н., правнука ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , правнук ОСОБА_15 - 2004 р.н. В шестимісячний термін після смерті ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_3 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , 1930 р.н., онука- ОСОБА_1 1975 р.н., правнука ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , правнук ОСОБА_15 - 2004 р.н.(а.с.10).

Згідно із інформацією наданої Черняхівською селищною радою на запит позивача від 31.01.2024 за №91-м, період зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться з 29.04.1994 по 11.05.2023, що також підтвержується витягом з реєстру територіальної громади від 25.01.2024 (а.с.100,101).

Згідно із інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , за номером у спадкову реєстрі 45823580 від 14.11.2008 року зареєстровано спадкову справу; 07.02.2023 за номером у спадковому реєстрі 70234206 зареєстровано свідоцтво про право на спадщину за номером в реєстрі нотаріальних дій 237 (а.с.46).

За матеріалами копії спадкової справи встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв її син ОСОБА_3 (відповідач) шляхом подання заяви до нотаріальної контори (а.с.49).

За змістом копії довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна №9 від 13.01.2023 за даними, що знаходяться в матеріалах інвентаризаційної справи №386 до моменту внесення даних в електронну базу Реєстр прав власності на нерухоме майно (2003 рік) за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок зареєстровано за громадянкою ОСОБА_5 (а.с.58).

Правовстановлючий документ, який посвідчує право власності на житловий будинок є свідоцтво про право власності, видане Черняхіською державною нотаріальною конторою 04.12.1987 за р.№1933 та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Черняхівською державною нотаріальною конторою 04.12.1987 за р.№1935 ( а.с. 55-57).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2023, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_3 (відповідач). Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.63).

Тобто, до складу спадщини ОСОБА_5 увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зарееєстрував за собою відповідач у порядку спадкування за законом.

Постановою державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області від 14.09.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що згідно спадкової справи спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 , а також були відсутні документи щодо факту смерті ОСОБА_7 дочки померлої ОСОБА_5 .

Позивач доводить, що вона є спадкоємицею після смерті рідної баби ОСОБА_5 за правом представлення, оскільки якби мати позивача була жива на час відкриття спадщини, то вона як спадкоємиця першої черги за законом мала б право на спадщину після смерті ОСОБА_5 . Доводить спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла шляхом постійного проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини та протягом шестимісячного строку позивач не заявила про відмову від спадщини.

Позивач, вказує на те, що вона як спадкоємець за законом не може в позасудовому порядку реалізувати свої спадкові права на належне спадкове майно померлої баби, оскільки наявне свідоцтво про право на спадщину за законом видане на ім`я відповідача як одноосібного спадкоємця після смерті спадкодавця, тому за захистом свого права звернулась до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України)

Згідно зі статтями1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями1217,1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Устатті 1258 ЦК Українизазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 ЦК України.

Статтею 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї (статті1268,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено частиною першоюстатті 1296 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1296 ЦК України).

Як встановлено судом, зокрема, із дослідженої копії будинкової книги, копії витягу з реєстру територіальної громади, наданих довідок Черняхівською селищною радою, одна з яких є наявною також у спадковій справі до майна померлої спадкодавці ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (позивач) прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та відповідно до норм ст. 2166 ЦК України є спадкоємицею за правом представлення. Протягом шестимісячного строку позивач не заявила про відмову від спадщини.

Зворотного відповідачем не доведено.

Копію довідкиЧерняхівської седищноїради №1712-3 від15.08.2023,наданої відповідачемяк наспростування доводівпозивача проте,що останняпроживала начас відкриттяспадщини разоміз спадкодавцем ОСОБА_5 ,за змістомякої наданоінформацію,що на часзвернення відповідача, заадресою: АДРЕСА_1 ,ніхто незареєстрований,суд доуваги неприймає,оскільки позивач була примусововиписана напідставі рішеннясуду лише всерпні 2023року за заявою відповідаа як власника нерухомого майна без згоди позивача.

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач є такою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 як спадкоємиця за правом представлення.

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульованостаттею 1301 ЦК України, згідно з якою свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У пункті 27постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7судам роз`яснено, що відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Крім цього, іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Подібні висновки щодо застосуваннястатті 1301 ЦК Українивикладені в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1316/2227/11, від 23 вересня 2020 року в справі № 742/740/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 752/8119/17-ц, від 29.06.2022 у справі №383/258/21.

Відтак, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не усунутий від права на спадкування у порядку статті 1224 ЦК України, не відмовився від прийняття спадщини у порядку вимог статті 1273 ЦК України, тому позовні вимоги про скасування свідоцтва про право на спадщину суд задовольняє у повному обсязі та уважає за необхідне визнати таке свідоцтво недійсним та скасувати, що в свою чергу є ефективним способом захисту прав позивача та зважаючи на фактичні підстави позову не свідчить про вихід за межі позовних вимог.

Стосовно позовної вимоги про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (абзац перший частини першоїстатті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Заявлена позовна вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на житловий будинок за відповідачем стосується запису про це право.

Саме скасування такого запису є належним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки за змістом п.3 ч.3ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки встановлено наявність правових підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а отже і припинення права, яке цим свідоцтвом підтверджувалося, то підлягає і задоволенню похідна вимога позивача про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Посилання відповідача на обрання позивачем неефективного способу захисту суд не приймає до уваги, оскільки з огляду на характер правовідносин у цій справі, предмет спору та з`ясовані судом обставини справи, позивач обрала ефективний спосіб захисту порушеного права заявляючи вимогу про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, а також похідну від неї вимогу про скасування державної реєстрації речового права.

Відповідно до норм закріплених уст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

У порядкуст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,274,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 07.02.2023 за № 237 Черняхівською державною нотаріальною конторою Житомирського нотаріального округу на ім`я ОСОБА_3 про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

3. Скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 , запис про державну реєстрацію якого внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 07.02.2023 року державним реєстратором Пилипчуком Володимиром Іванович, індексний номер 66323798, номер відомостей про речове право: 49168007.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Третя особа: Черняхівська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вул. Шевченка, 4, селище Черняхів Житомирський район Житомирська область,ЄДРПОУ 02883883)

Повне рішення складено: 12.03.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ