ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 р.Справа № 541/39/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Городівський О.А., вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський, Полтавська, 37600, року по справі № 541/39/24

за позовом ОСОБА_1

до Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі також - Миргородський РТЦК та СГ, відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що винесена постанова від 18.12.2023 за справою про адміністративне правопорушення є незаконною та необґрунтованою. Так, вказана постанова не містить вказівки на жоден спеціальний нормативно-правовий акт про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, норми якого були порушені позивачем, а тому є такою, що винесена без встановлення в діях позивача ознак адміністративного правопорушення.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження по справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2024 та прийняти суд апеляційної інстанції нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що позивачем на вимогу розпоряджень начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП вжито усіх необхідних заходів організації роботи ПЗСГ з метою оповіщення військовозобов`язаних про необхідність їх прибуття у назначений час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Стверджує, що судом першої інстанції залишено без уваги доводи позивача по справі та не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також просив суд розглядати справу за відсутності представника Миргородський РТЦК та СГ.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що розпорядженням голови Миргородської районної військової адміністрації від 24.11.2023 року № М/28дск Про посилення заходів загальної мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Миргородського району було визначено планове завдання щодо мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Миргородського району, в тому числі і на території Великобудищанської сільської ради та розіслано головам територіальних громад Миргородського району для реалізації покладених на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад повноважень передбачених статтею 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (т.1, а.с.111-113).

На виконання даного розпорядження сільський голова Великобудищанської сільської ради Микола Шаблій виніс розпорядження від 01.12.2023 року №198 о.с. Про організацію мобілізаційної підготовки та забезпечення проведення мобілізації на території Великобудищанської сільської ради щодо організації пункту збору та оповіщення на території Великобудищанської сільської ради. Начальником пункту збору було призначено головного спеціаліста з питань цивільного захисту та мобілізаційної роботи загального відділу Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради. Пунктом 5 даного розпорядження визначено, що пункт збору розпочинається з моменту отримання розпорядження начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП (т.1, а.с. 114-115).

Розпорядженнями начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП №9/3/5049 від 04.12.23; №9/3/5080 від 05.12.23; № 9/3/5083 від 06.12.2023; №9/3/5059 від 07.12.23, направленими сільському голові Великобудищанської сільської ради Миколі Шаблію, визначено завдання здійснити оповіщення 42 військовозобов`язаних, які проживають на території, підпорядкованій Великобудищанській сільській раді, з метою уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду вказаних в розпорядженні військовозобов`язаних та забезпечення їх прибуття у вказаний строк до першого відділу Миргородського РТЦК та СП (т.1, а.с. 19-20,31-32,73-74,89-90).

Відповідно до складених актів комісії в складі секретаря сільської ради, старости, відповідальної особи по військовому обліку, поліцейського офіцера громади, під час прибуття за вказаними в розпорядженнях адресами військовозобов`язаних відповідальними особами та свідками встановлювалися факти відсутності військовозобов`язаного за місцем проживання/реєстрації у зв`язку з перебуванням на роботі, фактичним місцем проживання у іншому місті або за межами країни та з інших причин, що було підставами невручення повісток (т.1, а.с. 21-30,33-72,75-88,91-110).

Складені акти комісії (пояснювальні записки) про хід оповіщення військовозобов`язаних направлені сільською радою на електронну адресу першого відділу Миргородського РТЦК та СП (т.1, а.с.223-224).

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 88 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 15.12.2023, яким встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП. В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, що з протоколом не згідний (т.1,а.с.136-137).

18.12.2023 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 на підставі протоколу № 88 від 15.12.2023 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. Встановлено, що сільському голові Великобудищанської селищної ради ОСОБА_1 розпорядженням голови Миргородського РВА Про посилення заходів загальної мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Миргородського району від 24.11.2023 №М/28ДСК видано планове завдання на території Миргородського району, в тому числі і на території Великобудишанської сільської ради, щодо здійснення заходів мобілізації людських і транспортних ресурсів, для чого в селі Великі Будища був розгорнутий пункт збору територіальної громади (ПЗТГ), начальником якого відповідно до розпорядження сільського голови Великобудишанської сільської ради Про організацію мобілізаційної підготовки та забезпечення проведення мобілізації на території Великобудишанської сільської ради від 01.12.2023 року №198 о.с. був призначений головний спеціаліст з питань цивільного захисту мобілізаційної роботи загального відділу Виконавчого комітету Великобудишанської сільської ради. Розпорядженням начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП від 04.12.2023 р. №9/3/5049, від 05.12.2023 р. №9/3/5080, від 06.12.2023 р. №9/3/5023, від 07.12.2023 р №9/3/5059 сільському голові Великобудишанської сільської ради ОСОБА_1 було визначено завдання на оповіщення та доставку до першого відділу Миргородського РТЦК та СП 42 військовозобов`язаних. Однак ОСОБА_1 роботу на ПЗТГ не організував та не контролював, доповіді в групу контролю першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 про хід оповіщення та відправку військовозобов`язаних не здійснювались, заходів щодо організації роботи групи розшуку військовозобов`язаних, як це передбачено обов`язками начальника ПЗТГ - не вжито, внаслідок чого в термін 14.12.2023 року жоден військовозобов`язаний не був оповіщений і доставлений до першого відділу Миргородського РТЦК та СП, що спричинило неповне виконання завдання на призов і поставку військовозобов`язаних. Крім того, розпорядженням голови РВА від 24.11.2023р. №М/28дск Великобудищанській сільській раді було визначено планове завдання щодо мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Миргородського району до Збройних Сил України та інших військових формувань, в кількості трьох військовозобов`язаних. Дане розпорядження було не виконане тим самим спричинило неповне виконання завдання на призов і поставку військовозобов`язаних. Згідно зі ст. 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію виконавчі органи сільських, селищних, міських рад планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів, а також організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучалися до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою п`ятою ст. 22 цього Закону. Згідно з розпорядженням голови Миргородського РВА від 24.11.2023 №М/28 ДСК до комплексу заходів проведення мобілізації на території Великобудищанської сільської ради входила організація оповіщення та доставки військовозобов`язаних до пункту збору першого відділу Миргородського РТЦК та СП шляхом розгортання та забезпечення ефективної роботи ПЗТГ. Однак ОСОБА_1 до 14.12.2023 року роботу ПЗТГ не організував, чим порушив вимоги ст. 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 є посадовою особою, а відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію посадові особи , винні в порушені законів України та нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно з законом. В поясненні вказав, що з протоколом не згідний. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (т.1, а.с.17,18).

Не погодившись із правомірністю постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач належним чином не виконав обов`язок, який вказаний в розпорядженнях начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП №9/3/5049 від 04.12.23; №9/3/5080 від 05.12.23; № 9/3/5083 від 06.12.2023; №9/3/5059 від 07.12.23, чим порушив ст. 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, то оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м.Києва та м.Севастополя (ч.7 ст.1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оборону України», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.

Також, абзацом 11 статті 18 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено, що виконавчі органи сільських, селищних рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеномучастинами третьою - п`ятоюстатті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності покладається на відповідних керівників.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Також частиною 5 статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, саме на позивача, як сільського голову, покладено відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі також - Порядок).

Пунктом 32 Порядку передбачено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

- відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 13, ст. 656; 2021 р., № 16, ст. 618);

- у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства;

- забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

Відповідно до положень п.34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно з п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Отже, вказаними нормами передбачений обов`язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розпорядження начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП №9/3/5049 від 04.12.23; №9/3/5080 від 05.12.23; № 9/3/5083 від 06.12.2023; №9/3/5059 від 07.12.23, які були направленні сільському голові Великобудищанської сільської ради Миколі Шаблію, складені за формою, що визначена Порядком (Додаток 13 до Порядку).

Відповідно до ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію-тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Таким чином, Миргородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП), при цьому, накладати адміністративні стягнення має право керівник територіального центру, а право на складення протоколу про адміністративне правопорушення мають уповноважені на те посадові особи.

Так, відповідно до ст. 288 КУпАП перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу положень статті. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, зі змісту постанови слідує, що позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з неналежним виконанням розпорядження голови Миргородської районної військової адміністрації від 24.11.2023 року № М/28дск Про посилення заходів загальної мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Миргородського району та неналежним виконанням розпорядження начальника першого відділу Миргородського РТЦК та СП №9/3/5049 від 04.12.23; №9/3/5080 від 05.12.23; № 9/3/5083 від 06.12.2023; №9/3/5059 від 07.12.23.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач зазначив, що ним належним чином виконані відповідні розпорядження щодо здійснення оповіщення 42 військовозобов`язаних та надіслано результати оповіщення про їх виклик.

Так, позивач посилається на факт складання комісією в складі секретаря сільської ради, старости, відповідальної особи по військовому обліку та поліцейського офіцера громади відповідних актів, відповідно до яких, під час прибуття за вказаними в розпорядженнях адресами військовозобов`язаних відповідальними особами та свідками встановлювалися факти відсутності військовозобов`язаного за місцем проживання/реєстрації у зв`язку з перебуванням на роботі, фактичним місцем проживання у іншому місті або за межами країни та з інших поважних причин, що було підставами невручення повісток (т.1, а.с. 21-30,33-72,75-88,91-110). Також вказує, що сільською радою на електронну адресу першого відділу Миргородського РТЦК та СП направлялись листи про хід оповіщення (т.1,а.с.223-224).

Разом з тим, дослідивши зміст вказаних актів комісії (пояснювальних записок), складених відповідальними особами за оповіщення, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підтверджують належне виконання вищевказаних розпоряджень, оскільки не містять інформації про час доби, в який комісія здійснювала заходи щодо оповіщення військовозобов`язаних, а також відсутні ідентифікуючі дані осіб, зі слів яких було встановлено відповідні пояснення. При цьому, враховуючи, що в актах, серед іншого, було вказано про відсутність проживаючих в домогосподарстві станом на час проведення оповіщення, жодних доказів щодо повторного виходу комісії не надано та матеріали справи не містять. Також, з вказаних актів не вбачається, що комісією при опитуванні осіб, які мешкали за адресами реєстрації військовозобов`язаних, вчинялись дії, направлені на те, щоб дізнатися, як про актуальне місце мешкання (перебування) військовозобов`язаних (адреси), так і інші засоби зв`язку (телефон, ел.пошта ін.), що надавало б можливість уточнити їх військово-облікові дані.

Щодо доводів апелянта про те, що на сільського голову Великобудищанської сільської ради ОСОБА_1 не покладалися обов`язки начальника ПЗСГ, що виключає підстави для притягнення останнього до відповідальності за невиконання таких обов`язків колегія суддів зазначає наступне.

01.12.2023 сільським головою Великобудищанської сільської ради Шаблієм М.І. винесено розпорядження №198 о.с. Про організацію мобілізаційної підготовки та забезпечення проведення мобілізації на території Великобудищанської сільської ради щодо організації пункту збору та оповіщення на території Великобудищанської сільської ради. Начальником пункту збору було призначено головного спеціаліста з питань цивільного захисту та мобілізаційної роботи загального відділу Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради. Водночас, п.7 вказаного розпорядження №198 о.с. (т.1, а.с.114) зазначено, що контроль за виконанням розпорядження щодо організації мобілізації підготовки та забезпечення проведення мобілізації на території Великобудищанської сільської ради покладено на ОСОБА_1 . Отже, з наведеного слідує, що саме позивач був зобов`язаний проконтролювати заходи щодо організації роботи групи розшуку військовозобов`язаних.

Апелянт, аргументуючи свою позицію, також зазначає, що оскаржувана постанова не містить вказівки на жоден спеціальний нормативно-правовий акт про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, норми якого були порушені позивачем.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника, оскільки Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 є нормативно-правовим документом, який прийнято та затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до частини п`ятоїстатті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"Кабінет Міністрів України. Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 33 "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зістаттею 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації єКонституція України,Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

За таких обставин, Порядок №1487 є нормативно-правовим актом, який входить в систему законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то вказані доводи апеляційної скарги помилковими.

При цьому, оскільки з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та діє особливий період, неналежне виконання (порушення) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підлягає кваліфікації саме за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином,оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.01.2024 по справі № 541/39/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова