КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9517/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця її сина ОСОБА_2 - незаконними;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця її сина ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув в с. Письменне Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть № 414 від 19.12.2022 року та довідкою про причину смерті, згідно яких хвороба (паталогічний стан), що призвела до смерті - легенево-серцева недостатність; тромбоемболія легеневої артерії. Вказує, що звернулась до відповідача із заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби та видачі відповідного посвідчення на, що отримала відмову, яку вважає необґрунтованої та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.48).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.55-58). Зазначив, що ОСОБА_2 як військовослужбовцю було заборонено вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби, натомість при судово-токсикологічному дослідженні, акт №513 від 09.01.2023, був виявлений етиловий алкоголь у концентрації - 1.59%, що стосовно живої особи може відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Тобто, факт того, що на момент загибелі ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, є встановленим, тому згідно витягу з протоколу № 5 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з питань розгляду матеріалів про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби від 30.05.2023 року, направленого позивачці листом від 12.06.2023 року за вих. № 1/4755, їй було відмовлено у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, та повернуто документи до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою суду від 26.01.2024 витребувано докази (а.с.59).

Ухвалою суду від 27.02.2024 витребувано додаткові докази (а.с.66-67)

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби помер військовослужбовець за мобілізацією ОСОБА_2 в смт.Письменне Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , лікарським свідоцтвом про смерть № 414 від 19.12.2022 року та довідкою про причину смерті, згідно яких хвороба (паталогічний стан), що призвела до смерті - легенево-серцева недостатність; тромбоемболія легеневої артерії (а.с.11, 25-27).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2022 №396 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 знято ОСОБА_2 з усіх видів забезпечення. З 18 грудня 2022 знято з продовольчого забезпечення солдата ОСОБА_2 гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_2 . (а.с.23зв.)

ОСОБА_1 є матір`ю померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 (а.с.63).

ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 04.05.2023 щодо встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та видачі відповідного посвідчення. (а.с.72) До зави додано копії: паспорту, коду, свідоцтва про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, фото. (а.с.73-80)

Спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовлено матеріали, які направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.71).

Згідно витягу із протоколу № 5 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з питань розгляду матеріалів про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби від 30.05.2023, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, та повернуто документи до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-15, 81зв.-82).

Відповідно до п.55 даного протоколу позивачу відмовили у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, а також повернули документи, у зв`язку з тим, що за результатами судово-токсикологічного дослідження виявлено етиловий спирт у концентрації 1,59 % (а.с.15).

Не погодившись із зазначеними діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 2 статті 3 Закону №2011-XII встановлено, що дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Частиною 3 статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону №2011-XII вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Порядок роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби, здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 року № 937 (в подальшому - Інструкція №937).

Пункт 4.16 розділу IV Інструкції №937 передбачає, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

Згідно п.13 ст.14 Закону №2011-XII особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. №379 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, вказаною постановою передбачено, що на Міністерство оборони України покладено обов`язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що в разі смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців мають право на пільги, гарантії та компенсації, а також на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців.

При цьому Постанова №379 не має розширеного тлумачення підстав, як для видання, так і відмови у видачі посвідчення, окрім як загибелі (смерті) чи пропажі безвісти під час проходження військової служби військовослужбовця.

Таким чином визначальним є проходження військовослужбовцем військової служби та настання в даний проміжок часу відповідної події, як то загибелі (смерті) чи пропажі безвісти.

У подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1366 до Постанови №379 внесено зміни, зокрема назву Постанови викладено у редакції «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, та форми посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, згідно з додатками 1-3. (далі - Порядок)

Згідно із п.2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п.3 Порядку підставою для видачі посвідчення є: витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу; свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім; документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).

Згідно із п.4 Порядку посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до: територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби; уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Згідно із п. 6 Порядку у заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.

Разом із заявою подаються: копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються); документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб); фотокартка члена сім`ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65 - 70 відсотків фото; висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу).

Згідно із п.7 Порядку для проведення перевірки інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, членів його сім`ї Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держспецзв`язку мають право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом надання безпосереднього доступу, електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п.11 Порядку посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

З огляду на викладене, положення Закону №2011-XII, Порядку не поширюються, зокрема на членів сім`ї військовослужбовця, у разі коли він помер під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Відповідно до акту проведення службового розслідування (а.с.38-42) встановлено, що 16.12.2022 старший стрілець ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_4 старший солдат ОСОБА_3 , разом із водієм ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_4 солдатом ОСОБА_4 та гранатометником ІНФОРМАЦІЯ_7 військової частини НОМЕР_4 солдатом ОСОБА_2 , знаходились у тимчасовому місці розташування підрозділу для переозброєння та злагодження в АДРЕСА_2.

17.12.2022 приблизно о 01:00 старший солдат ОСОБА_3 прокинувся, почувши дивні звуки, нібито хтось захлинається. Щоб зрозуміти, що трапилось він підійшов до солдата ОСОБА_2 , але той вже не подавав жодних ознак життя. Старший солдат ОСОБА_3 одразу зателефонував старшому бойовому медику ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_4 штаб-сержанту ОСОБА_5 та сповістив про дану подію. Десь через пів години, прибув штаб-сержант ОСОБА_5 разом з бойовим медиком ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_6 , оглянули солдата ОСОБА_2 та підтвердили, що останній помер (а.с.39).

При цьому, судом раніше встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стала хвороба (паталогічний стан), що призвела до смерті - легенево-серцева недостатність; тромбоемболія легеневої артерії (а.с.11, 25-27).

Так, відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Суд зазначає, що за результатами судово-токсикологічного дослідження у крові військовослужбовця було виявлено етиловий спирт у концентрації 1,59 %, про що зазначено у листі Синельниківське районне відділення №1 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 03.02.2023 №2 (а.с.30 зв.).

Натомість відповідачем не наданого жодного доказу на підтвердження притягнення даного військовослужбовця саме до адміністративної відповідальності, тобто до суду не надано ні справу про адміністративні правопорушення, ні протокол про військові адміністративні правопорушення, ні докази застосування санкцій за вчинення адміністративного правопорушення.

Витяг з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол від 16.03.2023 №1162 також не містить інформації, що перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння знаходиться у причинному зв`язку з його смертю.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто відповідачем не доведений факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення.

Також, положення Закону №2011-XII не поширюються, зокрема на членів сім`ї військовослужбовця, у разі коли він помер під час проходження військової служби, коли смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Дії - це сукупність вчинків кого-небудь, в даному випадку здійснення військовослужбовцем своїх обов`язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч.

Отже, на членів сім`ї не поширюються положення Закону №2011-XII лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у видачі посвідчення.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року по справі №186/1129/16-а. При цьому, зауважує, що хоч він і стосувався правовідносин щодо виплати одноразової грошової допомоги, але може бути застосовним до даних правовідносин.

Тобто відповідачем не доведений факт вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Стосовно доводів відповідача щодо необхідності застосування правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 8 серпня 2022 року справа № 640/14940/19 (провадження № К/9901/47443/21), то суд їх враховує, але не застосовує, оскільки обставини справи стосувались смерті військовослужбовця, яка настала внаслідок вчинення військовослужбовцем активних дій, який знаходився у стані алкогольного сп`яніння, а саме самовільне залишення території розташування базового табору танкового батальйону військової частини та місця виконання доручених робіт.

Враховуючи, що рішенням у формі протоколу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.05.2023 безпідставно та необґрунтовано відмовлено у встановленні статусу та видачі посвідчення "Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (номер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби", тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вищевказаного рішення та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо встановлення статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби згідно Постанови КМУ від 28.05.93 №379 «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 КАС України здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_3, ЄДРПОУ НОМЕР_6) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі протоколу №5 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 травня 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити дії щодо встановлення статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.93 №379.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_6).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА