Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року Справа№200/7349/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 грудня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 18 грудня 2023 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправними та необґрунтованими дії Маріупольського РТЦК та СП стосовно зобов`язання ОСОБА_1 прибути до Маріупольського РТЦК та СП;

- визнати протиправною та необґрунтованою бездіяльність Маріупольського РТЦК та СП стосовно визнання ОСОБА_1 особою, яка не підлягає мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» та внести відповідні записи до облікових даних ОСОБА_1 .

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

19 грудня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

25 грудня 2023 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

29 лютого 2024 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяв (клопотань) позивача про повернення без розгляду заяв по суті справи, поданих відповідачем.

29 лютого 2024 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в 2015-2020 роках проходив військову службу; 04 липня 2020 року звільнений з військової служби за станом здоров`я та став на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний офіцер запасу.

З 01 вересня 2023 року позивач навчається за денною формою навчання у Навчально-науковому інституті права Державного податкового університету.

У зв`язку з цим 14 вересня 2023 року засобами поштового позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, якою особисто письмово повідомив про навчання у вищому навчальному закладі за денною формою здобуття освіти, надав довідку про навчання від 07 вересня 2023 року № 401 та просив внести відповідні відмітки до облікової справи, а також надати довідку про те, що він не підлягає мобілізації.

Оскільки відповіді на цю заяву позивач не отримав, 16 жовтня 2023 року його представник звернулася до Маріупольського РТЦК та СП з адвокатським запитом, в якому просила повідомити, чи включена надана позивачем інформація про навчання та наявність права на звільнення від мобілізації до облікових записів військовозобов`язаного, та надати обґрунтовану відповідь, якщо такі дії не вчинені.

У відповідь на адвокатський запит листом від 27 жовтня 2023 року Маріупольський РТЦК та СП повідомив, що згаданих вище дій не вчиняв.

Пізніше позивач отримав лист Маріупольського РТЦК та СП від 03 жовтня 2023 року, разом з яким йому повернута довідка навчального закладу.

В листі від 03 жовтня 2023 року Маріупольський РТЦК та СП наголосив на обов`язку позивача особисто повідомляти про зміну персональних даних та вимагав прибути особисто.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач зазначив, що в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) належить до військовозобов`язаних офіцерів запасу.

Наголосив, що здобуває вищу освіту за денною формою навчання в Державному податковому університеті, про що свідчить довідка від 07 вересня 2023 року № 401, а отже в силу положень абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543) не може бути призваним на військову службу під час мобілізації.

Позивач зауважив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в своїх листах покликався на Інструкцію з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання, затверджену наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року № 19/дск, а також на розпорядження голови Маріупольської районної державної адміністрації начальника Маріупольської районної військової адміністрації від 27 липня 2023 року № 62, однак ці підзаконні акті відсутні в загальному доступі та незареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правові акти, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Позивач вказував на те, що відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, (далі Порядок № 1487) та пп. 8 п. 1 додатку 2 до цього Порядку як військовозобов`язаний має особисто повідомляти органу, в якому він перебуває на обліку, про зміну своїх персональних даних. Водночас обов`язок «особисто повідомити» не є тотожним обов`язку «особисто прибути».

Позивач зазначив, що 14 вересня 2023 року на виконання вимог п. 8 ч. 1 додатку 2 до Порядку № 1487 особисто направив ІНФОРМАЦІЯ_3 письмове повідомлення про вступ на навчання до вищого навчального закладу та направив довідку про навчання, зауваживши, що жоден нормативно-правовий акт не встановлює обов`язку військовозобов`язаного особисто прибувати та передавати відповідачу документи про навчання.

З огляду на це, а також враховуючи, що позивач особисто повідомив Маріупольський РТЦ та СП про вступ на навчання, останній був зобов`язаний задовольнити його заяву.

Також позивач зазначив, що в листі від 03 жовтня 2023 року Маріупольський РТЦК та СП з посиланням на Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, (далі Положення № 402) вказав на те, що постанови військово-лікарських комісій про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби в особливий період дійсні протягом одного року з дня медичного огляду.

Однак, на переконання позивача, таке твердження відповідача є не коректним та вирваним з контексту, оскільки п. 3.8 Положення № 402 передбачає, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК.

Таким чином, річний термін придатності мають постанови ВЛК районних/міських ТЦК та СП.

Позивач зазначив, що в 2020 році він був звільнений з військової служби за станом здоров`я на підставі постанови госпітальної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (Військово-медичного клінічного центру Східного регіону), тобто за постановою регіональної ВЛК.

При цьому норма п. 3.8 Положення № 402 стосується лише постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП, та не поширюється на постанови ВЛК вищого рівня, а відповідно до п. 3.2 Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП; офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу у разі зміни призначення.

Позивач вважає, що оскільки в 2020 році він пройшов ВЛК регіонального рівня і жодних підстав для проведення його атестації не існує, то відповідно й відсутні підстави для проходження ним повторного медичного огляду до 2025 року.

З приводу вимог відповідача прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач вказав таке.

Маріупольський РТЦК та СП зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт того, що з березня 2022 року м. Маріуполь є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, є загальновідомим.

Листом від 03 жовтня 2023 року відповідач зобов`язав позивача до 15 жовтня 2023 року прибути до Маріупольського РТЦК та СП.

В силу положень ч. 3 ст. 17 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207) у разі неможливості здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території місце розташування державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, визначається Кабінетом Міністрів України, однак жодних розпоряджень про нове місце розташування Маріупольського РТЦК та СП Кабінет Міністрів України не приймав, а самостійно визначати своє місцезнаходження відповідач не повноважний.

Позивач наголосив, що є учасником бойових дій, брав участь в антитерористичній операції та операції Об`єднаних Сил, відзначений різними відзнаками, в тому числі від Президента України, в 2021-2022 роках вів викладацьку діяльність на військовій кафедрі університету, як наслідок, спроба прибути до окупованого м. Маріуполь становить загрозу для його життя і здоров`я.

До того ж лист відповідача від 03 жовтня 2023 року з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 15 жовтня 2023 року позивач отримав після 15 жовтня 2023 року, що також унеможливлювало його прибуття у визначений відповідачем строк.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що на обліку офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває лейтенант ОСОБА_1 , який 04 липня 2020 був звільнений з військової служби за станом здоров`я.

Згідно з постановою військово-лікарської комісії позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у військовий час, тобто позивач підлягає призову по мобілізації.

Відповідач вказав на те, що 25 вересня 2023 року до Маріупольського РТЦК та СП від офіцера запасу ОСОБА_1 надійшла заява, якою він повідомив про вступ до Державного податкового університету та про навчання за денною формою здобуття освіти, у зв`язку з чим на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 просив внести відповідні записи до карток обліку та надати довідку про відстрочення від мобілізації встановленої форми.

Відповідач зазначив, що у відповідь на цю заяву роз`яснив позивачеві, що на виконання вимог ст. Закону № 3543, Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року № 19/дск щодо перевірки документів та визначення законних підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним Маріупольська районна військова адміністрація видала розпорядження від 27 липня 2023 року № 62 «Про створення на період дії воєнного часу об`єднаної районної комісії з питань надання відстрочки від мобілізації військовозобов`язаним Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, першого та другого відділу Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки» (далі Розпорядження № 62).

На підставі пп. 1 п. 2 Розпорядження № 62 офіцеру запасу ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до об`єднаної районної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з питання надання відстрочення від мобілізації, однак позивач вирішив, що це розпорядження не є офіційним документом, оскільки не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

З посиланням на лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24 серпня 2023 року № 40051/1145-12.2-23-3В/15.1 відповідач доводив, що Розпорядження № 62 є чинним, а Маріупольський РТЦК та СП діяв відповідно діючого законодавства.

Відповідач наголосив, що офіцеру запасу ОСОБА_1 не було відмовлено в праві на відстрочку, а рекомендовано звернутися до вищезазначеної комісії.

З приводу зобов`язання прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач зазначив, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно з пп. 6 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 військовозобов`язані зобов`язані особисто прибувати до РТЦК та СП з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку, в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання.

Відповідно до пп. 7 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 військовозобов`язані зобов`язані особисто в семиденний термін з дня прибуття до нового місця проживання прибувати з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного РТЦК та СП, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Позивач покликається на абз. 1 п. 23 Порядку № 1487, в якому зазначено, що військовозобов`язані в разі зміни адреси їх проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на обліку, проте залишив поза увагою абз. 2 п. 23 Порядку № 1487, згідно з яким військовозобов`язані, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, особисто в семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного ТЦК та СП. Відповідно до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних протягом 2022 2023 року зміни відносно позивача не вносились.

Також відповідач зазначив, що згідно з абз. 1 п. 1 ст. 22 Закону № 3543 громадяни України зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 військовозобов`язані зобов`язані прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на облік та визначення призначення на особливий період.

Відповідач стверджував, що 03 жовтня 2023 року направив ОСОБА_1 виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не заперечує факт отримання цього виклику, проте до теперішнього часу до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув без поважних причин.

Зауважив, що ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявку їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасну подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади.

Відповідач доводив, що не допускав порушення вимог керівних документів Міністерства оборони України, оскільки позивач зобов`язаний був своєчасно особисто прибути з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомити про зміну місця свого проживання або до відповідного РТЦК та СП, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці за новим місцем проживання для взяття на військовий облік. Також відповідач доводив, що в період воєнного стану позивач зобов`язаний був звернутися до об`єднаної районної комісії Маріупольської районної військової адміністрації для погодження документів та надання відстрочки від мобілізації.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, що наведені у позовній заяві.

Додатково вказав на відсутність даних про утворення такого органу як Маріупольська районна військова адміністрація.

Зауважив, до Розпорядження № 62 не містить жодних зобов`язальних норм щодо громадян, а тому відмова відповідача в наданні відстрочки з посиланням на необхідність звернення до Маріупольської районної військової адміністрації є протиправною.

З приводу необхідності особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач додатково зауважив, що відповідно до Порядку № 1487 обов`язок прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає після належного повідомлення про виклик, оформленого розпорядженням або повісткою з обов`язковим зазначенням мети такого виклику виключно з метою взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Як наслідок, лист відповідача в частині виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає нормам законодавства.

З приводу твердження відповідача про те, що останній не відмовляв в праві на відстрочку, позивач зазначив, що на час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 не вніс записи про наявність у позивача права на відстрочку від мобілізації в його облікові документи, а також просить відмовити у задоволенні позовних вимог, що свідчить про бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідач надав заперечення, просив відмовити в позові з підстав, аналогічних тим, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач наголошував, що надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можлива лише за особистої участі військовозобов`язаного, в даному випадку позивача, оскільки проходження публічної служби, а так само призов на військову службу чи відстрочення від призову не може відбуватись дистанційно.

Також законодавством не передбачено видання довідок про надання відстрочки від призову, а встановлено порядок внесення змін до військово-облікових документів військовозобов`язаних, які повинні містити відповідні дані.

Відповідач доводив, що, оскільки позивач не надав Маріупольському РТЦК та СП військово-обліковий документ, що посвідчує особу військовозобов`язаного і визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, з дотриманням абз. 2 п. 23 Порядку № 1487 не актуалізував впродовж 2022-2023 років інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, особисто в семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних не прибув із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також те, що законодавством не передбачено видачу довідки про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону № 3547, відповідач не мав підстав для прийняття позитивного рішення з питань, які порушив ОСОБА_1 в заяві, яка надійшла 25 вересня 2023 року.

У зв`язку з цим за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 листом від 03 жовтня 2023 року № 1/1870 Маріупольський РТЦК та СП роз`яснив йому вимоги ст. 23 Закону № 3547, Положення № 402 та на виконання вимог Закону № 2232 і Порядку № 1487 зобов`язав до 15 жовтня 2023 року з`явитися до Маріупольського РТЦК та СП, а також рекомендував звернутися до Маріупольської районної військової адміністрації відповідно до пп. 1 п. 2 Розпорядження № 62, однак позивач цього не зробив.

Позивач надав додаткові пояснення, в яких наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних тим, що викладені в позовній заяві.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 04 січня 2007 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

З 11 березня 2015 року по 04 липня 2020 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.

Наказом командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 29 квітня 2019 року № 76 ОСОБА_1 присвоєне військове звання «лейтенант».

26 травня 2020 року госпітальна військово-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 12 травня 2020 року № 08/508 провела медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби лейтенанта ОСОБА_1 і постановила, що його захворювання і травма, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби; на підставі ст. ст. 43-а, 83-б графи ІІІ Розкладу хвороб позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Постанова госпітальної військово-лікарської комісії затверджена 18 Регіональною військово-лікарською комісією 28 травня 2020 року (№ 1009).

Позивач звільнений у запас наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 16 червня 2020 року № 168 за пп. «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби).

Наказом Донецького обласного військового комісаріату від 04 липня 2020 року № 188 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу 04 липня 2020 року.

З 06 липня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в Маріупольському об`єднаному військовому комісаріаті Донецької області (нині Маріупольський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки).

Ці обставини встановлені на підставі військового квитка серії НОМЕР_5 , довідок Маріупольського об`єднаного військового комісаріату від 01 вересня 2017 року № 6920, від 27 грудня 2019 року № 2980, від 28 грудня 2019 року № 2981, довідок Донецького обласного військового комісаріату від 21 квітня 2020 року № 04/1034 та від 06 липня 2020 року № 03/928, витягу із послужного списку, свідоцтва про хворобу від 28 травня 2020 року № 1189.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 23 листопада 2015 року Управлінням персоналу Військової частини НОМЕР_4 .

Отже, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . За станом здоров`я позивач визнаний обмежено придатним для військової служби у воєнний час, тобто міг бути призваний на військову службу під час мобілізації. Однак на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 не був мобілізований і статус військовослужбовця не набув.

В 2023 році позивач вступив до Державного податкового університету.

Як свідчать відомості Реєстру суб`єктів освітньої діяльності, Державний податковий університет є закладом вищої освіти, перебуває у державній власності та належить до сфери управління Міністерства фінансів України; в його структуру, з-поміж іншого, входить Навчально-науковий інститут права.

Згідно з довідкою відділу кадрів Державного податкового університету від 07 вересня 2023 року № 401, яка видана військовозобов`язаному ОСОБА_1 , в 2023 році він вступив до Державного податкового університету, ІV рівня акредитації і зараз навчається на 2 курсі денного відділення; строк закінчення закладу освіти 30 червня 2026 року; довідка видана для подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що перебуває на обліку офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання вимог ч. 11 ст. 38 Закону № 2232 позивач повідомив, що в 2023 році він вступив до Державного податкового університету і на теперішній час навчається на 2 курсі денної форми навчанні у Навчально-науковому інституті права Державного податкового університету за освітньою програмою «Право».

У зв`язку з цим на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 позивач просив внести відповідні записи до карток обліку та надати довідку про відстрочку від мобілізації встановленої форми.

До заяви позивач долучив довідку відділу кадрів Державного податкового університету від 07 вересня 2023 року № 401.

Заява від 14 вересня 2023 року надіслана на адресу Маріупольського РТЦК та СП рекомендованою поштовою кореспонденцією 19 вересня 2023 року, про що свідчать опис вкладення до листа, накладна від 19 вересня 2023 року № 0829000786963 та фіскальний чек.

У відповідь на заяву позивача листом від 03 жовтня 2023 року № 01/1870 Маріупольський РТЦК та СП повідомив таке.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, продовжений Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 до 15 листопада 2023 року.

На виконання вимог ст. 23 Закону № 3543, Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року № 19 щодо перевірки документів та визначення законних підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним Маріупольською районною військовою адміністрацією видано Розпорядження № 62.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Розпорядження № 62 Маріупольський РТЦК та СП рекомендував позивачеві звернутися до Маріупольської районної військової адміністрації з питання надання права на відстрочку згідно зі ст. 23 Закону № 3543.

Додатково Маріупольський РТЦК та СП повідомив, що відповідно до додатку 2 до Порядку № 1487 військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, (далі Положення № 402) постанови військово-лікарських комісій на особливий період про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби дійсні протягом одного року з дня медичного огляду.

У зв`язку з цим Маріупольський РТЦК та СП зобов`язав ОСОБА_1 до 15 жовтня 2023 року з`явитися до Маріупольського РТЦК та СП і відповідно до Закону № 2232 виконати свій військовий обов`язок, бо захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком кожного громадянина України.

Разом з листом від 03 жовтня 2023 року № 01/1870 відповідач повернув позивачеві оригінал довідки Державного податкового університету від 07 вересня 2023 року № 401.

Суд зауважує, що в листі Маріупольського РТЦК та СП від 03 жовтня 2023 року № 01/1870 не конкретизовано, про зміну яких саме персональних даних позивач мав повідомити відповідача, з якою метою він мав прибути до відповідача та за якою саме адресою.

Також суду не надані докази, які б дозволяли встановити, коли саме Маріупольський РТЦК та СП надіслав (вручив) позивачеві лист від 03 жовтня 2023 року № 01/1870, та, як наслідок, коли саме позивач отримав цей лист і чи міг він з урахуванням дати отримання цього листа прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 15 жовтня 2023 року.

16 жовтня 2023 року представник позивача адвокат Ковтунець Ю.С. звернулася до Маріупольського РТЦК та СП з адвокатським запитом № 16/10-04, в якому просила повідомити, чи включено надану ОСОБА_1 інформацію про наявність права на звільнення від мобілізації та проходження навчання до облікових записів військовозобов`язаного, а якщо ІНФОРМАЦІЯ_1 не вчинив ці дії, надати обґрунтовану відповідь.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 27 жовтня 2023 року № 01/2129 Маріупольський РТЦК та СП повідомив, що листом від 03 жовтня 2023 року № 01/1870 надав військовозобов`язаному ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь.

У відповіді на адвокатський запит відповідач по суті відтворив зміст роз`яснень, які наведені в листі від 03 жовтня 2023 року № 01/1870.

До відповіді на адвокатський запит Маріупольський РТЦК та СП додав копію відповіді ОСОБА_1 від 03 жовтня 2023 року № 01/1870.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389) Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» (далі Указ № 64/2022).

Згідно з п. 1 Указу № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до п. 2 Указу № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування належало запроваджувати та здійснювати передбачені Законом № 389 заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

24 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затвердила Указ № 64/2022.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указ Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який запроваджений Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232).

Закон № 2232 також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Серед іншого, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232).

Ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 визначені категорії громадян України щодо військового обов`язку, а саме:

допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які […] перебувають у запасі Збройних Сил України, […], зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), […] для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, […];

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч. 8 ст. 2 Закону № 2232 виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону № 2232 виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні правила військового обліку визначені ст. 33 Закону № 2232.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний (ч. 4 ст. 33 Закону № 2232).

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Поняття персонально-якісного, персонально-первинного та персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведено у ст. 35 Закону № 2232.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 2232 персонально-якісний облік […], військовозобов`язаних […] передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно […], військовозобов`язаних […], які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку […], військовозобов`язаних […] покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регламентовано нормами ст. 37 Закону № 2232.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки […] підлягають громадяни України:

[…]

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

звільнені з військової служби в запас;

[…].

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону № 2232 […], військовозобов`язані […] після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Ч. 4 ст. 37 Закону № 2232 установлено, що у воєнний час забороняється виїзд […], військовозобов`язаних […] з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки ([…]).

Призов на військову службу під час мобілізації регламентований ст. 39 Закону № 2232.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 2232 призов […] військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються […] військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов […] військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

[…].

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Президент України видав Указ від 24 лютого 2022 року № 69/22 «Про загальну мобілізацію» (далі Указ № 69/2022), який затверджений Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

П. 1 Указу № 69/2022 передбачав оголошення та проведення загальної мобілізації.

Відповідно до п. 2 Указу № 69/2022 мобілізації проводиться на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з п. 3 Указу № 69/2022 мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до п. 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України належало здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Згідно з п. 5 Указу № 69/2022 Генеральному штабу Збройних Сил України доручено визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Відповідно до п. 8 Указу № 69/2022 місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 23 серпня 2022 року.

Укази Президента України від 07 листопада 2022 року № 758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 21 листопада 2022 року.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 07 лютого 2023 року № 2916-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 02 травня 2023 року № 3058-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 20 травня 2023 року.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 18 серпня 2023 року.

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 08 листопада 2023 року № 3430-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 16 листопада 2023 року.

Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України від 06 лютого 2024 року № 3565-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб з 14 лютого 2024 року.

Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 3543:

[…]

мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

[…].

Відповідно до ст. 2 Закону № 3543 правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституції України, Закону України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Основні принципи і зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені ст. 3 Закону № 3543.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3543 мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 3543 зміст мобілізаційної підготовки, з-поміж іншого, становить військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону № 3543 зміст мобілізації становить:

переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду;

переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

Організація і порядок проведення мобілізації підготовки та мобілізації регламентовані ст. 4 Закону № 3543.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3543 організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3543 загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (ч. 5 ст. 4 Закону № 3543).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 4 Закону № 3543 з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені ст. 22 Закону № 3543.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543 громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ([…]) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних […], визначення їх призначення на особливий період;

[…].

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 3543 громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин ([…]).

Абз. 1 ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин ([…]).

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними […] під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону № 3543 громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у ч. 3 цієї статті.

Ст. 23 Закону № 3543 визначені категорії осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Ч. 7 ст. 1 Закону № 2232 визначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують […], міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з ч. 8 ст. 1 Закону № 2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

П. 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

[…].

Відповідно до абз. 1 п. 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

П. 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

[…]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені п. 8 Положення № 154.

Відповідно до п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов`язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов`язаним […].

Відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, серед іншого, оформляють для військовозобов`язаних, […] відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487).

Порядок № 1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно з п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 4 Порядку № 1487 завданнями військового обліку є:

утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;

проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;

своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;

забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку;

забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Згідно п. п. 16-17 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

Абз. 1 п. 19 Порядку № 1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

За правилами п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів військовий квиток.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», (далі Постанова КМУ № 265).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

П. 23 Порядку № 1487 установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених Постановою КМУ № 265, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно з п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

[…]

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

[…]

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

[…]

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

[…].

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені в додатку 2 до Порядку № 1487 (далі Правила № 1487).

Згідно з п. 1 Правил № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі органи СБУ), військовозобов`язані Служби зовнішньої розвідки - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки без дозволу відповідного керівника);

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

6) особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 № 3543;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Відповідно до п. 3 Правил № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 4 Порядку № 1487 громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Суд встановив, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 мав статус військовозобов`язаного та перебував на обліку в Маріупольському РТЦК та СП.

Як військовозобов`язаний позивач зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені ч. 10 ст. 1, ч. 8 ст. 2 Закону № 2232, в тому числі дотримуватись порядку і правил військового обліку.

З огляду на те, що спірні правовідносини виникли в умовах особливого періоду та загальної мобілізації позивач мав виконувати обов`язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, визначені ст. 22 Закону № 3543.

Водночас згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною формою здобуття освіти, а відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Суд встановив, що після оголошення мобілізації, проте до призову на військову службу, ОСОБА_1 вступив на навчання до Державного податкового університету, де навчається за денною формою навчання, що підтверджено довідкою відділу кадрів Державного податкового університету від 07 вересня 2023 року № 401.

Таким чином, до моменту призову на військову службу ОСОБА_1 відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 набув право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Листом від 14 вересня 2023 року ОСОБА_1 на виконання вимог ч. 11 ст. 38 Закону № 2232, пп. 8 п. 1 Правил № 1487 особисто повідомив Маріупольський РТЦК та СП про наявність підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 Закону № 3543.

Праву позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543, кореспондує обов`язок Маріупольського РТЦК та СП, визначений п. 11 Положення № 154, оформити позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

На час розгляду справи Маріупольський РТЦК та СП цей обов`язок не виконав, а тому бездіяльність Маріупольського РТЦК та СП, яка полягає у неоформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543, підлягає визнанню протиправною.

З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд вважає застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 (як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти), з постановкою на спеціальний облік.

Застосований спосіб захисту відповідає повноваженням відповідача, визначеним п. 11 Положення № 154.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які зводяться до необхідності особистого прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на таке.

Спірні правовідносини виникли з приводу реалізації позивачем права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти.

Норми ч. 11 ст. 38 Закону № 2232, абз. 1 п. 23 Порядку № 1487 та пп. 8 п. 1 Правил № 1487 зобов`язують позивача як військовозобов`язаного особисто п о в і д о м и т и Маріупольський РТЦК та СП про зміну персональних даних та надати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 № 3543.

Позивач виконав цей обов`язок шляхом направлення особистої заяви від 14 вересня 2023 року разом з довідкою про навчання від 07 вересня 2023 року до Маріупольського РТЦК та СП.

Суд зауважує, що обов`язок «особисто повідомити», не є тотожним обов`язку «особисто прибути», про що, серед іншого, свідчить аналіз положень ч. 11 ст. 38 Закону № 2232, абз. 1 п. 23 Порядку № 1487 та пп. 8 п. 1 Правил № 1487, в яких йдеться про обов`язок «особисто повідомити», в порівнянні з нормами абз. 2 п. 23 Порядку № 1, пп. пп. 6, 7 п. 1 Правил № 1487, в яких йдеться про обов`язок «особисто прибути».

Ні Закон № 2232, ні Закон № 3543, ні Порядок № 1487, ні Правила № 1487 не зобов`язують військовозобов`язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543.

Суд не приймає аргументи ІНФОРМАЦІЯ_2 , наведені ним в заявах по суті справи, з приводу того, що, оскільки ОСОБА_1 не оновив свої персональні дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема не повідомив про зміну місця свого проживання, то він зобов`язаний був особисто прибути до Маріупольського РЦТК та СП.

Дійсно, відповідно до абз. 2 п. 23 Порядку № 1487 військовозобов`язані, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних, а відповідно до пп. пп. 6, 7 п. 1 Правил № 1487 військовозобов`язані повинні: особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Проте в листі від 03 жовтня 2023 року № 01/870, який був направлений ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 14 вересня 2023 року з приводу надання відстрочки від мобілізації, Маріупольський РТЦК та СП не вказував на те, що позивач не актуалізував інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не зазначив яка саме інформація (персональні дані) потребують актуалізації, та не вказав на підставі якої правової норми ОСОБА_1 має особисто прибути до Маріупольського РТЦК та СП.

Натомість відповідач обмежився загальним роз`ясненням, що відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30 грудня 2022 року № 1487, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З приводу рекомендації ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачеві «відповідно до пп. 1 п. 2 Розпорядження № 62 звернутися до Маріупольської районної військової адміністрації з питання надання йому права на відстрочку згідно зі ст. 23 Закону № 3543, яка викладена в листі від 03 жовтня 2023 року № 01/870, суд зазначає наступне.

Право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543, тобто позивач має це право в силу закону.

Порядок № 1487 та Правила № 1487 зобов`язують військовозобов`язаних особисто повідомити про зміну персональних даних та надати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 № 3543.

В свою чергу, Маріупольський РТЦК та СП відповідно до п. 11 Положення № 154 зобов`язаний оформити для військовозобов`язаних відстрочку від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також вести їх спеціальний облік.

Ні Закони № 2232 і № 3543, ні Порядок № 1487, ні Правила № 1487, ні будь-які інші нормативно-правові акти не покладають на військовозобов`язаного обов`язок звертися до районних військових адміністрацій з питання надання права на відстрочку від мобілізації згідно зі ст. 23 Закону № 3543.

Суд встановив, що Маріупольська районна державна адміністрація (ідентифікаційний код 44002033) зареєстрована як юридична особа 18 січня 2021 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

24 лютого 2022 року Президент України видав Указ № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», відповідно до п. 2 цього Указу утворені на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації; у зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Отже, на підставі п. 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» Маріупольська районна державна адміністрація набула статус Маріупольської районної військової адміністрації, а голова Маріупольської районної державної адміністрації статус начальника Маріупольської районної військової адміністрації.

З огляду на викладене суд не приймає доводи позивача про те, що такий орган як Маріупольська районна військова адміністрація не був утворений.

27 липня 2023 року голова Маріупольської районної державної адміністрації начальник Маріупольської районної військової адміністрації видала розпорядження № 62 «Про створення на період дії воєнного часу об`єднаної районної комісії з питань надання відстрочки від мобілізації військовозобов`язаним Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціально підтримки, першого та другого відділів Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки» (далі - Розпорядження № 62).

Розпорядження № 62 видане на виконання вимог ст. 23 Закону № 3543 та Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 року № 19/дск щодо перевірки документів та визначення законних підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним.

П. 1 Розпорядження № 62 передбачав створення та затвердження складу об`єднаної районної комісії з питань надання відстрочки від мобілізації військовозобов`язаним Маріупольського РТЦК та СП, першого та другого відділів Маріупольського РТЦК та СП.

П. 2 Розпорядження № 62 передбачає забезпечення організації заходів щодо перевірки документів та визначення законних підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації наступним категоріям військовозобов`язаних:

1) здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти;

[…].

П. 3 Розпорядження № 62 координація дій щодо виконання цього розпорядження покладена на Маріупольський РТЦК та СП, а координація на голову Маріупольської районної державної адміністрації начальника Маріупольської районної військової адміністрації.

У відповідь на запит Маріупольського РТКЦ та СП від 19 грудня 2023 року № 01/2743 щодо надання інформації про перевірку Міністерством юстиції України Розпорядження № 62 листом від 20 грудня 2023 року № 01-44/2171/1-23 Маріупольська районна державна адміністрація Маріупольська районна військова адміністрація повідомила, що листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 серпня 2023 року № 40051/1145-12.2-23-3В/15.1 від 24 серпня 2023 року констатовано, що у липні 2023 року Маріупольською районною державною адміністрацією Маріупольською державною військовою адміністрацією відповідно до наданого переліку не приймались нормативно-правові акти, які подаються суб`єктом нормотворення на державну реєстрацію до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у встановленому законодавством порядку про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суд зауважує, що Розпорядження № 62 не є нормативно-правовим актом та не встановлює прав та обов`язків військовозобов`язаних, а тому жодне положення цього розпорядження не може тлумачитись як таке, що зобов`язувало ОСОБА_1 звертатися до Маріупольської районної військової адміністрації з питання надання йому права на відстрочку від мобілізації.

Отже, рекомендації Маріупольського РТЦК та СП звернутися до Маріупольської районної військової адміністрації з питання надання йому права на відстрочку від мобілізації згідно зі ст. 23 Закону № 3543 не ґрунтується на законодавстві.

З приводу правомірності вимоги відповідача прибути до 15 жовтня 2023 року до Маріупольського РТЦК та СП, яка викладена в листі від 03 жовтня 2023 року № 01/1870, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543 громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Пп. 2 п. 1 Правил № 1487 зобов`язує військовозобов`язаних прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів

Отже, військовозобов`язаний зобов`язаний прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за їх викликом. При цьому такий виклик здійснюється шляхом оформлення наступних документів: мобілізаційні розпорядження, повістки, розпорядження. Форма розпорядження наведена в додатку 13 до Порядку № 1487, форма повістки в додатку 11 до Порядку № 1487.

Ні Закони № 2232, ні Закон № 3543, ні Порядок № 1487, ні Правила № 1487 не передбачають повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки викликати військовозобов`язаних шляхом направлення листів.

З огляду на встановлені фактичні обставини дії Маріупольського РЦТК та СП, які полягали у зобов`язанні ОСОБА_1 прибути до Маріупольського РТЦК та СП до 15 жовтня 2023 року шляхом направлення листа від 03 жовтня 2023 року № 01/1870, підлягають визнанню протиправними.

Водночас суд зауважує, що наявність у позивача права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації не звільняє його як військовозобов`язаного від виконання інших обов`язків, визначених Законом № 2232, Законом № 3547, Порядком № 1487 і Правилами № 1487, в тому числі прибувати за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за умови, що такий виклик здійснений в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Як наслідок, в іншій частині позовні вимоги про визнання протиправними та необґрунтованими дій відповідача стосовно зобов`язання позивача прибути до Маріупольського РТКЦ та СП задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє аргументи позивача, які стосуються відсутності підстав для проходження ним медичного огляду, оскільки ці питання перебувають поза межами предмета спору у справі, що розглядається.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновку суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Докази здійснення інших судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, на час розгляду справи по суті позивач не надав, а тому на стадії ухвалення судового рішення у справі судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 09574375, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Ломізова, буд. 8) про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які полягали у зобов`язанні ОСОБА_1 прибути до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до 15 жовтня 2023 року шляхом направлення листа від 03 жовтня 2023 року № 01/1870.

3. Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у неоформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

4. Зобов`язати Маріупольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти), з постановкою на спеціальний облік.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко