Справа № 457/1588/21 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В.

Провадження № 22-ц/811/3578/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Львів

Справа№ 457/1588/21

Провадження № 22-ц/811/3578/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області, ухвалене у м. Трускавці 22червня 2022року ускладі судді Василюк Т.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», Акціонерного товариства «Оператор розподільчої системи «Львівгаз» про визнання протиправними повідомлення про борг з постачання і розподілу газу та позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання,-

встановив:

28 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Львівгаз збут», АТ «Оператор розподільчої системи «Львівгаз», про визнання протиправним повідомлення про борг з постачання і розподілу газу. В обґрунтування позову посилається на те, що за його (позивача) заявою від 19 серпня 2021 року про скасування судового наказу ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 26 липня 2021 року у справі № 457/657/21 провадження № 2-с/457/13/21 за заявою ТзОВ «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_3 за спожитий природній газ в розмірі 4546, 86 грн., - скасовано судовий наказ про стягнення зазначеного боргу та стягнуто судовий збір в розмірі 113,50 грн. За його заявою від 18 жовтня 2021 року про скасування судового наказу, ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 457/853/21 (провадження № 2-с/457/16/21) за заявою АТ «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_3 за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 871, 95 грн. - скасовано судовий наказ про стягнення такого боргу та стягнуто судовий збір в сумі 113, 50 грн. Вказує, що ним (позивачем) подано заяву 19 жовтня 2021 року, через сервісний центр Клієнтський простір м. Дрогобич ТОВ «Львівгаз збут» про надання обґрунтованого рахунку по місяцях і загальну суму (за встановленими тарифами і формулою на день виникнення боргу) розрахунку об`єму використаного природного газу і дійсну суму основного боргу, яка підлягає сплаті, станом на 1 жовтня 2021 року та реструктуризацію дійсного боргу на 12 місяців. Він ( ОСОБА_3 ) 21 жовтня 2021 року повторно звернувся із заявою до Дрогобицького відділення м. Борислав АТ «Львівгаз» про реструктуризацію боргу за постачання газу на 12 місяців в сумі 5982, 89 грн., з метою одержання дійсних обґрунтованих розрахунків за спожитий природний газ та реструктуризації дійсного боргу. 27 жовтня 2021 року йому надано відповідь про те, що заборгованість за спожитий газ станом на 30 вересня 2021 року становить 5982, 89 грн., повідомлено, що комісією ТОВ «Львівгаз збут» прийнято рішення щодо укладання договору про погашення заборгованості побутового споживача за послуги з газопостачання на наступних умовах: разовий платіж 60% суми боргу на дату укладання договору і оплата залишку заборгованості рівними частинами щомісячно, на 3 місяці при обов`язковій оплаті поточних платежів. Повторно надійшла відповідь на першу і другу заяву 1 листопада 2021 року, де зазначено, що комісією ТОВ «Львівгаз збут» прийнято рішення, щодо укладання договору про погашення заборгованості побутового споживача за послуги газопостачання на наступних умовах: разовий платіж - 60% суми боргу і оплата залишку щомісячно рівними частинами на 3 місяці при обов`язковій оплаті поточних платежів, а також надіслано інформацію про розрахунки за спожитий природний газ по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 1 червня 2019 року по 30 вересня 2021 року, де зазначено борг на 30 вересня 2021 року, однак вже в сумі 5863,04 грн. і надано таблицю без роз`яснення і розшифрування. Посилається на те, що відповідачами не надано обґрунтовані розрахунки за встановленою формулою із зазначенням структури тарифу у співвідношенні до використаного об`єму помісячно щодо боргу за постачання природного газу, відповідно до вимог законодавства. Про заборгованість за постачання і розподіл газу жодного разу не надходили рахунки з розрахунком заборгованості. 22 грудня 2021 року надійшло спільне повідомлення від відповідачів про сплату рахунку № 0900798806 від 8 грудня 2021 року за спожитий природний газ на листопад 2021 року в сумі 6365, 29 грн. і за розподіл природнього газу на грудень місяць 2021 року в сумі 1337, 95 грн. без надання обґрунтованих розрахунків і самих рахунків із зазначення затвердженої структури тарифу і ціни та спожитого об`єму природного газу помісячно. Відповідачі, вирішили, що він (позивач) приєднався до типового договору про постачання і розподіл природного газу, хоча договір між ним і відповідачами не укладався. Просить позов задовольнити.

20 січня 2022 року ТзОВ «Львівгаз збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання, у якому зазначено, що заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 17 січня 2022 року складає 6 595, 70 грн., що підтверджується довідкою про фінансовий стан абонента. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Львівгаз збут» заборгованість за послуги газопостачання у розмірі: 6 595, 70 грн.- основний борг, 650,09 грн.-інфляційні втрати, 219,73 грн.-3% річних.

19 квітня 2022 року від ОСОБА_3 на адресу Трускавецького міського суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме: визнання протиправними відмов відповідачів у задоволенні заяв реструктуризації дійсного боргу за спожитий природний газ та надання дійсних обґрунтованих розрахунків за спожитий газ.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 22 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТзОВ «Львівгаз збут», АТ «Оператор розподільчої системи «Львівгаз», про визнання протиправними повідомлення про борг з постачання і розподілу газу.

Позов ТзОВ «Львівгаз збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги газопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Львівгаз Збут» заборгованість за послуги газопостачання у розмірі: 6 595, 70 грн.- основного боргу, 650, 09 грн.- інфляційних втрат, 219, 73 грн. - 3% річних. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідачі не надали первинних доказів надсилання бланку заяви-приєднання і рахунків та банківські документи про оплату за послуги позивачем. Зазначає, що заявку до відповідачів про встановлення та фіксування приладу обліку споживання об`єму природного газу скаржник не подавав, документи з його участю про повірку газового лічильника не складались, первинних банківських документів про платіж за споживання чи розподіл газу не надано, облік показників лічильника не подавався. Вважає, що розрахунок основного боргу, інфляційних витрат та процентів у вигляді таблиць, є не конкретними без наведення математичних формул та бухгалтерських розрахунків, з яких неможливо зробити висновок про їх правильність, відсутня фіксація спожитого об`єму газу по періодах. Просить рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 22 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується сплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються вказаним Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 затверджено типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до договору).

За договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.

Використання природного газу може здійснюватися споживачем виключно на власні побутові потреби, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 сплачував рахунки за спожитий природний газ, тобто, він приєднався до договору постачання природного газу побутовим споживачам, відтак, між сторонами виникли правовідносини, врегульовані вказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сфера розподілу, постачання та споживання природного газу між газорозподільними підприємствами та споживачами їх послуг здійснюється на підставі наступних законодавчих актів: Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.

Відповідно до підпункту 33 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу це - сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.

Відповідно до підпункту 35 пункту 1 статті 1 цього Закону розподіл природного газу це - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Згідно п. 13 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та між опалювальний період.

ТзОВ «Львівгаз збут» здійснює всі нарахування за спожитий природний газ відповідно до персоніфікованих даних про фактичний обсяг спожитого природного газу за кожним споживачем, наданих газорозподільним підприємством - АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 22 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, побутовий споживач природного газу зобов`язаний: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; раціонально використовувати природний газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями.

Пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Відповідно до п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 1 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 5 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

Пункт 3 глави 1 розділу IX Кодексу встановлює, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Згідно п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Судом встановлено, що позивач приєднався до вказаного договору шляхом фактичного споживання природного газу, що підтверджується сплатою послуг та його заявою про реструктуризацію боргу, засвідчену особистим підписом.

ОСОБА_3 посилається на те, що він не ознайомлювався та не підписував договір та заяву-приєднання до нього.

Встановлено, що після опублікування типового договору позивач здійснював фактичне споживання природного газу та частково здійснював оплату за спожитий газ, що підтверджено випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року у справі № 6-1995цс/16 відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та зобов`язаний сплачувати за надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 8 цього Закону передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач в порушення вимог типового договору та правил здійснював оплату за послуги з постачання природного газу не в повному обсязі, на особовому рахунку позивача, що закріплений за його адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що ТзОВ «Львівгаз збут» виконувало свої зобов`язання по наданню послуг по безперервному постачанню природного газу належним чином, а ОСОБА_3 не виконував належно свої зобов`язання по своєчасній оплаті вартості прийнятого природного газу та послуг з його постачання, допустив заборгованість.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 та задоволення позову ТзОВ «Львівгаз збут».

Суд першої інстанції вірно визначив, що з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6 595, 70 грн. за спожитий природний газ станом на січень 2022 року, інфляційні втрати та 3% річних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які відповідають встановленим обставинам справи, та не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 22 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 5 березня 2024 року.

Головуючий-______________________Т. І. Приколота

Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк