ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 920/604/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

кредитор (ініціюючий) - Головне управління ДПС у Сумській області

представник кредитора - Корольова Д.А., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua),

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

представники боржника - Похилько Л.В., адвокат, Танчик О.М., адвокат (в режимі відеоконференції),

арбітражний керуючий - Ткаченко Д.В. (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 13.07.2023

у складі судді: Яковенко В.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.10.2023

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. - головуючий, Доманської М.Л., Демидової А.М.,

у справі за заявою

Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Головне управління ДПС у Сумській області (далі - кредитор, ГУ ДПС) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - боржник, ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", скаржник), посилаючись на наявність підстав, визначених статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

1.1. В обґрунтування заяви (з урахуванням уточнень) заявник посилався на наявність у боржника податкової заборгованості в розмірі 333 860 709,68 грн., а саме:

- 1 375 056,82 грн. з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості;

- 82 852 861,22 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- 10 054 032,67 грн. з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства;

- 195 010 736,79 грн. з орендної плати з юридичних осіб;

- 44 568 022,18 грн. з земельного податку з юридичних осіб, а також 60 300,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому та 26 840,00 грн. судового збору.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2. ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до 01.01.2016 перебувало на обліку в ДПІ у місті Суми ГУ ДФС у Сумській області, як основний платник податків.

3. На підставі рішення ДФС України від 08.12.2015 № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" було переведено на облік до СДПІ з ОВП у місті Харків МГУ ДФС.

4. У період з 01.01.2016 по 31.12.2019 ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" перебувало на обліку: СДПІ з ОВП у місті Харків МГУ ДФС (Офіс великих платників ДПС), як платник податків за основним місцем обліку (податок на прибуток приватних підприємств, податок на додану вартість та інші податки, збори, внески); Головного управління ДПС у Сумській області, як платник податків за неосновним місцем обліку у зв`язку з наявністю об`єктів оподаткування (орендна плата з юридичних осіб, земельний податок, податок на нерухоме майно та інші податки, збори).

5. Тривале невиконання боржником податкових зобов`язань у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України), зумовило звернення Головного управління ДПС у Сумській області до Господарського суду Сумської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".

6. Заборгованість ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків, рішеннями Сумського окружного адміністративного суду, податковими повідомленнями-рішеннями, податковими деклараціями та розрахунками.

7. До підготовчого засідання місцевого суду боржник перед кредитором не розрахувався, докази розрахунку в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст рішення місцевого та апеляційних судів

8. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.07.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 34013028);

8.1. визнано вимоги кредитора Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 34013028) на суму 333 860 709,68 грн. податкового боргу, 26 840,00 грн. витрат по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60 300,00 грн.;

8.2. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

8.3. введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (код ЄДРПОУ 34013028);

8.4. призначено розпорядником майна ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (далі - арбітражний керуючий Ткаченко Д.В., розпорядник майна);

8.5. вирішено інші процедурні та процесуальні питання.

9. Суди зазначили, що податковий борг є узгодженим на підставі вимог Податкового кодексу України як самостійно визначені боржником зобов`язання, та є безспірним у розумінні КУзПБ. Також суд зазначив, що вжиття кредитором усіх можливих заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу, а їх "незавершення", за визначенням боржника, унаслідок судових спорів у порядку адміністративного судочинства не впливає на безспірність та існування непогашених грошових зобов`язань ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" перед податковим органом.

10. Також суди зазначили, що боржником, на підтвердження спору про право, не зазначено відповідно до спеціального (податкового) законодавства, які саме заходи не вживалися заявником щодо стягнення (погашення) податкового боргу, не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень, тому відзив не відповідає вимогам статті 36 КУзПБ.

11. З огляду на зазначене, оскільки наявність податкової заборгованості підтверджено доданими до заяви документами, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання кредиторських вимог ініціюючого кредитора в розмірі 333 860 709,68 грн.

12. Головним управлінням ДПС у Сумській області було запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. для виконання повноважень розпорядника майна та заяву зазначеного арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". З огляду на зазначене місцевим судом не було застосовано автоматизовану систему з визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство та призначено розпорядником майна ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13 ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" 13.11.2023 засобами електронного зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 920/604/23.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/604/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", датою проведення судового засідання визначено 13.02.2024.

17. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції у приміщенні Сумського апеляційного суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 задоволено клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

19. Ухвалою від 13.02.2024 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі 920/604/23 на 20.02.2024, о 15:00.

20. Ухвалою від 13.02.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції у приміщенні Сумського апеляційного суду.

21. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Васьковського О.В. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/604/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024.

22. Від арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", в якому розпорядник майна просив касаційну скаргу ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" відхилити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі №920/604/23 залишити без змін.

23. Відзив обґрунтований тим, що заборгованість боржника перед кредитором - Головним управлінням ДПС у Сумській області підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків, рішеннями Сумського окружного адміністративного суду, податковими повідомленнями-рішеннями, податковими деклараціями та розрахунками. Водночас саме боржник в своїх запереченнях на заяви кредиторів про грошові вимоги, а також в позовних вимогах про визнання недійсними правочинів (до кредиторів), підтверджує наявність заборгованості з 2017 з податків, зборів та обов`язкових платежів перед бюджетом, а також вказує, що рішення Сумського окружного адміністративного суду після перегляду набрало законної сили, що стало підставою для відкриття провадження про банкрутство боржника. Тобто наявна заборгованість є безспірною відповідно до вимог Податкового кодексу України, а податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих боржником сум.

24. В судове засідання 20.02.2024 в режимі відеоконференції з`явилися уповноважений представник ГУ ДПС, арбітражний керуючий Ткаченко Д.В., та представники боржника, які надали пояснення по суті вимог і доводів касаційної скарги та заперечень проти неї.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 920/604/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

(ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання")

26. Скаржник щодо підстав касаційного оскарження посилається на пп.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ (щодо ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство) та статті 39 КУзПБ (щодо відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою контролюючого органу) без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах викладених у постановах від 30.09.2021 у справі №910/410/21, від 31.05.2022 у справі № 917/1234/21. На думку представника скаржника, спірні правовідносини в рамках розгляду справи № 910/410/21, справи № 917/1234/21 та справи № 920/604/23 є подібними.

26.1. Скаржник аргументував, що предметом касаційного перегляду у справі № 920/604/23 є питання виконання податковим органом при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство вимог абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ щодо подання доказів вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу у встановленому законодавством порядку, а також існування суперечностей між ініціюючим кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків, що свідчить про наявність спору про право та у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, що є підставою для відмови у відкриття провадження про банкрутство.

26.2. Також скаржник доводив, що судом апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення доводів боржника щодо спірності вимог контролюючого органу та невжиття заявником всіх заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою ПК України, а лише дослівно переписано мотивувальну частину ухвали місцевого господарського суду. Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Сумській області не вчинені усі дії, передбачені для можливості погашення існуючого боргу за рахунок дебіторської заборгованості боржника, зокрема пунктом 87.5 статті 87 та пунктом 95.22 статті 95 ПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27.2. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27.3. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пунктах 26 - 26.2. описової частини цієї постанови та межах, зазначених в пункт 27 цієї Постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

28. Предметом касаційного перегляду у цій справі, згідно з вимогами касаційної скарги, постало питання обґрунтованості заявлених кредитором, податковим органом, кредиторських вимог.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

29. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

30. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

31. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, а обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

32. Водночас, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з такими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Такий підхід порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19).

33. Для уникнення можливості визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

34. З огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (див. постанову Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20).

35. Водночас, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

36. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

37. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

38. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

39. У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

40. Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

41. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

42. Крім того у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого, виходячи із змісту положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням.

43. Згідно з пунктом 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

44. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

45. Водночас відповідно до абзацу восьмого п. 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (крім випадків, передбачених у статті 108 ПК України).

46. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

47. Отже, з моменту набрання судовим рішенням, прийнятим за результатами оскарження платником податку рішень податкового органу, законної сили грошове зобов`язання платника податків вважається узгодженим.

Щодо суті касаційної скарги

48. Досліджуючи надані Головним управлінням ДПС у Сумській області докази, суди попередніх інстанцій зазначили, що наявність податкової заборгованості підтверджено доданими до заяви документами.

49. За змістом заяви Головного управління ДПС у Сумській області та з наявних матеріалів справи вбачається, що ініціюючим кредитором на підтвердження заборгованості були надані:

- витяг з історії недоїмок, сформований на підставі ІКП ІТС "Податковий блок 3";

- витяги з ІКП з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- податкові декларації (8 штук) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- копію податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0106285404 з додатками;

- витяги з ІКП з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт;

- податкові декларації (46 штук) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. робіт, послуг;

- копії податкових повідомлень-рішень від 07.08.2017 № 0002285010, від 11.05.2018 № 0000925010, від 05.12.2018 № 0002445010, 08.11.2019 № 0000355408, від 17.09.2019 № 0000045408, від 19.09.2018 № 0001805010, від 06.11.2017 № 0003135010 від 20.07.2018 № 0001335010, від 16.03.2020 № 0024125404, від 05.06.2018 № 0001135010, від 11.12.2015 № 0002972207, від 20.07.2020 № 0054575404, від 08.06.2017 № 0001375010, від 30.11.2020 № 0024900416, від 30.11.2020 № 0024980416, від 28.05.2021 № 373718281810, від 07.07.2021 № 472318281810, від 09.10.2020 № 0026170416, від 06.12.2021 № 804218281810, від 08.08.2022 № 219518280408, від 16.03.2018 № 0000595010, від 27.07.2017 № 0002165010, від 22.04.2019 № 0000135010, від 27.10.2017 № 0000325010, від 17.09.2019 № 0000035408, від 22.03.2019 № 0000535010, від 02.07.2020 № 0000295010, від 02.07.2020 № 0031471520, від 30.07.2020 № 0058235404, від 03.11.2017 № 0023111203, від 04.10.2018 № 0005891203 з додатками.

- податкові декларації (3 штук) з податку на прибуток підприємств;

- витяги з ІКП з орендної плати з юридичних осіб;

- податкові декларації (9 штук) з плати за землю (орендна плата);

-витяги з ІКП з земельного податку з юридичних осіб;

- податкові декларації (10 штук) з плати за землю (земельний податок)

- копію податкової вимоги від 12.04.2023 №0002056-1302-1828 з додатками.

50. Наявність зазначених доказів та їх дійсність скаржником в порядку статей 74, 76 - 77 ГПК України, не спростовано. Водночас наявність таких доказів свідчить, що боржником вчинялися дії з метою податкового декларування, а податковим органом на підставі зазначених декларацій приймалися податкові повідомлення-рішення.

51. Також Головним управлінням ДПС у Сумській області також були надані судові рішення, а саме: постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 818/2439/14; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі № 818/247/17; ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі № 818/1117/16; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 818/1116/16; постанову Верховного суду від 20.01.2022 у справі № 480/1390/19; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 480/416/20; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі № 818/613/16; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 818/968/16; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 у справі № 480/2026/19; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі № 480/2026/19; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі № 480/29/20; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 № 480/29/20; копії рішень керівника про стягнення коштів платника податків з рахунку з рахунків у банку в рахунок погашення податкового боргу від 07.02.2023 № 32/4-1828, від 02.02.2023 №30/4-1828, від 22.04.2019 №1, від 05.04.2017 №5, від 10.03.2017 №3; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 818/1822/17; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі № 818/1822/17; ухвалу Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 818/1822/17; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 у справі № 480/4592/20; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 480/4592/20; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 818/2392/18; ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі № 1840/3642/18; копії рішень №1 від 27.11.2019 та № 1 від 29.10.2019 про стягнення готівки; копію актів №4 та №3 від 12.11.2019 про вилучення готівки; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №1840/3416/18; ухвалу Верховного суду від 21.01.2020 у справі №1840/3416/18; перелік описаного майна боржника, що знаходиться в податковій заставі; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2022; копії листів від 17.05.2017 №26847/10/28-10-50-21, від 31.05.2017 №218, від 17.04.2018 №16936/10/18-10-50-20-12, від 31.05.2018 №289, від 26.04.2017 №23491/10/28-10-50-21, від 12.05.2017 №193, а також реєстри інкасових доручень за 2020-2023 роки, копії інкасових доручень, інформацію про стягнення коштів з рахунків боржника за 2017-2023 роки.

52. Крім того, заявником зверталася увага на дії Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (направлення відповідних запитів з метою отримання інформації дебіторської заборгованості, звернення із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок нерухомого майна боржника, здійснювалися спроби вилучити готівкові кошти тощо), які були спрямовані на забезпечення виконання боржником своїх податкових зобов`язань.

53. Колегія суддів враховує, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

53.1. Положеннями ПК України визначено, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

53.2. Системний аналіз пункту 1.1. статті 1, статті 41, пункту 101.1 статті 101, пунктів 102.1, 102.4 статті 102 ПК України дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

53.4. Колегія суддів частково погоджується із доводами скаржника про те, що правова позиція, викладена у справах № 910/410/21, №917/1234/21 є релевантними до правовідносин, які виникли у справі №920/604/23.

53.3. Разом з тим, наявні у матеріалах справи та досліджені судами попередніх інстанцій докази не лише спростовують доводи скаржника про наявність спору про право, але й свідчать про те, що податковим органом в межах встановленого законом строку вчинялися дії з метою виконання боржником його податкових зобов`язань, а скаржником такі дії оскаржувалися в судовому порядку. Водночас внаслідок набрання законної сили рішеннями у зазначених справах, ті податкові зобов`язання, які оскаржувалися скаржником, однак були визнані в судовому порядку, вважаються узгодженими, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях.

54. З огляду на положення статті 75 ГПК України та статей 56-58 ПК України суди дійшли обґрунтованих висновків про відсутність спору про право та про те, що податковий борг є узгодженим на підставі вимог ПК України як самостійно визначені боржником зобов`язання, та є безспірним у розумінні КУзПБ.

55. Наявність зазначених доказів також спростовує доводи скаржника про те, що контролюючим органом не вчинено у повному обсязі дій щодо стягнення податкового боргу чи недоїмки.

56. Водночас докази, які б спростовували встановлені обставини та висновки місцевого та апеляційного судів, скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України не надано, а, відтак, не доведено, що контролюючий орган не здійснив усі, передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу.

57. Посилання скаржника на наявні інші справи, які перебувають у судах, не спростовують наявність встановленого судом розміру боргу та факту неможливості виконання боржником податкових зобов`язань. Водночас, судами фактично констатовано, що виникнення податкового боргу у боржника та вжиття заходів податковим органом триває вже понад 5 років. При цьому скаржником не здійснювалися і не здійснюються заходи з метою зменшення такого податкового боргу, однак фактично вчиняються дії з метою уникнення такої сплати. Відтак, вчинення податковим органом додаткових заходів не сприятиме погашенню наявної заборгованості, але спричинить затягування часу боржником. Разом з тим, вчинення податковим органом дій повинне бути спрямоване на ефективне та правильне використання державного ресурсу з метою отримання результату, а не призводити до безкінечної діяльності, яка не відповідатиме цілям та меті діяльності податкового органу.

58. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника у додаткових поясненнях та під час судового засідання 20.02.2024 на пошкодження його нерухомого майна, з огляду на таке.

59. Відповідно до інформації, розміщеної у відкритому доступі на сайті Мінреінтеграції (https://minre.gov.ua/), в період з 24.02.2022 по 03.04.2022, Сумська міська територіальна громада входила до територій, де велися бойові дії.

60. Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ:

60.1. шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України, підлягають обов`язковій оцінці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

60.2. господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій;

60.3. не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

61. Разом з тим, доводи щодо пошкодження майна 05.03.2022 не наведені під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій (ні до прийняття ухвали Господарського суду Сумської області від 13.07.2023, ні на момент прийняття постанови Північним апеляційного господарського суду від 23.10.2023), докази на підтвердження таких доводів скаржником не надавалися, судами попередніх інстанцій не досліджувалися.

62. Тому, з урахуванням частини третьої статті 300 ГПК України, такі доводи не приймаються і не розглядаються судом касаційної інстанції, оскільки у Суду відсутня можливість досліджувати нові докази, а також повноваження встановити чи відповідає боржник критеріям, визначеним пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

63. Отже, висновок господарського суду про те, що заява Головного управління ДПС у Сумській області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" відповідає вимогам, визначеним статтями 34, 39 КУзПБ, та про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство із визнанням відповідних вимог ініціюючого кредитора в заявленому розмірі, є обґрунтованим.

64. Водночас доводи скаржника зводяться до спонукання суду касаційної інстанції вирішити питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими та до додаткової перевірки доказів, що не передбачено визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

68. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 920/604/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере