ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33777/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства Волиньвугілля до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Волиньвугілля (далі ДП Волиньвугілля, позивач) звернулося в суд з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі Держаудитслужба у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2020 по 31.03.2023. За результатами ревізії складено акт від 14.08.2023 №130305-27/05, яким встановлено ряд порушень законодавства, зокрема нецільове використання бюджетних коштів на загальну суму 31 784 992,73 грн, в тому числі за 2022 рік на 23 199 304,03 грн та за січень-березень 2023 року на 8 585 688,70 грн, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції.

З такими висновками акта перевірки позивач не погодився та подав відповідачу заперечення, однак Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у висновку на заперечення продублювала вищезазначену інформацію, яка викладена в акті перевірки. Також ДП Волиньвугілля 03.10.2023 отримало від відповідача вимогу від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

У вимозі Держаудитслужба у Волинській області вказує, що ДП Волиньвугілля допустила нецільове використання бюджетних коштів, оскільки за рахунок коштів, які передбачені на реструктуризацію вугільної галузі виплачувало заробітну плату адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу.

Позивач зазначає, що в акті ревізії від 14.08.2023 №130305-27/05 Держаудитслужба у Волинській області не робила висновків про те, що ДП Волиньвугілля допустила порушення бюджетного законодавства, яке полягає в нецільовому використанні бюджетних коштів.

25.10.2023 ДП Волиньвугілля надало письмову відповідь Держаудитслужбі у Волинській області про результати розгляду вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023, де вказала про те, що підприємство не допускало порушення бюджетного законодавства та про те, що у вимозі не вказано конкретних дій, які повинно вчинити ДП Волиньвугілля для усунення порушень, які є, на думку контролюючого органу.

Вважає, що вимога відповідача про усунення виявлених ревізією порушень є незаконною, некоректною, а викладені в ній висновки не відповідають висновкам акта ревізії від 14.08.2023 №130305-27/05.

На думку позивача, підприємство не порушило пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, а саме щодо оплати заробітної плати всім працівникам підприємства за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені програмою Реструктуризація вугільної галузі. У нормах цієї постанови Кабінету Міністрів України відсутня заборона про виплату заробітної плати працівникам вугледобувної галузі за рахунок коштів, виділених по програмі Реструктуризація вугільної галузі, у тому числі відсутня заборона про виплату заробітної плати та сплати обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу. Навпаки, така можливість передбачена пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80, що виключає неправомірність дій підприємства та нецільове використання бюджетних коштів.

Також вважає, що державне підприємство не допустило порушення пункту 6 статті 22 Бюджетного кодексу України, оскільки діяло в межах затверджених Міністерством енергетики України у 2022-2023 роках паспортів бюджетної програми Реструктуризація вугільної галузі, відповідно до яких здійснювало перерахування коштів на оплату праці працівникам вказаного підприємства, у тому числі працівникам адміністративно-управлінського персоналу, непромислової групи та призваним на військову службу.

Всі такі платежі, в тому числі на оплату праці, проведені в 2022, 2023 роках за вказаною програмою Реструктуризація вугільної галузі, які перевірені та погоджені Державною казначейською службою України, у зв`язку з чим правомірно використані підприємством.

Додатково вказує на те, що виплата заробітної плати працівникам має пріоритетне значення та здійснюється першочергово. Відповідно до аудиторського звіту Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 11.02.2019 №05-25/01 встановлено порушення вимог Кодексу законів про працю України та іншого законодавства України про оплату праці, а саме те, що ДП Волиньвугілля, маючи кошти на розрахункових рахунках, не виплачувало заробітну плату працівникам підприємства в першочерговому порядку. У вищевказаному акті Держаудитслужба у Волинській області констатувала про наявність порушення законодавства у ДП Волиньвугілля незалежно від того, на яких рахунках були кошти, та що це за кошти. Однак під час цієї перевірки (за період 2020-2023 років) Держаудитслужба у Волинській області застосовує інше бачення законодавства України, вказуючи на те, що не всі кошти і не всім працівникам повинні сплачуватись в якості заробітної плати.

Крім того, 13.04.2022 набрав чинності Закон України Про внесення змін до пункту 5-2 розділу 9 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну допомогу суб`єктам господарювання щодо застосування його положень в період дії правового режиму воєнного стану від 01.04.2022 №2175-ІХ, яким спрощується механізм надання суб`єктами господарювання державної допомоги під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення або скасування.

Вказаними змінами до цього Закону на період дії воєнного стану Антимонопольний комітет України визначив, що вся державна допомога, що буде надаватися під час воєнного стану буде допустимою.

Враховуючи специфіку видобутку вугілля, діяльність ДП Волиньвугілля є планово-збитковою, тобто відсутня можливість використання коштів, отриманих від реалізації товарної продукції на виплату заробітної плати та обов`язкових платежів працівникам, які безпосередньо не зайняті видобутком і видатки на їх утримання не включаються до собівартості готової вугільної продукції, а здійснюються за рахунок власних коштів. Відсутність власних коштів від реалізації пов`язано з рядом об`єктивних обставин: скорочення видобутку через військовий стан (призов підземних робітників на військову службу); зменшення поставок електроенергії та вхідної потужності, що унеможливлює роботу комбайнів, а лише дозволяє підтримувати безаварійність; неможливість здійснювати відвантаження вугілля залізничним транспортом (непоставка вагонів), відповідно збільшення витрат на доставку автотранспортом.

Також позивач вказує на невідповідність висновків акта ревізії Держаудитслужби у Волинській області від 14.08.2023 №130305-27/05 року та висновкам вимоги Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023.

Так, в акті ревізії, серед іншого, було вказано про порушення підприємством пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі. Натомість, у вимозі Держаудитслужба у Волинській області вказала на те, що підприємством допущено нецільове використання коштів державного бюджету. В акті ревізії не йде мова про порушення вимог бюджетного законодавства щодо нецільового використання бюджетних коштів, однак вже у вимозі вказується на таке порушення. Неспівмірність визначеного органом державного фінансового контролю у вимозі способу усунення порушення із самим порушенням та неконкретизованість вимоги позбавлять можливості виконати її в належний спосіб.

Звертає увагу на те, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення Держаудитслужбою у висновку про необхідність усунути порушення законодавства без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог висновку як акта індивідуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що вимога Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що позивач фактично оскаржує лише пункт 1 вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, які містять лише формальні міркування позивача.

В ході проведеної ревізії було встановлено, що в порушення пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, що передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі проводилася виплата заробітної плати та сплата обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції.

Так, впродовж 2022 року та за січень-березень 2023 року за рахунок бюджетних коштів проведено таких виплат на загальну суму 31 784 992,73 грн, в тому числі за 2022 рік - на 23 199 304,03 грн та за січень-березень 2023 року - на 8 585 688,70 грн.

Відтак, в порушення п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI підприємством спрямовано бюджетних коштів на цілі, що не відповідають Порядку використання бюджетних коштів на суму 31 784 992,73 грн.

Керівництвом ДП Волиньвугілля були надані письмові пояснення з цього приводу, які обґрунтовані тим, що джерелом коштів для виплати працівникам непромислової групи та адмінперсоналу є кошти від реалізації вугільної продукції, однак через зупинення реалізації товару здійснити виплату даній категорії працівникам не було можливості. Працівники не приступали до роботи через заборгованість по заробітній платі та вимагали повного її погашення. З метою зняття соціальної напруги в колективі, на спільному засіданні представників адміністрацій, профспілкових організацій та Волинської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України було прийняте протокольне рішення про розподіл бюджетних коштів за програмою Реструктуризація вугільної промисловості для усіх категорій працюючих. Враховуючи вищевикладене, було прийнято рішення виплатити заробітну плату всім працівникам ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів.

Звертає увагу на те, що Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 80 (далі - Порядок №80) передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, зокрема витрат пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам, а також погашення заборгованості із заробітної плати. Однак до собівартості товарної вугільної продукції відповідно до Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості від 31.01 2008 №48 (із змінами), відноситься заробітна плата працівників промислової групи, яка включається до виробничої собівартості.

Нарахування та виплата заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу не включається до собівартості товарної вугільної продукції, а відноситься по даних бухгалтерського обліку до адміністративних витрат та інших операційних витрат.

У зв`язку з цим в акті ревізії від 21.08.2023 №130305-27/05 зазначено про нецільове використання ДП Волиньвугілля бюджетних коштів на суму 31 784 992,73 грн, що відповідає інформації, зазначеній у вимозі Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023, а тому позивачем порушено вищенаведений Порядок №80 та недотримано п. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до паспортів бюджетної програми КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі на 2022-2023 роки ціллю державної політики, на досягнення якої спрямована реалізація бюджетної програми, є забезпечення створення гідних умов та рівня оплати праці шахтарів, ліквідація заборгованості перед шахтарями.

Також звертає увагу на те, що в акті ревізії від 21.08.2023 №130305-27/05 Держаудитслужбою у Волинській області не зроблено висновок щодо невиплати заробітної плати. Виплата заробітної плати працівникам вугільної галузі повинна здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону України Про оплату праці, Колективного договору, в тому числі з дотриманням вимог Порядку №80, який передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, зокрема витрат пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам, а також погашення заборгованості із заробітної плати.

Пунктом 8 вищевказаного Порядку №80 передбачено відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, без урахування адміністративних витрат.

Відповідно до Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості від 31.01.2008 №48 (із змінами), до собівартості товарної вугільної продукції відноситься заробітна плата працівників промислової групи, а саме заробітна плата шахтарів, як і передбачено паспортами бюджетних програм.

Тобто, за рахунок бюджетних коштів коду програмної класифікації видатків та кредитування (далі КПКВК) 2401590 Реструктуризація вугільної галузі виплачується заробітна плата шахтарів, а не адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників

Крім того, звертає увагу, що в ході фінансового аудиту господарської діяльності ДП Волиньвугілля за період з 01.05.2017 по 01.11.2018 (аудиторський звіт від 11.02.2019 №05- 25/01) щодо використання бюджетних коштів встановлено, що кошти на покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції були спрямовані на виплату заробітної плати промислово-виробничій групі, порушень при цьому не встановлено.

Недоліки, щодо своєчасної виплаті заробітної плати, які були висвітлені в аудиторському звіті від 11.02.2019 №05-25/01, ніякого відношення до порушень щодо використання бюджетних коштів за КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі, виявлених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 (акт від 21.08.2023 №130305-27/05), не мають.

Також зауважує, що Закон України Про внесення змін до пункту 5-2 розділу 9 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну допомогу суб`єктам господарювання щодо застосування його положень під час дії воєнного стану від 01.04.2022 №2175-ІХ, на який посилається ДП Волиньвугілля у позовній заяві, не регулює питання щодо використання бюджетних коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі, що визначено Порядком №80, а передбачає виділення державної допомоги - компенсацій, пільг, субсидій та дотацій.

Вважає безпідставними та необґрунтованими твердження позивача у позові про невідповідність висновків акта ревізії від 21.08.2023 №130305-27/05 висновкам вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 про відсутність в акті ревізії інформації про нецільове використання бюджетних коштів, оскільки в акті ревізії також на сторінці 61 (абзац 4) зазначено про порушення підприємством п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України щодо спрямування бюджетних коштів в сумі 31 784 992,73 грн на цілі, що не відповідають Порядку №80.

Щодо тверджень позивача про те, що у вимозі Держаудислужби у Волинській області не конкретизовано яких саме заходів має вжити підприємство, без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, вказує на те, що у пункті 1 вимоги зазначено спосіб усунення виявленого порушення з посиланням на п. 6 Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 №255 (далі Порядок №255).

Відповідно до п. 6 Порядку №255 виконання рішення про зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в частині фактичного зменшення обсягу бюджетних асигнувань на суму вчиненого порушення бюджетного законодавства.

У разі необхідності до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

Відтак, відповідач вважає, що спосіб усунення виявленого порушення, зазначений у пункті п. 1 вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 є конкретизованим та чітким.

Також вважає безпідставними посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, оскільки викладені у ній фактичні обставини не відповідають фактичним обставинам цієї справи. Предметом оскарження у справі №160/6502/19 є висновок за результатами моніторингу процедури закупівлі, а не вимога Держаудитслужби. При цьому, висновки Держаудислужби за результатами моніторингу публічної закупівлі містили або вказівку контролюючого органу здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, або взагалі такої не містили. Тобто, відповідний підрозділ Держаудитслужби жодним чином не конкретизував спосіб, у який має бути на його думку усунуто виявлені в ході моніторингів порушення.

Враховуючи вищенаведене, вимога Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства винесена у межах повноважень органу державного фінансового контролю, у спосіб визначений законодавством та з урахуванням висновків Верховного Суду.

Суд, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП Волиньвугілля та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.01.2020 по 31.03.2023.

За результатами проведеної перевірки Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області складено акт від 21.08.2023 №130305-27/05, яким, крім іншого, встановлено, що в порушення пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, що передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі проводилася виплата заробітної плати та сплата обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції.

Так, впродовж 2022 року та за січень-березень 2023 року за рахунок бюджетних коштів проведено таких виплат на загальну суму 31 784 992,73 грн, в тому числі за 2022 рік - на 23 199 304,03 грн та за січень-березень 2023 року - на 8 585 688,70 грн.

В порушення п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI підприємством спрямовано бюджетних коштів на цілі, що не відповідають Порядку використання бюджетних коштів на суму 31 784 992,73 грн.

ДП Волиньвугілля не погодилося із такими висновками акта ревізії та подало 31.08.2023 заперечення, за наслідками розгляду якого Держаудитслужба у Волинській області 18.09.2023 направила на адресу позивача висновок на заперечення до акту ревізії, яким відхилила заперечення державного підприємства на акт ревізії.

25.09.2023 Держаудитслужба у Волинській області направила листом №130305-14/2274-2023 до ДП Волиньвугілля вимогу Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, пунктом 1 якої встановлено, що під час ревізії виявлено та не усунуто порушення законодавства, які підлягають усуненню у спосіб, що не суперечить чинному законодавству, в тому числі шляхом, що описаний далі по тексту.

В порушення п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі підприємством допущено нецільове використання коштів державного бюджету, а саме за рахунок коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі, впродовж березня-грудня 2022 року та лютого-березня 2023 року проводилася виплата заробітної плати та сплата обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції на суму 31 784 992,73 грн, у зв`язку з чим Держаудитслужба у Волинській області вимагає: - забезпечити усунення порушень відповідно до п. 6 Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №255; - забезпечити недопущення у подальшій роботі фактів порушення бюджетного законодавства.

Суд звертає увагу, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, однак зі змісту позову слідує, що позивач фактично не погоджується лише з пунктом 1 цієї вимоги. Зауваження щодо інших пунктів вимоги у позивача відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2939-XII) відповідно до статті 2 якого головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення № 43) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Серед основних завдань Держаудитслужби реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Реалізується державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії). Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Відповідно до положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, Західний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення інспектувань (ревізій). Відповідно до пункту 7 вказаного положення Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.

Отже, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, діяльність якого поширюється на Волинську область.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 №550 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Згідно з пунктом 30 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акту ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. Відповідно до пункту 42 Порядку №550 у разі підписання акту ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акту ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акту не надійдуть, орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Згідно з п. 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, у визначені в пункті 46 цього Порядку строки інформуються органи управління об`єкта контролю та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Про розгляд результатів ревізії та вжиті у зв`язку з цим заходи органи управління об`єкта контролю та органи виконавчої влади не пізніше ніж у місячний строк інформують відповідний орган державного фінансового контролю (пункт 47 Порядку №550).

Згідно з п. 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Отже, органу державного фінансового контролю надані повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, отже у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, виявлені під час ревізії суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є збитками, заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита). Згідно з п.1 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держаудитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена Бюджетним кодексом України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена повноваженнями вносити попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушень бюджетного законодавства.

Таким чином, відповідач володіє правом заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, однак на підставі якої неможливо безпосередньо примусово стягнути встановлену ревізією суму збитків. Відтак, вимога органу Держаудитслужби хоч і є заходом впливу, проте у цьому випадку не призводить до безпосередніх правових наслідків у вигляді стягнення з позивача заподіяних збитків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №821/3929/14.

Що стосується суті виявлених порушень, судом встановлено, що за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 ДП Волиньвугілля було одержувачем коштів Державного бюджету за наступними державними програмами: КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі, 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) ( далі - КЕКВ 2610); КПКВК 2401700 Оплата праці та внесення обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств (КЕКВ 2610).

Виділення бюджетних коштів по вищезазначеним програмах проводилося у відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 (Порядок №80), та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2021 №1733-р Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

З метою визначення обсягу бюджетних коштів, необхідного для часткового покриття витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції ДП Волиньвугілля щорічно розробляло Програми економічного розвитку в цілому по підприємству та в розрізі шахт.

Планові показники видобутку на наступний рік визначалися згідно Програми розвитку гірничих робіт по підприємству в розрізі років, які затверджувалися в.о. генерального директора підприємства.

План видобутку вугілля розраховувався виходячи з гірничо-геологічних умов (підготовлені вибої та наявність необхідного обладнання).

Виходячи із плану видобутку та підготовки гірничих вирубок, проводився розрахунок собівартості товарної вугільної продукції відповідно до Інструкції з поточного та перспективного планування на вугледобувних підприємствах, затверджених Міністерством палива та енергетики України від 05.07.2005 №294 та Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості від 31.01.2008 №48.

Обсяг, вартість та витрати із собівартості товарної вугільної продукції зазначені в Програмі економічного розвитку підприємства в розрізі років.

Щороку ДП Волиньвугілля у відповідності до п. 7 Порядку від 23.01.2019 №80 подавало Міністерству енергетики України зведені окремі прогнозовані техніко-економічні показники діяльності по підприємству в розрізі місяців.

Затверджені Міністерством енергетики України окремі прогнозовані щомісячні показники діяльності (обсяг видобутку рядового вугілля, обсяг, вартість та витрати із собівартості товарної вугільної продукції), згідно яких проводився розрахунок прогнозованих збитків по підприємству та сума передбачених бюджетних коштів, разом з планом бюджетних асигнувань, надсилались на підприємство.

Кошти державної підтримки на 2020-2023 роки передбачалися також на виплату поточної заробітної плати, на погашення заборгованості по заробітній платі працівників та на повернення коштів до резервного фонду, що і передбачено п. 4 Порядку від 23.01.2019 №80.

Відповідно до Планів використання бюджетних коштів на 2020-2023 роки, які були затверджені в.о. генерального директора ДП Волиньвугілля та погоджені з Міністерством енергетики України, по КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі (КЕКВ 2610) були передбачені видатки, в тому числі на оплату праці працівників.

Бюджетні кошти спрямовувалися на виплату поточної заробітної плати, па оплату заборгованості по заробітній платі працівникам та на сплату обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати працівників ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів.

Погашення заборгованості по заробітній платі працівникам та обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати здійснювалося відповідно до проведеної інвентаризації заборгованості по ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів.

Однак, в ході проведеної ревізії було встановлено, що в порушення п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, що передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі проводилася виплата заробітної плати та сплата обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції.

Так, впродовж 2022 року та за січень-березень 2023 року за рахунок бюджетних коштів проведено таких виплат на загальну суму 31 784 992,73 грн., в тому числі за 2022 рік - на 23 199 304,03 грн та за січень-березень 2023 року - на 8 585 688,70 гривень.

В порушення п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI ДП Волиньвугілля спрямувало бюджетних коштів на цілі, що не відповідають Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі на суму 31 784 992,73 грн.

Тобто, позивач впродовж 2022 року та за січень-березень 2023 року спрямував по КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі (КЕКВ 2610) кошти на суму 31 784 992,73 грн для виплати заробітної плати та сплати обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції. Зазначений висновок Держаудитслужби у Волинській області обґрунтований п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80, з урахуванням Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості від 31.01.2008 №48. Вказані Галузеві методичні рекомендації застосовуються при складанні звіту про собівартість готової вугільної продукції, починаючи з I кварталу 2008 року. Керівники вугледобувних підприємств зобов`язані забезпечити облік та калькулювання готової вугільної продукції відповідно до цих Галузевих методичних рекомендацій.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №80 передбачає відшкодування витрат, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, зокрема витрат, пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам, а також погашення заборгованості із заробітної плати. Однак до собівартості товарної вугільної продукції відповідно до Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Міністерства вугільної промисловості від 31.01 2008 №48 (із змінами), відноситься заробітна плата лише працівників промислової групи, яка включається до виробничої собівартості.

Відповідно до п. 8 Порядку №80 Міненерго:

1) розподіляє та затверджує в установленому порядку обсяги бюджетних коштів між вугледобувними підприємствами, якщо вартість товарної вугільної продукції за прогнозованими цінами не покриває прогнозованих витрат, що включаються до її собівартості, з урахуванням того, що вони не можуть перевищувати стовідсоткового покриття прогнозованих збитків вугледобувного підприємства;

2) затверджує для кожного вугледобувного підприємства окремі прогнозні щомісячні показники їх діяльності в установленому Міненерго порядку, а саме: обсяг видобутку рядового вугілля; обсяг, вартість та витрати із собівартості товарної вугільної продукції.

Затверджений обсяг видобутку рядового вугілля та товарної вугільної продукції може коригуватися або уточнюватися: у зв`язку з техногенними аваріями із зупинкою виробництва не менш як на п`ять робочих днів; у разі потрапляння очисного вибою до зони гірничо-геологічного порушення, що призводить до зниження якості вугілля, яке видобувається; у разі несвоєчасного введення в дію очисних вибоїв, зокрема у зв`язку із затримкою виготовлення чи постачання необхідного гірничошахтного обладнання; у разі передачі державних вугледобувних підприємств або їх відокремлених підрозділів для підготовки до ліквідації;

3) визначає для кожного вугледобувного підприємства з урахуванням плану заходів, зазначеного у пункті 7 цього Порядку, щомісячні показники, а саме:

прогнозовану вартість товарної вугільної продукції виходячи з її асортименту, показників якості та прогнозованої ціни. Прогнозовані ціни на сортове вугілля, вугілля для коксування, а також вугілля для теплових електростанцій та інших споживачів визначаються виходячи з цін для кінцевого споживача відповідно до договорів про продаж вугілля;

прогнозовані витрати, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, без урахування адміністративних витрат та витрат на збут, а також сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів. Такі витрати розраховуються вугледобувними підприємствами відповідно до галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво продукції, затверджених Міненерго.

Обсяг прогнозованих збитків визначається як різниця між прогнозованими витратами та прогнозованою вартістю товарної вугільної продукції.

Тобто, відповідно до п. 8 цього Порядку №80 Міненерго визначає для кожного вугледобувного підприємства прогнозовані витрати, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, без урахування адміністративних витрат та витрат на збут, а також сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів. Такі витрати розраховуються вугледобувними підприємствами відповідно до галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво продукції, затверджених Міненерго.

Суд вважає, що Держаудитслужба у Волинській області дійшла вірного висновку про те, що нарахування та виплата заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу не включається до собівартості товарної вугільної продукції, а відноситься по даних бухгалтерського обліку до адміністративних витрат та інших операційних витрат.

Враховуючи вищевикладене, кошти в сумі 31 784 992,73 грн використані ДП Волиньвугілля по КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі (КЕКВ 2610) в порушення вищезазначеного Порядку №80, у зв`язку з чим недотримано позивачем ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України щодо використання коштів згідно бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у порядку використання бюджетних коштів.

В даному випадку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі регламентується Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 01.2019 №80, а тому витрати бюджетних коштів, передбачених для реструктуризації вугільної галузі, здійснюються на витрати, що включаються до собівартості товарної вугільної продукції, але без урахування адміністративних витрат та витрат на збут, а також сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів. Відтак, витрата коштів з держаного бюджету по КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі (КЕКВ 2610) передбачена для виплати заробітної плати працівникам промислової групи, яка включається до виробничої собівартості, а не для виплати заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу, яка не включається до собівартості товарної вугільної продукції, а відноситься по даних бухгалтерського обліку до адміністративних витрат та інших операційних витрат.

Відтак, ДП Волиньвугілля допустило нецільове використання коштів державного бюджету, а саме за рахунок коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі, оскільки впродовж березня-грудня 2022 року та лютого-березня 2023 року позивачем проводилася виплата заробітної плати та сплата обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу ДП Волиньвугілля та його відокремлених підрозділів, що не відноситься до собівартості товарної вугільної продукції на суму 31 784 992,73 грн, у зв`язку з чим Держаудитслужба у Волинській області правомірно вимагає забезпечити усунення порушень відповідно до п. 6 Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №255, та забезпечити недопущення у подальшій роботі фактів порушення бюджетного законодавства.

Твердження позивача про протиправність спірної вимоги є безпідставними та спростовані обґрунтованими запереченнями відповідача у відзиві, які наведені вище, з якими також погоджується суд. З матеріалів справи слідує, що у письмових поясненнях відповідачу керівництво ДП Волиньвугілля обґрунтувало використання коштів по КПКВК 2401590 Реструктуризація вугільної галузі (КЕКВ 2610) для виплати заробітної плати адміністративно-управлінському апарату, непромисловій групі працівників та працівникам, призваним на військову службу, та його відокремлених підрозділів соціальною напругою в колективі, оскільки джерелом коштів для виплати заробітної плати працівникам непромислової групи та адмінперсоналу є кошти від реалізації вугільної продукції, однак через зупинення реалізації товару здійснити виплату даній категорії працівникам не було можливості.

Безпідставні є посилання позивача на Закон України Про внесення змін до пункту 5-2 розділу 9 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну допомогу суб`єктам господарювання щодо застосування його положень під час дії воєнного стану від 01.04.2022 №2175-ІХ, оскільки такий Закон не регулює питання щодо використання бюджетних коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної галузі, що визначено Порядком №80, а передбачає виділення державної допомоги - компенсацій, пільг, субсидій та дотацій.

Також є безпідставними та необґрунтованими твердження позивача у позові про невідповідність висновків акта ревізії від 21.08.2023 №130305-27/05 висновкам вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023, а саме щодо відсутності в акті ревізії інформації про нецільове використання бюджетних коштів, оскільки в акті ревізії на сторінці 61 (абзац 4) зазначено про порушення підприємством п. 6 ст. 22 та п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України щодо спрямування бюджетних коштів в сумі 31 784 992,73 грн на цілі, що не відповідають Порядку №80.

Щодо тверджень позивача про те, що у вимозі Держаудислужби у Волинській області не конкретизовано яких саме заходів має вжити підприємство, без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, то суд зазначає, що у пункті 1 вимоги вказано на спосіб усунення виявленого порушення, з посиланням на п. 6 Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 №255 (Порядок №255).

Відповідно до п. 6 Порядку №255 виконання рішення про зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в частині фактичного зменшення обсягу бюджетних асигнувань на суму вчиненого порушення бюджетного законодавства.

У разі необхідності до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

Крім того, у пункті 1 оскаржуваної вимоги Держаудитслужба у Волинській області вимагає забезпечити недопущення у подальшій роботі фактів порушення бюджетного законодавства.

Враховуючи виявлене порушення бюджетного законодавства, пунктом 1 вимоги зобов`язано позивача забезпечити зменшення бюджетних асигнувань на суму вчиненого порушення бюджетного законодавства та забезпечити недопущення у подальшій роботі фактів порушення бюджетного законодавства.

Відтак, суд вважає, що спосіб усунення виявленого порушення, зазначений у пункті п. 1 вимоги від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 є конкретизованим та чітким, а тому є безпідставними посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, оскільки викладені у ній фактичні обставини не відповідають фактичним обставинам цієї справи (є нерелевантними). Предметом оскарження у справі №160/6502/19 є висновок Держаудислужби за результатами моніторингу процедури закупівлі, а не вимога Держаудитслужби. При цьому, висновки Держаудислужби за результатами моніторингу публічної закупівлі містили або вказівку контролюючого органу здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, або взагалі такої не містили. Тобто, відповідний підрозділ Держаудитслужби жодним чином не конкретизував спосіб, у який має бути на його думку усунуто виявлені в ході моніторингів порушення.

Враховуючи вищенаведене, вимога Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства винесена відповідачем у межах повноважень органу державного фінансового контролю та у спосіб, визначений законодавством, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд вважає, що відповідачем правомірно визначено один із способів усунення виявлених порушень, який є чітким, зрозумілим та відповідає допущеному порушенню, а доводи позивача, наведені у позовній заяві, не є підставою для скасування вимоги Держаудитслужби у Волинській області від 25.09.2023 №130305-14/2274-2023 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державного підприємства Волиньвугілля (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 32365965) до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 3А, ідентифікаційний код юридичної особи ВП 40913671) про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук