№ 201/872/24

провадження 2-а/201/23/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року місто Дніпро

суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 січня 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що 10 січня 2024 року відносно нього, ОСОБА_1 , складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП. Протокол складено начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2 .. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення стверджується, що ОСОБА_1 , який обіймає посаду начальника військово - мобілізаційного підрозділу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА), в супереч вимогам пункту 34 Постанови КМУ № 1487 видав довідку від 13 грудня 2023 року № 1024 на ім`я ОСОБА_3 , який порушує правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, при цьому не проінформували ТЦК та СП про осіб, які порушують правила військового обліку. 12 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 10 за справою про адміністративне правопорушення. За змістом цієї постанови стверджується, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статтею 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 5100 гривень.

За змістом цієї постанови стверджується, що позивач не здійснив перевірку у громадянина ОСОБА_3 , під час прийняття на навчання наявності актуального військово-облікового документу, при цьому, студенту військовозобов`язаному ОСОБА_3 , 13 грудня 2023 року особисто підписав та видав довідку № 1024 про навчання на першому курсі магістратури денного відділення. Також у 7-денний строк з дня видачі наказу про прийняття на навчання не направив до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на ОСОБА_3 .. Вказану постанову винесено начальником Соборного районного центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Рожко В.М..

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на порушення приписів частини 1 статті 9 КУпАП, частини 1 статті 245 КУпАП, частини 1 статті 254 КУпАП, частини 1 статті 256 КУпАП і свідчить про незаконність оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята з порушення гарантій, передбачених пунктом а частини 3 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.

Крім того, станом на дату винесення оскаржуваної постанови закінчився передбачений частиною 1 статті 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, що в силу приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП виключало можливість розпочинати провадження у справі про адміністративне правопорушення за вказаним епізодом. Однак, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування можливості та необхідності накладення адміністративного стягнення за цим епізодом поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП. Також позивач вважає, що не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності не направлення до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у 7-денний строк з дня видачі наказу про прийняття на навчання повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на ОСОБА_3 , так як вказані обставини не були зазначеними, як складові об`єктивної сторони правопорушення, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 10 січня 2024 року та, відповідно, не могли бути предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, про факт порушення ОСОБА_3 правил військового обліку ОСОБА_1 стало відомо тільки 09 січня 2024 року: в день, коли ОСОБА_4 не з`явився до військово-мобілізаційного підрозділу академії для ознайомлення з розпорядженням Соборного РТЦК та СП і наступного дня про відповідні обставини було проінформовано Соборний РТЦК та СП. Тому, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення і його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також, відсутні докази того, що майор ОСОБА_2 є уповноваженою особою для складення протоколів про адміністративні правопорушення і має на те відповідні службові повноваження. У випадку складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою, протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у розумінні частини 1 статті 251 КУпАП та свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Отже, вказані вище обставини, на думку позивача, в своїй сукупності безспірно доводять відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП та підтверджують необхідність скасування оскаржуваної постанови від 12 січня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення.

Таким чином, позивач вважає вказану постанову незаконною, постанова складалася без врахування його зауважень та конкретної обстановки і норм права, в ній взагалі не вірно відображені всі обставини події, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущенні, не повноважною особою, з порушенням строків і прядку розгляду, що є порушенням закону. Вважає вказані дії відповідача протиправними і незаконними, оскаржувана постанова є протиправною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому просив скасувати постанову № 10 від 12 січня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надав відзив на позов та вказаним позовні вимоги не визнали, заперечували проти позову, вказавши, що у вказаний позивачем день і час ними дійсно було зафіксоване адміністративне правопорушення з боку позивача ОСОБА_1 , в передбаченому законом порядку повноважною особою було складено постанову з роз`ясненням її змісту порушнику, постанова вручена. Оспорювана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладенню штрафу в розмірі 5 100 грн. обґрунтована. Вважають вказану постанову законною, складена постанова вірно, всі істотні умови при її складанні дотримано і правильно відображено. Вважають, що все ними зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов`язань відносно позивача на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували і будь-якої шкоди не завдавали. Позов вважають не доведеним і безпідставним та не можливим його задоволення. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

З`ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов не обгрунтованим і не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльності Конституцією чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Судом з наданих позивачем документів і доказів відповідно до позиції ОСОБА_1 з`ясовано, що 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 КУпАП. Протокол складено начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2 .

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення стверджується, що ОСОБА_1 , який обіймає посаду начальника військово - мобілізаційного підрозділу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА), в супереч вимогам пункту 34 Постанови КМУ № 1487 видав довідку від 13 грудня 2023 року № 1024 на ім`я ОСОБА_3 , який порушує правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, при цьому не проінформували ТЦК та СП про осіб, які порушують правила військового обліку.

12 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 10 за справою про адміністративне правопорушення. За змістом цієї постанови стверджується, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статтею 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 5100 гривень.

За змістом цієї постанови стверджується, що вказаний громадянин, перебуваючи на посаді начальника військово-мобілізаційного підрозділу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, не забезпечив вимог щодо військового обліку в порушення пункту 34 Порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме: не здійснив перевірку у громадянина ОСОБА_3 , 1986 року .народження, під час прийняття на навчання наявності актуального військово-облікового документу, при цьому, студенту військовозобов`язаному ОСОБА_3 , 13 грудня 2023 року особисто підписав та видав довідку № 1024 про навчання на першому курсі магістратури денного відділення.

Також у 7-денний строк з дня видачі наказу про прийняття на навчання не направив до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на ОСОБА_3 .

До Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не направлено інформацію стосовно військовозобов`язаного ОСОБА_3 , який порушив та продовжує порушувати правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів для притягнення його до відповідальності згідно із законом. Вказану постанову винесено начальником Соборного районного центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що остання є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на приписи частини 1 статті 9 КУпАП, частини 1 статті 245 КУпАП, частини 1 статті 254 КУпАП, частини 1 статті 256 КУпАП і свідчить про незаконність оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята з порушення гарантій, передбачених пунктом а частини 3 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.

Також позивач стверджує, що як слідує з тексту протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2024 року, об`єктивну сторону правопорушення становлять наступні дії - видача довідки від 13 грудня 2023 року № 1024 на ім`я ОСОБА_3 , який порушує правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не інформування ТЦК та СП про осіб, які порушують правила військового обліку. В протоколі не конкретизується про яких саме осіб (вжито у множині), які порушують правила військового обліку, не повідомлено ТЦК та СП.

Разом із тим, у постанові № 10 за справою про адміністративне правопорушення визначений значно ширший перелік дій ОСОБА_1 , що утворюють об`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення. Зокрема, в оскаржуваній постанові, на відміну від протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, додатково зазначається, що ОСОБА_1 у 7-денний строк з дня видачі наказу про прийняття на навчання не направив до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на ОСОБА_3 . Отже, у якості складової об`єктивної сторони правопорушення додатково інкримінуються обставини, що не були зазначені в протоколі.

Однак, особа, що притягується адміністративної до відповідальності під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, не була детально проінформованою про характер і причини обвинувачення (суть правопорушення) та, як наслідок, під час винесення оскаржуваної постанови визнана винною у вчиненні дій, що не зазначені, як складові правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, на думку позивача, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення свідчать ті обставини, що як слідує з тексту оскаржуваної постанови, у якості правопорушення (проступку) інкриміновано не здійснення перевірки під час прийняття на навчання наявності актуального військово-облікового документу у військовозобов`язаного ОСОБА_3 та видача йому довідки № 1024 про навчання на першому курсі магістратури денного відділення. Разом із тим, під час прийняття на навчання ОСОБА_3 , він надав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 11 липня 2018 року. Відомостей про те, що вказане посвідчення є скасованим, визнаний недійсним чи підробленим протокол про вчинення адміністративного правопорушення та оскаржувана постанова не містять. Також у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та у постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено, чому ОСОБА_1 не повинен був брати до уваги зазначений вище військово-обліковий документ та чому він не мав права підписувати довідку про зарахування на навчання, в тому числі, з урахуванням того факту, що станом на дату видачі довідки був чинним наказ № 352-КС від 31 серпня 2023 року про зарахування на навчання ОСОБА_3 ..

Крім того, як стверджує позивач, якщо вважати, що ОСОБА_1 дійсно допустив протиправну бездіяльність і станом на дату зарахування ОСОБА_3 на навчання не перевірив наявність військово-облікового документу, то вказані дії були вчиненими до 31 серпня 2023 року, до дати видачі наказу про зарахування на навчання і, відповідно, станом на дату винесення оскаржуваної постанови закінчився передбачений частиною 1 статті 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, що в силу приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП виключало можливість розпочинати провадження у справі про адміністративне правопорушення за вказаним епізодом. Однак, оскаржувана постанова не містить жодного обґрунтування можливості та необхідності накладення адміністративного стягнення за цим епізодом поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Позивач зазначає, що 03 січня 2024 року на ім`я ректора Придніпровської державної академії будівництва та архітектури надійшло розпорядження № 28 Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про здійснення оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_3 про необхідність прибуття о 9 годині 30 хвилин 10 січня 2024 року до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для виконання вказаного розпорядження було видано наказ № 3-а від 04 січня 2024 року «Про оповіщення військовозобов`язаного студента ПДАБА про виклик до Соборного РТЦК та СП». Комісія працівників Придніпровської державної академії архітектури намагалась довести до відома ОСОБА_3 розпорядження, зокрема, останнього в телефонному режимі було проінформовано про необхідність його явки до військово-мобілізаційного підрозділу ПДАБА для ознайомлення зі змістом розпорядження. Однак, ОСОБА_3 не з`явився, про що було складено акт від 09 січня 2024 року. Копія наказу та акту були наданими разом із супровідним листом до Соборного РТЦК та СП 10 січня 2024 року.

Отже, як стверджує позивач, про факт порушення ОСОБА_3 правил військового обліку ОСОБА_1 стало відомо тільки 09 січня 2024 року в день, коли ОСОБА_4 не з`явився до військово-мобілізаційного підрозділу академії для ознайомлення з розпорядженням Соборного РТЦК та СП і наступного дня про відповідні обставини було проінформовано Соборний РТЦК та СП. Тому, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення і його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також, згідно приписів частини 1 статті 254 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою. При цьому, протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 10 січня 2024 року складений начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2 .. Однак, відсутні докази того, що майор ОСОБА_2 є уповноваженою особою для складення протоколів про адміністративні правопорушення і має на те відповідні службові повноваження.

У випадку складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою, протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у розумінні частини 1 статті 251 КУпАП та свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення. Оскільки з матеріалів адміністративного провадження не вбачається наявності у ОСОБА_2 повноважень складати протокол про адміністративні правопорушення, складений ним протокол від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 , на думку пзивача, не може бути допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 210-1 КУпАП, що свідчить також про незаконність оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, як такої, що винесена на підставі цього протоколу.

Згідно приписів пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП, вказана постанова оскаржується до районного у місті суду за правилами, передбаченими КАС України.

Згідно приписів частини 1 статті 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно приписів пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, позивач вважає вказану постанову незаконною, постанова складалася без врахування його зауважень та конкретної обстановки і норм права, в ній взагалі не вірно відображені всі обставини події, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущенні, не повноважною особою, з порушенням строків і прядку розгляду, що є порушенням закону. Вважає вказані дії відповідача протиправними і незаконними, оскаржувана постанова є протиправною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому просив скасувати постанову № 10 від 12 січня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП, оскільки такого правопорушення він не скоював.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Суд вважає вимоги позивача не доведеними і безпідставними, з огляду на наступне.

29 грудня 2023 року до Соборного РТЦК та СП надійшла заява від військовозобов`язаного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувачу фахової вищої освіти у зв`язку із навчання за денною формою здобуття освіти в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. До своєї заяви ОСОБА_3 долучив низку документів, включаючи й довідку від 13 грудня 2023 року № 1024, видану Придніпровською державною академією будівництва та архітектури, що підписана головою комісії з реорганізації ПДАБА, проректором з наукової роботи В. Данішевським та начальником військово-мобілізаційного підрозділу Андрієм Видавським.

Оскільки військовозобов`язаний ОСОБА_3 є порушником Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487), а саме: - не з`являється за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду (пункт 2 частини 1 Правил); - особисто не повідомив у семиденний строк про зміну персональних даних, а також не надав документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України__«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 8 частини 1 Правил); - понад п`ять років не з`являвся для звіряння власних персональних даних з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пункт 10 частини 1 Правил) до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури 03 січня 2024 року направлене розпорядження № 28 про оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_3 , а також прибуття особи, відповідальної за ведення військового обліку.

На виконання розпорядження № 28 Придніпровською державною академією будівництва та архітектури 04 січня 2024 року видано наказ № 3А «Про оповіщення військовозобов`язаного студента ПДАБА щодо виклику до Соборного РТЦК та СП».

08 січня 2024 року за № 04/07-11 до Соборного РТЦК та СП позивачем направлено копію зазначеного вище наказу, а також акт про відмову в ознайомленні з

розпорядженням, який датовано 09 січня 2024 року, тобто акт складено наступного дня начебто вже після направлення його до Соборного РТЦК та СП. Згідно з текстом акта ОСОБА_3 телефоном було повідомлено про необхідність з`явитись до військово-мобілізаційного підрозділу ПДАБА, щоб ознайомитись з розпорядженням, але. студент не прибув. Акт про відмову в ознайомленні студента ОСОБА_3 за своїм змістом не містить відомостей, що студенту доведено про необхідність прибуття о 9.30 10 січня 2024 року до Соборного РТЦК та СП.

10 січня 2024 року начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор ОСОБА_2 , якого призначено посадовою особою, уповноваженою складати адміністративні протоколи, склав протокол про адміністративне правопорушення на начальника військово-мобілізаційного підрозділу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури ОСОБА_1 за частиною 2 статті 210-1 КУпАП за порушення пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову

службу» підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову

службу» підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.

Відповідно до абзацу шістнадцятого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в України» (затв. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року) на території України введено режим воєнного стану. Також Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України № 2105-ІХ від 03 березня 2022 року) на території України оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування

національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів

місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил

цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Відповідно до положень пункту 34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства,

установи та організації здійснюють: перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки; доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання); надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних__районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття; подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть; проведення відповідної роз`яснювальної роботи серед призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку; забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку; взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів; періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку; внесення у п`ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних; складення і подання щороку до 1 грудня до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць; приймання від призовників, військовозобов`язаних та резервістів під розписку у бланках розписок (додаток 7) їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій вимог цього Порядку, а призовниками, військовозобов`язаними та резервістами - правил військового обліку; постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом; ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.

Військовозобов`язаного ОСОБА_3 зараховано на навчання наказом Придніпровської державної академії будівництва та архітектури № 352-КС від 31 серпня 2023 року . На час зарахування ОСОБА_3 на навчання, останнім надано військово-обліковий документ - Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , видане 11 липня 2018 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке подане позивачем у якості доказу. У пункті 9 тимчасового посвідчення зазначено: «Підлягає повторному медичному пересвідченню 25 червня 2023 року», тобто на час прийому на навчання військовозобов`язаний вже порушував вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що залишилося поза увагою позивача.

Позивач, достовірно знаючи, що студент ОСОБА_3 порушує Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вжив заходів для інформування Соборного РТЦК та СП для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності згідно із законом, а навпаки видав довідку, що є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час загальної мобілізації. Крім цього, до Соборного РТЦК та СП протягом 2022-2023 років з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури не надійшло жодної інформація стосовно осіб, що порушують правила військового обліку.

Також позивачем в якості доказів надано до суду супровідний лист від 21 грудня 2023 року № 645/07-11 про направлення до Соборного РТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних студентів та аспіратів. Згідно з повідомленням про зміну облікових даних (додаток 4 до Порядку) на ОСОБА_3 підставою для зміни облікових даних зазначено наказ № 352-КС від 31 серпня 2023 року про зарахування на денну форму навчання на 1 курс освітнього ступеню магістр. Повідомлення про зарахування студента ОСОБА_3 на навчання було направлено до Соборного РТЦК та СП майже через чотири місяці, а не у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), як це передбачено абзацом третім пункту 34 Порядку. Таким чином, позивачем до суду надано додатково доказ своєї ж винуватості в порушенні вимог пункту 34 Порядку.

Стосовно позиції позивача, що на дату винесення оскаржуваної постанови закінчився передбачений частиною 1 статті 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, оскільки «дії були вчиненими до 31 серпня 2023 року». Відповідно до положень частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може

бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за__винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Соборному РТЦК та СП стало відомо про порушення вимог пункту 34 Порядку з боку позивача наприкінці грудня 2023 року, а саме: після 21 грудня 2023 року, коли надійшов супровідний лист від 21 грудня 2023 року № 645/07-11 з повідомленням про зміну облікових даних на студентів; 29 грудня 2023 року - в день, коли на адресу відповідача надійшла заява військовозобов`язаного студента ОСОБА_3 до якої була додана копія довідки № 1024 від 13 грудня 2023 року.

До надходження зазначених документів Соборний РТЦК та СП не міг знати про порушення вимог пункту 34 Порядку з боку позивача. Таким чином, доводи позивача про закінчення строку накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими.

Крім того, позивач зазначає, що у протоколі «не зазначено обставин, що підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про факт порушення ОСОБА_3 правил військового обліку та, відповідно, не зазначено, коли та яким чином ОСОБА_1 дізнався про ці порушення та коли в нього виник обов`язок інформувати про існування цих обставин

Соборний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.».

Наказом Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна

академія будівництва та архітектури» від 21 березня 2022 року № 126 КО «З кадрових питань» ОСОБА_1 з 21 березня 2022 року переведено на посаду начальника військово-мобілізаційного підрозділу. Тобто позивач є керівником

підрозділу в державному вищому навчальному закладі й одним з керівних документів, що регламентує роботу ввіреного йому підрозділу є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 2 Порядку військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В пункті 2 розпорядження Соборного РТЦК та СП № 28 від 03 січня 2024 року була вимога про забезпечення явки особи, відповідальної за ведення військового обліку в навчальному закладі, якій при собі мати документи, що підтверджують повноваження. Якщо ОСОБА_1 вважає, що потребує доказу про обізнаність про факт порушення ОСОБА_3 правил військового обліку, то постає питання про його компетенцію як керівника мобілізаційно-військового підрозділу, адже керівник, як правило, відповідає за__результати роботи ввіреного підрозділу.

Щодо наявності у ОСОБА_2 повноважень складати протокол про адміністративні правопорушення

Згідно зі статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу України про адміністративні

правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Наказами начальника Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20 листопада 2023 року № 420 «Про організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення», від 22 грудня 2023 року № 464 «Про організацію службової діяльності» призначено посадових осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку, що регламентуються Законами України «Про військовий обов`язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Положенням про військово-транспортний обов`язок, а також за зіпсуття чи недбале зберігання призовниками, військовозобов`язаними і резервістами військово-облікових документів, спричинило їх втрату.

Начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу Соборного РТЦК та СП майор ОСОБА_2 зазначеним вище наказами визначений особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, доказами вчинення адміністративного правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення; заява військовозобов`язаного ОСОБА_3 від 26 грудня 2023 року (вх.10195 від 29 грудня 2023 року); довідка № 1024, видана 13 грудня 2023 року Придніпровською державою академією будівництва та архітектури на ім`я ОСОБА_3 , 1986 року народження; розпорядження начальника Соборного РТЦК та СП від 03 січня 2024 року № 28; копія наказу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 04 січня 2024 року № 3А «Про оповіщення військовозобов`язаного студента ПДАБА щодо виклику до Соборного РТЦК та СП»; акт про відмову в ознайомленні з розпорядженням; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , видане 11 липня 2018 року на ім`я ОСОБА_3 ; копія наказу від 21 березня 2022 року № 126 КО «З кадрових питань».

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При складанні 10 січня 2024 року протоколу позивачу були роз`яснені стаття 63 Конституції України, передбачені ст. 268 КУпАП його права та обов`язки, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 12 січня 2024 року в приміщенні 3 будівлі Соборного РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується підписом останнього. Але на розгляд матеріалів адміністративної справи позивач не прибув, клопотання щодо перенесення розгляду або долучення доказів своєї невинуватості тощо не подавав, тобто не скористався правами, закріпленими у статті 268 КУпАП.

Під час розгляду адміністративного матеріалу начальником Соборного РТЦК та СП всебічно, об`єктивно та в повному обсязі з`ясовано обставини допущеного правопорушення, ставлення порушника до допущеного порушення, його матеріальний стан, що було враховано при призначенні стягнення.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, (частина друга статті 210-1 КУпАП) тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративного матеріалу постановою начальника Соборного РТЦК та СП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Це мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією частини 2 статті 210-1 КУпАП. Будь-який інший вид стягнення, крім штрафу, санкцією статті 210-1 не передбачено.

Таким чином, для таких висновків у особи, яка винесла оскаржувану постанову, були підстави. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, також посадовою особою було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Не може суд прийняти до уваги пояснення позивача про те, що автором постанови не вірно відображені обставини події правопорушення, він не відреагував на зауваження позивача чи не вжив заходів для усунення перешкод в русі позивачу та інш., оскільки це спростовується вищенаведеним і ніякими іншими об`єктивними доказами не підтверджено, належних доказів про протилежне суду не надано. Позивачу спочатку потрібно було б самому не порушувати вимоги зазначеного закону про мобілізацію в Україні, а потім вже вимагати їх дотримання від інших і не перекладати тягар своїх порушень на інших, в тому числі і на сторону відповідача

Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена КУпАП, яким визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд вважає встановленими не обгрунтовані обставини позовних вимог, вони не спростовують висновків відзиву на позов, а тому підстав для скасування спірної постанови не знаходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту порушеного права згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання незаконним рішення, дії або бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому суд звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в адміністративному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи чи інш..

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на заявлені позовні вимоги, доводи позивача, визначальними обставинами для вирішення спірних правовідносин є визначення відповідності оскаржуваних дій відповідача критеріям правомірності, які пред`являються до дій та рішень суб`єктів владних повноважень. Таким чином, доводи позивача є не обгрунтованими, в зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішення даної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові можуть бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що дії відповідача стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню повністю.

При таких обставинах суд вважає, що дії, вчинені відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати правомірними. Не може суд прийняти до уваги позицію сторони позивача щодо наполягання на позовних вимогах, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються, порушення прав позивача, в тому числі і визначених Конституцією України, іншими законами саме цим відповідачем не були допущені.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 255, 256, 258, 288, 289 КУпАП, ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ КАС України.

Суддя -