ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024Справа № 910/10335/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до за участю про1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50), 2. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (02068, м.Київ, пр-т Григоренка, 15, прим. 3); 3. Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24); 4. державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталії Валеріївни визнання недійсним договору, визначення розміру часток статутного капіталу та скасування реєстраційних дій

Представники:

від Позивача: Каращенко Ю.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача-1: не з`явились;

від Відповідача-2: не з`явились;

від Третьої особи-1: Волошина Н.Л. (представник на підставі ордеру);

від Третьої особи-2: не з`явились;

від Третьої особи-3: не з`явились;

від Третьої особи-4: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі також - «Відповідач - 1») та ОСОБА_3 (надалі також - «Відповідач - 2») про визнання недійсним договору, визначення розміру часток статутного капіталу та скасування реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року, визначення розміру часток та скасування реєстраційних дій.

Одночасно з позовною заявою, Позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» розміром 50%, номінальна вартість якої становить 4 925 грн., яка належить ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» розміром 50%, номінальна вартість якої становить 4 925 грн., яка належить ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, визначення розміру часток статутного капіталу та скасування реєстраційних дій залишено без руху.

18.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 року відкрито провадження у справі №910/10335/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.08.2023 року. Залучено до участі у справі в якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «НІР», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду Володимира Олександровича та Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію. Витребувано від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50, Ідентифікаційний код юридичної особи 19130596). Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено нотаріальну дію з посвідчення Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року за реєстровими №№2, 3, належним чином звірену копію Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року за реєстровими №№2, 3.

03.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 3 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

07.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації матеріали реєстраційної справи.

08.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву.

08.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про призначення експертизи.

10.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовче судове засідання 23.08.2023 року з`явились представники позивача; представники відповідачів та третіх осіб не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, встановлено Відповідачу-2 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено розгляд клопотання Відповідача-2 про призначення експертизи, відкладено підготовче судове засідання на 20.09.2023 року.

11.09.2023 року та 13.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшли заперечення.

19.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача-2 про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, витребувано докази у Відповідачів та Третьої особи-2 (повторно), продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 18.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року витребувано від дізнавача сектору дізнання відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Кошляк Анастасії Ігорівни, ОСОБА_2 та Найштетіка Володимира Яковича належним чином завірені копії Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» б/н від 11.01.2022 року, Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» б/н від 19.01.2022 року, Акту приймання - передачі частки статутного капіталу від 11.01.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, Акту приймання - передачі частки статутного капіталу від 19.01.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем. Витребувано (повторно) від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено нотаріальну дію з посвідчення Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року за реєстровими №№2, 3, належним чином звірену копію Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року за реєстровими №№2, 3.

29.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У підготовче судове засідання 18.10.2023 року з`явився представник позивача; представники відповідачів та третіх особи не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 08.11.2023 року.

06.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відділу Шевченківського управління поліції надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.11.2023 року.

14.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову, якою просив суд визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 9 850, 00 грн., а також розмір часток учасників: ОСОБА_1 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн. ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн.; визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії: - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 13.01.2022 року за № 1000671070018014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 20.01.2022 року за №1000671070019014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 21.01.2022 року за №1000671070020014793, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

14.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Прудь Наталію Валеріївну , державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори.

У підготовче судове засідання 15.11.2023 року з`явився представник позивача; інші представники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, встановлено Відповідачу строк до 10 днів з дня отримання заяви позивача про зміну предмету позову для надання відзиву з урахуванням цієї заяви, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено заяву позивача; залучено до участі у справі в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталію Валеріївну; зобов`язано позивача протягом 5 днів з 16.11.2023 року направити копію позовної заяви з додатками та всіх заяв по суті на адресу третьої особи 4, докази чого надати суду, встановлено Третій особі 4 строк до 10 днів з дня отримання ухвали для надання письмових пояснень по суті позовних вимог; задоволено клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи; відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2023 року.

18.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи - 4.

Підготовче судове засідання, призначене на 20.12.2023 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено підготовче судове засідання на 17.01.2024 року.

16.01.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 17.01.2024 року з`явились представники позивача; представники відповідачів та третіх осіб не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника Відповідача-2 та відкладено розгляд справи на 07.02.2024 року.

У підготовче судове засідання 07.02.2024 року з`явились представники позивача та третьої особи 1, інші сторони в судове засідання не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника Третьої особи-1 про відкладення розгляду справи, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача 2 про призначення судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2024 року.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про виклик та допит свідка.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про виклик та допит свідка.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

20.02.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 21.02.2024 року з`явились представники позивача та третьої особи 1, інші сторони в судове засідання не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Третьої особи 1 в частині долучення документів та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення, у задоволенні клопотань Третьої особи 1 про повернення до стадії підготовчого судового засідання, виклик та допит свідків та призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено, задоволено клопотання Третьої особи 1 про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 28.02.2024 року.

26.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» надійшла заява про відвід судді Чинчин О.В. від розгляду справи №910/10335/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» про відвід судді Чинчин О.В. від розгляду справи №910/10335/23 відмовлено.

В судовому засіданні 28 лютого 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Третьої особи - 1 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні. Представники Відповідачів та Третіх осіб - 2, 3, 4 не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, роздруківками з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за відстеженням поштових відправлень.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачі та Треті особи - 2, 3, 4 про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі та Треті особи - 2, 3, 4 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів та Третіх осіб - 2, 3, 4 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28 лютого 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №1/2020 від 05.11.2020 року, склад учасників Товариства: ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі Товариства в розмірі 50%; ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі Товариства в розмірі 50%. (т.2 а.с.78-89)

11.01.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Акт приймання - передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровими №№2,3. (т.1 а.с.58, т.3 а.с.193)

14.01.2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Акт приймання - передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. за реєстровими №№30,31. (т.3 а.с.146)

19.01.2022 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю належну йому частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства, а Покупець приймає у власність і оплачує належну Продавцю частку в статутному капіталі Товариства в порядку і на умовах, визначених цим Договором. (т.3 а.с.148)

Під часткою у статутному капіталі Товариства, зазначеною в п. 1.1. цього Договору, Сторони розуміють частку в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від статутного капіталу Товариства, яка належить Продавцеві на праві власності, та становить 4925,00 грн. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору сума Договору, тобто вартість частки в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від статутного капіталу Товариства, складає, за погодженням Сторін, 4925,00 грн. (чотири тисячі дев?ятсот двадцять п`ять гривень).

На виконання умов Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 в свою чергу прийняв у власність частину частки Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, справжність підписів яких засвідчено державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. за реєстровими №№6-42, 6-43 (т.3 а.с.145, т.2 а.с.44-45)

Рішенням єдиного учасника №1-2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року затверджено нову редакцію статуту Товариства. (т.2 а.с.52-69)

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», 13.01.2022 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за № 1000671070018014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; 20.01.2022 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за №1000671070019014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; 21.01.2022 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за №1000671070020014793, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. (т.1 а.с.24-31)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є недійсними, оскільки підписи у вказаних актах виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується висновками судово - почеркознавчої експертизи. За таких підстав, з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 14.11.2023 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 9 850, 00 грн., а також розмір часток учасників: ОСОБА_1 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн. ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн.; визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії: - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 13.01.2022 року за № 1000671070018014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 20.01.2022 року за №1000671070019014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 21.01.2022 року за №1000671070020014793, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Заперечуючи проти позову, Відповідач - 2 зазначає, що набув право власності на частку відповідно до норм чинного законодавства України, є добросовісним набувачем частки, а висновок судово - почеркознавчої експертизи не є належним доказом у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Судом, 11.01.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Акт приймання - передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровими №№2,3. (т.1 а.с.58, т.3 а.с.193)

19.01.2022 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю належну йому частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) статутного капіталу Товариства, а Покупець приймає у власність і оплачує належну Продавцю частку в статутному капіталі Товариства в порядку і на умовах, визначених цим Договором. (т.3 а.с.148)

Під часткою у статутному капіталі Товариства, зазначеною в п. 1.1. цього Договору, Сторони розуміють частку в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від статутного капіталу Товариства, яка належить Продавцеві на праві власності, та становить 4925,00 грн. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору сума Договору, тобто вартість частки в розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від статутного капіталу Товариства, складає, за погодженням Сторін, 4925,00 грн. (чотири тисячі дев?ятсот двадцять п`ять гривень).

На виконання умов Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 в свою чергу прийняв у власність частину частки Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, справжність підписів яких засвідчено державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. за реєстровими №№6-42, 6-43 (т.3 а.с.145, т.2 а.с.44-45)

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ухвалі від 11 серпня 2022 року по справі №916/546/21 Велика Палата Верховного Суду посилається на існування різних підходів у вирішенні питання щодо правової природи акта приймання-передачі, а саме: 1) як правочину, 2) як доказу у справі, документа первинного бухгалтерського обліку - залежно від конкретних обставин справи.

Однак різна оцінка, яка надається судами акту приймання-передачі в залежності від конкретних обставин справи, сама по собі не може свідчити про існування у справі виключної правової проблеми щодо визначення правової природи цього акта.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання, зокрема, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Як встановлено судом, відповідно до Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн. Крім того, на підставі оспорюваного Акта 13.01.2022 року була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за № 1000671070018014793, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР».

Також відповідно до Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв частину частки Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4 925 грн. Крім того, на підставі оспорюваного Акта 20.01.2022 року була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за №1000671070019014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР».

Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у пункті 5.7 зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 викладено правову позицію, відповідно до якої учинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Договором може бути передбачено, що право власності на частку переходить до набувача з моменту підписання договору, однак для переходу володіння часткою є необхідним волевиявлення обох сторін щодо цього. Передання частки від учасника набувачу може бути, зокрема, кінцевим етапом виконання договору (наприклад, після сплати покупної ціни), що можливо значно пізніше від укладення зобов`язального договору. Відтак акт приймання-передачі частки є документом, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки. Для передання частки у статутному капіталі товариства положеннями Закону України «Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю» передбачено нотаріальне засвідчення справжності підписів сторін на акті приймання-передачі частки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства.

Аналізуючи зміст Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року, Суд зазначає, що частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн. та належала ОСОБА_1 на праві власності, було передано у власність ОСОБА_2 .

Таким чином, укладання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року мало наслідком набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків відповідних осіб, що відповідає ознакам правочину, визначеного статтею 202 Цивільного кодексу України.

З огляду на відсутність інших доказів щодо укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших правочинів, на підставі яких ОСОБА_2 набула у власність частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн., Суд зазначає, що саме Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року, справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстровими №№2,3, є правочином, який має юридичні наслідки щодо припинення права власності у ОСОБА_1 та набуття права власності ОСОБА_2 на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%.

Що стосується Акта приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, Суд зазначає, що в даному випадку цей акт приймання-передачі частки є документом, який відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки, оскільки для передання частки у статутному капіталі товариства положеннями Закону № 755-ІV передбачено нотаріальне засвідчення справжності підписів сторін на акті приймання-передачі частки. Аналізуючи зміст Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, Суд зазначає, що частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 4925 грн. та належала ОСОБА_2 на праві власності, було передано у власність ОСОБА_3 .

Також Судом встановлено, що відомості про ОСОБА_3 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», було внесено на підставі звернення останнього до державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Шубіної Т.Я. з заявою щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) форми № 2 від 23.02.2021 від 19.01.2022 року щодо державної реєстрації змін складу засновників Товариства, до якої долучено Акт приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року та квитанцію про сплату адміністративного збору, що підтверджується Описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації. (т.2 а.с.38-45) За результатом розгляду зазначених документів, державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 20.01.2022 року була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу за №1000671070019014793, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи та виключено зі складу учасників ОСОБА_2 .

Таким чином, Суд зазначає, що саме Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, справжність підписів осіб засвідчено державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. за реєстровими №№6-42, 6-43, є правочином, який має юридичні наслідки щодо припинення права власності у ОСОБА_2 та набуття права власності ОСОБА_3 на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 50%, а не Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року.

Що стосується доводів Позивача в частині зазначення різних номерів бланків, на яких був викладений Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року (т.2 а.с.44, т.3 а.с.145) Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Про нотаріат» тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок використання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У п.7 Опису і зразку спеціального бланка нотаріального документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1290, у нижньому правому куті лицьового боку бланка міститься QR-код розміром 13,2 х 13,2 міліметра, під яким міститься серія, яка складається з трьох літер, і номер із шести цифр заввишки 2,9 міліметра.

Суд зазначає, що для проведення державної реєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю на підставі пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" подається, зокрема, оригінал акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. А тому для проведення вказаної реєстраційної дії державному реєстратору Відповідачем - 2 було подано акт приймання-передачі частки від 19.11.2022 року на бланку із номером НРО 731677, який залишається в матеріалах реєстраційної справи, а на виконання вимог ухвали суду Відповідачем - 2 було подано даний акт на бланку із номером НРО 731676, який є його примірником оригіналу цього самого акту.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження №12023105020000738 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ «НІР». (т.1 а.с.32)

В рамках кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 16.05.2023 року була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково - дослідному експертно - криміналістичного центру. На розгляд почеркознавчої експертизи було поставлено запитання: Чи виконаний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Іванов Олександр Павлович___», акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» ОСОБА_1 , чи іншою особою.

Висновком експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/111-23/25043-ПЧ від 07.06.2023 року встановлено, що рукописний текст та підпис, розташовані у графі: «Іванов Олександр Павлович___» в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 січня 2022 та зареєстрований в реєстрі за №2,3 на бланку з серійним номером НРС 108435, виконані не ОСОБА_1 . (т.1 а.с. 33-45)

Крім того, у вступній частини висновку експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/111-23/25043-ПЧ від 07.06.2023 року зазначено, що на експертизу надано, зокрема, технічна копія акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 січня 2022 та зареєстрований в реєстрі за №2,3 на бланку з серійним номером НРС 108435 на одному аркуші.

Також в межах кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 19.07.2023 року була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково - дослідному експертно - криміналістичного центру. На розгляд почеркознавчої експертизи були поставлені запитання: Чи виконаний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 у графі « ОСОБА_2 ___», в акті приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 січня 2022 та зареєстровано в реєстрі №2,3 на бланку з серійним номером НРС 108435, ОСОБА_2 , чи іншою особою?; Чи виконаний рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 у графі « ОСОБА_2 ___», в акті приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 19 січня 2022 та зареєстровано в реєстрі №6-42, 6-43 на бланку з серійним номером НРО 731677, ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Висновком експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/111-23/37793-ПЧ від 30.08.2023 року встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_2 » та підпис в графі « ОСОБА_2 » в оригіналі акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРС 108435, від 11.01.2022, виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_2 » та підпис в графі « ОСОБА_2 » в оригіналі акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРО 731677 від 19 січня 2022 року, який зареєстровано в реєстрі №6-42, 6-43, виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. (т.3 а.с. 93-112)

Крім того, у вступній частини висновку експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/111-23/37793-ПЧ від 30.08.2023 року зазначено, що на експертизу надано, зокрема, оригінал акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРО 731677 від 19 січня 2022 року, який зареєстровано в реєстрі №6-42, 6-43 на 1 аркуші; оригінал акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРС 108435, від 11.01.2022 на 1 аркуші.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 461/3675/17, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у справі, яка переглядається, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновок експерта №СЕ-19/111-23/25043-ПЧ від 07.06.2023 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 16.05.2023 року, а також висновок експерта №СЕ-19/111-23/37793-ПЧ від 30.08.2023 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 19.07.2023 року, складені Київським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки експертизи стосуються предмета доказування, узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд враховує, що правові висновки про прийняття Висновку судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, як належного, допустимого і достовірного доказу при розгляді господарських справ викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, від 28.03.2018 у справі № 911/1529/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Враховуючи вищевикладене, Суд не приймає до уваги доводи Відповідача - 2 та Третьої особи - 1 щодо неналежності доказів у справі, а саме висновків експертів в межах кримінального провадження №12023105020000738, оскільки останніми не доведено суду відповідно до вимог чинного законодавства України, що вказані докази у справі не стосуються предмета доказування або одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані дотримуватися статуту, виконувати рішення загальних зборів учасників товариства. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.

Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно з п.7.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №1/2020 від 05.11.2020 року, учасник Товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства платно або безоплатно іншим учасникам Товариства або третім особам.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що за висновками експерта №СЕ-19/111-23/25043-ПЧ від 07.06.2023 року почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 16.05.2023 року, складеними Київським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром, встановлено, що рукописний текст та підпис, розташовані у графі: «Іванов Олександр Павлович___» в акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 січня 2022 та зареєстрований в реєстрі за №2,3 на бланку з серійним номером НРС 108435, виконані не ОСОБА_1 , а також за висновками експерта №СЕ-19/111-23/37793-ПЧ від 30.08.2023 року почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №12023105020000738 постановою дізнавача СД ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 19.07.2023 року, складеними Київським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром, встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_2 » та підпис в графі « ОСОБА_2 » в оригіналі акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРС 108435, від 11.01.2022, виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_2 » та підпис в графі « ОСОБА_2 » в оригіналі акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» на бланку з серійним номером НРО 731677 від 19 січня 2022 року, який зареєстровано в реєстрі №6-42, 6-43, виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 11.01.2022 року, а в подальшому ОСОБА_2 не підписувала Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» від 19.01.2022 року, що свідчить про недодержання при укладенні правочинів встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання їх недійсними в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги Позивача про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у розмірі 9 850, 00 грн., а також розміру часток учасників: ОСОБА_1 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн. ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» номінальною вартістю 4 925 грн., Суд зазначає.

Так, при зверненні до суду з вказаним позовом за захистом свого порушеного права, у зв`язку з укладенням правочинів щодо припинення права власності у ОСОБА_1 та набуття права власності ОСОБА_3 на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» у загальному розмірі 100%, Позивач прагне відновити склад учасників та розмір їх часток, який існував до порушення його прав шляхом повернення частки та визначення розмірів часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР».

Відновлення корпоративних прав Позивача є можливим, зокрема, у спосіб припинення корпоративних правовідносин Відповідача як учасника Товариства та застосування механізму поновлення Позивача у цих корпоративних правовідносинах згідно з приписами чинного законодавства, якими врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент звернення позивачем за захистом свої прав до суду), норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Вказана правова позиція підтримана також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі №906/655/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Наявність зареєстрованого за Відповідачем -2 права на спірну частку, яка фактично належить Позивачу, порушує право Позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своєю часткою.

Згідно з п.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР», затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №1/2020 від 05.11.2020 року, склад учасників Товариства: ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі Товариства в розмірі 50%; ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі Товариства в розмірі 50%. (т.2 а.с.78-89)

Враховуючи встановлені Судом обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині визначення розмірів часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» наступним чином: частка учасника ОСОБА_1 складає 4 925 грн. і становить 50% статутного капіталу Товариства; частка учасника ОСОБА_3 складає 4 925 грн. і становить 50% статутного капіталу Товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №907/166/21).

Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 912/2620/21).

Враховуючи вищевикладене, оскільки на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що призведе до поновлення прав Позивача, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «НІР» від 13.01.2022 року за № 1000671070018014793, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.01.2022 року за №1000671070019014793, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 21.01.2022 року за №1000671070020014793, зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміну складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними актів, визначення розміру часток статутного капіталу та скасування реєстраційних дій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 19130596) від 11.01.2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсним.

3. Визнати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 19130596) від 19.01.2022 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , недійсним.

4. Визначити розміри часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 19130596) наступним чином: частка учасника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) складає 4 925 грн. і становить 50% статутного капіталу Товариства; частка учасника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) складає 4 925 грн. і становить 50% статутного капіталу Товариства.

5. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «НІР» (02155, місто Київ, Харківське шосе, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 19130596) від 13.01.2022 року за № 1000671070018014793, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 20.01.2022 року за №1000671070019014793, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 21.01.2022 року за №1000671070020014793, зміну кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

7. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

8. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 березня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин