Справа № 308/1233/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойди І.В., за участю секретаря судового засідання Янцо М.В., представника позивача - адвоката Кухти О.В., представника відповідача Костів Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Великий Березний» НОМЕР_1 прикордонного загону, в особі начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Іванової Вікторії Юріївни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону, в особі начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Іванової В.Ю., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 04.01.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Івановою В.Ю. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ст. 202 КУпАП, за те, що 04.01.2024, о 08 год. 30 хв., на околиці населеного пункту Малий Березний Ужгородського району Закарпатської області в пункті пропуск ОСОБА_2 , під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України порушив режим в пункті пропуску, своїми діями створив перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а саме: висловлював невдоволення, використовував нецензурну лайку, погрожував та здійснював наклеп, відмовився покинути територію пункту пропуску. Своїми діями порушив вимоги абзацу 4 пункту 35 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний», відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 202 КУпАП. Постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, що підлягає скасуванню з тих підстав, що в постанові відсутній будь-який належний, допустимий доказ вчинення ним правопорушення, не вказано прізвища, ім`я та по батькові особи, яка робила йому зауваження щодо припинення та продовження протиправної поведінки. В протоколі відсутні свідки-очевидці, які могли б підтвердити, що він використовував нецензурну лайку, погрожував комусь та здійснював наклеп на когось, а також створив перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцям ДПС України (не зазначено кому). В постанові відсутні рапорти службових осіб, яким він вчиняв перешкоду вчиняти виконання службових обов`язків.

Як зауважує позивач, після прийняття усного рішення про відмову в перетині державного кордону, він вимагав від прикордонника представитися та показати своє посвідчення, а також просив роз`яснити, згідно з яким Законом його із хворою матір`ю не пропускають через митний кордон, просив пояснити з яких законних підстав вимагають від нього довідку ТЦК та вимагають покинути пункт пропуску. На зазначене його будь-яких пояснень від прикордонника з нагрудним знаком ОСОБА_3 не поступило. Навпаки, після фотографування ним нагрудного знаку прикордонник його зняла. Із постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЗхРУ №017263 від 04.01.2024 йому стало відомо, що ОСОБА_3 насправді є ОСОБА_4 , що стверджується її власноручним записом про посадову особу, яка винесла постанову ОСОБА_4 .

На думку позивача, формулювання суті правопорушення в постанові є нечітким, позбавляє його права на захист, адже обвинувачення йому є незрозумілим, оскільки складається за вчинення правопорушення прикордонного режиму та порушення вимог абз. 4 п. 35 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний», про примусове повернення із пункту пропуску та припинення вчиненого правопорушення.

Наголошує, що під час складення постанови він просив забезпечити йому правову допомогу адвоката, на що йому було відмовлено, тому на вимогу підписати постанову об`єктивно відмовився.

Позивач звертає увагу, що до оскаржуваної постанови не долучено жодного належного та допустимого доказу, а саме: схеми вчинення правопорушення, рапортів працівників прикордонної служби, пояснення свідків-очевидців протиправної поведінки ОСОБА_1 .

Відтак, позивач вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.

На підставі викладеного, позивач просить суд: визнати дії начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Іванової В.Ю., якою відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЗхРУ №017263 від 04.01.2024 у справі про адміністративне правопорушення за порушення вимог абзацу 4 пункту 35 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний», відповідальність за яке передбачена ст. 202 КУпАП та накладено штраф у сумі 1700 грн. протиправними; постанову серії ЗхРУ №017263 від 04.01.2024, винесену начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Івановою В.Ю., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП скасувати, провадження у справі про його притягнення за ч. 1 ст. 202 КУпАП закрити.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.02.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов разом із доданими до нього документами, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Представник відповідача у відзиві вказує, що проти доводів, викладених в адміністративному позові, відповідач заперечує в повному обсязі, оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на законі, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Зазначає, що приблизно о 07.30 год. в пункт пропуску «Малий Березний» прибув громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який супроводжував особу, яка потребує постійного стороннього догляду. Особі спільно з представниками прикордонного оперативного розшукового відділу та відділу внутрішньої та власної безпеки роз`яснено порядок перетину державного кордону України та роз`яснено причину непропуску у зв`язку із відсутністю документів на право перетину державного кордону України згідно з ПКМУ №57 від 27.01.1995 (зі змінами) (п. 2.1 із змінами, внесеними ПКМУ від 28.10.2022 №1212). О 07.55 04.01.2024 під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону України ОСОБА_5 почав висловлювати невдоволення, використовуючи нецензурну лайку, погрози та наклеп. Дана особа в грубій формі відмовлялася залишити територію пункту пропуску у зв`язку із непогодженням з винесеним рішенням про відмову в перетині державного кордону, що підтверджується поясненням лейтенанта ОСОБА_6 та рапортами майстер сержанта ОСОБА_7 , яка виконувала службові обов`язки в прикордонному наряді «Перевірка документів», та лейтенанта ОСОБА_6 , яка виконувала службові обов`язки в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів у пункті пропуску». ОСОБА_8 неодноразово попереджено щодо адміністративної відповідальності за невиконання неодноразово повторюваних законних вимог прикордонного наряду «Старший прикордонних нарядів у пункті пропуску» лейтенанта ОСОБА_6 залишити територію пункту пропуску після вручення рішення про відмову в перетині державного кордону та порушення режиму в пункті пропуску, проте даний громадянин продовжував нецензурно висловлюватися в бік прикордонників, погрожуючи звільненням та фізичною розправою, тобто продовжував протиправну поведінку. Своїми діями позивач порушив вимоги абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю, вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003.

Представник відповідача зауважує, що на підставі ст. 260 КУпАП ОСОБА_8 було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП для припинення правопорушення та складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Під час складення протоколу про адміністративне затримання від 04.01.2024 з дотриманням вимог ст. 261 КУпАП, особі було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», в тому числі право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, проте зазначений громадянин зазначив, що послуг захисника не потребує, про що зроблено відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання та засвідчено підписом уповноваженої посадової особи, що склала протокол. Відповідно до протоколу про адміністративне затримання Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги про факт затримання даного громадянина було проінформовано в телефонному режимі о 09.10 04.01.2024, проте оскільки зазначений громадянин правової допомоги не потребував, та виявив бажання захищати себе особисто адвокат центром не призначався. Після доведення змісту протоколу про адміністративне затримання до ОСОБА_1 , зазначений громадянин відмовився від підписання протоколу, про що у відповідності до ст. 261 КУпАП зроблено запис про відмову у підписані протоколу про адміністративне затримання, та засвідчено даний факт відмови підписами двох свідків.

Представник відповідача вказує, в подальшому щодо позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП за підвідомчістю скерована на розгляд до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.01.2024 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП наявні пояснення службових осіб, які виконували наказ на охорону державного кордону в складі зміни прикордонних нарядів в пункті пропуску «Малий Березний», та їх рапорти, що є належними та допустимими письмовими доказами, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП посадова особа, уповноважена її розглядати, а саме лейтенант ОСОБА_9 керувалася вимогами ст. 38 КУпАП, справа розглядалася в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, лейтенант ОСОБА_9 прийняла рішення у справі, яке оформила постановою про накладення адміністративного стягнення. Постанова про накладення адміністративного стягнення оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 283 КУпАП, а також доведено до особи інформацію про право оскарження постанови в порядку та строки, визначені ст. ст. 288, 289 КУпАП.

Відповідно до вимог абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю під час перебування у пункті пропуску особам, які перетинають державний кордон, забороняється своїми діями та розміщенням транспортних засобів, багажу (вантажів) створювати перешкоди для виконання службових обов`язків працівниками контрольних служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю.

Представник відповідача звертає увагу, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена уповноваженою посадовою особою лейтенантом ОСОБА_10 04.01.2024. Зазначена постанова містить інформацію про право оскарження постанови в порядку та строки, визначені ст. ст. 288, 289 КУпАП. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Відповідно до інформації з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розміщеного в Єдиній судової інформаційно-телекомунікаційній системі Електронний суд справа скерована до суду 19.01.2024, тобто з пропуском строку визначеним ст. 289 КУпАП. У змісті позову відсутні посилання на поважні причини пропуску зазначеного строку, а також, у змісті позовної заяви позивач не звертається до суду з позовною вимогою про поновлення зазначених строків.

До відзиву на позов представником відповідача додано наступні документи: пояснення лейтенанта ОСОБА_6 ; пояснення майстер-сержанта ОСОБА_7 ; рапорт лейтенанта Вікторії Іванової; рапорт майстер-сержанта Лілії Фадьяш; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; схему пункту пропуску через державний кордон «Малий Березний», де відбулося правопорушення; копію рішення про відмову в перетині державного кордону України; копію протоколу про адміністративне затримання від 04.01.2024; копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП; копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП; копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.01.2024; копію супровідного листа про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП до Великоберезнянського районного суду; копію супровідного листа про направлення постанови про накладення адміністративного стягнення для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби України; копію наказу №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю»; виписку з ЄДРПОУ; диск з відеофайлом.

Представник позивача також подав письмові пояснення від 06.03.2024, згідно з якими вважає відзив та подані документи неналежними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства, а технологічна схема, рапорти без дат і резолюцій керівництва, на час розгляду справи були відсутні і не досліджувались, рішення про відмову в перетині не було надано, не підписувалось ним. На пункті пропуску "Вишнє Немецьке" його та матір безперешкодно пропустили 04.01.2024, тому свідчить про незаконність вимог до позивача надання довідки ТЦК. У рапортах осіб відсутні посилання на необхідний для перетину кордону документ. Вимоги вийти з черги та незаконна відмова у перетині кордону носять провокаційний характер. Довідка від ТЦК жодним документом не вимагається.

Після ознайомлення з відзивом та долученими до нього документами судом встановлено, що правильним найменуванням відповідача (юридичної особи) є відділ прикордонної служби «Великий Березний» військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ідентифікаційний код: 14321707, місцезнаходження: вул. Головна, 55а, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що перетин і рішення про відмову не мають відношення до справи, а при перетині у іншому пункті пропуску позивачем не відомо, які документи надавались і чи це були ті ж самі документи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, заслухавши учасників, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Іванової В.Ю. про накладення адміністративного стягнення серії ЗхРУ №017263 від 04.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн. за те що, 04.01.2024 о 08 год. 30 хв. на околиці населеного пункту Малий Березний Ужгородського району Закарпатської області в пункті пропуск Малий Березний, під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України порушив режим в пункті пропуску, своїми діями створив перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а саме: висловлював невдоволення, використовував нецензурну лайку, погрожував та здійснював наклеп та відмовився покинути територію пункту пропуску. Своїми діями порушив вимоги абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 202 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду виїзду, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 222-1 КУпАП встановлено, що органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (статті 202-203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Порядок оформлення, розгляду та обліку матеріалів справ про адміністративні правопорушення, протидію яким відповідно до статті 222-1, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України (далі Держприкордонслужба), а також особливості провадження у справах про правопорушення, передбачені статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», визначений Інструкцією з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2013 року №898 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2018 року № 1046) (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 222-1, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право: військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань; військовослужбовці Держприкордонслужби, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції визначено, що від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 222-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення, серед інших, мають право: начальники відділів прикордонної служби, прикордонних застав та їх перші заступники.

Згідно із пунктом 1 розділу ІV Інструкції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена її розглядати, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено за вчинення правопорушень, передбачених: статтями 202, 203-1, 204-4 КУпАП не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч. 1 ст. 251 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Даючи оцінку твердженням позивача про порушення процедури розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено ст. 279 КУпАП.

Як визначено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка в силу приписів ст. 285 КУпАП, оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а її копія вручається під розписку.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Інструкції щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, або контрольному пункті в`їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі, а під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану на блокпостах та поза їх межами особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, за винятком випадків, передбачених статтею 258 КУпАП.

Згідно з пунктами 5, 6 Розділу ІІІ Інструкції уповноважена посадова особа зобов`язана роз`яснити особі, стосовно якої складається протокол, її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка в протоколі, яка засвідчується підписом зазначеної особи.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які викладаються в протоколі і засвідчуються її підписом. Письмові пояснення можуть додаватися до протоколу окремо, про що робиться відповідний запис у протоколі.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надати письмові пояснення про це робиться відповідний запис у протоколі.

Відповідно до пунктів 8, 9 Розділу ІІІ Інструкції протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, потерпілими (за їх наявності).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання чи підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис на останній сторінці протоколу, який засвідчує своїм підписом та підписами двох свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, де може викласти мотиви своєї відмови від його підписання чи отримання. Пояснення та зауваження додаються до протоколу.

До протоколу за наявності долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами пунктів 3, 5 Розділу IV Інструкції справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення оформлюються відповідно до вимог, установлених статтею 283 КУпАП.

Подані у заявах по суті справи та додані до них докази підтверджують належну процедуру розгляду правопорушення, а висловлена у письмових поясненнях незгода з процедурою відмови від підпису, доведена копією постанови, виходить за межі оскарження, про факт відмови від підпису вказано у позовній заяві.

Підставою для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, який в свою чергу складається з чотирьох обов`язкових елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

За фактичними обставини даної справи про адміністративне правопорушення, позивачу інкриміновано порушення режиму в пункті пропуску під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України, зокрема: створення перешкод для виконання службових обов`язків військовослужбовцем Державної прикордонної служби України.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, а саме, за порушення режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає у порушенні прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України.

Матеріалами справи встановлено, що 04.01.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенантом ОСОБА_4 згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, згідно з яким відмовлено у виїзді з України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення винесено з причин, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022» громадянина України ОСОБА_8 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону згідно із змінами до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, так як вищевказаний громадянин не надав на паспортний контроль належні документи, які дають право для перетину державного кордону України. У рішенні мітиться запис про те, що від підпису цього рішення ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

Згідно з витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на «03/04» січня 2024 року з 08.00 03.01.2024 до 11.30 04.01.2024 виконання обов`язків прикордонного наряду «старший прикордонних нарядів в пункті пропуску» покладено на начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) лейтенанта ОСОБА_4 та виконання обов`язків прикордонного наряду «перевірка документів» на інспектора прикордонної служби 2 категорії перекладача 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_12

04.01.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Івановою В.Ю., на підставі ст.ст. 260-263 КУпАП, складено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 , а саме: 04.01.2024, о 08 год. 50 хв. на околиці населеного пункту Малий Березний Ужгородського району Закарпатської області в пункті пропуску Малий Березний, під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України порушив режим є пункті пропуску, своїми діями створював перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а саме: висловлював невдоволення використовував нецензурну лайку, погрожував та здійснював наклеп. Не зважаючи на неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання наказу на охорону Державного кордону, припинити протиправну діяльність та покинути територію пункту пропуску так і не покинув, чим вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця. Своїми діями порушив вимоги абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 року «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю та вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України». У протоколі містяться записи про те, що ОСОБА_1 , після роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, послуг захисника не потребує, від підпису протоколу відмовився у присутності двох свідків.

04.01.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Івановою В.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №013248 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП. У протоколі містяться записи про те, що ОСОБА_1 , після роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, послуг захисника не потребує, від надання пояснень по суті порушення відмовився, а також відмовився від підпису протоколу у присутності двох свідків.

На підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення винесено оскаржувану постанову, у якій мітиться запис про те, що від підпису постанови ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

Крім того, 04.01.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Івановою В.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №013247 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП (злісна непокора законній вимозі військовослужбовця), який скеровано НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області для розгляд по суті.

Згідно з технологічною схемою пункту пропуску «Малий Березний», яку долучено представником відповідача до відзиву на позов, схематично позначено місце затримання ОСОБА_1 , місце вчинення адміністративного правопорушення, місце перебування старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску та зону прикордонного контролю.

Рапортами начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 та інспектора прикордонної служби 2 категорії перекладача 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Фадьяш Л.В. встановлено, що 04.01.2024, приблизно о 08 год. 50 хв., виконуючи наказ на охорону державного кордону в міжнародному пункті пропуску «Малий Березний», під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЗП: НОМЕР_3 , який порушив режим в пункті пропуску, своїми діями створював перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а саме: висловлював невдоволення, використовував нецензурну лайку, погрожував та здійснював наклеп. Не зважаючи на неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України, під час виконання ним наказу на охорону державного кордону, припинити протиправну діяльність та покинути територію пункту пропуску так і не покинув, чим вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця. Своїми діями порушив вимоги абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю, вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Відповідно до наданих суду письмових пояснень начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Великий Березний» Іванової В.Ю. від 05.02.2024 щодо факту правопорушення зазначено наступне. В період з 08.00 03.01.2024 по 08.00 04.01.2024 виконувала наказ на охорону державного кордону України та обов`язки прикордонного наряду «старший прикордонних нарядів у пункті пропуску». Приблизно о 07.30 в пункт пропуску «Малий Березний» прибув громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який супроводжував особу, яка потребує постійного стороннього догляду. Особі спільно з представниками прикордонного оперативного розшукового відділу та відділу внутрішньої та власної безпеки роз`яснено порядок перетину державного кордону України та роз`яснено причину не пропуску у зв`язку із відсутністю документів на право перетину державного кордону України згідно з ПКМУ №57 від 27.01.1995 (зі змінами) (п. 2.1 із змінами, внесеними ПКМУ від 28.10.2022 №1212). О 07.55 04.01.2024 під час винесення рішення про відмову в перетині державного кордону України ОСОБА_5 почав висловлювати невдоволення, використовуючи нецензурну лайку, погрози та наклеп. Даний громадянин в грубій формі відмовлявся залишити територію пункту пропуску у зв`язку із непогодженням з наданим йому рішенням про відмову в перетині державного кордону. В період з 08.00 по 08.50 ОСОБА_14 неодноразово попереджено щодо відповідальності за невиконання законних вимог прикордонного наряду та порушення режиму в пункті пропуску, проте даний громадянин продовжував нецензурно висловлюватися в бік прикордонників, погрожуючи звільненням та фізичною розправою. Своїми діями даний громадянин порушив вимоги абзацу 4 пункту 3.5 Наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю та вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003. О 08.50 ОСОБА_14 було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП для припинення правопорушення та складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Аналогічного змісту щодо факту правопорушення суду надано письмові пояснення інспектора прикордонної служби 2 категорії перекладача 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Фадьяш Л.В. від 05.02.2024.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ від 05.02.2018 №49 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю», яким у міжнародному пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Малий Березний» встановлено режимні правила та зони прикордонного контролю.

Абзацом 4пункту 3.5наказу від 05.02.2018 №49 передбачено, що під час перебування у пункті пропуску особам, які перетинають державний контроль, заборонено своїми діями та розміщенням транспортних засобів, багажу (вантажів) створювати перешкоди для виконання службових обов`язків працівниками контрольних органів і служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю.

До матеріалів справи представником відповідача також долучено компакт-диск з відеозаписами з нагрудної камери працівників прикордонної служби, яким було чітко зазначено позивачу про відмову в перетині державного кордону на виїзд з України із зазначенням причин. Водночас, позивачем вчинено порушення режиму в пункті пропуску, зокрема, своїми діями він створював перешкоди для виконання службових обов`язків військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а саме: висловлював невдоволення, використовував нецензурну лайку, погрожував, відмовився покинути територію пункту пропуску. Вимоги не створювати перешкоди для виконання службових обов`язків працівниками контрольних органів і служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю передбачено нормативним актом, незнання якого як відсилочної норми закону не звільняє від відповідальності. Особу було попереджено про необхідність дотримання таких вимог та про наявність відповідальності за їх недотримання, однак, такі не були виконані.

До письмових пояснень додано копію паспорта ОСОБА_15 з відмітками про перетин кордону 04.01.2024, однак, не самого позивача, що не спростовує наявність відмови у перетині державного кордону, доказів її оскарження до матеріалів справи не додано. Незгода з рішенням не є підставою для непритягнення до інших видів відповідальності за наявності підстав.

Свої заперечення винуватості позивач обґрунтовує тим, що розгляд справи відносно нього та винесення постанови проведено з порушенням процесуальних норм. Проте, доказів, на підтвердження факту винесення оскаржуваної постанови з порушенням норм закону, у процесі судового розгляду не встановлено, позивачем та його представником не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.04.2018 у справі №338/855/17 (провадження №К/9901/18195/18) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, та на підставі повного і всебічного з`ясування обставин вирішено справу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову відповідно складено, винесено та підписано уповноваженою особою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено суть правопорушення, його права, надано можливість надати свої пояснення, ознайомлено зі змістом складених документів, від вручення копії яких позивач відмовився. При накладенні стягнення враховано характер правопорушення, особу правопорушника, обставини, які обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, у сукупності у призмі нормативних актів, які визначають режим в пунктах пропуску через державний кордон, який є особливо важливими для функціонування та безпеки держави, та обмеження, які застосовуються на ньому у мирний час та посилюються у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, зважаючи на доведеність та правильність кваліфікації дій позивача за ч. 1 ст. 202 КУпАП, дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи позивача, викладені ним у позові, спростовуються дослідженими судом доказами у справі, зокрема вищезазначеними письмовими поясненнями та рапортами працівників прикордонної служби, витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », схемою пункту пропуску через державний кордон «Малий Березний», рішенням про відмову в перетині державного кордону України, протоколом про адміністративне затримання, протоколами про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, наказом №49 від 05.02.2018 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю», поданими відеозаписами.

Позивач жодних переконливих доказів своєї невинуватості як на місці вчинення правопорушення, так і під час судового розгляду не надав.

Отже, відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Разом з тим, суд не встановив порушень при винесенні працівником прикордонної служби постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення чи допущення працівником прикордонної служби процесуальних порушень під час складення постанови про адміністративне правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на переконання суду, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин, оскільки дані про порушення позивачем вимоги абзацу 4 пункту 35 наказу начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.02.2018 №49 «Про режим в пункті пропуску «Малий Березний» та зони прикордонного контролю» та відповідно вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП, встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства та уповноваженою посадовою особою, суд вважає, що твердження позивача у позові про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, а тому оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином, вимоги позову не знайшли своє обґрунтування та підтвердження, а відтак рішення суб`єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Великий Березний» НОМЕР_1 прикордонного загону,в особіначальника 1групи інспекторівприкордонного контролювідділення інспекторівприкордонної службивідділу прикордонноїслужби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІвановоїВікторії Юріївни,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихч. 2ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: відділ прикордонної служби «Великий Березний» військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ідентифікаційний код: 14321707, місцезнаходження: вул. Головна, 55а, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область.

Дата складення повного рішення суду 06 березня 2024 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда