ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/10873/23Провадження № 22-ц/821/361/24категорія 312000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

представник відповідача - адвокат Дем`янов Ігор Юрійович

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Дем`янова Ігоря Юрійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача.

в с т а н о в и в :

Описова частина

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що попередньо нею на сайті OLX було розміщено оголошення щодо продажу взуття. 07.05.2023 року близько 16.00 год. їй надійшло повідомлення в VІBER про те, що невідома їй особа виявила бажання придбати вказаний нею товар, придбання він бажав здійснити шляхом OLX доставки, для цього попросив номер карти, на який він скине їй кошти, далі було посилання ОСОБА_2 .

Дана сторінка не викликала у позивача жодного сумніву, оскільки це було запропоновано зробити в офіційному додатку Ощадбанку. Натиснувши на дане посилання вона перейшла на відомий їй візуально сайт Ощадбанку, де було запропоновано ввести номер карти, що вона і зробила, після чого висвітилась інформація «Не коректний номер карти», знизу висвітився чат банку, де при спілкуванні з ботом, їй було запропоновано ввести інший номер карти, що вона і зробила. Жодної підозри про те, що вона робить щось не те, в неї не виникало, адже вона є користувачем Ощад24 з 2018 року (після того як почала отримувати пенсію), та візуально сайт їй був знайомим і від дійсного ні чим не відрізнявся. Інших даних вона не вводила, нікому їх не повідомляла, банківські картки не втрачала.

07.05.2023 року о 16 год. 36 хв. та 16 год. 43 хв. з карткових рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що були відкриті AT «Ощадбанк» на її ім`я, невстановлена особа, шахрайським шляхом здійснила незаконні операції по викраденню коштів, в сумі 36500 грн., а саме: з карткового рахунку: № НОМЕР_1 - 13500 грн.; з карткового рахунку: № НОМЕР_2 - 23000 грн.

Позивач зазначила, що отримавши повідомлення від AT «Ощадбанк» в месенджері Viber на її фінансовий номер мобільного телефону, щодо зняття грошових коштів з її рахунків, розуміючи, що вона особисто коштів нікому не перераховувала, жодного дозволу на це не давала, дані по картках нікому не розголошувала, зрозуміла, що відносно неї, зокрема майна, яке належить їй на праві власності, вчинено злочинні дії, відразу особисто зателефонувала на гарячу лінію AT «Ощадбанк» (близько 16 год. 50 хв. 07.05.2023 року) за номером НОМЕР_3 та повідомила про вчинення шахрайських дій, просила заблокувати картки, повернути кошти на рахунок, просила надання допомоги та питала, що можна зробити в такій ситуації. На гарячій лінії AT «Ощадбанк» їй порадили звернутись до поліції і заблокували всі її рахунки, про що вона знову ж отримала повідомлення в месенджері Viber о 16.52 год, о 16.54 год та о 16.56 год.

Того ж дня, вона з своїм чоловіком, з її фінансового номеру знову звертались на гарячу лінію AT «Ощадбанк», просили вчинити банк всіх залежних від них дій з метою повернення коштів на рахунок, заблокувати операцію, тощо, але їм відповіли, що AT «Ощадбанк» окрім блокування рахунків жодних інших дій не повинен вчиняти.

08.05.2023 року, позивач звернулась із заявою до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про вчинення злочину, в порядку статті 214 КПК України.

Так по даному факту, 08.05.2023 року слідчим Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про вчинений відносно неї злочин та відкрито за даним фактом кримінальне провадження № 12023250310001589 за ч. 3 ст. 190 КК України.

З метою отримання слідчим в рамках розслідування зазначеного кримінального провадження ухвал про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, остання запитувала її про виписку з банківських рахунків, з метою зрозуміти на які рахунки були перераховані кошти невстановленими особами, позивач звернулась до відділення AT «Ощадбанк» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 2, в кабінет VIP - обслуговування, оскільки однією з платіжних її карток, з якої були незаконним способом викрадені грошові кошти, була картка Platinum debit, до працівниці Тетяни. Її прохання було, надати інформацію з її заблокованих рахунків у вигляді виписки, щоб надати їх слідчому, натомість відповідь була такою, що дана виписка коштує 500 грн. окремо по кожному рахунку, а тому якщо в неї є бажання вона має змогу за власні грошові кошти отримати таку платну послугу. Проте, позивач відмовилась, оскільки коштів взагалі не мала, тому що в неї викрадені були всі наявні засоби для існування з пенсійного та зарплатного рахунків.

16.05.2023 року, коли позивач отримала у відділенні AT «Ощадбанк» нові платіжні картки, відновила роботу Ощад24, який був заблокований банком з моменту її повідомлення про вчинення шахрайських дій 07.05.2023 року. Лише тоді, вона самостійно змогла зайти і подивитись на які рахунки були шахраями перераховані її кошти.

Потім, того ж дня 16.05.2023 року, позивач надала дану інформацію слідчому, що розслідує дане кримінальне провадження та за номерами карти через мережу Інтернет встановила, що її кошти були перераховані на карткові рахунки AT «Таскомбанк» та ПАТ «Банк Восток».

16.05.2023 року позивач письмово звернулась до банку AT «Таскомбанк» та ПАТ «Банк Восток» із заявами про вчинення всіх залежних від банків дій, згідно чинного законодавства, з метою запобігання зняття відповідних сум коштів або збереження їх на рахунках, до вказаних заяв додала копії витягів з ЄРДР. Відповіді вона отримала, але не зберегла, у своїх відповідях банки посилались на банківську таємницю і відповідно радили їй вчиняти всіх необхідних дій в рамках ЄРДР.

21.08.2023 року, позивач направила до AT «Ощадбанк» заяву, де просила виконати дії, які перелічені в даному листі.

Натомість, 12.09.2023 року вона отримала від AT «Ощадбанк» відповідь, в якій банком підтверджено вказані неправомірні дії відносно її грошових коштів, але зазначено що: «Вищезазначені операції здійснені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку, випущеної на Ваше ім`я, з обов`язковою ідентифкацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку Банку, який надавався Банком 07.05.2023 о 16.38.58 на Ваш фінансовий номер телефону». Водночас у цьому листі не вказано, що ОСОБА_1 своїми діями якимось чином сприяла передачі свого логіну та паролю у системі «Ощад24» третім особам.

Але, вона наголошує на тому, що жодних особистих даних, зокрема CVC коду, інших особистих даних вона не вводила. Картку не втрачала, дані не розголошувала, мобільним телефоном користується лише вона і на ньому встановлено систему захисту Face ID, а тому ніхто окрім неї доступу до нього самостійно отримати не може! Та і Банк, окрім цієї відповіді жодних доказів на те, яким саме чином з її карток викрадено її кошти, які були довірені на збереження саме AT «Ощадбанку» не надає, окрім тверджень про те, що це сталось лише з її вини.

Інші документи, які були в заяві не надано банком, чим порушено її право на інформацію, та тим самим не повно розглянуто її заяву.

Станом на сьогодні кримінальне провадження розслідується, рішення не прийнято, винні особи не встановлені.

AT «Ощадбанк» не доведено, що ОСОБА_1 вчиняла розпорядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків.

В зв`язку з вищевикладеним просила суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з АТ «Державний Ощадний Банк України» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 36500 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 36500,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулися до правоохоронних органів, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимов в повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача не є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Дем`янов І.Ю., оскаржив його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2023 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийняте рішення без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Зазначає, якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код , CVV 2/ CVC 2 та інші реквізити картки стали відомі сторонній особі, позивач повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт-центр АТ «Ощадбанк» та протягом трьох днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи Банку. Позивач відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо він передав платіжну картку сторонній особі або не повідомив Банк про те, що її загублено.

Однак, лише 17.08.2023 року позивач звернулася до Банку із заявою щодо надання пояснень стосовно трансакцій з використанням платіжних карток № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 на суму 36500,00 грн., проведених 07.05.2023 року на рахунки в АТ «Таксомбанк» та АТ «Банк Восток». Отже, письмове звернення позивача відбулося з порушенням триденного строку.

Відповідно до виписки, позивачем 07.05.2023 року було проведено дві операції про переказ коштів в сумі 13500,00 грн. та 23000,00 грн.

Зазначає, що операції підтверджено біометричними даними /кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку.

Верифікацію проведені коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням коду-паролю, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_6 , номер не змінювався.

СМС: 07.05.2023 16:32:58 kod--- dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 # FLUMO, без введення якого увійти в систему Ощад 24/7 та завершити операцію щодо перерахунку коштів не можливо.

Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу.

Крім того, порядок розрахунку платіжними картами в мережі Інтернет, регулюється правилами міжнародних платіжних систем. За загальним алгоритмом при розрахунку держатилем платіжної картки в мережі Інтернет, останній має виконати вимоги щодо введення інформації, що зазначена на картці та з використанням паролю, який надходить після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону клієнта. Особливість технології операції переказу через міжнародну платіжну систему полягає в тому, що операція проводиться в два етапи: першим етапом є створення авторизаційного документу на позитивне блокування коштів по картці клієнта, завдяки чому сума переказу стає доступною клієнту; другим етапом є створення фінансового документу на підставі клірингової інформації від міжнародної платіжної системи та проведення розрахунків.

Важливим є незворотність повернення/зупинення операції, що була проведена із дотриманням усіх правил міжнародної платіжної системи, та відсутності юридичної, чи практичної змоги АТ «Ощадбанк» повернути кошти на рахунок клієнта після проведення такої успішної операції.

Однак, суд не врахував вищевказані обставини, які свідчать про те, що спірні операції проведені з використанням Інтернет ресурсу «Ощад 24/7» коректно з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів, які були відомі лише клієнту, тобто позивачу.

Крім того, згідно з п. 17.3.8 ДКБО Банк не несе відповідальності за наслідки операції в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто клієнт (позивач), а не Банк.

Судом безпідставно не враховано факт розголошення позивачем невідомим особам відомостей, що дозволять ініціювати платіжні операції та норми законодавства, які регламентують наслідки такого розголошення.

Також, безпідставно не прийнято до уваги умови договору, якими передбачений обов`язок позивача надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволять ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію; клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо її передано сторонній особі або вчасно не повідомлено Банк про використання картки сторонніми особами, що потягнуло за собою ухвалення судом неправомірного рішення про задоволення вимог позивача.

Відзиви на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_1 , зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Зазначає, що АТ «Ощадбанк» не доведено, що ОСОБА_1 вчиняла розпорядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку.

Посилання АТ «Ощадбанк» на ту обставину, що позивачем не дотримано вимог Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. АТ «Ощадбанк» не довів того, що позивачем втрачено та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом АТ «Ощадбанк» не надано відповіді.

В зв`язку з вищевикладеним просить апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Апеляційним судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є держателем платіжних карток АТ «Державний Ощадний Банк України» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

У період часу з 16.36 год. до 16.43 год. 07.05.2023 року невідома особа, як стверджує позивач, своїми шахрайськими діями заволоділа грошовими коштами з карткових рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які були відкриті у банку АТ «Державний Ощадний Банк України» на ім`я ОСОБА_1 , а саме: з карткового рахунку: № НОМЕР_1 - 13 500 грн.; з карткового рахунку: № НОМЕР_2 - 23 000 грн., загальною сумою 36 500 грн.

За фактом заволодіння грошовими коштами 07 травня 2023 року ОСОБА_1 зателефонувала на гарячу лінію АТ «Державний Ощадний Банк України» повідомила про вчинення шахрайських дій та просила заблокувати картки, повернути кошти на рахунок.

21.08.2023 року ОСОБА_1 направила до AT «Ощадбанк» заяву, де виклала події та попросила надати:

копію матеріалів та висновку (чи іншого підсумкового документу) щодо проведення службового розслідування за фактом безпідставно списаних коштів 07.05.2023 з її рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

копію аудіо записів на гарячу лінію AT «Ощадбанк» 0 800 210 800 та 044 363 01 33 (адже під час розмови повідомляють, що телефонна розмова буде записана) за її телефонним дзвінком, за 07.05.2023 та 08.05.2023, з мобільного номеру НОМЕР_7 . Вразі відсутності записів просила повідомити підстави відсутності аудіо запису з посиланням на відповідні норми правових актів та наданням копій відповідних документів щодо знищення:

виписку з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за 07.05.2023 та копію договору між нею та AT «Ощадбанк» щодо обслуговування платіжної картки Platinum та пенсійної та/або надання платіжних послуг та інші наявні договори, що укладались між нею та AT «Ощадбанком». Вразі їх відсутності повідомити про причини з посиланням на відповідні норми правових актів та наданням копій відповідних документів щодо знищення;

зарахувати грошові кошти, що були зняті з її рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за 07.05.2023, загальною сумою 36 500 (тридцять шість тисяч п`ятсот гривень), на її картковий рахунок НОМЕР_8 , AT «Ощадбанк», МФО 354507, ІПН 3114916402.

Повідомити, яких дій вчинив AT «Ощадбанк» після її повідомлення 07.05.2023 щодо сприяння їй в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією.

12.09.2023 року ОСОБА_1 отримала від AT «Ощадбанк» відповідь від 04.09.2023 № 22/4-02/4321/2023/с, в якій банком підтверджено вказані неправомірні дії відносно її грошових коштів, але зазначено що: «Вищезазначені операції здійснені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку, випущеної на Ваше ім`я, з обов`язковою ідентифкацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку Банку, який надавався Банком 07.05.2023 о 16.38.58 на Ваш фінансовий номер телефону». Водночас у цьому листі не вказано, що ОСОБА_1 своїми діями якимось чином сприяла передачі свого логіну та паролю у системі «Ощад24» третім особам.

08.05.2023 року відомості про те, що 07.05.2023 року близько 16 години невстановлена особа, під приводам купівлі товару, ввела в оману ОСОБА_1 , з використанням фіктивного посилання на «OLX доставка», шахрайським шляхом отримала данні та доступ до банківських карткових рахунків в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , здійснивши незаконні операції по перерахунку коштів, заволоділа грошовими коштами в сумі 36500,00 грн., внесені до ЄРДР за № 12023250310001589, за попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно з довідкою у кримінальному провадженні № 12023250310001589 від 08.05.2023 року, виданою старшим слідчим СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області Батир Ольгою, отримано ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та відправлені на виконання, досудове розслідування триває.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

У статті 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з преамбулою Закону України «Про платіжні послуги» даний закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Згідно вимог ст. 35 Закону Емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 20 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 (далі - Положення) Емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється емітентом на підставі договору, укладеного між емітентом та користувачем. Емітент укладає з користувачем договір та вносить до нього зміни в порядку, визначеному законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку щодо вимог до договорів про надання платіжних послуг, укладених надавачами платіжних послуг зі споживачами, та цим Положенням.

Користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень (п. 136 Положення).

Згідно з п. 140 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про платіжні послуги» порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно ст. 68 ЗУ «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавані платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавані платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; ініціювання дистанційної платіжної операції.

Згідно ст. 86 Закону надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

З матеріалів справи вбачається, а саме з Виписки по картковому рахунку:

07.05.2023 року 16:36:31 - переказ коштів з рахунку № НОМЕР_9 за системою MOBILE BANKING на платіжну картку № НОМЕР_10 , емітовану банком АТ «Таксомбанк» в сумі 13500,00 грн. та відбулося списання вищевказаної суми з рахунку НОМЕР_9 ;

07.05.2023 року 16:43:05 - переказ коштів з рахунку № НОМЕР_8 за системою MOBILE BANKING на платіжну картку № НОМЕР_11 , емітовану банком АТ «Банк Восток» в сумі 23000,00 грн. та відбулося списання вищевказаної суми з рахунку № НОМЕР_8 .

При зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що 07 травня 2023 року починаючи з 16 год. 36 хв. до 16 год. 43 хв. невідома особа своїми шахрайськими діями заволоділа грошовими коштами, які були на карткових рахунках, відкритих у банку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , на ім`я - ОСОБА_1 . Загальна сума викрадених грошових коштів становить 36500 грн.

Позивач вказувала, що жодних смс-повідомлень про проведені транзакції за картковими рахунками за прив`язаним до мобільного додатку «Ощад24» номером телефону, а саме тел. НОМЕР_6 , позивач не отримувала. Смс повідомлення прийшло про перерахування коштів невідомим особа, на що згоду вона не надавала. Позивач не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Банком не було доведено, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до даних автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» операції відбулися після успішної верифікації (прив`язки) платіжної картки 07.05.2023 о 16:36:31 та 07.05.2023 о 16:43:05.

Відповідно до п. 17.2.9 Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) до якого приєднався позивач, інформація щодо здійснення Клієнтом операцій в Системі ДБО (дистанційного банківського обслуговування) фіксується в електронних протоколах, які зберігаються у Банку, і які Сторони домовилися вважати належним та допустимим доказом при розгляді судом або іншим компетентним органом, установою спору між ними або спору за їх участю.

Згідно з п. 17.4.4 ДКБО Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.

Представник АТ «Ощадбанк» Дем`янов І.Ю, в судовому засіданні зазначив, що при проведенні спірних операцій вхід до Системи дистанційного обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» (Мобільний ощад) та операції з переказу коштів здійснено коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки та смс-паролів, які направлялися на фінансовий номер телефону позивача та були відомі виключно тільки їй.

Відповідно до Роздруківки від ПАТ «Київстар», яку отриману судом на підставі ухвали суду, позивачу 07.05.2023 року 0 16:33 надсилалось повідомлення від АТ «Ощадбанк».

Також вбачається із вказаної роздруківки, щодо вхідних та вихідних дзвінків та смс повідомлень за номером телефону НОМЕР_6 вбачається, що 07.05.2023 року ОСОБА_1 зверталася до АТ «Ощадбанк» та останнім були заблоковані рахунки.

Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок не отримання позивачем смс-повідомлень, а саме не враховано підтвердження направлення повідомлень на фінансовий номер позивача.

Крім того, згідно з п. 17.3.78 ДКБО Банк не несе відповідальності за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково не враховано, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobil-банкінг «Ощад 24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжних карток та смс-повідомлень, які направлялись на фінансовий номер телефону позивача ( НОМЕР_6 ) і були відомо виключно позивачу. При цьому автентифікація позивача та повідомлення про проведені операції здійсненні відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО).

Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (Заява, ДКБО).

Що стосується Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, договір комплексного банківського обслуговування вважається укладеним з моменту, коли сторона акцептувала (прийняла) пропозицію АТ «Ощадбанк» повністю та без застережень або у вигляді конлюдетних дій шляхом підписання Заяви про приєднання до ДКБО прийняв оферту (пропозицію).

Договір комплексного банківського обслуговування містить в собі також елементи договору приєднання (ст.. 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.1 ДКБО АТ «Ощадбанк» відповідно до ст. 641 ЦК України шляхом оприлюднення цього документу «Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (ДКБО) на сайті www.oschadbank.ua оголошує пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб згідно зі ст. 634 ЦК України, а також на виконання вимог підпунктів 24, 25 розділу ІІ Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, затвердженого постановою правління Національного банку України № 141 від 28.11.2019 року, зі змінами та доповненнями.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2021 року позивачу відповідно до Заяви № 574305224/200818 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (Заява, ДКБО) було відкрито рахунок № НОМЕР_12 та видано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 3.1 підписаної заяви визначено, що шляхом підписання зазначеної заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), Клієнт беззастережно приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oshadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Відповідно до п. 1.11 ДКБО позивач погоджується, що в результаті приєднання до ДКБО, раніше укладений з Банком договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, викладається в новій редакції, і подальше обслуговування позивача здійснюється на умовах, викладених у ДКБО.

Відповідно до 5.1 Заяви позивач погоджується з тим, що ця заява про приєднання та додатки до Договору складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (Договір). Позивач підтверджує ознайомлення та погодження із Правилами користування Карткою, що є додатком 3 до Договору.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що договір комплексного банківського обслуговування є укладеним з моменту, коли позивач акцептував пропозицію оферт анта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту шляхом підписання Заяви, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність волевиявлення позивача при його укладенні є помилковим.

Крім того, судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано правову позицію Верховного Суду України в справі № 6-71цс15, де визначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Однак, при цьому судом не враховано, що Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, втратило чинність 12 листопада 2014 року, і до даних правовідносин не застосовується.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановивши, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права прийшов до помилкових висновків про задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Дем`янова Ігоря Юрійовича, скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Дем`янова Ігоря Юрійовича - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року скасувати та постановити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача відмовити.

Сплачений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст виготовлено 07 березня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко