ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року Справа № 280/10034/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-БЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-БЕСТ» (далі - позивач, ТОВ «ВАЙН-БЕСТ») до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.07.2023 року №00170530905 на суму 73 255 грн.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що обставини самого факту розбіжностей між декларацією акцизного податку та інформації в підсистемі «Почекова інформація РРО» на які посилається відповідач у спірних рішеннях, позивач перевірити не може, адже жодного акту перевірки позивач не отримував. Щодо розрахунку (донарахування) податкового зобов`язання, то такі розрахунки не додані до спірних рішень, лише вказана сума донарахування. Проведений позивачем розрахунок таких донарахувань свідчить про їх помилковість: податкове повідомлення - рішення від 24.07.2023 № 00170530905 вказується донарахування акцизного податку на суму 58 604,00 грн, сума штрафу: 58 604 грн*25% = 14 651 грн. Розрахунок: 1 230 677 грн (сума ймовірної розбіжності вартості реалізованих підакцизних товарів) х 5 % (ставка податку) - 61 533, 86 грн, сума штрафу: 61 533,86 грн*25% = 15 383, 46 грн. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.01.2024 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. У поданому клопотанні позивач зазначає, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами мають досить важливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та витребувати додаткові докази по справі, тому існує необхідність у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін.

У клопотанні про витребування доказів позивач просить суд витребувати у відповідача акт перевірки від 02.06.2023 №14974/13-01-09-05/44417157.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року витребувано у Головного управління ДПС у Львівській області копію акта №14974/13-01-09-05/44417157 від 02.06.2023 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.07.2023 року №00170530905 на суму 73 255 грн. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, - відмовлено.

Відповідач позов не визнав, 25 січня 2024 року подав відзив на позовну заяву, Головне управління ДПС у Львівській області вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. За результатами камеральної перевірки розбіжності між задекларованими показниками позивача та відомостями СОД РРО по чекової інформації за період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року та керуючись п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області здійснено донарахування податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі у сумі 58 604 грн. За результатами проведеної перевірки складено Акт камеральної перевірки від 02.06.2023 року №14974/13-01-09-05/44417157, який направлений платнику податків за податковою адресою рекомендованим відправленням. Платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства в частині декларування податкових зобов`язань по акцизному податку з роздрібного продажу виходячи з загальної вартості реалізованих підакцизних товарів товариством у роздрібній торгівельній мережі через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (фіскальні номери РРО 3001047267, 3001047266, 3001050669, 3001050668, 3001050726, 3001050725), та не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, що призвело до податкового правопорушення, тому таке порушення вважається умисним. З урахуванням умисності дій позивача Головним управлінням ДПС у Львівській області застосовано до ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» штрафні санкції у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання (58 604 грн) та прийнято податкове повідомлення рішення від 24.07.2023 №00170530905. Головне управління ДПС у Львівській області діяло згідно та у відповідності до норм національного законодавства. Докази та аргументи у сукупності вказують на безпідставність позовних вимог позивача, що в свою чергу дає усі підстави для винесення рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 22 січня 2024 року разом з відзивом на позовну заяву відповідачем надана копія акта №14974/13-01-09-05/44417157 від 02.06.2023.

01 лютого 2024 року до суду надійшли клопотання позивача про витребування доказів та про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд звертає увагу, що позивач у поданому клопотанні просив суд витребувати докази, які вже надані відповідачем до матеріалів справи.

Крім того, аналогічне клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін вже розглянуте судом та ухвалою суду від 22 січня 2024 року в задоволенні такого клопотання відмовлено.

Щодо доводів позивача про необхідність розгляду справи у судовому засіданні у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відзивом та додатками до відзиву, суд зауважує, що відзив поданий відповідачем через підсистему Електронний суд, додатки до відзиву містяться в Електронному суді, також представник позивача ознайомився з матеріалами справи 12.02.2024 на підставі заяви про ознайомлення від 09.02.2024.

14 лютого 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, позивач не погоджується з позицією відповідача вказаною у відзиві на позовну заяву, у зв`язку з наступним. В додатках до відзиву вказаний додаток у вигляді таблиці Ехсеl під назвою «зведений витяг із системи СОД РРО за період з 01.04.2023 по 30.04.2023», цей неможливо вважати належним доказом щодо факту розбіжності між Декларацією акцизного податку та інформації в підсистемі «Почекова інформація РРО». Відповідачем не підтверджено факт розбіжності між Декларацією акцизною податку та інформацією з підсистеми «Почекова інформація РРО», а отже податкове повідомлення-рішення №00170530905 від 24.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги TOB «ВАЙН-БЕСТ» у повному обсязі.

26 лютого 2024 року відповідачем надані до суду заперечення на відповідь на відзив. Головне управління ДПС у Львівській області проаналізовано зазначені підстави викладені у відповіді на відзив та вважає їх беззмістовними та такими, що можуть вводити суд в оману. Відзив на позовну заяву із усіма додатками скеровано ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» на офіційну електронну адресу, яка вказана у реквізитах позивача в позовній заяві (budko.zakhar@gmail.com). Твердження позивача, про те, що відповідачем долучено файл у форматі Excel не відповідає дійсності, оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській області долучено до матеріалів справи №280/10034/23 файл зведений витяг із системи СОД РРО за період 01.04.2023 по 30.04.2023 у форматі РDF. Під час скерування відповідного доказу до суду через ІКС «Електронний Суд» Головним управлінням ДПС у Львівській області накладено електронно-цифровий підпис уповноваженого представника відповідача. Доказ «Зведений витяг із системи СОД РРО за період 01.04.2023 по 30.04.2023.pdf» є належним та допустимим та відповідає критеріям електронного доказу. Головним управлінням ДПС у Львівській області під час проведення камеральної перевірки проаналізовано відомості податкової декларації з акцизного податку від 19.05.2023 №911651235 та СОД РРО за період 01.04.2023-30.04.2023. Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) - це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. Доводи позивача викладені у відповіді на відзив такими, що жодним чином не спростовують позицію та висновки Головного управління ДПС у Львівській області, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України та у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку декларації акцизного податку від 19.05.2023 №9116510235.

ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» здійснювало реалізацію алкогольних напоїв на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями:

- від 21.04.2023 року №13070308202302118, - місце торгівлі: м. Львів, пр. В. Чорновола, буд.45;

- від 21.04.2023 року №13050308202302136 - місце торгівлі: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 78;

- від 21.04.2023 року №13050308202302138 - місце торгівлі: м. Львів, вул. В. Великого, буд. 123.

Контролюючим органом встановлено розбіжність між задекларованою платником в декларації акцизного податку від 19.05.2023 №911651235 та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» загальною вартістю реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі та наявною в СОД РРО почековою інформацією склала 1 230 677 грн сума податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі позивача за адресами: м. Львів, пр. В. Чорновола, буд. 45, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 78, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 123 за період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року мала скласти 84 080 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області здійснено донарахування податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі у сумі 58 604 грн.

За результатами проведеної перевірки складено Акт камеральної перевірки від 02.06.2023 №14974/13-01-09-05/44417157.

На підставі акту камеральної перевірки від 02.06.2023 №14974/13-01-09-05/44417157, Головним управлінням ДПС у Львівській області застосовано штрафні санкції у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання (58 604 грн) та прийнято податкове повідомлення рішення від 24.07.2023 №00170530905.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд враховує, що висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 у справі №803/552/17 та від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі №816/687/16 у подібних правовідносинах: метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє аргументи позивача щодо того, що зведений витяг із системи СОД РРО за період з 01.04.2023 по 30.04.2023», цей неможливо вважати належним доказом щодо факту розбіжності між Декларацією акцизного податку та інформації в підсистемі «Почекова інформація РРО», оскільки положеннями ПК України прямо передбачено використання під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом даних СОД РРО.

Слід зазначити, що положеннями п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Наказом Міністерства фінансів України 05 серпня 2020 року № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2020 р. за № 1096/35379 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок № 477), згідно з яким СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Таким чином СОД РРО призначена безпосередньо для збору, зберігання, використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО, та може використовуватись контролюючим органом в ході проведення перевірок, в тому числі і фактичних, які здійснюється з метою, зокрема, перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.

З огляду на викладене суд вважає, що надані відповідачем докази допущеного позивачем порушення у вигляді даних СОД РРО є належними та допустимими.

Згідно пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Порядок справляння акцизного податку урегульовано Розділом VI ПК України.

Згідно з пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України, платниками податку є: особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, об`єктами оподаткування є операції з: реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України визначено, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Як встановлено судом, ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» подано до контролюючого органу декларацію акцизного податку від 19.05.2023 №911651235 та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до даної декларації за звітний період квітень 2023 року. У рядок Д.1.1 розділу Д «Податкові зобов`язання з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» поданої декларації позивачем задекларовано податкове зобов`язання з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 25 476 грн.

У Додатку 6 поданого до декларації ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» відображено вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі на загальну суму 509 520,00 грн в т.ч. лікеро-горілчана продукція у сумі 165 230,00 грн, виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше у сумі 170 230,00 грн, пиво 174 060,00 грн (графа 3 Додатку). Сума податкового зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету 25 476,00 грн в т.ч. лікеро-горілчана продукція у сумі 8 261,50 грн, виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше у сумі 8 511,50 грн, пиво 8 703,00 грн (графа 5 Додатку). Відповідно до даних декларації акцизного податку та Додатку 6 платником податків встановлено, що загальна вартість підакцизних товарів (з податком на додану вартість та з урахуванням акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі склала 534 996 гривень.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно наявної в СОД РРО по чекової інформації за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 включно, яка є предметом камеральної перевірки, встановлено, що ТОВ «ВАЙН-БЕСТ» реалізовано підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій на загальну суму (з податком на додану вартість та з урахуванням акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) 1 765 673 гривень, в тому числі:

- фіскальні номери РРО 3001047267, 3001047266 за місцем торгівлі: м. Львів, пр. В. Чорновола, буд. 45 - 701 923 грн;

- фіскальні номери РРО 3001050669, 3001050668 за місцем торгівлі: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 78 - 719 575 грн;

- фіскальні номери РРО 3001050726, 3001050725 за місцем торгівлі: м. Львів, вул. В. Великого, буд. 123 - 344 175 грн.

Таким чином, контролюючим органом встановлено розбіжність між задекларованою платником в декларації акцизного податку від 19.05.2023 №911651235 та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» загальною вартістю реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі та наявною в СОД РРО почековою інформацією склала 1 230 677 грн сума податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі позивача за адресами: м. Львів, пр. В. Чорновола, буд. 45, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 78, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 123 за період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року мала скласти 84 080 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується порушення встановлене контролюючим органом під час перевірки, при цьому, позивач не погоджується з доказами наданими відповідачем та правильністю розрахунку розміру штрафної санкції, однак під час розгляду справи позивачем не надано доказів, які б спростували висновки контролюючого органу.

Стосовно аргументів позивача про неналежність наданого відповідачем зведеного витягу із системи СОД РРО у вигляді таблиці, оскільки вона може піддаватися внесенню змін, суд вказує, що позивач не надав доказів (зокрема і шляхом подання звітів з РРО) на підтвердження того, що у наданих таблицях відповідачем зазначено недостовірні відомості, відтак наведені позивачем доводи не обґрунтовані належним чином та є безпідставними.

Під час звернення до суду позивач повідомляв, що доповнення щодо встановленого відповідачем порушення будуть надані після ознайомлення з актом перевірки.

Однак, після надання акту перевірки до матеріалів справи та ознайомлення з ним представника позивача, позивачем також не надано жодних доказів на спростування висновків акту перевірки.

Щодо розрахунку розміру грошового зобов`язання та штрафних санкцій у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначено: базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка, в свою чергу, включає суму ПДВ, розраховану відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу.

Відповідно до положень підпункт 54.3.2 пункту 54.2 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань у разі якщо він за результатами перевірки встановлює факт заниження податкових зобов`язань, зокрема і з акцизного податку.

Так, сума податкового зобов`язання з акцизного податку з роздрібних продажів (ПЗА) обчислюється за формулою: ПЗА = ФРЦ : 105 х 5, де, ФРЦ - фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Відповідачем сума зобов`язання розрахована за зазначеною формулою (1 230 677 грн /105 * 5 = 58 604 грн).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, усі показники у Декларації (крім додатків) проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Також, суд звертає увагу, що при подачі декларації позивачем обраховувалась сума зобов`язання за такою ж самою формулою, оскільки позивачем у декларації зазначено про реалізацію підакцизних товарів (з податком на додану вартість та з урахуванням акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) в розмірі 534996,00 грн та визначено до сплати податку - 25476,00 грн. (534996,00 грн /105 * 5 = 25476,00 грн).

Враховуючи вищенаведене, сума заниження податкового зобов`язання з акцизного податку у сумі 58 604 грн, розрахована контролюючим органом правильно.

Щодо розрахунку штрафних санкції, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ПК України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Так, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Положеннями п.123.2 ст. 123 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Позивачем висновки контролюючого органу в акті перевірки та спірному податковому повідомленні-рішенні про умисність дій позивача не заперечуються, позивач вказує на неправильний розрахунок штрафної санкції.

Позивачем проведений розрахунок: 1 230 677 грн (сума ймовірної розбіжності вартості реалізованих підакцизних товарів) х 5 % (ставка податку) - 61 533, 86 грн, сума штрафу: 61 533,86 грн*25% = 15 383, 46 грн.

Однак, суд зауважує, що штраф в розмірі 25 відсотків визначається від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, розрахунок якого перевірений судом вище та вказаний відповідачем у розмірі 58 604,00 грн.

Таким чином, штрафна санкція (58 604, 00 грн * 25%) становить 14 651 грн, така сума зазначена і в розрахунку за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням вказаного, суд вважає обґрунтованим розмір штрафної санкції, яка визначена відповідачем.

Суд вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-БЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-БЕСТ» (вул. Героїв АТО, 22 А, м.Оріхів, Оріхівський район, Запорізька область, 70500; код ЄДРПОУ 44417157),

Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ 43968090).

Повне судове рішення складено 07.03.2024.

Суддя Б.В. Богатинський