ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

справа №420/3952/20

адміністративне провадження № К/990/21652/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Губської О. А., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року (головуючий суддя Єфіменко К. С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року (головуючий суддя Кравець О. О., судді: Коваль М. П., Зуєва Л. Є.),

І. Суть спору

У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП), у якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу ДПП вiд 08 квітня 2020 року № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 275 о/с вiд 15 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 16 квітня 2020 року;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його звільнено за вчинення дисциплінарного проступку що виразився у порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1,2,4,5,6,9,11,13 частини третьої статті I, частини 4,5,6 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 3 п. 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, абз 1,2,5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, абз. 4 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ, підпунктів 1,8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, Присяги працівника поліції, а також за вчинення дій, які підривають авторитет поліції відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Однак, позивач уважає, що оскаржуваний наказ не містить інформації про те, які саме його дії є протиправними, в яких конкретно його діях наявні ознаки дисциплінарного правопорушення, що обумовлює протиправність наказу від 08 квітня 2020 року № 216 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказу № 275 о/с, що є підставою для їх скасування.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.

Відповідно до доповідної записки т. в. о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковника поліції Ігоря Ковальчука від 11 січня 2020 року, під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_3), ним було виявлено публікацію, у якій вказано про вчинення неправомірних дій окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що мають ознаки дисциплінарного проступку. У зв`язку із чим, т. в. о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції Ігор Ковальчук просив т. в. о. начальника Департаменту патрульної поліції призначити службове розслідування за вказаним фактом на підставі абзацу 2 частини 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»

Згідно з наказом т. в. о. начальника Департаменту патрульної поліції від 11 січня 2020 року № 41, з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов`язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, із посиланням на вимоги абзацу 2 пункту першого та пункту четвертого розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів другого та третього розділу І, пункту першого розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15, статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

Пунктом 3 вказаного наказу передбачено відсторонення на час проведення службового розслідування від виконання службових обов`язків, у тому числі, інспектора взводу № 2 батальйону № 1 роти №1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1

10 березня 2020 року начальником ДПП затверджено Висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет.

У частині, що стосується службового розслідування відносно ОСОБА_1 , висновок містить наступні обставини:

10 січня 2020 року пiд час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП), що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення переписки в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », учасниками якої були 12 осіб.

Під час опрацювання вказаної інформації, членами дисциплінарної комісії встановлено учасника зазначеної групи, яким виявився старший інспектор з особливих доручень відділу організації безпеки дорожнього руху (далі - БДР) УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , якого того ж дня викликано до адміністративного приміщення УПП в Одеський області ДПП для перевірки викладеної в мережі Інтернет інформації для її дослідження або спростування.

ОСОБА_2 надано доступ до свого облікового запису в месенджері «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 для спростування указаної інформації, проте, ознайомившись зі змістом окремих повідомлень ОСОБА_2 , членами дисциплінарної комісії отримано відомості, які підтверджують вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_2 та іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи осіб, задіяних на регулюванні дорожнього руху.

Відтак, комісією досліджено наступні фотозображення переписок з месенджера «Telegram» з облікового запису ОСОБА_2 .

Дисциплінарною комісією використано інформацію на вказаному фотозображенні, для точно ідентифікації назв контактів в електронному записнику ОСОБА_2 з працівниками поліції.

Зокрема, на вимогу надати номера жетонів. ПІБ та номера телефонів. наступними контактами надано такi дані:

«ОСОБА_26» - ОСОБА_3 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

« ОСОБА_4 » - ОСОБА_5 НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

« ОСОБА_6 » - ОСОБА_7 НОМЕР_6 ;

« ОСОБА_8 » - ОСОБА_9 НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

«ОСОБА_27» - ОСОБА_10 НОМЕР_9 , НОМЕР_18;

«ОСОБА_28» - ОСОБА_11 НОМЕР_10 , НОМЕР_19;

«ОСОБА_29» - ОСОБА_1 НОМЕР_11 , НОМЕР_21;

«ОСОБА_30» - ОСОБА_12 НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ;

« ОСОБА_13 » - ОСОБА_14 НОМЕР_14 , НОМЕР_20.

Фотозображення № 9 містить повідомлення ОСОБА_2 в групі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23», в якому він надсилає учасникам групи фотографію вантажного автомобіля IVECO, р. н. НОМЕР_15 (перебування автомобіля в Одесi підтверджується відомостями з підсистеми «Гарпун» ІПНП), з написом компанії «КОМФОРТ - ЛВ» та доповнює своє повідомлення вимогою до учасників, що вказані автомобілі чіпати не потрібно, проте інші автомобілі треба. Комісією вказане повідомлення розцінюється, як грубе порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_15 , що виражається у наданні завідомо незаконних вказівок щодо притягнення водіїв до адміністративної відповідальності та бездіяльності по відношенню до окремих водіїв. Також на фотозображенні містяться дописи ОСОБА_16 , котрий погоджується на виконання вказаної вказівки, та ОСОБА_1 .

Фотозображення № 11, 13 містить повідомлення ОСОБА_17 вiд 27 травня 2019 року в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому ОСОБА_18 надіслав фотографію з кількома купюрами номіналом по 100 доларів США кожна (орієнтовно зображено 500 доларів США) та запитав «Хто дав цю сотку?». ОСОБА_9 повідомив, що не він, на що ОСОБА_2 відповів, що він знає, що це був не ОСОБА_9 після чого «ОСОБА_31». ОСОБА_12 у групі запитав, що не так з грошима, проте ОСОБА_2 не уточнив, на що ОСОБА_12 повідомив, що не знає. В цей час, слова ОСОБА_12 доповнює ОСОБА_1 та зазначає, що можливо ця купюра «наша» та пропонує її замінити. ОСОБА_2 наказує ОСОБА_1 та ОСОБА_12 терміново їхати до нього додому, після чого ОСОБА_12 об 16.06 зазначає, що він вже їде до міста Миколаїв. Також, на фотозображенні № 13 містяться повідомлення від ОСОБА_14 вiд 28 травня 2019 року. Вказані факти можуть свідчити про корупційну діяльність серед групи осіб начебто задіяних на регулюванні дорожнього руху, що є грубим порушенням службової дисципліни.

Фотозображення № 36 містить повідомлення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , в якому повідомляє щодо необхідності пропустити чотири автомобілі.

Фотозображення № 86 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з якої комісією встановлено, що орієнтовно з середини березня до групи регулювальників дорожнього руху додано ОСОБА_11 . Також, 17 березня 2019 року ОСОБА_2 повідомив учасників групи «Тести всі пройшли. На наступний місяць по 200». Комісія, дійшла висновку, що під тестами розуміється щомісячне тестування на освітньому порталі Національної поліції, та те, що ОСОБА_2 отримувались кошти від особового складу за успішне складання указаних тестів. Слід зазначити, що на вказаному фотозображенні також присутні коментарі ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9

Фотозображення № 99 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій міститься інформація за 25 липня 2019 року, комісія вважає, що вказана група створена після певної паузи у зв`язку із перебуванням у липні в УПП в Одеській області ДПП комісії з Департаменту патрульної поліції, проте після завершення перевірки ОСОБА_2 створено другу групу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_24» до якої увійшли ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 та інші. Вказане фотозображення є оригінальним фотозображенням, розміщеного у мережі інтернет громадським активістом ОСОБА_21 , що стало підставою для службового розслідування. Вказане фотозображення було отримано в присутності ОСОБА_2 після добровільного надання доступу до облікового запису меседжеру «Telegram» за його номером телефону. Слід зазначити, що згідно з інформацією викладеною в мережі Інтернет, слово «ТИТИ-МИТИ» є жаргонним словом кримінального світу та означає «гроші».

Фотозображення № 111, 112 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій 13 травня 2019 року ОСОБА_2 надіслав фотографію із зазначенням транспортних засобів Сканія, р.н. НОМЕР_22, МАН р.н. НОМЕР_16 , Камаз р.н. НОМЕР_17 , iз поміткою «ОСОБА_32» та повідомив, що вказані транспортні засоби зупиняти не потрібно. Згодом зазначив, що транспортні засоби фірми КОМФОРТ-ЛВ чіпати не потрібно, а інших у нецензурній формі «покарати».

Також на фотозображенні містяться дописи ОСОБА_1 , котрий погоджується на виконання вказаної вказівки.

Фотозображення № 117, 118 містить переписку між ОСОБА_2 та членом дисциплінарної комісії ОСОБА_22 , в якій ОСОБА_2 11 січня 2020 року повідомляє, що хоче побачити фотозображення з його облікового запису меседжеру «Telegram» та зі змісту повідомлень ОСОБА_2 встановлено, що доступ до облікового запису меседжеру «Telegram» надано добровільно та вимог щодо видалення фотозображень та заборони їх використання до членів комісії не надходило, як одразу після їх отримання, так і до завершення службового розслідування.

Крім того, за результатами перевірки встановлено наступне:

ОСОБА_1 систематично порушувалися вимоги абзацу 4 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної Поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання.

Також ОСОБА_1 свідомо та систематично здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 лютого 2018 року № 111, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань.

Додатково встановлений факт систематичного порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 1 пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, що виразилось у нереагуванні на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та неприбуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування.

Відповідно до пункту 8 заключної частини Висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частин четвертої, п`ятої, шостої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу третього пункту 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом MBC від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого, другого, п`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу четвертого пункту 3 розділу III Положення про iнформацiйно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, підпункту 1 пункту 1 розділу II, підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дiй, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі Висновку службового розслідування, 08 квітня 2020 року начальником ДПП прийнято наказ № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», пунктом 6 якого до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Відповідно до наказу ДПП від 15 квітня 2020 року № 275о/с «Про особовий склад», ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області з 15 квітня 2020 року.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до Національної поліції Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення на посаді, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Департаменту патрульної поліції вiд 08 квітня 2020 року № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України вiд 15 квітня 2020 року № 275 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 16 квітня 2020 року. Зобов`язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України самостійно здійснити нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 16 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року включно. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та в частині стягнення заробітної плати за один місяць. У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на висновок службового розслідування, що затверджений 10 березня 2020 року, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», норм Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, ґрунтуються на досліджених комісією фотозображеннях переписок месенджера Telegram з облікового запису ОСОБА_1 у групах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». При цьому, висновок службового розслідування в частині досліджених фотозображень не містить жодних фактів щодо переписки безпосередньо ОСОБА_1 з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитують звання поліцейського. Сам по собі факт перебування позивача у групі в месенджері Telegram не є дисциплінарним проступком.

Суд першої інстанції зазначив, що пункт 7 Розділу IX Наказу МВС № 111, обов`язок та відповідальність за внесення до планшетного пристрою даних під час чергування покладає на старшого наряду поліції. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що під час чергування у період з 02 жовтня 2019 року по 27 жовтня 2019 року ОСОБА_1 був визначений під час чергування старшим наряду поліції, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за невнесення даних до планшетного пристрою, за результатом відпрацювання екіпажем завдання.

Щодо доводів відповідача з приводу нереагування позивача на всі повідомлення, інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику « 102», та неприбуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування, суд першої інстанції зауважив, що навпаки, у висновку службового розслідування містяться відомості щодо відпрацювання екіпажем поліції, до складу якого входив ОСОБА_1 , викликів, які надходять за скороченим номером екстреного виклику « 102», деякі з повідомлень були відпрацьовані в телефонному режимі, проте, це не свідчить про нереагування на виклики.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08 квітня 2020 року № 216 та від 15 квітня 2020 року № 275 о/с. Оскільки судом установлено, що позивача звільнено незаконно, належним способом захисту його прав буде поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 16 квітня 2020 року.

Крім того, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів про фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, число відпрацьованих робочих днів (годин), суд об`єктивно позбавлений можливості встановити розрахунок середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, яку отримував позивач у січні-лютому 2020 року, суд першої інстанції вважав за можливе зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України самостійно здійснити нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 16 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року включно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2021 року змінено, виклавши абзац п`ятий його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 121 728 (сто двадцять одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень.» В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2021 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що встановив, що позивач власними діями порушив Закон України «Про національну поліцію», Дисциплінарний статут, статтю 44 Закону України «Про запобігання корупції». Однак, ураховуючи відсутність тяжких наслідків, що настали у зв`язку з цим порушенням ; незначну ступень тяжкості вини позивача, наявність обставин, що пом`якшують ступінь відповідальності, відсутність доказів наявності заподіяної шкоди, відсутність доказів неналежного ставлення позивача до виконання усіх інших службових обов`язків, рівень його кваліфікації, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком, а також у даному випадку позивачем не вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки ним не скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а застосований вид стягнення є непропорційним (неспівмірним) із учиненим діянням.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08 квітня 2020 року № 216 та від 15 квітня 2020 року № 275 о/с, і як наслідок, поновлення позивача на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 16 квітня 2020 року, з мотивів, викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року.

Водночас, у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції зауважив, що період вимушеного прогулу позивача становить з 16 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року (дата ухвалення рішення суду про поновлення) 384 робочих днів. З довідки про доходи від 08 квітня 2022 року № 352 убачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 317 гривень. Таким чином, з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 121 728,00 грн (без урахування обов`язкових відрахувань).

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

09 серпня 2022 року ДПП звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 05 березня 2024 року визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Губська О. А., Уханенко С. А.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ДПП просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

На обґрунтування позиції, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, які викладені у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 160/1750/19, від 06 лютого 2020 року у справі № 300/1406/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 826/3499/18, від 17 березня 2020 року у справі № 818/235/17, а також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 901/918/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17.

Разом з тим, проаналізувавши постанови у справах № 826/3499/18, № 901/918/18, № 800/547/17 Верховний Суд в ухвалі від 27 вересня 2022 року встановив, що вони прийняті за інших правовідносин, ніж у вказаній справі. А тому, суд відхилив посилання скаржника на вищевказані постанови.

ДПП вважає, що у даній ситуації має місце порушення позивачем Правил етики поліцейського та Присяги поліцейського, оскільки його дії виразилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського. ОСОБА_1 , погоджуючись з протиправними вказівками керівника у групах «ІНФОРМАЦІЯ_23» та «ІНФОРМАЦІЯ_24» в месенджері Telegram, своїми діями підриває довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, що є несумісним з подальшим проходженням служби.

Відповідач уважає, що в діях ОСОБА_1 убачається порушення Закону України «Про запобігання корупції», оскільки будучи очевидцем явно незаконних вказівок ОСОБА_25 , позивач проявив бездіяльність та не виконав обов`язку, визначеного статтею 44 цього Закону, що, в свою чергу, розцінюється як дисциплінарний проступок.

На думку скаржника, позивачем було вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу.

Крім того, відповідач стверджує, що факти порушення ОСОБА_1 приписів Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, підтверджено інформацією з Інформаційного порталу Національної поліції України, що в такому випадку, є достовірним та належним доказом дисциплінарних проступків позивача.

ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Зазначає, що сам по собі факт перебування позивача у групі в месенджері Telegram не є дисциплінарним проступком. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час чергування у період з 02 жовтня 2019 року по 27 жовтня 2019 року ОСОБА_1 був визначений старшим наряду поліції і зобов`язаний був вносити до планшетного пристрою даних чергування. На думку позивача, відсутні підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту ,службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Приписи частин першої, другої статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 7 розділу ІV Порядку № 893 відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

- підстава для проведення службового розслідування;

- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поряд з цим, порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджена наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111 (далі - Інструкція).

Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (пункт 3 розділу ІІ Інструкції).

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

Відповідно до розділу IX Інструкції визначено наступне:

1. Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані ні врятування та збереження життя людини;

3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення проінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

9) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

2. Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40-50 км/год) складає:

1) у межах міста:

до 7 хвилин при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

до 20 хвилин при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

3. У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

4. Старший наряду поліції, який першим з`явився на місці події, зобов`язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з`ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров`я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об`єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

5. За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку всі відмітки в системі ІПНП про призначення, прийняття, прибуття та виконання завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

Розділом ХІІІ Інструкції визначено наступне:

7. Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.

8. Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі УІАП).

9. При зміні з об`єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.

10. Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, Інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування:

тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності поліції та використовуються для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;

баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;

баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.

В інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:

повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв`язку;

щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;

завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;

звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;

пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп`ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.

Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».

VІІ. Висновки Верховного Суду

У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Що стосується висновків про порушення ОСОБА_1 Правил етики поліцейського та Присяги поліцейського, а також вчинення дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним з подальшим проходженням служби, колегія суддів зазначає таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що лише факт перебування позивача у групах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в месенджері Telegram не є дисциплінарним проступком. Висновок службового розслідування в частині досліджених фотозображень не містить жодних фактів щодо переписки безпосередньо ОСОБА_1 з іншими учасниками групами на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитують звання поліцейського.

Водночас скаржник у касаційній скарзі зазначає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки в діях ОСОБА_1 убачається порушення Закону України «Про запобігання корупції», оскільки будучи очевидцем явно незаконних вказівок ОСОБА_17 , позивач проявив бездіяльність та не виконав обов`язку, визначеного статтею 44 цього Закону, що, в свою чергу, розцінюється як дисциплінарний проступок. На думку ДПП, позивачем було вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу

З цього приводу колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів дисциплінарного розслідування вбачається, що позивач у групі «ІНФОРМАЦІЯ_23» написав повідомлення, що відображене на Фотозображеннях № 11, 13, в якому на повідомлення ОСОБА_2 вiд 27 травня 2019 року в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_2 надіслав фотографію з кількома купюрами номіналом по 100 доларів США кожна (орієнтовно зображено 500 доларів США) та запитав «Хто дав цю сотку?». ОСОБА_9 повідомив, що не він, на що ОСОБА_2 відповів, що він знає, що це був не ОСОБА_9 , після чого уточнив імена «ОСОБА_31». ОСОБА_12 у групі запитав, що не так з грошима, проте ОСОБА_2 уточнив, чи це він дав цю купюру, на що ОСОБА_12 повідомив, що не знає. В цей час, слова ОСОБА_12 доповнює ОСОБА_1 та зазначає, що можливо ця купюра «наша» та пропонує її замінити. ОСОБА_2 наказує ОСОБА_1 та ОСОБА_12 терміново їхати до нього додому, після чого ОСОБА_12 об 16.06 год зазначає, що він вже їде до міста Миколаїв.

Також, Фотозображення № 111, 112 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій 13 травня 2019 року ОСОБА_2 надіслав фотографію із зазначенням транспортних засобів Сканія, р.н. НОМЕР_22, МАН р.н. НОМЕР_16 , Камаз р.н. НОМЕР_17 , iз поміткою «ОСОБА_32» та повідомив, що вказані транспортні засоби зупиняти не потрібно. Згодом зазначив, що транспортні засоби фірми КОМФОРТ-ЛВ чіпати не потрібно, а інших у нецензурній формі «покарати». У відповідь на вказане містяться дописи ОСОБА_1 , котрий погоджується на виконання вказаної вказівки.

Крім того, Фотозображення № 36 містить повідомлення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , в якому повідомляє щодо необхідності пропустити чотири автомобілі.

При цьому, доступ до телефону та до месенджеру Telegram під час службового розслідування ОСОБА_2 надано добровільно.

Водночас, опитаний під час службового розслідування ОСОБА_1 на запитання поставлені членами дисциплінарної комісії щодо вказаних вище обставин та участі його в групах «ІНФОРМАЦІЯ_23» та «ІНФОРМАЦІЯ_24» в месенджері Telegram надав, серед інших, відповіді: «не пам`ятаю», «мені не відомо що це за переписка, але участі в ній я точно не брав».

За результатами такого опитування члени дисциплінарної комісії дійшли висновку, що ОСОБА_1 проявив нещирість та надав неправдиві пояснення, намагаючись ввести в оману членів дисциплінарної комісії.

Так, Верховний Суд звертає увагу, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

За висновком службового розслідування, відомості, які стали підставою для його призначення, є такими, що знайшли своє підтвердження, встановлено, що позивачем допущено порушення службової дисципліни, а саме: порушення вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частин четвертої, п`ятої, шостої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу третього пункту 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом MBC від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого, другого, п`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу четвертого пункту 3 розділу III Положення про iнформацiйно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, підпункту 1 пункту 1 розділу II, підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дiй, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб .

Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Варто зазначити, що зі змісту Присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції висновується, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Верховний Суд звертає увагу, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку.

Така правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 600/1542/22-а.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що факт непритягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях поліцейського порушення службової дисципліни. Адміністративна, кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.

В свою чергу, переписка за участі позивача, що зафіксована та опублікована в мережі Інтернет (на сторінці Фейсбук), набула широкого розголосу та суспільного резонансу.

Отже, в даному випадку колегія суддів уважає, що слід розглядати такий спір та надавати оцінку правомірності/протиправності дій поліцейського у більш широкому тлумаченні «вчинення діяння, несумісне з його посадою», оскільки, за висновком відповідача, позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

При цьому, колегія суддів зауважує, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 03 травня 2019 року у справі № 810/2073/16.

Аналіз наведених та встановлених судами обставин справи дає підстави вважати, що зазначена подія стала наслідком низьких ділових та моральних якостей, недотриманні позивачем вимог вказаних норм Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту, а також ігнорування Закону № 580-VIII, зокрема Присяги поліцейського. Такий вчинок компрометує позивача, як поліцейського і дискредитує поліцію в цілому.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що факт перебування ОСОБА_1 у групах в месенджері Telegram, а також наявність у цих групах компрометуючих переписок позивача з іншими службовими особами (поліцейськими), які в подальшому призвели до суспільної критики та набули широкого розголосу, розцінюються як недотримання позивачем принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції встановив, що позивач власними діями порушив Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статуту та статтю 44 Закону України «Про запобігання корупції». Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи відсутність тяжких наслідків, що настали у зв`язку з цим порушенням, незначну ступень тяжкості вини позивача, наявність обставин, що пом`якшують ступінь відповідальності, наявність нагороди, відсутність доказів наявності заподіяної шкоди, відсутність доказів неналежного ставлення позивача до виконання усіх інших службових обов`язків, рівень його кваліфікації, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком, а також те, що у даному випадку позивачем не вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем не було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а застосований вид стягнення - звільнення є непропорційним (неспівмірним) із учиненим діянням.

Водночас Верховний Суд зауважує, що визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями відповідача. При цьому, суд вправі лише перевірити аргументованість, вмотивованість застосованого виду дисциплінарного стягнення, в аспекті вимог статті 19 Дисциплінарного статуту, а тому висновки суду апеляційної інстанції про непропорційність застосованого виду стягнення у вигляді звільнення позивача з учиненим діянням є помилковими.

Стосовно посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 160/1750/19, від 06 лютого 2020 року у справі № 300/1406/19 та від 17 березня 2020 року у справі № 818/235/17, колегія суддів зауважує, що правовідносини у згаданих справах та у справі № 420/3952/20 не є подібними, оскільки у справах № 160/1750/19, № 300/1406/19 та № 818/235/17 Верховним Судом надавалась оцінка щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності службової особи на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою. При цьому, у справі № 420/3952/20 взагалі відсутній факт притягнення позивача до кримінальної відповідальності або відкриття кримінальної справи за фактом вчинення ним кримінального проступку (злочину).

Однак, ураховуючи, що у вищезазначених постановах Верховного Суду висловлено правову позицію щодо застосування дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарного проступку, який підриває авторитет поліції та її працівників в очах громадськості, скаржник у касаційній скарзі посилався на те, що справа № 420/3952/20 становить значний суспільний інтерес, набула суспільного резонансу на території Одеської області та місті Одеса, у засобах масової інформації та соціальних мереж, Верховний Суд вважає правомірними та обґрунтованими спірні накази та, відповідно, відсутніми підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що наявні підстави для задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Що стосується аргументів відповідача про порушення позивачем вимог абзацу 4 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної Поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року № 676, шляхом невнесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання, колегія суддів погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій, що згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції, обов`язок та відповідальність за внесення до планшетного пристрою даних під час чергування покладено на старшого наряду поліції.

Однак, ані під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій, ані у касаційній скарзі відповідач не надав доказів на підтвердження того, що у період з 02 жовтня 2019 року по 27 жовтня 2019 року ОСОБА_1 був визначений старшим наряду поліції, як наслідок останній не може бути притягнутий до відповідальності за невнесення даних до планшетного пристрою.

Щодо доводів відповідача з приводу нереагування позивача на всі повідомлення, інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику « 102» та неприбуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування, колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що навпаки, у висновку службового розслідування містяться відомості щодо відпрацювання екіпажем поліції, до складу якого входив ОСОБА_1 , викликів, які надходять за скороченим номером екстреного виклику « 102», деякі з повідомлень були відпрацьовані в телефонному режимі, проте, це не свідчить про нереагування на виклики.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що навіть у разі встановлення помилкових висновків відповідача у частині порушення позивачем вимог Інструкції, факт порушення останнім Присяги поліцейського, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських є достатнім для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 355-356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді О. А. Губська

С. А. Уханенко