465/5036/23

2/465/660/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2024 року Франківській районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мартьянової С.М.

при секретарі - Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

від позивача, в особі його представника, надійшла до суду позовна заява до АТ «Кредобанк» про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є власником картки міжнародної платіжної системи Mastercard за НОМЕР_3, емітентом якої є АТ «Кредобанк».

31.10.2022 року позивач користуючись зазначеною банківською карткою, використовуючи платіжну систему PayPal здійснив оплату на суму 5100 доларів США, згідно встановленого інвойсу №711897 від 31.10.2022 року, але оплачений товар від продавця так і не отримав, у зв`язку з чим 08.12.2022 засобами телефонного зв`язку звернувся до АТ «Кредобанк» із заявою про оскарження платіжної операції.

Відповідач повідомив позивачу номер його заявки на оскарження (№8962), однак жодних дій щодо повернення коштів позивачу не вчинив.

19.01.2023 року відповідач надіслав позивачу повідомлення №13-1837/23, яким повідомив про відмову у підтриманні ділових відносин з 30.12.2022 року у зв`язку з встановленням неприйнятно високого ризику. Посилаючись на припинення ділових відносин відповідач зазначив про відсутність зі свого боку зобов`язань щодо задоволення заяви позивача про оскарження платіжної операції.

06.02.2023 року представник позивача надіслав відповідачу адвокатський запит з вимогою надати підтвердження наявності у відповідача підстав для припинення ділових відносин з позивачем.

У відповідь, 14.02.2023 року, відповідач направив представнику позивача повідомлення, яким відмовив у наданні запитуваних відомостей, посилаючись на вимоги ст. 60,61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

15.02.2023 року представником позивача направлено повторний запит.

У відповідь, 22.02.2023 року відповідач направив представнику позивача повідомлення з відмовою у наданні запиту вальних відомостей, посилаючись на положення ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст. 21 ЗУ «Про інформацію».

Позивач вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у підтриманні ділових відносин з позивачем та достроково припинено договірні відносини з позивачем.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочину недійсним. Призначено проведення засідання.

24.08.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на наступні обставини.

Так, за результатами проведеного аналізу інформації щодо операцій за рахунком Позивача в Банку, ризик-профілю Позивача та іншої додаткової інформації Банком (відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у АТ «КРЕДОБАНК») Позивачу встановлено неприйнятно високий ризик у розумінні спеціального законодавства України, у зв`язку з чим відмовлено у підтриманні ділових відносин шляхом їх розірвання, закриття рахунка.

Банк при цьому діяв у відповідності та виключно на виконання вимог законодавства України.

Процедура та інші питання щодо закриття банківських рахунків врегульовані, серед іншого, Цивільним кодексом України (ЦК України), Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 162 від 29.07.2022 р.

Зокрема банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". (абз. 3 ч. 4 ст. 1075 ЦК України)

Також згідно з п. 123 Інструкції №162 надавач платіжних послуг має право відмовитися від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу. Залишок коштів з поточного/платіжного рахунку користувача повертається користувачу в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.

Згідно з п.п. 1.27, 1.28 розділу 1 Правил надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям в АТ «КРЕДОБАНК» (в ред., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин): Договір може бути припинено за ініціативою Банку, зокрема у випадках: передбачених Законодавством та/або Правилами та/або Договором, або у разі порушення Клієнтом умов Договору; встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання Клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки Клієнта документів чи відомостей; якщо Клієнтом чи його Представником подано до Банку недостовірну інформацію або інформацію з метою введення Банк в оману; у випадку наявності чи можливості настання будь-якої події, результату або обставини відносно Клієнта чи здійснюваних Клієнтом операцій, що, на думку Банку, має або може мати негативний вплив для Банку та/або Групи Капіталу РКО ВР, в тому числі, але не обмежуючись призводить або може призвести до матеріальних збитків та/або негативно впливати на репутацію Банку та/або Групи Капіталу РКО ВР та/або призводить або може призвести до будь-яких інших негативних наслідків для Банку та/або Групи Капіталу РКО ВР.

Ключове питання відмови від підтримання ділових відносин шляхом їх розірвання, закриття рахунка врегульовано абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон про ПВК/ФТ), відповідно до якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Аналогічне положення встановлено пунктом 1 Додатку 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19.05.2020, відповідно до якого банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

З вищеописаного випливає, що законодавство України встановлює не лише право, а й обов`язок банку відмовитись від підтримання ділових відносин з клієнтом, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку, у випадках, передбачених спеціальним законодавством. Зокрема, такий обов`язок виникає з підстави встановлення клієнту неприйнятно високого ризику в розумінні відповідного законодавства.

Пунктом 35 розділу ІV Положення про здійснення банками фінансового моніторингу передбачено, що ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації (ВК/ФТ - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення)

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Пунктом 61 розділу IV Положення про здійснення банками фінансового моніторингу деталізовано випадки встановлення неприйнятно високого ризику стосовно клієнтів, а саме вказано, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ.

Із зазначеного вище вбачається, що посилання позивача на наказ МФУ від 08.07.2016р. №584 «Про затвердження критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки рішення Банку ґрунтується на встановленій підозрі у вищевказаному нормативно визначеному розумінні, а не на безпідставно аналізованих Позивачем критеріях ризику.

За результатами моніторингу ділових відносин з Позивачем (в тому числі проведеного аналізу інформації щодо операцій за рахунком, ризик-профілю клієнта та іншої додаткової інформації) Банком (відповідальним працівником за проведення фінансового моніторингу у АТ «КРЕДОБАНК») встановлено підозру у вищевказаному нормативно визначеному розумінні, що ґрунтується на зазначеному нижче.

Упродовж періоду обслуговування Позивача в Банку було виявлено, що характерними для нього операціями в Банку були систематичні розрахунки з використанням платіжної картки в іноземних інтернет-магазинах (Amazon, LEVIS, NIKE) з подальшим систематичним оскарженням та поверненням коштів за «збійними» транзакціями (за ініціативи Позивача). Загальний обсяг таких транзакцій становив близько 80 000 дол. США.

Окрім того встановлено, що розпорядження рахунками Позивача та інших трьох фізичних осіб - клієнтів Банку, які здійснювали аналогічні «збійні» транзакції, здійснювалося в системі дистанційного банківського обслуговування з однакових мобільних пристроїв та ІР - адрес. При чому Позивач був одним із основних контрагентів вказаних осіб за операціями за рахунками, а також виявлено очевидну схожість логінів доступу до інтернет-банкінгу Позивача та однієї з цих осіб (andrdan, andrvita).

На запит банку Позивачем було надано пояснення щодо суті та мети здійснених ним фінансових операцій, що полягали в наступному:

«Суть і цілі фінансових операцій не пов`язані з комерційною діяльністю. У зв`язку подіями в Україні, я маю можливість і бажання займатись благодійністю і допомогою військовим та тимчасово переміщеним громадянам України. Спільно з компанією Vector LLC (vector-usa.biz) яка знаходиться в Америці і займається доставками посилок в Україну я неодноразово доставляю товари для армії. Здійснюю покупки з Американських торгових майданчиків товарів, які потрібні... »

Беручи до уваги всю наявну інформацію, зокрема ознаки пов`язаності групи клієнтів між собою, а також характер фінансових операцій за рахунком Позивача та їх невідповідність наданим ним поясненням, в Банку була наявна обґрунтована підозра, що діяльність Позивача могла бути спрямована на та/або пов`язана з вчиненням шахрайства, відомого як Friendly Fraud (Дружнє шахрайство).

На підставі виявленої підозри, керуючись вимогами абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ Банком (в особі відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у АТ «КРЕДОБАНК») 20.12.2022р. прийнято рішення встановити Позивачу неприйнятно високий ризик та відмовити у підтриманні ділових відносин. Також було враховано подання Позивачем Банкові як суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації / подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Того ж дня Позивача було поінформовано про це рішення шляхом надсилання СМС- повідомлення на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Отже, враховуючи наявну вищезазначену інформацію стосовно Позивача, в Банку були достатні та необхідні підстави підозрювати, що існує небезпека використання послуг Банку з протиправною метою, а тому неприйнятно високий рівень ризику Позивачу був встановлений не безпідставно та без жодних порушень, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та неправомірність відмови у підтриманні ділових відносин шляхом їх розірвання, закриття рахунка.

Позивачем не подано до суду жодних (належних, допустимих, достовірних та вірогідних) доказів на підтвердження неправомірності дій Відповідача, порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів Позивача і норм чинного законодавства. А, отже, й підстави для задоволення позову відсутні.

У жоден спосіб не є юридично значущими твердження Позивача про те, що АТ «КРЕДОБАНК» не надав жодних пояснень та доказів на підтвердження наявності підстав встановлення неприйнятно високого ризику, не витребував у Позивача жодних документів чи відомостей для спростування наявної в Банку інформації, оскільки у Банку такий обов`язок перед Позивачем відсутній.

Керуючись ст. 60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, Національний банк України 18.09.2019р. оприлюднив на своєму офіційному сайті інформацію про підстави застосування заходів впливу до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", за підсумками перевірки з питань ПВК/ФТ.

Зокрема встановлено, що АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" продовжував обслуговувати тих клієнтів, щодо яких ухвалено рішення про припинення ділових відносин (цим клієнтам встановлено неприйнятно високий ризик), що свідчить про формальний підхід банку до виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, що було однією з причин застосування НБУ штрафних санкцій до нього. Отже, з урахуванням викладеного, банк зобов`язаний припинити подальші будь-які прибуткові фінансові операції на користь клієнта, якому встановлено неприйнятно високий ризик, з дня прийняття такого рішення.

Керуючись вище зазначеними правовими нормами, з урахування позиції Національного банку України щодо неприпустимості подальшого обслуговування клієнтів, стосовно яких прийнято рішення про припинення ділових відносин з причини встановлення неприйнятно високого ризику, з урахуванням розірвання відповідного Договору банківського рахунка, закриття рахунку Позивача в порядку, передбаченому Інструкцією №162, Банком правомірно не здійснюється після цього претензійна робота за відповідною платіжною операцією (Банк не уповноважений її здійснювати).

Також відповідач вважає, що предмету позову не є ефективним способом захисту будь-якого порушеного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу позивача у правовідносинах із відповідачем. Предмет позову не відповідає критеріям й критеріям ефективності способів судового захисту.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочину недійсним - відмовлено.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача АТ «КРЕДОБАНК» про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочину недійсним в закритому судовому засіданні - відмовлено.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

В матеріалах справи від представника позивача міститься заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Від представника відповідача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, в якій також просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положенням частини першої статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Частиною 1 та 3 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі: наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту. (абз. 3 ч.4 ст. 1075 ЦК України)

Згідно з положеннями частини шостої статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право відмовитися від підтримання договірних відносин чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Разом з тим, такі дії банку щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають зокрема відповідати усім вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». (далі Закон)

Відповідно до п.п.1 ч.2 ст.6 Закону банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Відповідно до п. 39 ст. 1 Закону неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Абзацом 5 пункту 34 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що належна перевірка - це заходи, що включають проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями).

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

- неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Процедура та інші питання щодо закриття банківських рахунків, серед іншого, також врегульовані Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувача надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління національного банку України №162 від 29.07.2022 року. (далі Інструкція)

Згідно п. 123 Інструкції надавач платіжних послуг має право відмовитися від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо: є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу. Залишок коштів з поточного/платіжного рахунку користувача повертається користувачу в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.

Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у Акціональному товаристві «КРЕДОБАНК» (в ред. яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме у п.п. 1.27, 1.28 передбачено, що Договір може бути припинено за ініціативою Банку у наступних випадках: - у випадках, передбачених Законодавством та/або Правилами та/або Договором, або у разі порушення Клієнтом умов Договору; - якщо здійснення Ідентифікації та/або Верифікації Клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; - встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання Клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки Клієнта документів чи відомостей; - якщо Клієнтом чи його Представником подано до Банку недостовірну інформацію або інформацію з метою введення Банк в оману; - якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим, то Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити Клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції; - у випадку, якщо Клієнт веде ризикову діяльність, зокрема, але не обмежуючись проводить операції, проведення яких через Банк, на думку Банку, призводить або може призвести до порушення норм Законодавства та/або Законодавства з принципом екстратериторіальності та/або міжнародних санкцій, в тому числі щодо протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; - у випадку наявності чи можливості настання будь-якої події, результату або обставини відносно Клієнта чи здійснюваних Клієнтом операцій, що, на думку Банку, має або може мати негативний вплив для Банку та/або Групи Капіталу PKO BP, в тому числі, але не обмежуючись призводить або може призвести до матеріальних збитків та/або негативно впливати на репутацію Банку та/або Групи Капіталу PKO BP та/або призводить або може призвести до будь-яких інших негативних наслідків для Банку та/або Групи Капіталу PKO BP.

Банк має право в порядку передбаченому чинним законодавством призупинити /зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити Клієнту у відкритті Рахунка (обслуговуванні), в тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття Рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, а також застосувати інші заходи перестороги при наявності підстав, передбачених: Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; Законом України «Про санкції»; нормативними актами Національного банку України, які регулюють здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніми документами Банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів України.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Також це встановлено п.1 Додатку 12 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України №65 від 19.05.2020, відповідно до якого банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19 та від 20 січня 2022 року у справі № 910/18504/20.

Приписи статті 15 Закону 361-ІХ, наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, зокрема шляхом розірвання договорів, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 ЦК України.

Саме такого висновку дійшов ВС в постанові від 28.12.2022 року справа №757/57487/20.

Згідно п. 61 розділу ІV Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України №65 від 19.05.2020, банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:

1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів;

2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.

Відповідно до п. 46 Закону, підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, та вказано представником відповідача, банком на підставі виявленої підозри, керуючись вимогами абз. 3 ч.1 ст. 15 Закону, в особі відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу у АТ «КРЕДОБАНК» 20.12.2022 року прийнято рішення встановити позивачу неприйнятно високий ризик та відмовити у підтриманні ділових відносин. Того ж дня позивача було поінформовано про рішення шляхом надсилання смс-повідомлення на номер мобільного телефону.\

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не мо же ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Також ЄСПЛ зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами представника АТ «КРЕДОБАНК» щодо права Банку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом Банку ОСОБА_1 в односторонньому порядку, оскільки Банком встановлено неприйнятно високий ризик внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Водночас позивач не надав суду належних доказів, не спростував інформацію, котра досліджувалася АТ «КРЕДОБАНК», та оцінка котрої призвела до встановлення його, як клієнта, з неприйнятно високим ризиком.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочину недійсним - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження за адресою: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, б. 78.

Суддя Мартьянова С.М.