Справа№938/489/23

Провадження № 2/938/22/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: Виконавчого комітету Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування),

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явилася.

Обставини справи.

Виконавчий комітет Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування), діючи в інтересах: малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою Верховинського районного суду від 18.07.2023 позовну заяву Виконавчого комітету Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування), який діє в інтересах: малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 05.09.2023.

В підготовчому засіданні 05.09.2023 за клопотанням відповідача, для надання їй можливості залучити адвоката для представництва її інтересів у даній справі, підготовче засідання було відкладено на 26.09.2023.

Ухвалою від 26.09.2023, суд враховуючи позицію представника позивача та відповідачки, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.10.2023.

В судовому засіданні 18.10.2023 розгляд справи було відкладено на 08.11.2023, у зв`язку з неявкою відповідачки.

В судовому засіданні 08.11.2023 за участю представника позивача та відповідачки, було допитано свідків сторони позивача та після з`ясування думки сторін, для заслуховування думки дітей щодо вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 24.11.2024.

В судовому засіданні 24.11.2023 за участю представника позивача, відповідачки та в присутності практичного психолога, судом було заслухано думку дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо позбавлення батьківських прав їх матері ОСОБА_1 .

За клопотанням відповідачки, для надання їй можливості отримати консультації адвоката перед дослідженням долучених до справи доказів, в судовому засіданні була оголошена перерва до 19.12.2023.

Розгляд справи 19.12.2023 не відбувся, у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншій справі. Наступне судове засідання було призначено на 12.01.2024.

В судових засіданнях 12.01.2024 та 01.02.2024 розгляд справи відкладався, зокрема, у зв`язку із неявкою відповідачки.

В судове засідання 23.02.2024 учасники справи не з`явились.

Представник позивача, подала до суду заяву, в якій просила завершувати розгляд справи без її участі, вказавши що позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 причин чергової неявки в судове не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи

З огляду на викладене, оскільки представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, а відповідач будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, в жодне із судових засідань не з`явилась, будь-яких заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не подала, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5ст.268ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.02.2024, є дата складення повного судового рішення -04.03.2024.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державна реєстрація народження дітей проведена у відповідності до вимог ч.1 ст.135 СК України, за вказівкою матері. Відповідачка, ОСОБА_1 , впродовж тривалого часу неналежно виконує свої батьківські обов`язки по вихованню і утриманню малолітніх дітей, не створює умови для їх розвитку та виховання, вживає алкогольні напої, а тому службою у справах дітей Верховинської селищної ради від 01.02.2022 малолітніх дітей було взято на облік, як таких, які перебувають у складних життєвих обставинах. За згодою відповідачки, а також малолітніх дітей, рішенням Верховинської селищної ради від 29.12.2022, малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було влаштовано на тимчасовий догляд та виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 , терміном на три місяці. З метою здійснення заходів щодо захисту та забезпечення прав дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, на догляд, виховання в безпечному та сприятливому сімейному середовищі, рішеннями Верховинської селищної ради від 23.02.2023 та 01.06.2023, продовжено строк перебування дітей у сім`ї патронатного вихователя до 05.12.2023.

За час перебування дітей у патронатного вихователя, відповідачка всього один раз відвідала дітей та інколи спілкувалася з ними по телефону перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, долею дітей не цікавилася, не приймала участі у їх вихованні та утриманні. Також за результатами планових комісійних виїздів від 25.01.2022, 05.04.2022, 23.05.2022, 05.12.2022 відповідачці було вручено офіційне попередження про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно її малолітніх дітей та зобов`язано в термін до 01.03.2023 створити належні умови для проживання та виховання дітей. Постановою суду від 10.01.2023, ОСОБА_1 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Крім того, при здійсненні обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , комісією у складі суб`єктів соціальної роботи Верховинської селищної ради встановлено, що житловий будинок потребує капітального ремонту та в ньому зовсім не створені умови для проживання та виховання дітей, а мати на час проведення обстеження постійно перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Також, відповідачка вислуховує рекомендації лікарів з приводу свого лікування, однак не виконує їх та продовжує вживати алкоголь.

Оскільки відповідач не піклується про дітей, не виявляє заінтересованості в подальшій їх долі, не цікавиться їх навчанням, станом здоров`я, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не забезпечує їх матеріально, діти не виявляють бажання проживати з матір`ю, підтримувати зв`язок з нею, а тому вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та є всі підстави для позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх дітей.

Крім того, оскільки відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, вона зобов`язана утримувати своїх дітей, які перебувають у скрутному матеріальному становищі шляхом сплати аліментів на користь патронатного виховалеля ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1600 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_5 підтримала заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просила позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що за численними зверненнями сусідів неодноразово здійснювалося обстеження умов проживання відповідача та її малолітніх дітей, за адресою: АДРЕСА_1 , де було встановлено, що відповідачка не виконує свої обов`язки з виховання та утримання своїх малолітніх дітей. Під час проведення огляду, відповідачка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, відсутні продукти харчування, засоби гігієни, діти не забезпечені сезонним одягом, умови для навчання та розвитку взагалі не створені. А тому службою у справах дітей Верховинської селищної ради від 01.02.2022 малолітніх дітей було взято на облік як таких, які перебувають у складних життєвих обставинах. За згодою відповідачки від 13.12.2022, а також малолітніх дітей, рішенням Верховинської селищної ради від 29.12.2022, малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було влаштовано на тимчасовий догляд та виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 терміном на три місяці. Рішеннями Верховинської селищної ради від 23.02.2022, з урахуванням висновків соціальної служби, було продовжено строк перебування дітей під патронатом до 05.06.2022. В подальшому рішенням від 16.06.2022 продовжено строк перебування дітей у сім`ї патронатного вихователя до 05.12.2023.

Також, згідно характеристики Верховинської селищної ради, відповідач до виконання батьківських обов`язків ставиться неналежно, зловживає алкогольними напоями та притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Звернула увагу на те, що відповідач проходить лікування від алкоголю, однак не виконує рекомендації лікарів, перебуває на обліку у нарколога. Працівники служби у справах дітей, попереджали відповідачку, що у разі невиконання батьківських обов`язків, її буде позбавлено батьківських прав, відносно дітей. Вона обіцяла виправитися, однак не виправилася.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, відзиву на позов не подала.

В судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що вона завжди старалася робити все для дітей та брала участь у їх вихованні, і бажає надалі ними опікуватись. Навіть, в період, коли вони перебувають у патронатній сім`ї, вона купляла їм речі, давала кишенькові гроші. Коли в неї погіршилося матеріальне становище, тоді вона не приходила до дітей. Зазначила, що спілкувалася та спілкується із дітьми, коли має змогу. Зокрема, іноді після школи діти приходять до неї, а вже потім ідуть до патронатної матері. Звернула увагу на те, що зі слів дочки, їй стало відомо, що в соціальній службі дітям заборонили ходити до мами. Вказала, що при можливості відвідувала шкільні свята дітей, однак які саме вже не пригадує. Зазначила, що вона сирота, а тому самостійно дбає про дітей як може, вона старається та виправилася, зробила піч у будинку, замінила вікна, у будинку чисто. На даний час діти проживають у патронатної матері, однак вона по можливості допомагає їм, купляє одяг та продукти харчування. Коди діти після школи заходять до неї, то відповідно і харчуються в неї. Факту перебування у стані алкогольного сп`яніння під час обстеження не заперечила, зазначила, що дійсно раніше вживала алкоголь, однак проходить лікування щоб позбавитись такої залежності. Просить в задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.06.2010, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 12).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 11.07.2023 №00040471575 вбачається, що відомості відносно батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 16-17).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.03.2013, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 11.07.2023 №00040473096 вбачається, що відомості відносно батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 18-19).

Наказом служби у справах дітей Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 01.02.2022 №1 «Про взяття ОСОБА_2 на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» взято з 01.02.2022 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя селища Верховина Верховинського району на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей селищної ради, у зв`язку із ухиленням матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від виконання батьківських обов`язків (а.с. 20).

Наказом служби у справах дітей Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 01.02.2022 №2 «Про взяття ОСОБА_3 на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» взято з 01.02.2022 малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку селища Верховина Верховинського району на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей селищної ради, у зв`язку із ухиленням матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від виконання батьківських обов`язків (а.с. 21).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 16.06.2022 №124 «Про запровадження та організацію функціонування сім`ї патронатного вихователя, надання послуги патронату над дитиною» запроваджено послугу патронату над дитиною у Верховинській територіальній громаді (а.с.94).

21 червня 2022 року між виконавчим комітетом Верховинської селищної ради та надавачем послуги патронату над дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також добровільним помічником надавача послуги патронату над дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 укладено Договір про умови запровадження та організацію функціонування послуги патронату над дитиною, що надаватиметься сім`єю патронатного вихователя №1 (а.с.95-99).

Із заяви ОСОБА_1 від 05.12.2022 вбачається, що вона просить тимчасово влаштувати її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасовий догляд та виховання в сім`ю патронатного вихователя до подолання складних життєвих обставин (а.с. 22).

Заявами від 05.12.2022 малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надали згоду на влаштування їх до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 строком на три місяці (а.с. 24, 25).

Наказом служби у справах дітей Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 05.12.2022 №25 «Про передачу дітей до сім`ї патронатного вихователя» влаштовано з 05.12.2022 малолітніх дітей, які перебувають у важких життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасовий догляд та виховання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_2 на строк перебування три місяці до 05.03.2023 (а.с. 26).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 29.12.2022 №167 «Про влаштування дітей до сім`ї патронатного вихователя» влаштовано з 05.12.2022 малолітніх дітей, які перебувають у важких життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасовий догляд та виховання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 27).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 29.12.2022 №168 «Про попередження матері про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків» попереджено ОСОБА_1 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язано ОСОБА_1 в термін до 01.03.2023 створити належні умови для проживання та виховання дітей (навести лад у будинку, придбати постільну білизну, закупити необхідну дитячу літературу відповідного віку, привести у відповідний стан одяг дітей, здійснити закупівлю необхідних продуктів харчування, тощо) (а.с. 30).

Із заяви ОСОБА_1 від 10.02.2023 вбачається, що вона просить продовжити термін перебування її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у патронатній сім`ї на три місяці та зобов`язалася зробити належні умови для виховання та догляду дітей (а.с. 23).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 23.02.2023 №192 «Про продовження строку перебування дітей у сім`ї патронатного вихователя» продовжено строк перебування дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 строком на три місяці до 05.06.2023 (а.с. 28).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 01.06.2023 №270 «Про продовження строку перебування дітей у сім`ї патронатного вихователя» продовжено строк перебування дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на період до 05.12.2023 (а.с. 29).

Із журналу спостережень за дитиною ОСОБА_2 , 2010 року народження в період перебування в сім`ї патронатного вихователя вбачається, що хлопчик після поміщення в сім`ю патронатної матері був замкнутим, відмовлявся повертатися після школи додому. Через кілька днів перебування в патронатній сім`ї, хлопчик адаптувався, знайшов спільну мову з іншими дітьми. Спілкування із матір`ю проходить в основному по телефону. Однак мама завжди перебуває у стані алкогольного сп`яніння, тому хлопчик не виявляє бажання спілкуватися з нею, та повертатись до неї. На свято матері 14.05.2023, мати не з`явилася (а.с. 31-34).

Із журналу спостережень за дитиною ОСОБА_3 , 2013 року народження в період перебування в сім`ї патронатного вихователя вбачається, що спілкування дівчинки з мамою відбувається по телефону, мама в нетверезому стані. Під час відвідування дитиною мами, а саме 07.01.2023, 10.01.2023, 24.01.2023 мама завжди перебувала у нетверезому стані. 26.05.2023 мати прийшла до школи на свято до Дня матері у нетверезому стані (а.с. 35-38).

Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.12.2022 №2512, виданою Верховинською селищною радою підтверджується, що до складу сім`ї ОСОБА_1 , 1991 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 входять син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 42).

Згідно характеристики на ОСОБА_1 , виданої Верховинською селищною радою 13.06.2023 №87, ОСОБА_1 неналежно ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своїх двох малолітніх дітей, які проживають у вкрай незадовільних побутових умовах, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, ніде не працює. Притягалася до адміністративної відповідальності. Діти, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на обліку у службі у справах дітей Верховинської селищної ради (а.с. 43).

Згідно довідки від 25.08.2023 №118 виданої Консультативною поліклінікою КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, ОСОБА_1 , 1991 року народження, жителька селища Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області перебуває на наркологічному обліку (а.с.114).

З довідки Верховинського ліцею №1 Верховинської селищної ради від 20.02.2023 №038 вбачається, що ОСОБА_2 навчається в 7-А класі Верховинського ліцею №1 Верховинської селищної ради (а.с. 44).

Згідно характеристики на ОСОБА_2 , виданої Верховинським ліцеєм №1 Верховинської селищної ради, ОСОБА_2 навчається в ліцеї з першого класу. За час навчання зарекомендував себе працелюбним учнем, має високий та достатній рівень навчальних досягнень з усіх предметів. Серед однокласників має багато друзів, користується авторитетом. Пропусків занять без поважних причин немає. З 05.12.2022 виховується у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_8 , яка приділяє належну увагу вихованню ОСОБА_9 , добросовісно відноситься до виконання своїх функціональних обов`язків, завжди підтримує зв`язок з педагогами класу (а.с. 45).

З довідки Верховинського ліцею №1 Верховинської селищної ради від 20.02.2023 №037 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в 4-А класі Верховинського ліцею №1 Верховинської селищної ради (а.с. 46).

Згідно характеристики на ОСОБА_3 , виданої Верховинським ліцеєм №1 Верховинської селищної ради, ОСОБА_3 навчається в ліцеї з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе старанною, дисциплінованою ученицею, має високий рівень навчальних досягнень з усіх предметів. Легко засвоює програмний матеріал, виявляє логічне мислення. Комунікабельна, щира, доброзичлива у стосунках із однолітками. Серед однокласників має багато друзів, користується авторитетом. З 05.12.2022 виховується у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_8 , яка належно виховує дівчинку, добросовісно відноситься до виконання своїх функціональних обов`язків, завжди підтримує зв`язок з педагогами класу (а.с.47).

З актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 10.09.2021, 22.12.2021, 13.01.2022, 05.12.2022, складених Службою у справах дітей Верховинської селищної ради вбачається, що під час проведення обстеження в житловому будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що разом з нею в будинку проживають та мають зареєстроване місце проживання: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 51-54).

Під час обстеження 10.09.2021 встановлено, що умови проживання в будинку були незадовільні, в будинку брудно, антисанітарія. Продуктів харчування немає. Для виховання та розвитку дітей умови не створені (а.с. 52-53).

Під час обстеження 22.12.2021, 13.01.2022 встановлено, що умови проживання в будинку були задовільні, кімнати облаштовані меблями, прості умови, однак чистенько і прибрано всюди. Для виховання та розвитку дітей створені умови, однак необхідний ремонт у дитячих кімнатах (а.с. 52-53).

Під час обстеження 05.12.2022, 21.12.2022, 10.02.2023, 30.05.2023 умови проживання в будинку були незадовільні, в будинку холодно, пічне опалення не працює, оскільки піч потребує ремонту, в кімнатах неприємний запах, відсутні продукти харчування. Для виховання та розвитку дітей, а також повернення їх в сім`ю від патронатного вихователя, матір`ю не створені умови. ОСОБА_1 21.12.2022 перебувала у похмільному стані, а 30.05.2023 у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 веде антисоціальний спосіб життя, вживає алкоголь (а.с. 48-51).

З висновку оцінки потреб сім`ї від 30.05.2023 зробленого СЦСС вбачається, що у ОСОБА_1 наявні складні життєві обставини, основним чинником яких є пияцтво та відсутність наміру відмовитися від нього, вона потребує лікування (обов`язкова госпіталізація), діагноз - алкогольний гострий панкреатит, алкогольний цироз печінки, а також потребує психологічної підтримки. ОСОБА_1 взято на соціальний супровід наказом селищного ЦСС 09.12.2022 (а.с.55-56).

З листа соціальних служб Верховинської селищної ради від 15.06.2023 №01-10/27 вбачається, що пріоритетним завданням соціального супроводу було забезпечення сприяння у процесі лікування ОСОБА_10 у терапевтичному відділенні Верховинської ЦЛ, після чого її поміщено до психоневрологічного диспансеру (пройшла курс лікування та проведено вживлення препарату з «Ефектом Плацебо» в м.Івано-Франківськ), а також надана натуральна допомога з боку фахівців із соціальної роботи заступника селищного голови ОСОБА_11 , а саме: забезпечення медичними препаратами, продуктами харчування, чистим одягом, придбання обігрівача (від благодійника), вирішено питання освітлення у житловому приміщенні, допомога у працевлаштуванні, заміна металопластикового склопакету вікна, а також численні психологічно-профілактичні бесіди спрямовані на усвідомлення власної поведінки і відношення до вживання алкогольних напоїв.

Однак, після поїздки ОСОБА_1 до м. Нововолинськ, вона потрапила до лікарні у відділення реанімації, де їй було поставлено діагноз «алкогольний гострий панкреатит», «алкогольний цироз печінки», рекомендовано госпіталізацію за місцем проживання. При проведенні роз`яснювальних бесід щодо необхідності госпіталізації та наслідків через невиконання рекомендацій лікарів, не виявлено намір ОСОБА_1 пройти лікування.

В результаті проведення чергового акту оцінки потреб - 30.05.2023 було встановлено втрачені напрацювання (домовленість з майстром) працівниками СЦСС щодо відновлення печі-обігрівача в помешканні, стан ОСОБА_1 викликав підозри щодо перебування її в стані алкогольного сп`яніння, що підтвердили результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння, згідно якого вміст алкоголю в крові становив 3,95 %, хоча факт вживання алкоголю вона заперечувала. Соціальні послуги надаються і надалі, а також проводяться профілактичні бесіди (а.с.57, 59).

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с.58).

Рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 14.06.2023 №299 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).

Судом досліджено Висновок органу опіки та піклування Верховинської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, відповідно до якого, ОСОБА_12 ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для дітей, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, а це у свою чергу означає, що вона покладених законом обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні дітей.

Також зазначається, що дана сім`я перебувала під соціальним супроводом селищного центру соціальних служб з метою проведення роботи з матір`ю щодо створення умов для повернення дітей у біологічну родину та підвищення рівня виховного потенціалу сім`ї, але позитивного результату це не дало (а.с.40-41).

Оцінка суду.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованою постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч. 2,3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Нормою ст.164 ч.1 п.2, ч.ч.2-4 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, в тому числі, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. З цієї підстави мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.5 Закону України № 2342-1У «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без піклування, визнано Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою КМУ від 24.09.2008 року за № 866.

Відповідно до п.13 Порядку облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини.

У разі коли батьки дитини або місце їх проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на облік у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров`я, в якому дитину залишили.

За змістом, характером та значенням, як для батька (матері), так і для дитини правових наслідків позбавлення батьківських прав, передбачених ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав є винятковою мірою. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У Преамбулі Конвенції проголошено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Діти мають право на особливе піклування і допомогу, а також що дитині мають бути надані необхідні захист і сприяння, з тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов`язання в рамках суспільства, визнано, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім за інтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Дитині, здатній сформулювати власні погляди, згідно ст. 12 Конвенції, забезпечується право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Рекомендацією Rec (2006) 19 Комітету Ради Європи «Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками», прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Крім цього, статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Статтею 59 Закону України «Про освіту», статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов`язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. При цьому за положенням ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, який підлягає застосуванню лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи факти у контексті позбавлення батьківських прав, необхідно також враховувати, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід, як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Аналогічний наведеному вище правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2020 року по справі №552/2947/19, від 11 вересня 2020 року по справі №357/12295/18, від 11 вересня 2020 року по справі №371/693/18, від 29 квітня 2020 року по справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року по справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року по справі №638/16622/17, від 29 січня 2020 року по справі №756/1967/16-ц. Судова практика щодо застосування положень ст.164 СК України є усталеною. Крім того, схожий підхід до вирішення питання про позбавлення батьківських прав роз`яснено в п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц.

За змістом ст.7 СК України, ст.3 Конвенції про права дитини регулювання сімейних відносин, зокрема судами, має здійснюватися з максимально можливим та першочерговим урахуванням і забезпеченням інтересів дитини.

При вирішенні справи суд також приймає до уваги положення принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй від 20.11.1959, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні №39948/06 від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв`язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв`язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87). Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції"). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії"). Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (справа "Хазе проти Німеччини", ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Сам факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (справа "К.А. проти Фінляндії"). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа "Мозер проти Австрії" від 21 вересня 2006 року).

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Одночасно, у відповідності до положень ст.76 ЦПК України доказування у цивільних справах здійснюється за допомогою визначених засобів доказування, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За змістом положень ЦПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3 і 4 ст.12 ЦПК України);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 є матір`ю дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості відносно батька яких, при державній реєстрації народжень, були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Наказом служби у справах дітей Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 01.02.2022 дітей взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей селищної ради, у зв`язку із ухиленням матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від виконання батьківських обов`язків.

В подальшому наказом служби у справах дітей Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 05.12.2022 та рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 29.12.2022, на підставі заяв матері та дітей, влаштовано з 05.12.2022 малолітніх дітей, які перебувають у важких життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасовий догляд та виховання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 на строк перебування три місяці до 05.03.2023, який в подальшому було продовжено рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 23.02.2023 до 05.06.2023 та рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 01.06.2023 до 05.12.2023.

Також, рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 29.12.2022 №168, було попереджено ОСОБА_1 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно її малолітніх дітей та зобов`язано в термін до 01.03.2023 створити належні умови для проживання та виховання дітей. Постановою Верховинського районного суду від 10.01.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Численними актами обстеження умов проживання сім`ї відповідачки зафіксовано, що відповідачкою для виховання та розвитку дітей не створені належні умови, в будинку виявлені антисанітарні умови проживання, відповідачка веде антисоціальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, не цікавиться життям дітей, не приймає участі у їх вихованні.

Також Висновком оцінки потреб сім`ї від 30.05.2023 зробленого СЦСС було встановлено, що у ОСОБА_1 наявні складні життєві обставини, основним чинником яких є пияцтво та відсутність наміру відмовитися від нього, вона потребує лікування (обов`язкова госпіталізація), діагноз - алкогольний гострий панкреатит, алкогольний цироз печінки, а також потребує психологічної підтримки. ОСОБА_1 взято на соціальний супровід наказом селищного ЦСС 09.12.2022.

З листа соціальних служб Верховинської селищної ради від 15.06.2023 №01-10/27 вбачається, що пріоритетним завдання соціального супроводу було забезпечення сприяння у процесі лікування ОСОБА_10 у терапевтичному відділенні Верховинської ЦЛ, після чого її поміщено до психоневрологічного диспансеру (пройшла курс лікування та проведено вживлення препарату з «Ефектом Плацебо» в м. Івано-Франківськ), а також надана натуральна допомога з боку фахівців із соціальної роботи заступника селищного голови ОСОБА_11 , а саме: забезпечення медичними препаратами, продуктами харчування, чистим одягом, придбання обігрівача (від благодійника), вирішено питання освітлення у житловому приміщенні, допомога у працевлаштуванні, заміна металопластикового склопакету вікна, а також численні психологічно-профілактичні бесіди спрямовані на усвідомлення власної поведінки і відношення до вживання алкогольних напоїв.

Однак, після поїздки ОСОБА_1 до м. Нововолинськ, вона потрапила до лікарні у відділення реанімації, де їй було поставлено діагноз «алкогольний гострий панкреатит», «алкогольний цироз печінки», рекомендовано госпіталізацію за місцем проживання. При проведенні роз`яснювальних бесід щодо необхідності госпіталізації та наслідків через невиконання рекомендацій лікарів, не виявлено намір ОСОБА_1 пройти лікування.

В результаті проведення чергового акту оцінки потреб - 30.05.2023 було встановлено втрачені напрацювання (домовленість з майстром) працівниками СЦСС щодо відновлення печі-обігрівача в помешканні, стан ОСОБА_1 викликав підозри щодо перебування її в стані алкогольного сп`яніння, що підтвердили результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння, згідно якого вміст алкоголю в крові становив 3,95 %, хоча факт вживання алкоголю вона заперечувала. Соціальні послуги надаються і надалі, а також проводяться профілактичні бесіди.

Окрім цього, обставини спірних правовідносин, встановлені судом під час розгляду справи та якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, підтверджуються змістом висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 14.06.2023 №299, яким визнано за доцільне позбавити відповідачку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, суд звертає увагу на те, що, з даного висновку не вбачається, чи була запрошена на засідання комісії мати дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , чи була з`ясована її позиція та заслухане її пояснення з приводу позбавлення батьківських прав.

Допитаний в судовому засіданні, у якості свідка фахівець із соціальної роботи Верховинського селищного центру соціальних служб ОСОБА_13 суду показав, що до нього надійшло повідомлення від заступника селищного голови про те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Під час відвідування ОСОБА_1 за місцем проживання, він не може ствердити, що вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння, однак вона мала кволий вигляд. Він звернувся до селищної ради та разом із заступником селищного голови, вирішили допомогти ОСОБА_14 пройти лікування від алкогольної залежності, на що вона погодилася. Також кошти на лікування відповідачки йому надавали друзі і знайомі ОСОБА_15 , про витрату яких він звітував їм. На лікуванні ОСОБА_1 пробула 10 днів, спочатку у Івано-Франківську, а потім у Верховинській ЦРЛ. Після завершення лікування, він протягом трьох тижнів провідував відповідачку вдома, бувало що і кілька разів на день.

Також зазначив, що сім`я відповідачки перебувала під соціальним супроводом з 09.12.2022 по 12.07.2023, який завершився негативно. З позитивних змін, то в будинку частково було облаштовано побут, замінено вікна, зроблено світло, придбано обігрівач, з негативних - відповідач не відмовилася від алкоголю. Чи змінилися умови проживання в будинку на час розгляду справи, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_4 , яка являється патронатним вихователем Верховинської селищної ради, суду показала, що 05.12.2022 Служба у справах дітей Верховинської селищної ради привезла до неї дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Діти були занедбані, бліді, в ОСОБА_16 був педикульоз. Також, в той же день, вона пропонувала відповідачці, яка також була присутня під час передачі дітей, кімнату в своєму житловому будинку, щоб вона могла знаходитися поряд з дітьми, однак вона відмовилася. Пізніше через 2-3 дні, відповідачка передала особисті речі ОСОБА_16 та на зв`язок з нею більше не виходила, дітей не відвідувала. Зі слів дітей, вони спілкувалися з нею по телефону. До школи на свято до Дня матері, відповідач не з`явилася. Прийшла на останній дзвінок, з вигляду ніби в стані алкогольного сп`яніння, здала на ремонт класу 500 грн. Також діти періодично відвідували маму вдома, однак були випадки, що вона не впускала ОСОБА_9 в дім.

Зазначила, що за час перебування дітей у неї, відповідач не брала участі в їх вихованні та утриманні. Вона відкрила дітям рахунок в банку, на який приходили кошти від співмешканця відповідачки, які діти використовували на особисті потреби. Також бувало, що він скидав кошти ОСОБА_16 , які вона знімала з карточки та віддавала матері. Кошти, які їй на дітей надавала держава, вона використала на дітей.

Вказала, що спочатку діти були замкнуті, особливо хлопчик, а тепер він охоче спілкується з однолітками, в нього покращилися оцінки, має мету, а саме хоче потрапити вчитися до військового ліцею. Дівчинка гарно навчається в школі, отримала похвальні листи. Ставлення дітей до матері змінилося в гіршу сторону.

Разом з цим, даючи оцінку ставленню відповідачки до дітей, суд вважає, що таке не в повній мірі є зразковим та належним, оскільки вона неналежно виконувала свої батьківські обов`язки, для виховання та розвитку дітей не створила належні умови, в будинку були виявлені антисанітарні умови проживання, відповідачка вела антисоціальний спосіб життя, вживала алкогольні напої, не цікавилася життям дітей, не приймала участі у їх вихованні. Сім`я дійсно перебувала у складній життєвій ситуації. Такі факти можуть свідчити про певну негативну поведінку відповідачки стосовно її дітей, неналежне її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, однак зазначені випадки не слід вважати такими, що свідчать про системне, свідоме ухилення відповідачки від виконання своїх материнських обов`язків щодо дітей.

Представлені позивачем докази дійсно свідчать про не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, однак такі не дають змогу в повній мірі дійти категоричного висновку про наявність обставин для застосування в даному випадку крайньої міри відповідальності, а саме позбавлення батьківських прав.

Так, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19, від 06.05.2020 у справі № 641/2867/17-ц.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнавала, зазначала, що вона завжди старалася робити все для дітей та брала участь у їх вихованні. Навіть тоді, коли вони перебували у патронатній сім`ї, вона купляла їм речі, давала гроші. З дітьми спілкувалася, коли вони приходили до неї. Оскільки сирота, то самостійно дбає про дітей як може, старається та виправилася, зробила піч у будинку, у будинку завжди чисто, діти забезпечені одягом та продуктами харчування. На даний час діти із школи приходять додому та харчуються в неї. Факту перебування у стані алкогольного сп`яніння під час обстеження не заперечила, зазначила, що дійсно раніше вживала алкоголь.

А тому, на думку суду, факт заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав, з`явлення на судове засідання, бажання спілкуватися з дітьми, брати участь в їх вихованні, в сукупності свідчать про її певне усвідомлення своєї негативної поведінки стосовно виконання своїх батьківських обов`язків та намагання таку виправити, уникнувши негативного для себе наслідку при задоволенні позову.

Суд також враховує, що відповідачка, розуміючи, що її сім`я потрапила у важкі матеріальні умови, звернулась до органу опіки та піклування із заявою, щодо поміщенням дітей у сім`ю патронатного вихователя, а за цей час вживала заходів щодо покращення житлових умов.

Також, зі слів свідка, фахівця із соціальної роботи Верховинського селищного центру соціальних служб Джелеми Ю.Ю. було встановлено, що під час перебування сім`ї відповідачки під соціальним супроводом, вона пройшла курс лікування від алкоголізму, в житловому будинку відповідачки відбулися часткові позитивні зміни, а саме в будинку частково було облаштовано побут, замінено вікна, зроблено світло, придбано обігрівач.

При цьому, суд звертає увагу на те, що докази, які описують умови проживання в будинку на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні, про такі свідку також не відомо.

Також, свідок патронатний вихователь ОСОБА_4 суду вказувала, що діти під час проживання у неї, спілкуються із матір`ю по телефону, ходили до неї додому, відповідачка приходила до дівчинки на свято до Дня матері та останній дзвінок до школи, здавала кошти на ремонт. Твердження свідка про те, що відповідачка під час спілкування з дітьми постійно перебувала у стані алкогольного сп`яніння суд не бере до уваги, оскільки стан сп`яніння не підтверджено жодними доказами.

З наведеного вбачається, що відповідач намагається змінитися в кращу сторону та покращити умови проживання, бажає брати участь в утриманні дітей та спілкуватися з ними.

Крім того, суд бере до уваги думку дітей, які у судовому засіданні висловили бажання спілкуватися з своєю матір`ю.

Так, у постановах Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі №333/1013/17 та від 14.02.2019 у справі №377/128/18 міститься висновок відносно того, що суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів які стосуються її життя, зазначено, зокрема, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2020 року у справі "Савіни проти України".

Згідно Конвенції про права дитини, якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган: - визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності; - упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; надає можливість дитині висловлювати її думки; - приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

Таким чином, практична реалізація принципу "забезпечення якнайкращих інтересів дитини" вимагає в тому числі, і з`ясування судами думки дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Так, ОСОБА_3 суду пояснила, що на даний час вона проживає в тітки ОСОБА_17 , яку вона вважає другою мамою. В тітки ОСОБА_17 вона проживає вже рік разом з братом. Їй подобається там, відносини в неї з тіткою добрі. Під час проживання у тітки ОСОБА_18 , мами відвідувала їх, однак не часто. Іноді вона зустрічалась із мамою після школи, заходила до мами додому. Інколи ініціатором зустрічей та прогулянок була мама, а іноді вона йшла сама, щоб побачитись із мамою. Стосунки з мамою в неї також добрі, хоча інколи сварилися через те, що мама її не розуміла. До третього класу вона з братом жили з батьком, мамою та бабусею на квартирі. Після того, як батьки розірвали шлюб, мама пішла жити до себе в будинок, де жила з вітчимом, а вони з татом - до бабусі в будинок. Вони самостійно вирішили жити з батьком, після того, як батьки розлучилися та спитали їх, з ким вони хочуть проживати. Так вони проживали до смерті батька, а потім пішли проживати до матері. Коли проживала в батька, то з мамою бачилася рідко, оскільки батько був проти. Коли вони проживали з мамою на квартирі, то вона цікавилася її навчанням, допомагала, купляла одяг. Коли жила з мамою та вітчимом то стосунки були в них добрі. Вказала, що якщо б мама виправилась, то вона хоче жити разом з нею.

ОСОБА_2 , суду пояснив, що проживає в тітки ОСОБА_18 в с.Ільці вже рік. До того проживали у бабусі з татом. Спілкування з мамою негативне, вони майже не спілкуються приблизно місяць. Коли проживали разом, то спілкувалися, все було добре. Спілкування змінилося, коли помер батько. Зараз мама бере участь у вихованні, однак рідко. Якщо б мати виправилася, то хотів би проживати разом з нею.

Таким чином з пояснень дітей вбачається, що в них були добрі стосунки з матір`ю, коли вони прожили разом то спілкувалися і в разі, якщо мати виправиться, вони хочуть проживати разом з нею.

А тому, аналізуючи встановлені з пояснень дітей факти, у контексті позбавлення батьківських прав, необхідно зважувати на те, що діти вже втратили батька і позбавлення матері батьківських прав щодо них, принесе ще більш негативний вплив на їх свідомість та призведе до роз`єднання сімейних зв`язків.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на порушення прав дітей відповідачем, настільки, що це б вказувало на необхідність застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав - позивачем не представлено та судом не здобуто.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що позбавлення батьківських прав, як крайній захід впливу на відповідача, як на особу, що не у повній мірі здійснювала виконання батьківських обов`язків не слід вважати таким, що відповідатиме інтересам дітей, що має найістотніше значення при розгляді даної категорії справ та не стимулюватиме матір до належного виконання своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає недостатньо обґрунтованими доводи позивача про необхідність застосування щодо відповідача такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, а тому в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

У зв`язку із відмовою в позові щодо позбавлення батьківських прав, не підлягає до задоволення і позовна вимога щодо стягнення з відповідача аліментів в порядку ч.3 ст. 166 СК України, оскільки така вимога являється похідною від основної вимоги.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року роз`яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передати органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначити при цьому конкретний заклад.

Враховуючи наведені норми права, суд попереджає відповідача ОСОБА_1 про необхідність вжити активних заходів щодо зміни свого ставлення до виховання дітей і покладає на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків. Також суд попереджає відповідача ОСОБА_1 , що у разі неналежного виконання батьківських обов`язків і в подальшому, її може бути позбавлено батьківських прав.

При цьому, суд звертає увагу органу опіки та піклування, що ст.170 СК України передбачено підстави та порядок відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати такого, на підставі п.14 ч.2 ст 3. Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову Виконавчого комітету Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування), який діє в інтересах: малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Виконавчий комітет Верховинської селищної ради, юридична адреса: 78700, селище Верховина, вул.І.Франка, 3, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04357294;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 04.03.2024.

Суддя Роман ДЖУС