Справа № 487/2602/21

Провадження № 1-кс/487/1769/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 03.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62020150000000677, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 03.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62020150000000677, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у в`язку з чим існує необхідність у застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

За змістомст.178КПК України привирішенні питанняпро обраннязапобіжного заходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020150000000677 від 03.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Миколаївською обласною прокуратурою.

За версією сторони обвинувачення, що у період з 2017 по 2020 включно т.в.о. директора «Березнегуватське лісове господарство» ОСОБА_5 уклав договори про обробіток землі вказаного підприємства із наступними контрагентами, а саме: ФГ «Дружба», ФГ«Чембура», ПМП «Дайяна», ФО ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФГ «Провайдер», ПСП «Яковлівське», ФО ОСОБА_10 , ФО ОСОБА_11 , ФГ «Вікторія», ФГ «Щедрий колос», ФО ОСОБА_12 , ФО ОСОБА_13 , ФО ОСОБА_14 , ФО ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФО. ОСОБА_17 , ФО ОСОБА_18 , ФО ОСОБА_19 , ФО ОСОБА_20 , ФО ОСОБА_21 , СТОВ «Селянське», ФО ОСОБА_22 , ПП «Ост Лідер-Агро», ФО ОСОБА_23 , ФО ОСОБА_24 , СТОВ ім. Т.Г. Шевченка, ФО ОСОБА_25 , ФО ОСОБА_26 , ФО ОСОБА_27 , ФО ОСОБА_28 , ФО ОСОБА_29 .

Уклавши договори про обробіток землі, ОСОБА_5 передав вищевказаним контрагентам в обробіток земельні ділянки ДП «Березнегуватське лісове господарство» для вирощування на них сільськогосподарських культур, хоча вказані земельні ділянки належать до державного лісового фонду з цільовим призначенням для ведення лісового господарства (лісорозведення), тобто ОСОБА_5 вчинив дії, які ніхто не мав права виконувати або дозволяти.

Внаслідок перевищення ОСОБА_5 своїх службових повноважень визначених укладеним контрактом від 12.03.2015 між ним та Державним агентством лісові ресурси України та Статутом ДП «Березнегуватське лісове господарство», що виразилось у передачі земель державного лісового фонду для вирощування на них сільськогосподарських культур, ОСОБА_5 порушено вимоги статті 57 Земельного кодексу України, статті 81 Лісового кодексу України, статей 35, 41 Закону України «Про охорону земель» та п. 40 Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01 березня 2007 року «Про затвердження Правил відтворення лісів», Положення «Про державну лісову охорону», чим завдано шкоди державним інтересам у вигляді матеріальних збитків у розмірі на загальну суму 44 693 237 грн. 20 коп. (сорок чотири мільйони шістсот дев`яносто три тисячі двісті тридцять сім гривень двадцять копійок), що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, за вищевикладених обставин ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, а саме: перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

16.02.2024року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 3 ст. 365 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявні докази,які містятьсяв матеріалахклопотання покримінальному провадженню,свідчать прообґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 , це, зокрема: завірені копії договорів про обробіток землі ДП «Березнегуватське лісове господарство», які укладались між т.в.о. директора вказаного підприємства із вищевказаними контрагентами у період з 2017 по 2020 рік включно; протоколи допитів в якості свідків вищевказаних контрагентів; накладні про отримання зерна, на сплату за зерно та договорами про купівлю-продаж зерна, яке зібране із земельних ділянок ДП «Березнегуватське лісове господарство», які вказані у договорах про обробіток землі; висновок комплексної земельно-технічної та оціночно-земельною експертизи.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 3 ст. 365 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1949 році, на обліку за станом здоров`я у лікарів нарколога та психолога не перебуває, інвалідність не встановлювалась; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 одружений, неповнолітніх дітей не має; має постійне місце мешкання за яким проживає з дружиною 1946 року народження; є пенсіонером. Раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який відповідно до ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в межах строку досудового слідства та зможе запобігти ризикам. При цьому, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 95, 176-179, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогоПершого слідчоговідділу (здислокацією ум.Миколаєві)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Миколаєві, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати строком до 16.04.2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та зобов`язати ОСОБА_5 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, а саме: смт Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити та попередити ОСОБА_5 що за невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду; а також може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий згідно ч. 3 ст. 179 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді діє до16.04.2024 року (включно).

Повний текст ухвали оголошено 06.03.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1