Постанова від 21.02.2024 по справі № 917/542/22 Східний апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 21.02.2024 по справі № 917/542/22 Східний апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

27.05.2024
Засідання

27.05.2024
Засідання

Справа № 917/542/22

Картка справи

Справа № 917/542/22

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/542/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 (особисто) паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 28.05.1998р.;

позивача ОСОБА_2 (особисто) паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 09.04.2008р.;

відповідача Лазебний Д.В. ордер серії №АХ №1100850 від 22.08.2023р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Полтавська область, м. Горішні Плавні, (вх. №2211 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 (суддя Тимощенко О.М., ухвалене в м. Полтава, дата складення повного тексту 28.09.2023р.)

за позовом: ОСОБА_1 , м. Київ, ОСОБА_3 , м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", Полтавська область, м. Горішні Плавні,

про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 51695682,34грн. заборгованості та на користь ОСОБА_3 84359824,38грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та Ferrexpo plc про:

- визнання недійсним Повідомлення компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу акцій акціонерами Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій від 01.04.2019;

- визнання недійсним рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, оформлене протоколом № 6 від 03.05.2019;

- визнання недійсною Публічну безвідкличну вимогу компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019;

- стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 51695682,34грн, з яких: 36823063,82грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3311049,19грн - три процента річних, 11561569,33грн - інфляційна складова заборгованості; 5) стягнення солідарно з Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) та з Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_3 84359824,38грн, з яких 60089877,07грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 5403150,04грн - три процента річних, 18866797,27грн - інфляційна складова заборгованості.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачі зазначали, що 22.02.2018 Наглядова рада Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПрАТ "Полтавський ГЗК") своїм протоколом № 1 прийняла рішення про продаж товариством 1250 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).

В 1 кварталі 2018 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ Полтавський ГЗК 1250 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2017 року та на 1 квартал 2018 року.

26.12.2018 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК своїм Протоколом № 8 прийняла рішення про продаж Товариством 14 148 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo АG).

В 1 кварталі 2019 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ Полтавський ГЗК 14 148 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2018 року та на 1 квартал 2019 року.

01.04.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) подала ПрАТ Полтавський ГЗК повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ Полтавський ГЗК на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій (надалі - Повідомлення про намір).

02.04.2019 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК прийняла рішення обрати суб`єктом оціночної діяльності Українську універсальну біржу, уповноважити Заступника Голови Правління з фінансових питань Кладієва М.Д. підписати з Українська універсальна біржа відповідний договір (Протокол № 3 засідання Наглядової ради ПрАТ "Полтавський ГЗК" від 02.04.2019).

25.04.2019 відбулися чергові Загальні збори акціонерів ПрАТ Полтавський ГЗК, на яких були обрані всі Члени Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, запропоновані мажоритарним акціонером Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) , на яких 1-ий позивач - ОСОБА_1 голосував проти прийняття рішення про вчинення (затвердження) значних правочинів.

03.05.2019 Наглядова рада ПрАТ Полтавський ГЗК рішенням, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, затвердила ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК та ціну обов`язкового продажу 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК в розмірі 34,24 грн на підставі звіту з оцінки майна № ЦП/753.

17.05.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) надала ПрАТ Полтавський ГЗК Публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ Полтавський ГЗК (надалі ПБВ).

Позивачі зазначали, що 05.06.2019 вони отримали грошові кошти за акції ПрАТ Полтавський ГЗК, а 06.06.2019 закінчився термін, в який ПрАТ Полтавський ГЗК повинен був викупити у ОСОБА_1 власні акції на підставі вимоги про обов`язковий викуп акцій від 02.05.2019.

11.06.2019 у ОСОБА_1 було списано 165 114 акцій, а у ОСОБА_3 було списано 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК на підставі Публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) від 17.05.2019, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за 11.06.2019.

Звертаючись до суду з відповіднім позовом позивачі наголошували, що відповідний позов подано з метою захисту та відновлення порушених прав позивачів на отримання повної та справедливої вартості акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, яких вони були позбавлені внаслідок реалізації відповідачами процедури обов`язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій в порядку статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» за заниженою ціною акцій.

Зокрема, з метою визначення справедливої вартості акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, 19.09.2019 ОСОБА_1 подав звіт з оцінки майна № ЦП/753 на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів, який 21.10.2019 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 100-ЕР від 21.10.2019 визнала таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

В подальшому, 01.11.2019 ОСОБА_1 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 року у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ КК Острів.

Також, другий позивач - ОСОБА_3 01.11.2019 замовив .проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих .іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків.

Крім того, 14.01.2022 ОСОБА_3 відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України замовив проведення судово-економічної експертизи для подання до суду з таких питань:

- яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019?

- чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 гривень за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн. 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем ОСОБА_4 , та у п.4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019?

- яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?.

23.05.2022 ОСОБА_1 отримав звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ КК Острів на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів.

30.05.2022 ОСОБА_3 отримав звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів.

01.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 18-ЕР від 01.06.2022 визнала звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ КК Острів таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

02.06.2022 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 19-ЕР від 02.06.2022 року визнала звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

07.07.2022 ОСОБА_3 отримав від ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ лист № 101/0707/2202 від 07 липня 2022 року в якому було зазначено, що у разі надання експертам на дослідження документів, що містять інформацію про фінансовий стан подібних ПрАТ Полтавський ГЗК підприємств та ринковий курс їх акцій на визнаних світових фондових біржах, можливо проведення додаткової експертизи з визначення ринкової вартості 1 простої іменної акції ПрАТ Полтавський ГЗК порівняльним підходом.

Крім того, 2-ий позивач - ОСОБА_3 зазначав, що в публічному доступі знайшов фінансову звітність за 2018 рік та ринковий курс акцій станом на 01 квітня 2019 року наступних публічних компаній акцій: BHP (BHP Billiton), Rio Tinto та Vale (Companhia Vale do Rio Doce), які займаються видобутком залізної руди та окатів.

У зв`язку із вказаними обставинами, ОСОБА_3 було замовлено проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

1. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням доходного підходу?

2. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням порівняльного підходу?

3. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), станом на 01.04.2019 у 100% пакеті акцій, визначена із застосуванням майнового підходу (методом накопичення активів або методом поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна)?

4. Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом)?

5. З урахуванням відповідей на перше четверте питання, яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, визначена з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій?

6. Чи підтверджується документально ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282) станом на 01.04.2019 у розмірі 34 грн 24 коп., зазначена у звіті з оцінки майна від 30.04.2019 № ЦП/753, складеному оцінювачем Борсуком О.В., та у п. 4 Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо збагачувальний комбінат від 17.05.2019?

7. Яким є розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?

22.06.2022 за результатами комісійної судово-економічної експертизи ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" було складено висновок експертів № 1041/63401.

Відповідно до змісту вказаної експертизи, експертами було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:

- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;

- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;

- 53,45 грн - із застосуванням балансового методу майнового підходу за формулою, яка передбачена Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 Визначення вартості акцій за балансовим методом).

Отже, як стверджували позивачі, найбільша визначена експертами ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019 дорівнює 153,81 грн.

Експертизою визначене розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019, яке складає 274,43%, тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 складає 274,43% справедливої (біржової) вартості 1 акції Ferrexpo plc, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.

Ціна останньої угоди на Лондонській біржі 01.04.2019 року по акціям компанії Ferrexpo plc становила 2,632 фунта-стерлінга Великобританії за одну акцію, а офіційний курс фунта-стерлінга 01.04.2019 року становив 35,61625 грн.

Отже вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, із застосуванням методу прямої залежності, дорівнює 2,632 * 35,61625 * 2,7443 = 257,256 грн.

Експертизою також було визначено розрахункове значення справедливої вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019, яке дорівнює 257,26 грн.

Позивачі наголошували, що метод прямої залежності не унормований в Національних стандартах № 1 та № 3, проте, лише в даному конкретному сквіз-ауті серед всіх проведених на даний момент 410 сквіз-аутів, саме цей метод надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки в ПрАТ Полтавський ГЗК шляхом придбання акцій Ferrexpo plc, яка є материнською компанією ПрАТ Полтавський ГЗК, в необхідній кількості.

ОСОБА_1 був власником 165114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, ОСОБА_3 був власником 269442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК (165114 * 2,7443 = 453122; 269442 * 2,7443 = 739430).

Станом на 01 квітня 2019 року:

- 165114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 453122 акцій Ferrexpo plc;

- 269442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 739430 акцій Ferrexpo plc.

Отже, позивачам для того, щоб зберегти свою частку в ПрАТ Полтавський ГЗК треба було купити 453122 і 739430 акцій материнської компанії ПрАТ Полтавський ГЗК, а саме публічної компанії Ferrexpo plc, акції якої торгуються на Лондонській біржі. А для того, щоб купити 453122 і 739430 акцій публічної компанії Ferrexpo plc, позивачі повинні були отримати за свої акції ПрАТ Полтавський ГЗК із розрахунку не менше 257,256 грн. за одну акцію, і лише в цьому випадку позивачі не втрачають ні в грошових коштах, ні в частці, яку вони втратили під час сквіз-ауту.

Позивачі наголошували, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, а саме аналогію визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом методом одного співвідношення (співставлення), який і є в цьому конкретному випадку методом прямої залежності до визначення вартості цінних паперів.

Зокрема, згідно Національного стандарту № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року за № 1442, розділу Особливості застосування методичних підходів, пункту 20: Узгодження отриманих величин вартостей об`єктів порівняння здійснюється за вартістю об`єкта порівняння, яка зазнала найменших коригувань, що є зворотною аналогією методу прямої залежності для визначення вартості цінних паперів компанії через вартість цінних паперів материнської компанії.

Отже, позивачі вважали, що справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 року за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

Згідно частини 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.

Отже, наглядова рада має право збільшити ринкову вартість акцій на 10% від визначеної вартості оцінювачем.

При визначенні оцінювачем правильної ринкової вартості однієї акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 він би отримав значення 234,579 грн., отже, наглядова рада могла затвердити ціну викупу однієї акції в розмірі:

234,579 * 10% + 234,579 = 258,0369 грн. (що є більше 257,256)

Виходячи з наведеного вище, позивачі вважали, що справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

Враховуючи кількість акцій, що належала позивачам, та ціну акцій, яку компанія Ferrexpo AG фактично за них сплатила, розмір доплати розраховується наступним чином:

- ОСОБА_1 - справедлива вартість пакету акцій 42 476 567,18 грн (165 114 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 5 653 503,36 грн = 36 823 063,82 грн;

- ОСОБА_3 - справедлива вартість пакету акцій 69 315 571,15 грн (269 442 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 9 225 694,08 грн = 60 089 877,07 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача 36823063,82грн. доплати, а ОСОБА_3 просив суд стягнути з відповідача 60089877,07грн. доплати.

Крім цього, позивачами було нараховано до сплати відповідачу 3 % річних та інфляційні на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з 06.06.2019, тобто з наступного дня за днем, коли зобов`язання із сплати позивачам вартості їхніх акцій мало бути виконане в повному обсязі, по 04.06.2022 (день звернення з цим позовом до суду).

А саме: ОСОБА_1 нараховано 3311049,19грн. 3% річних та 11561569,33грн. інфляційних; ОСОБА_3 нараховано 5403150,04грн. 3% річних та 18 866 797,27 грн інфляційних, вказані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.

02.08.2022 позивачами подано до господарського суду Полтавської області та в судовому засіданні господарського суду Полтавської області, яке відбулось 02.08.2022 підтримано додаткові пояснення (вх. № 5147) та заявлено наступні заяви та клопотання: про відмову від позовних вимог немайнового характеру та закриття провадження у справі № 917/542/22 в частині вимог немайнового характеру; про долучення нових доказів; про залучення співвідповідача.

Крім того, в ході підготовчого засідання господарського суду Полтавської області, яке відбулось 02.08.2022 позивачами було змінено клопотання про залучення співвідповідача на клопотання про заміну неналежного відповідача на належного.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2022р., зокрема, задоволено клопотання позивачів про заміну неналежного відповідача на належного; замінив неналежного відповідача "Феррекспо АГ" (Ferrexpo AG) на належного відповідача - Ferrexpo plc; прийнято відмову позивачів від позовних вимог в частині: 1) визнання недійсним Повідомлення компанії Феррекспо АГ (Ееггехро АС) про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу акцій акціонерами Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій від 01.04.2019 року; 2) визнання недійсним рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, оформлене протоколом № 6 від 03.05.2019 року; 3) визнання недійсною Публічну безвідкличну вимогу компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат від 17.05.2019; закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог; повернув ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання вимог немайнового характеру - 3721,50 грн; повернув ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання вимог немайнового характеру - 3721,50 грн.

23.08.2022 позивачами подано до господарського суду Полтавської області повідомлення про направлення відповідачу Ferrexpo plc позовної заяви з додатками, до якого позивачами було додано докази направлення 05.08.2022: позовної заяви з додатками, додаткових пояснень від 01.08.2022 з додатками, супровідного листа від 05.08.2022, переліків запитань від позивачів до Ferrexpo plc від 05.08.2022, копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 по справі № 917/542/22 - відповідачу Ferrexpo plc на адресу у Великій Британії (2-4 King street, London, SW1Y 6QL United Kingdom, з досилкою на адресу: 55 St Jamess Street, London, SW1A 1LA) та на адресу в Україні (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50А).

Також, позивачами було надано докази направлення 08.08.2022 нотаріальної копії з перекладом на англійську мову ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 по справі № 917/542/22 відповідачу Ferrexpo plc на його адреси у Великій Британії (2-4 King street, London, SW1Y 6QL United Kingdom, з досилкою на адресу: 55 St James's Street, London, SW1A 1LA), у Швейцарії (6340, Switzerland, Baar, Bahnhofstrasse 13) та в Україні (39803, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 15).

Крім цього, надано докази направлення супровідних листів від 08.08.2022 та від 05.08.2022, переліків запитань від позивачів до Ferrexpo plc від 05.08.2022, копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 по справі № 917/542/22 відповідачу ПрАТ "Полтавський ГЗК" на адресу: 39803, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16.

25.08.2022 відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" подано до господарського суду Полтавської області відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та обґрунтованість неналежними доказами. Зокрема, щодо звіту з оцінки майна № ЦП/753, відповідач зазначав, що твердження позивачів про те, що звіт з оцінки майна № ЦП/753 не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій є хибним.

Так, у позовній заяві позивачі вказують, що звіт з оцінки майна № ЦП/753 виконав оцінювач Борсук Олег Валентинович, який 30.11.2017 Протоколом № 100 засідання Екзаменаційної комісії ФДМУ (п. 1.3) був позбавлений (анульований) спеціалізації 1.1 з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, але копія протоколу засідання екзаменаційної комісії № 100 від 30.11.2017, яка була додана позивачами до позовної заяви, взагалі не підписана та ніким не завірена, а тому не може вважатися належним доказом у справі.

Крім цього, якщо оригінал такого протоколу дійсно існує, то з його тексту вбачається, що ОСОБА_4 був позбавлений спеціалізації 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 1057, виданого 15.04.2004 Фондом державного майна України та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу.

Відповідач також звертав увагу суду на те, що згідно звіту про незалежну оцінку 1 простої акції ПрАТ ПГЗК, проведеної Українською універсальною біржою (оцінювач Борсук О.В.), предметом оцінки були тільки цінні папери, і жодний об`єкт нерухомості, включаючи земельні ділянки та майнові права на них не оцінювалися. Таким чином, оцінювач Борсук О.В. мав право здійснювати оцінку цінних паперів та підписувати звіт з оцінки майна № ЦП/753.

Крім цього, як стверджував відповідач, позивачі посилаючись на Висновок експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складений 22.06.2022 ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ та на рецензію Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів від 21.10.2019 дійшли до помилкового висновку про те, що звіт з оцінки майна № ЦП/753 не може бути прийнятий до уваги та використовуватися, в тому числі не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій.

Зокрема, з тих підстав, що згідно рецензії на звіт з оцінки майна № ЦП/753, виконаної 17.05.2019 Громадською організацією Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки, рецензентами зроблено висновок про те, що звіт, що рецензується, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням в процесі оцінки технічних прийомів та методичних підходів відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна, зокрема: Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Національним стандартам № 1 та № 3. Відповідно до мети оцінки у звіті визначалась ринкова вартість для прийняття управлінських рішень (згідно статті 65 Закону України Про акціонерні товариства).

У розділі Загальний висновок про достовірність оцінки майна рецензії зазначено, що відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт з оцінки майна № ЦП/753 1 (однієї) простої іменної акції, що належить Приватному акціонерному товариству Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що рецензується, класифікується за такою ознакою: звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Таким чином, твердження позивачів про те, що звіт з оцінки майна № ЦП/753 не міг використовуватися для цілей визначення ціни викупу акцій спростовується вищезгаданою рецензією.

Щодо справедливої вартості пакетів акцій позивачів відповідач зазначав, що ПрАТ ПГЗК замовляв суб`єкту оціночної діяльності оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ ПГЗК відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У відповідності до звіту з оцінки майна № ЦП/753, підготовленого Українською універсальною біржею, ринкова вартість 1 простої іменної акції ПрАТ ПГЗК станом на 01.04.2019 становить 34,24 грн., який отримав позитивну рецензію у Всеукраїнській асоціації фахівців оцінки.

Таким чином, зважаючи на факт наявності в матеріалах справи звітів з оцінки ринкової вартості акцій ПрАТ ПГЗК станом на 01.04.2019 з різними результатами, слід констатувати, що висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Також відповідач зазначав, що всі наведені позивачами методи визначення справедливої ціни не відповідають нормам чинного українського законодавства, з огляду на те, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах від 23.03.2017 р. № 1983-\/ІІІ, для цілей цього пункту ціною обов`язкового продажу акцій є:

- щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

- щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

З вищенаведеної норми вбачається, що ринкова вартість акцій товариств, акції яких не включені до біржового реєстру, визначається суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

В даному випадку позивачі в позовній заяві стверджували, що законодавець надає пріоритет ціні, яка сформувалась на фондовій біржі, але у зазначеному вище пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-\/ІІІ ніякого пріоритету ціні, сформованій на фондовій біржі, не вбачається, отже, саме тому, намагання позивачів оцінити вартість 1 акції ПрАТ ПГЗК шляхом її співставлення з акціями Ferrexpo plc, які торгуються на Лондонській біржі, є безпідставними.

Аналогічно, відповідач заперечував проти тверджень позивачів проти збільшення вартості акцій ПрАТ ПГЗК за рахунок сум благодійних витрат, сум знецінення грошових коштів при розміщенні їх у афілійованому банку, наявності трансфертних процесів, та інших витрат, що, як визнають самі позивачі, не відповідає діючому законодавству з оцінки майна. З вищенаведеного, на думку відповідача, вбачається, що позивачі невірно розуміють поняття ринкова та справедлива ціна акцій, і їх співвідношення між собою.

В контексті спірних правовідносин відповідач також посилався на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, в якій Суд уточнив свій висновок відносно справедливої вартості акції для процедур сквіз-ауту та зазначив, що поняття справедлива вартість означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Таким чином, відповідач вважав, що розрахунки вартості акцій ПрАТ ПГЗК, наведені позивачами, не відповідають вимогам законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а тому не можуть бути застосовані.

Також, відповідач звертав увагу на те, що у висновку експертів № 1045/64701 від 29.07.2022 позивачі взагалі не ставили перед експертами питання щодо визначення розрахункового значення справедливої вартості однієї простої іменної акції ПрАТ ПГЗК станом на 01.04.2019, а тому невідомо на якій підставі у відповіді на зовсім інше питання № 7 експерти вирішили відповісти на непоставлене запитання позивачів. Також ті ж самі експерти у Висновку експертів № 1041/63401 від 22.06.2022 у відповіді на ідентичне запитання позивачів (запитання № 3) чомусь не намагались відповісти на незадане запитання стосовно визначення розрахункового значення справедливої вартості однієї простої іменної акції ПрАТ ПГЗК. Вказане може свідчити про упередженість експертів, обраних позивачами для проведення експертиз.

Також, на думку відповідача, позивачами жодним чином не обґрунтовано висновок, що саме в конкретному сквіз-ауті серед 410 інших сквіз-аутів метод прямої залежності надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки, а тому це є лише припущенням позивачів.

Окрім викладеного, відповідач вважав безпідставними позовні вимоги про стягнення саме з нього сум заборгованості по зобов`язанню з оплати акцій ПрАТ ПГЗК, з огляду на те, що за своєю правовою природою процедура сквіз-ауту полягає у обов`язковому продажі акцій міноритарними акціонерами на користь власника контрольного домінуючого пакета акцій товариства, але згідно з Законом України Про акціонерні товариства обов`язок з оплати акцій, що викуповуються, покладений саме на власника контрольного домінуючого пакета акцій, а не на товариство.

Таким чином, позивачами в позові не обґрунтовано на якій правовій підставі ПрАТ ПГЗК має нести відповідальність з оплати заборгованості за зобов`язанням Феррекспо АГ чи то Феррекспо ПіЕлСі з оплати акцій позивачів.

Крім цього, відповідач зазначав, що зважаючи на те, що списання акцій ПрАТ ПГЗК з рахунків у цінних паперах позивачів було здійснено 11.06.2019, позивачами при зверненні до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом до Феррекспо ПіЕлСі був пропущений строк позовної давності без поважних причин.

Окрім викладеного, відповідач також зазначав, що буде заявлено перед судом клопотання про призначення у даній справі судово-економічної експертизи.

26.09.2022 позивачами подано до господарського суду Полтавської області клопотання про закриття підготовчого провадження, в якому останні зазначали, що підстави та можливість для проведення повторної судової експертизи відсутні. Крім того, у вказаному клопотанні позивачі зазначали, що підстави та можливість для проведення повторної судової експертизи відсутні.

У поданому клопотанні позивачі зазначали, що правильною адресою офісу Ferrexpo plc в м. Києві є наступна: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 57-Б. Також позивачі вказували, що Ferrexpo plc отримала 05.09.2022 позовну заяву з додатками, 15.08.2022 та додатково 22.08.2022 нотаріальну копію з перекладом на англійську мову ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 по справі № 917/542/22.

Також ПрАТ "Полтавський ГЗК" отримало 12.08.2022 копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.08.2022 по справі № 917/542/22.

Крім цього, Ferrexpo plc не отримав документи направлені йому за адресою у Великій Британії, що на думку позивачів свідчить про те, що ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" не вірно зазначено адресу свого кінцевого бенефіціарного власника - компанії Ferrexpo plc (2-4 King street, London, SW1Y 6QL United Kingdom) для ускладнення позивачам надсилання кореспонденції відповідачу-2.

20.10.2022 позивачами подано до господарського суду Полтавської області клопотання про закриття підготовчого провадження, в якому позивачі наголошували на тому, що голова правління ПрАТ "Полтавський ГЗК" ОСОБА_5 є одночасно і FPM General Director and Chair of FPM Management Board Ferrexpo plc. На думку позивачів це свідчить про те, що ОСОБА_6 достеменно відомо про місцезнаходження і офіційну адресу компанії Ferrexpo plc, що свідчить про цілеспрямоване невірне зазначення ПрАТ "Полтавський ГЗК" адреси свого кінцевого бенефіциара компанії Ferrexpo plc. Також це доводить обізнаність компанії Ferrexpo plc про існування і розгляд судової справи № 917/542/22 та свідчить про цілеспрямоване затягування розгляду цієї справи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.10.2022 закрито підготовче провадження у справі № 917/542/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2022.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2023 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", повернувся у справі № 917/542/22 до стадії підготовчого провадження та зупинив провадження у справі № 917/542/22 до розгляду Верховним Судом справи № 910/15551/20.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2023 та відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення провадження у справі; постановлено повернути справу до господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.

Після повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду, 18.09.2023 відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" подано до господарського суду Полтавської області клопотання про призначення у справі №917/542/22 судової економічної експертизи (вх. № 11651).

19.09.2023р. до початку розгляду справи по суті, до суду надійшла спільна заява позивачів від 19.09.2023 про часткове залишення позову без розгляду (вх.№11735 від 19.09.2023), в якій позивачі просили суд залишити всі позовні вимоги до 2-го відповідача Ferrexpo plc без розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 задоволено заяву позивачів про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Ferrexpo plc; залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Ferrexpo plc на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України; залишено без розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про призначення експертизи (вх. № 11651 від 18.09.2023) на підставі ст. 207 ГПК України, у зв`язку із поданням вказаного клопотання після закінчення встановленого процесуального строку без поважних причин.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 51695682,34грн., з яких: 36823063,82грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 3311049,19грн. - 3% річних, 11561569,33грн. - інфляційні, 775435,24грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_3 84359824,38грн, з яких 60089877,07грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 5403150,04грн. - 3% річних, 18866797,27грн. - інфляційні, 868350,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 92, 321, 353 Цивільного кодексу України, статей 4, 8, 51, 53, 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" мотивовані тим, що дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", має істотне значення для вирішення цього спору, оскільки, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 , наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.

Проте, рецензією на звіт, складеною Громадською організацією "Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" № 100-ЕР від 21.10.2019, а також висновком експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складеним 22.06.2022 ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ звіт з оцінки майна Української універсальної біржі від 30.04.2019 № ЦП/753 визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що рішенням наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК від 03.05.2019, яким було затверджено ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК, без урахування ПДВ (з округленням до копійок), станом на 01.04.2019 у розмірі 34,24 грн було затверджено вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену Українською універсальною біржею, як ринкову.

Щодо визначення справедливої вартості акцій (суми компенсації), господарським судом першої інстанції було враховано правову позицію викладену у постанові Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та зазначено про те, що при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.

Досліджуючи наданий позивачем висновок експертів № 1045/64701 за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, проведеної ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ", судом було встановлено, що експертами було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:

- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;

- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;

Отже, найбільша визначена експертами ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019 дорівнює 153,81 грн.

Експертизою також було визначено розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019, яке складає 274,43%, тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 складає 274,43% справедливої (біржової) вартості 1 акції Ferrexpo plc, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.

Експертизою також визначено розрахункове значення справедливої вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019, яке дорівнює 257,26 грн.

При цьому, суд звернув увагу на те, що при здійсненні розрахунку справедливої ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію, було застосовано метод прямої залежності, який не унормований в Національних стандартах № 1 та № 3, проте, саме цей метод надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки в ПрАТ Полтавський ГЗК шляхом придбання акцій Ferrexpo plc, яка є материнською компанією ПрАТ Полтавський ГЗК, в необхідній кількості.

Судом було зазначено, що на момент сквіз-ауту 1-ий позивач ОСОБА_1 був власником 165 114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, 2-ий позивач ОСОБА_3 був власником 269 442 акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Станом на 01 квітня 2019 року:

- 165114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 453 122 акцій Ferrexpo plc;

- 269442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 739 430 акцій Ferrexpo plc.

Для того, щоб купити 453 122 і 739 430 акцій публічної компанії Ferrexpo plc, позивачі повинні були отримати за свої акції ПрАТ Полтавський ГЗК із розрахунку не менше 257,256 грн. за одну акцію.

У даному випадку судом було застосовано аналогію закону, а саме аналогію визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом методом одного співвідношення (співставлення), який і є в цьому конкретному випадку методом прямої залежності до визначення вартості цінних паперів та здійснено висновок про те, що справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, позивачі мають право на отримання компенсації за 1 акцію у розмірі 257,256 грн (найвища вартість акції), що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Крім того, місцевий господарський суд перевіривши надані позивачами розрахунки 3% річних та інфляційних дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість, та дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь 1-го позивача - 3% річних в сумі 3 311 049,19грн. та інфляційних у розмірі - 11561569,33грн., а також стягнення з відповідача на користь 2-го позивача 3% річних в сумі 5403150,04грн. та інфляційних у розмірі 18866797,27грн.

Окрім викладеного, судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності, з тих підстав, що пунктами 12, 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19) та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтею 257 Цивільного кодексу України продовжуються на строк вказаних обставин, що свідчить про те, що строк позовної давності у даній справі вважається продовженим та не сплив станом на час звернення позивачів до суду з відповідним позовом.

ПрАТ "Полтавський ГЗК" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції було порушено принцип повноти та всебічності з`ясування всіх обставин справи внаслідок відмови (залишення клопотання без розгляду) у призначенні у справі судової економічної експертизи, а також надання переваги доказам, наданих позивачами та неврахування доказів відповідача.

Внаслідок порушення судом вимог ст. 86 ГПК, суд дійшов до помилкового висновку про те, що звіт Української універсальної біржі визнаний таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, що в свою чергу, спричинило прийняття судом іншого помилкового висновку про те, що рішенням від 03.05.2019 (протокол Nє 6) наглядова рада ПрАТ "Полтавський ГЗК" затвердила вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену Українською універсальною біржею, як ринкову.

Скаржник також наголошує, що безпідставними є аргументи суду першої інстанції про те, що відповідач не заявив клопотання про призначення експертизи після постановлення судом ухвали про повернення до підготовчого засідання за клопотанням самого відповідача (ухвала від 15.02.2023). Так, зокрема, в судовому засіданні господарського суду Полтавської області, яке відбулось 15.02.2023 представником відповідача першим було подано клопотання про зупинення провадження у справі, і після його задоволення, коли провадження було зупинено, відповідач вже не міг заявляти інші клопотання.

Отже, за наведених обставин, господарський суд першої інстанції залишив без розгляду вмотивоване клопотання відповідача про призначення експертизи, в той час, як вказане клопотання не було заявлене відповідачем під час підготовчого провадження з поважних причин, що дає підстави апелянта стверджувати, що оскаржуване рішення, прийняте 19.09.2023 є необґрунтованим, тобто таким, що ухвалене не на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на те, що відповідне клопотання було залишено місцевим господарським судом без розгляду, аналогічне клопотання заявлено скаржником одночасно з поданням вказаної апеляційної скарги.

Окрім викладеного, апелянт також вважає, що судом було безпідставно застосовано аналогію закону у питанні «справедливої» вартості акцій. Скаржник наголошує, що до правовідносин сквіз-ауту за участю акціонера, який вже на момент набрання чинності Закону є власником домінуючого контрольного пакету акцій, застосовуються норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, який містить інші положення ніж ст. 65-2 Закон України «Про акціонерні товариства».

Незважаючи на те, що судом першої інстанції було зазначено про фактичні обставини, що заявник вимоги був власником домінуючого пакету акцій вже на момент набрання чинності Закону, не були застосовані зазначені норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Зазначені норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону не містять положень про найвищу ціну акцій протягом останніх 12 місяців, що передують даті набуття особою домінуючого контрольного пакету акцій, а посилаються на середній біржовий курс акцій на відповідній фондовій біржі за останні три місяці їх обігу, якщо акції включено до біржового реєстру, та ринкову вартість акцій, визначену суб`єктом оціночної діяльності, у випадку, якщо акції не включені до біржового реєстру.

Отже, з викладеного вище вбачається, що під час розгляду даної справи суд у питанні визначення ціни обов`язкового продажу акцій повинен був застосувати положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 за № 1983-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а не положення ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 за № 514-VI.

Викладене вище також підтверджує те, що господарським судом першої інстанції безпідставно при розгляді даної справи було застосовано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 щодо визначення ціни викупу акцій.

Фактичні обставини справи даної справи не є подібними до справи №905/671/19, оскільки у справі № 905/671/19 заявник вимоги сквіз-ауту набув право власності на домінуючий контрольний пакет акцій після набуття чинності зазначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 за № 1983- VIII, про що власне і зазначено у постанові, при цьому у даній справі за №917/542/22 заявником вимоги сквіз-ауту є мажоритарний акціонер, який вже на момент набрання чинності Закону був власником домінуючого контрольного пакету акцій.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що обставини у даній справі відрізняються від обставин справи №905/671/19 щодо питання підстав виникнення права на сквіз-аут та відповідно нормами, які мають бути застосовані до порядку визначення ціни викупу акцій.

Апелянт також наголошує, що мажоритарний акціонер Ferrexpo AG є діючою компанією, не є ліквідованою, не перебуває в процесі ліквідації, здійснює активну діяльність, не вбачається виключних підстав підняття корпоративної завіси для виконання акціонерним товариством зобов`язання акціонера.

Отже, в даному випадку апелянт вважає повністю безпідставними позовні вимоги про стягнення саме з нього сум заборгованості по зобов`язанню з оплати акцій ПрАТ «ПГЗК».

На думку скаржника, за своєю природою процедура сквіз-ауту полягає у обов`язковому продажі акцій міноритарними акціонерами на користь власника контрольного домінуючого пакета акцій товариства за Законом України «Про акціонерні товариства» обов`язок з оплати акцій, що викуповуються, покладений саме на власника контрольного домінуючого пакета акцій, а не на товариство.

За наведених обставин, апелянт вважає, що судом було безпідставно визначено ПрАТ «ПГЗК» як належного відповідача у даній справі, у зв`язку із чим, в задоволенні позову має бути відмовлено.

Окрім викладеного, апелянт наголошує на безпідставності стягнення з нього 3% річних та інфляційних, з огляду на те, що передбачений порядок процедури сквіз-ауту забезпечує неможливість виникнення заборгованості заявника вимоги перед міноритаріями, тому що передбачає перерахування грошових коштів міноритаріям вперед списання акцій, тобто акції не можуть бути списані без перерахування грошових коштів на користь міноритарія.

Скаржник стверджує, що сума грошових коштів, зазначена в рішенні суду має іншу природу, по суті то є доплата за акції, яку як вважають позивачі вони мають отримати, розрахована у спосіб, що не передбачений законом, ґрунтується на категоріях, не пов`язаних з нормами права.

Зазначена сума доплати за акції не є заборгованістю, оскільки сум грошових коштів за акції в розмірі, визначеному в рішенні суду, виникла власне на підставі оскаржуваного рішення суду.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся з клопотанням про призначення судової економічної експертизи, проведення якої просить доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз та поставити на вирішення експерта запитання: - Яка ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019?.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2023р. витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/542/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22; встановлено позивачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "27" грудня 2023 о 13:45годині.

21.12.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 задоволено заяву представника апелянта Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат про участь у судовому засіданні 27.12. 2023 о 13:45 годині у справі №917/542/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.12.2023 позивачем ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№15918), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін. Крім того, позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання апелянта про призначення судової економічної експертизи та розглядати справу без його участі.

21.12.2023 позивачем ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№15920), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін.

27.12.2023 позивачем ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду письмову промову (вх.№16172), в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023р. оголошено в судовому засіданні перерву до 24.01.2024 о 14:45 год.; задоволено клопотання представника апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктивні технології" про участь у судовому засіданні 24.01.2024 о 14:45 годині у справі №917/542/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

16.01.2024 позивачем ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду письмову промову (вх.№806), в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін. Крім того, позивач просить суд розглядати справу без його участі.

16.01.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду додаткову письмову промову (вх.№807), в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 оголошено в судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2024 о 09:00 год.; задоволено клопотання представника апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктивні технології" про участь у судовому засіданні 08.02.2024 о 09:00 год. у справі №917/542/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

07.02.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду письмову промову (виступ в дебатах) (вх.№1944), в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 21.02.2024 о 09:00 год.

19.02.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про призначення економічної експертизи (вх.№2517), в якому просить суд:

- повернутися на стадію розгляду справи №917/542/22: «З?ясування обставин справи - надання пояснень особою, яка подала апеляційну скаргу»;

- призначити у справі Nє 917/542/22 судову економічну експертизу;

- проведення судової економічної експертизи доручити Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) або будь-якій іншій державній експертній установі;

- для проведення судової економічної експертизи надати експерту матеріали господарської справи Nє 917/542/22.

На вирішення експерту поставити запитання:

- яка ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 01 квітня 2019 року?

- яка справедлива вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» станом на 01 квітня 2019року?;

Оплату вартості проведення судової експертизи покласти на ПрАТ «ПГЗК».

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.02.2024 представник апелянта підтримав подане 19.02.2024 до апеляційного господарського суду клопотання про призначення економічної експертизи, просив його задовольнити.

Позивачі заперечили проти задоволення заявленого клопотання.

Заслухавши думку представника апелянта та позивачів, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, з огляду на таке.

Так, зокрема, частинами 4-7 статті 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги, відповідно до якого Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи.

Закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Згідно протоколу судового засідання №2442213 від 08.02.2024, який містить відеофіксацію судового засідання, судом апеляційної інстанції було заслухано пояснення всіх учасників справи, досліджено всі наявні в матеріалах справи докази та оголошено перерву в судовому засіданні до 21.02.2024 для надання можливості сторонам підготуватись до участі в судових дебатах.

Отже, за наведених обставин, на стадії судових дебатів, порядок проведення яких встановлено частиною 7 статті 207 Господарського процесуального кодексу України, у суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість, як для повернення на стадію розгляду справи "з?ясування обставин справи - надання пояснень особою, яка подала апеляційну скаргу", так і для розгляду клопотання апелянта про призначення відповідного експертного дослідження.

Таким чином, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.02.2024, яке розпочалось зі стадії судових дебатів, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивачі заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №917/542/22 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.06.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" № 1983-VIII від 23.03.2017. Згідно якого протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65: Закону України "Про акціонерні товариства".

06.01.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" № 2210-VIII від 16.11.2017, за приписами якого:

- у разі якщо після 04.06.2017 року акціонер, який станом на 04.06.2017 року разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими статтею 651 Закону України "Про акціонерні товариства". При цьому такий акціонер, який здійснює придбання акцій, зобов`язаний здійснити повідомлення, передбачене частиною першою статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (частина 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах № 1983-VIII від 23.03.2017).

- рішення щодо продажу або анулювання викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством акцій приймається загальними зборами. Ціна продажу викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством власних акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення про продаж викуплених відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набутих акціонерним товариством власних акцій. Правочини щодо переходу права власності на викуплені відповідно до статей 66 та 68 цього Закону або іншим чином набуті акціонерним товариством власні акції, вчинені з порушенням вимог цієї статті, є нікчемними (стаття 69-2 Закону України Про акціонерні товариства).

22.02.2018 Наглядова рада Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Полтавський ГЗК") своїм Протоколом № 1 прийняла рішення про продаж Товариством 1250 штук раніше викуплених власних акцій своєму власнику домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) (т. 1 а.с. 52-56).

В І кварталі 2019 року власник домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ Полтавський ГЗК компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) придбала у ПрАТ Полтавський ГЗК 14 148 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що підтверджується роздруківками з державного сайту https://smida.gov.ua інформації про власників крупних пакетів акцій емітента ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 4 квартал 2018р. та на 1 квартал 2019 року (т. 1 а.с. 64- 65).

01.04.2019 компанія Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) подала ПрАТ Полтавський ГЗК Повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу акцій акціонерами ПрАТ Полтавський ГЗК на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій (надалі - Повідомлення про намір) (т. 1 а.с. 42- 43).

17.04.2019 ОСОБА_1 , отримав повідомлення про скликання на 25.04.2019 загальних зборів акціонерів ПрАТ Полтавський ГЗК (т. 1 а.с. 75).

18.04.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК Вимогу про надання копій документів та Письмові запитання щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів ПрАТ Полтавський ГЗК скликаних на 25.04.2019 (т. 1 а.с. 76-78).

24.04.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК платіжне доручення про сплату авансу за виготовлення копій документів та відшкодування поштових витрат та супровідний лист до нього (т.1 а.с. 79-80).

25.04.2019 відбулися чергові Загальні збори акціонерів ПрАТ Полтавський ГЗК, на яких були обрані всі Члени Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, запропоновані мажоритарним акціонером Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) (т. 1 а.с. 81). На цих зборах Позивач-1 голосував проти прийняття рішення про вчинення (затвердження) значних правочинів.

02.05.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК вимогу про надання копій документів та вимогу акціонера про обов`язковий викуп акцій, які були отримані відповідачем 06.05.2019 (т. 1 а.с. 82-85).

14.05.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК Вимогу про надання копій документів (т. 1 а.с. 228-229).

20.05.2019 своїм листом № 4641/6777 ПрАТ Полтавський ГЗК відмовило ОСОБА_1 в наданні запитуваних документів вимогами від: 18.04.2019, 02.05.2019 та 14.05.2019, в тому числі в наданні звіту з визначення ринкової вартості акцій та документів на підставі яких він був виготовлений, надавши лише форму 1 та форму 2 фінансової звітності за 2017-2018 роки. Крім того, цим листом ПрАТ Полтавський ГЗК відмовило Позивачу-1 у обов`язковому викупі власних акцій (т. 1 а.с. 230-233).

22.05.2019 ОСОБА_1 подав скаргу на дії ПрАТ Полтавський ГЗК до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (т. 1 а.с. 234).

24.05.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК Вимогу про надання копій документів (т. 1 а.с. 235-236).

29.05.2019 ОСОБА_1 подав скаргу на дії ПрАТ Полтавський ГЗК до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (т. 1 а.с. 237).

29.05.2019 ПрАТ Полтавський ГЗК своїм листом № 4641/7185 в черговий раз відмовило Позивачу-1 в наданні запитуваних документів вимогою від 14.05.2019 (т. 1 а.с. 238-239).

05.06.2019 ОСОБА_1 надіслав ПрАТ Полтавський ГЗК Вимогу про надання копій документів (т. 1 а.с. 240-241).

Позивачі зазначали, що 05.06.2019 вони отримали грошові кошти за акції ПрАТ Полтавський ГЗК, а 06.06.2019 закінчився термін, в який ПрАТ Полтавський ГЗК повинен був викупити у Позивача-1 власні акції на підставі вимоги про обов`язковий викуп акцій від 02.05.2019.

11.06.2019 у ОСОБА_1 було списано 165 114 акцій, а у ОСОБА_3 було списано 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК на підставі публічної безвідкличної вимоги компанії Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) від 17.05.2019, що підтверджується виписками про операції з цінними паперами за 11.06.2019 (т. 1 а.с. 242-244).

11.06.2019 ПрАТ Полтавський ГЗК (після проведення сквіз-ауту) своїм листом № 4641/7782 надало деякі копії витребуваних вимогами Позивача-1 документів (т. 1, а.с. 245).

02.07.2019 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїм листом № 23/08/15512 підтвердила незаконність ненадання ПрАТ Полтавський ГЗК копій документів, витребуваних вимогами ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 246-247).

21.10.2019 Експертна рада Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів своєю рецензією № 100-ЕР від 21.10.2019 визнала звіт з оцінки майна № ЦП/753 таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (т. 2 а.с. 1-5).

01.11.2019 ОСОБА_1 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 року у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ КК Острів (т. 2 а.с. 7-253, т. 3 а.с. 1-230).

Також, 01.11.2019 ОСОБА_3 замовив проведення незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, станом на 01.04.2019 у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків (т. 3 а.с. 231-236, т. 4 а.с. 41-199).

26.11.2019 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення у справі №917/1296/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Полтавський ГЗК, в якому дійшов висновку про те, що ПрАТ Полтавський ГЗК допущено порушення, які призвели до порушення прав акціонера ОСОБА_1 на отримання передбаченої ст. 36 Закону України Про акціонерні товариства інформації до моменту його голосування на загальних зборах, також судом встановлено, що ПрАТ Полтавський ГЗК повинне було викупити власні акції у акціонера ОСОБА_1 в строк до 06.06.2019 року.

Рішення суду по справі № 917/1296/19 не оскаржувалося та набуло законної сили (т. 3 а.с. 237-252).

03.01.2020 своїм листом № 4641/86 ПрАТ Полтавський ГЗК відмовило адвокату в наданні запитаних документів адвокатським запитом від 24.12.2019, необхідних для проведення альтернативної оцінки ринкової вартості акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019.

14.01.2022 ОСОБА_3 відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України замовив проведення судово-економічної експертизи для подання до суду з таких питань:

23.05.2022 ОСОБА_1 подав звіт з незалежної оцінки вартості 1 (однієї) простої іменної акції у пакеті простих іменних акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, що становить 100% статутного капіталу ПрАТ Полтавський ГЗК, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ КК Острів на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів (т. 4 а.с. 1-3).

30.05.2022 ОСОБА_3 подав звіт про оцінку однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК у відповідності до вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, станом на 01 квітня 2019 року, який виконав суб`єкт оціночної діяльності ТОВ Увекон-Харків на рецензування до Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів (т. 4 а.с. 211-213).

ОСОБА_3 в публічному доступі знайшов фінансову звітність за 2018 рік та ринковий курс акцій станом на 01 квітня 2019 року наступних публічних компаній акцій: BHP (BHP Billiton), Rio Tinto та Vale (Companhia Vale do Rio Doce), які займаються видобутком залізної руди та окатів.

ОСОБА_3 замовив і оплатив проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

22.06.2022 за результатами комісійної судово-економічної експертизи ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ" було складено висновок експертів № 1041/63401 (т. 5 а.с. 59-275).

Зі змісту експертного висновку вбачається, що експертами було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:

- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;

- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;

Ціна останньої угоди на Лондонській біржі 01.04.2019 року по акціям компанії Ferrexpo plc становила 2,632 фунта-стерлінга Великобританії за одну акцію (т. 1 а.с. 66), а офіційний курс фунта-стерлінга 01.04.2019 року становив 35,61625 грн.

Позивачі наголошували, що метод прямої залежності не унормований в Національних стандартах № 1 та № 3. Проте, лише в даному конкретному сквіз-ауті серед всіх проведених на даний момент 410 сквіз-аутів, саме цей метод надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки в ПрАТ Полтавський ГЗК шляхом придбання акцій Ferrexpo plc, яка є материнською компанією ПрАТ Полтавський ГЗК, в необхідній кількості.

ОСОБА_1 був власником 165 114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, ОСОБА_3 був власником 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК (165114 * 2,7443 = 453122; 269442 * 2,7443 = 739430).

Станом на 01 квітня 2019 року:

- 165 114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 453 122 акцій Ferrexpo plc;

- 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 739 430 акцій Ferrexpo plc.

А для того, щоб купити 453122 і 739430 акцій публічної компанії Ferrexpo plc, позивачі повинні були отримати за свої акції ПрАТ Полтавський ГЗК із розрахунку не менше 257,256 грн. за одну акцію. І лише в цьому випадку Позивачі не втрачають ні в грошових коштах, ні в частці, яку вони втратили під час сквіз-ауту.

Позивачі зазначали, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, а саме аналогію визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом методом одного співвідношення (співставлення), який і є в цьому конкретному випадку методом прямої залежності до визначення вартості цінних паперів.

Згідно частини 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.

Отже, Наглядова рада має право збільшити ринкову вартість акцій на 10% від визначеної вартості оцінювачем.

При визначенні оцінювачем правильної ринкової вартості однієї акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 він би отримав значення 234,579грн. Отже, Наглядова рада могла затвердити ціну викупу однієї акції в розмірі:

234,579 * 10% + 234,579 = 258,0369 грн. (що є більше 257,256)

Виходячи з наведеного вище, позивачі вважають, що справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

- ОСОБА_1 - справедлива вартість пакету акцій 42476567,18грн. (165114 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 5653503,36 грн = 36823063,82грн.;

- ОСОБА_3 - справедлива вартість пакету акцій 69315571,15грн. (269 442 * 257,256) - вартість пакету акцій, яка сплачена Ferrexpo AG 9225694,08грн. = 60089877,07грн.

Крім цього, позивачами було нараховано до сплати відповідачу 3 % річних та інфляційні а підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з 06.06.2019, тобто з наступного дня за днем, коли зобов`язання із сплати позивачам вартості їхніх акцій мало бути виконане в повному обсязі, по 04.06.2022 (день звернення з цим позовом до суду).

19.09.2023 до початку розгляду справи по суті, до господарського суду Полтавської області надійшла спільна заява позивачів про часткове залишення позову без розгляду (вх.№11735 від 19.09.2023), в якій позивачі просили суд залишити всі позовні вимоги до 2-го відповідача Ferrexpo plc без розгляду (т.10 а.с.26-27).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у даній справі позовні вимоги задоволено з підстав, викладених вище (т.10 а.с.38-71).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 5 статті 41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Аналогічне положення міститься у частині 3 статті 321 Цивільного кодексу України (примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частина 2 статті 353 цього Кодексу).

Акція є об`єктом права власності (стаття 177 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст.1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов`язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст.1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі Offerhaus and Offerhaus v. the Netherlands, заява №35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст.1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів.

Процедура обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій (сквіз-аут) запроваджена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах від 23.03.2017 №1983-VIII.

Законом України № 1983-VIII статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства" доповнено статтею 65-2, яка встановлює порядок обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій.

При цьому у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов`язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство зобов`язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов`язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.

Для цілей цього пункту ціною обов`язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов`язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2019 компанія Ferrexpo АG, яка станом на дату набрання чинності Законом України № 1983-VIII володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, реалізувала своє право та направила Товариству повідомлення про намір скористатися правом на обов`язковий продаж акцій.

02.04.2019 рішенням наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК обрано суб`єкта оціночної діяльності - Українську універсальну біржу та уповноважено Заступника Голови Правління з фінансових питань Кладієва М.Д. підписати з Українська універсальна біржа договір про надання послуг з незалежної оцінки акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Українською універсальною біржею складено звіт з оцінки майна № ЦП/753 однієї простої іменної акції, що належить ПрАТ "Полтавський ГЗК", дата оцінки 01.04.2019, який затверджено директором Української універсальної біржі 30.04.2019. Вказаним звітом визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції, що належить ПрАТ "Полтавський ГЗК", розраховану дохідним підходом на дату оцінки, в розмірі 34,24 грн.

Рішенням наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК від 03.05.2019, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК, без урахування ПДВ (з округленням до копійок), станом на 01.04.2019 у розмірі 34,24 грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачі наголошували на неправомірності порядку визначення ціни однієї простої акції ПрАТ Полтавський ГЗК та її несправедливий розмір, що призвело до порушення прав позивачів як власників таких акцій, у зв`язку із чим, в контексті спірних правовідносин є необхідним дослідження питання того, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою.

Так, зокрема, порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій врегульований у частині 5 статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", відповідно до якої ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Тобто, встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей зазначеної процедури передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цій нормі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Вибір робить заявник вимоги, тоді як наглядова рада визначає ринкову вартість (надає цей показник для порівняння).

Таким чином, одним із передбачених зазначеною нормою варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства.

Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, зокрема цінних паперів (акцій) встановлений у статті 8 Закону "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, передбачених у статті 65-2 цього Закону.

Згідно зі статтею 8 Закону "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ухвалюється наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто - у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається суб`єктом оціночної діяльності:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів;

у разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому НКЦПФР;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування п.2 цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин 1 і 2 цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (частина 3 статті 8 Закону "Про акціонерні товариства").

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Щодо обов`язків наглядової ради в процедурі сквіз-аут судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у статті 3 та інших статтях Цивільного кодексу України, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.

Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб`єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.

Відповідно до статті 53 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада обирається рішенням загальних зборів простим або кумулятивним голосуванням. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та / або незалежні директори.

Втім, те, що особа - член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

У Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2014 №955, рекомендованих до застосування в акціонерних товариствах, містяться такі рекомендації, які відображають найкращі практики корпоративного управління:

товариство повинно забезпечити захист прав, законних інтересів акціонерів та рівне ставлення до всіх акціонерів незалежно від того, чи є акціонер резидентом України, від кількості акцій, якими він володіє, та інших факторів;

товариство має запровадити ефективні механізми захисту прав дрібних акціонерів від недобросовісних дій акціонерів - власників контрольного пакета акцій, вчинених ними особисто або третіми особами у їх інтересах (п.2.8);

якщо рішення можуть по-різному впливати на різні групи акціонерів, наглядова рада має однаково справедливо ставитись до всіх акціонерів; наглядова рада у своїй діяльності керується найкращими етичними стандартами та враховує інтереси зацікавлених осіб (пункт 3.1.2.);

з метою забезпечення незалежності наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів, кількість яких складає принаймні 25 відсотків кількісного складу ради; незалежним вважається член наглядової ради, який не має будь-яких суттєвих ділових, родинних або інших зв`язків з товариством, членами його виконавчого органу або мажоритарним акціонером товариства і не є представником держави (пункт 3.1.12).

У коментарях до пункту 2.8 Принципів зазначено, що товариство має дбати про те, щоб рішення, які проводяться в життя контролюючими акціонерами, відповідали найкращим інтересам товариства та враховували інтереси дрібних (міноритарних) акціонерів; контролюючі акціонери не здійснюють дії, направлені на отримання зисків на шкоду товариству та іншим акціонерам; у разі зміни контролю над акціонерним товариством дрібним акціонерам надається можливість продати або вимагати викупу контролюючим акціонером або товариством належних їм акцій за справедливою (ринковою) ціною.

Судова колегія також враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 суд звернув увагу на те, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.

Отже, за наведених обставин, дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", має істотне значення для вирішення цього спору, оскільки, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, рецензією на звіт, складеною Громадською організацією "Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" № 100-ЕР від 21.10.2019, а також висновком експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи, складеним 22.06.2022 ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ звіт з оцінки майна Української універсальної біржі від 30.04.2019 № ЦП/753 визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що рішенням наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК, оформленим протоколом № 6 засідання Наглядової ради ПрАТ Полтавський ГЗК від 03.05.2019, яким було затверджено ринкову вартість 1 (однієї) акції ПрАТ Полтавський ГЗК, без урахування ПДВ (з округленням до копійок), станом на 01.04.2019 у розмірі 34,24 грн., було затверджено вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену Українською універсальною біржею, як ринкову.

Крім того, судова колегія також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 зазначено, що оскільки норма, яка міститься у статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", не визначає спеціальних способів захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, то особи, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені вчиненням такого правочину, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту (пункт 7.36).

Також вказано, що можливість міноритарного акціонера захистити свої права в загальному порядку, визначеному нормами Цивільного кодексу України, у спосіб пред`явлення вимоги про стягнення з особи, на користь якої відбулося примусове відчуження акцій, грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій або ж у спосіб визнання недійсним зазначеного правочину, не може вважатися достатньою гарантією захисту прав цього учасника, адже за таких обставин обов`язок доказування справедливої ціни викупу акцій буде здійснюватися вже після фактичної втрати слабшою, в цих відносинах, стороною права власності та супроводжуватись необхідністю понесення останньою значних витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо (пункт 7.35).

В межах даної справи, метою подання позивачами відповідного позову є отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції, який вони розглядають як належний спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Аналогічні положення містяться у статті 16 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, спосіб захисту, обраний позивачами, прямо передбачений статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також враховує, що як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи скаржник наголошує, що належним відповідачем за такою вимогою є не емітент, а покупець акцій, оскільки саме він визначав ціну у безвідкличній пропозиції про викуп акцій, акції перейшли до нього у власність, та відповідно саме на на ньому лежить обов`язок з оплати акцій.

Щодо вказаних доводів апелянта судова колегія зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зазначав, що в процедурі сквіз-аут покупець (заявник публічної пропозиції) не визначає ціну, за якою викупляються акції. Ця ціна формується з об`єктивних показників (ціни, за якою вчинялися правочини з акціями емітента протягом останніх 12 місяців) та оцінки ринкової вартості акцій, яка затверджується наглядовою радою. Відтак, саме емітент та його наглядова рада відіграють ключову роль у визначенні ціни, за якою примусово викупляються акції у міноритарних акціонерів.

Верховний Суд вказав, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Верховний Суд також звертає увагу, що мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут.

Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

Верховний Суд також зазначив, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.

Судова колегія також звертає увагу на те, що покупець акцій Ferrexpo АG є нерезидентом.

Отже, за наведених обставин, судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що позовні вимоги мають бути заявлені саме покупцю, тобто компанії Ferrexpo АG, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси".

Схожі за змістом висновки також містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі № 905/830/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачі звернулись з позовом до належного відповідача - емітента акцій - ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Щодо визначення справедливої вартості акцій (суми компенсації), судова колегія зазначає, що Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 надав аналіз положенням чинного законодавства, зокрема, Закону "Про акціонерні товариства", що стосуються порядку та способів визначення ціни придбання акцій, зокрема, для цілей процедур добровільного викупу акцій та примусового викупу акцій (сквіз-аут).

У цій справі Верховний Суд дійшов, зокрема, таких висновків щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості:

- Закон України "Про акціонерні товариства" передбачає можливість викупу акцій мажоритарним акціонером у міноритарного акціонера. Для реалізації цієї можливості Закон передбачає три варіанти (процедури): 1) добровільний викуп акцій, 2) примусовий викуп акцій (процедура сквіз-ауту), 3) викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів (процедура сел-ауту);

- процедура добровільного викупу акцій урегульована статтею 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна придбання акцій, так звана ціна пропозиції. Вчинення дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону, зокрема і дій щодо визначення ціни пропозиції, є обов`язковим перед здійсненням процедури сквіз-ауту, що випливає із норм, закріплених у абзацах 1 та 4 частини четвертої статті 65-2 Закону;

- процедура примусового викупу акцій (сквіз-аут) урегульована статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, так звана ціна вимоги;

- порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур чітко встановлений законом, проте має певні відмінності. Однаковим для визначення ціни придбання акцій в усіх трьох процедурах є те, що Закон передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у законі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Одним із таких передбачених Законом варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства;

- порядок визначення ринкової вартості акцій встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", однак при її визначенні у процедурах добровільного викупу акцій та сквіз-ауту враховуються особливості, встановлені статтями 65 - 65-3 Закону (абзац 2 частини третьої статті 8 Закону).

- у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом про стягнення ціни придбання акцій у процедурі сквіз-ауту, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має з`ясувати розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій статтею 65-1 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-ауту, передбаченій статтею 65-2 Закону, встановити чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною. Також суд має перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій в обох процедурах. Тобто суди мають з`ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".

У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Водночас із таких правових висновків не є повністю зрозумілим, як саме визначається справедлива вартість акцій, і як вона співвідноситься із ринковою вартістю, механізм визначення якої встановлений у Законі "Про акціонерні товариства", зокрема у статтях 8 та 65-2 цього Закону.

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнив висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначив, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Як вже зазначалось вище, порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій визначений у частині 5 статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", відповідно до якої ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:

Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що саме справжня ринкова (біржова) вартість є справедливою (та вартість, за яку міноритарний акціонер міг реально продати на ринку свої акції).

Крім того, у постанові від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 Верховний Суд уточнив правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті,

- у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов`язвково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.

У висновку Української універсальної біржі був застосований дохідний підхід (метод дисконтування грошових потоків), за яким визначено вартість об`єкта оцінки 34,24 грн.

Наявним в матеріалах справи висновком експертів № 1045/64701 за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, проведеної ТОВ "Експертна група "ЕС енд ДІ", було визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн. за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019:

- 153,81 грн - із застосуванням доходного підходу;

- 149,65 грн - із застосуванням порівняльного підходу;

Відповідним експертним дослідженням визначено розрахункове співвідношення між справедливою вартістю акцій Ferrexpo plc та ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019, яке складає 274,43%, тобто розрахункова справедлива вартість 1 акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 складає 274,43% справедливої (біржової) вартості 1 акції Ferrexpo plc, визначеної за даними про останню угоду, укладену 01.04.2019, а за відсутності укладених угод у цей день з використанням інформації про останню укладену угоду до дати оцінки, на яку визначається курс.

Отже, вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 9,96 грн за акцію, код ISIN UA4000175251, емітент Приватне акціонерне товариство Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00191282), у 100% пакеті акцій станом на 01.04.2019, із застосуванням методу прямої залежності, дорівнює 2,632 * 35,61625 * 2,7443 = 257,256 грн.

Експертним дослідженням також визначено розрахункове значення справедливої вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат станом на 01.04.2019, яке дорівнює 257,26 грн (т. 7 а.с. 217).

При здійсненні розрахунку справедливої ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію, експертами було застосовано метод прямої залежності не унормований в Національних стандартах № 1 та № 3, проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, саме цей метод надає можливість визначити вартість відновлення своєї втраченої частки в ПрАТ Полтавський ГЗК шляхом придбання акцій Ferrexpo plc, яка є материнською компанією ПрАТ Полтавський ГЗК, в необхідній кількості.

На момент сквіз-ауту позивач-1 був власником 165 114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК, позивач-2 був власником 269 442 акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Станом на 01 квітня 2019 року:

- 165 114 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 453 122 акцій Ferrexpo plc;

- 269 442 акцій ПрАТ Полтавський ГЗК дорівнювали 739 430 акцій Ferrexpo plc.

В даному випадку, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано застосовано аналогію закону, а саме аналогію визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом методом одного співвідношення (співставлення), який і є в цьому конкретному випадку методом прямої залежності до визначення вартості цінних паперів.

Отже, справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

Отже, Наглядова рада має право збільшити ринкову вартість акцій на 10% від визначеної вартості оцінювачем.

При визначенні оцінювачем правильної ринкової вартості однієї акції ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 він би отримав значення 234,579 грн. Отже, Наглядова рада могла затвердити ціну викупу однієї акції в розмірі:

234,579 * 10% + 234,579 = 258,0369 грн. (що є більше 257,256)

Виходячи з наведеного вище, справедлива ціна обов`язкового продажу акцій ПрАТ Полтавський ГЗК станом на 01.04.2019 за одну акцію дорівнює 257,256 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачі мають право на отримання компенсації за 1 акцію у розмірі 257,256 грн (найвища вартість акції), що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Судова колегія наголошує, що апелянт, хоча і не погодився із вказаним розміром справедливої вартості акції, проте, не надав суду апеляційної інстанції доказів, які б спростували визначену позивачами вартість.

Зокрема, щодо доводів апелянта про порушення господарським судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, норм процесуального права, яке на думку останнього полягало у безпідставному залишенні без розгляду його клопотання про призначення експертизи, судова колегія зазначає наступне.

Так, досліджуючи вказане клопотання, судовою колегією встановлено, що причиною неподання такого клопотання із першою заявою по суті апелянт вважав, що ключове питання для вирішення даної справи, яким є питання призначення експертизи, слід вирішувати за присутності всіх учасників справи, включаючи Ferrexpo plc, до якого спрямовані заявлені в даній справі позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

В судовому засіданні господарського суду Полтавської області, яке відбулось 15.02.2023 відповідно до частини 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України судом вже було з`ясовано, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, на що представником ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" було лише заявлено клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1996 від 15.02.2023).

Судова колегія звертає увагу апелянта на те, що намір звернутись з клопотанням про призначення експертизи він висловив ще у відзиві, який надійшов до суду 25.08.2022 року (т.8 а.с.73-80), проте, заявив відповідне клопотання лише після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідне клопотання відповідач не заявляв навіть після постановлення судом ухвали про повернення до підготовчого засідання за клопотанням самого відповідача (ухвала господарського суду Полтавської області від 15.02.2023 року).

Щодо посилань відповідача на те, що таке клопотання слід було вирішувати за присутності всіх учасників справи, включаючи Ferrexpo plc, місцевим господарським судом було зазначено про те, відповідачем жодним чином не було обґрунтовано яким чином неявка когось з числа учасників судового процесу перешкоджає поданню будь-якого клопотання.

За змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Водночас, згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість згідно з частинами 1 та 4 статті 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 4 та 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи на підставі частини 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім викладеного, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що відповідне питання щодо залишення без розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про призначення експертизи (вх. № 11651 від 18.09.2023 року) було вирішено судом шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду Полтавської області від 19.09.2023, яка в силу приписів пункту 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Проте, скаржник відповідним процесуальним правом, наданим йому законодавцем не скористався, ухвала господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 оскаржена не була, а отже набрала законної сили.

За наведених вище підстав, колегія суддів також не вбачає правових та процесуальних підстав для розгляду клопотання апелянта щодо призначення судової економічної експертизи, заявленого ним одночасного з поданням апеляційної скарги.

Отже, єдиним доказом у даній справі, на який посилається апелянт в обґрунтування своєї правової позиції відносно відсутності підстав для задоволення позовних вимог є звіт Української універсальної біржі, який як було встановлено вище, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, та не може бути використаний для визначення розміру вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, саме апелянт, як особа, яка стверджує про неправильність здійсненого позивачами розрахунку справедливої вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Враховуючи кількість акцій, що належала позивачам, та ціну акцій, яку компанія Ferrexpo AG фактично за них сплатила, розмір доплати місцевим господарським судом було розраховано наступним чином:

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність та обґрунтованість вимог позивачів щодо стягнення з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь 1-го позивача - ОСОБА_1 36823063,82грн. заборгованості (компенсації), та на користь 2-го позивача ОСОБА_3 60089877,07грн. заборгованості (компенсації).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань (відповідна правова позиція викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15).

При цьому дія положень статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на усі грошові правовідносини, якими є зобов`язання виражене у грошових одиницях (ст. 524, 533-535, 625 ЦК України) (відповідна правова позиція викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15, від 19.06.2019 №703/2718/16, від 04.02.2020 №912/1120/16).

З огляду на характер правовідносин між сторонами, стягувана за позовом заборгованість є ціною товару (акцій) за правочином їх відчуження в процедурі сквіз-ауту.

При цьому, визначення ціни акцій, яку мали отримати позивачі внаслідок примусового відчуження належних їм акцій, обумовлено тим, що при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою, так як у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати та без будь-якого впливу на визначення ціни. І саме з огляду на вказані обставини, присуджені до стягнення суми мають компенсаційний характер.

Щодо строку з якого виник обов`язок зі сплати на користь позивача коштів у розмірі 36823063,82грн на користь 1-го позивача та 60089877,07грн. на користь 2-го позивача, судова колегія зазначає, що за змістом частини 9 статті 65-2 Закону України Про акціонерні товариства заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів). Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.

Як було зазначено вище, строк, в який ПрАТ Полтавський ГЗК повинен був викупити у 1-го позивача власні акції на підставі вимоги про обов`язковий викуп акцій від 02.05.2019, закінчився 06.06.2019, при цьому обов`язковий викуп акцій повинен був здійснюватися за справедливою вартістю акцій, розмір якої становить 257,256.

Тобто, зобов`язання з виплати 1-му позивачу- 36823063,82грн. та 2-му позивачу-260089877,07грн. було прострочено з 06.06.2019.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачі правомірно нарахували відповідачу 3% річних та інфляційні на суми невиконаних зобов`язань за період з 06.06.2019 по 04.06.2022 (день звернення з позовом до суду).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів перевіривши надані позивачами розрахунки 3% річних та інфляційних, погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь 1-го позивача - 3% річних в сумі 3 311 049,19грн. та інфляційних у розмірі - 11561569,33грн., а також стягнення з відповідача на користь 2-го позивача 3% річних в сумі 5403150,04грн. та інфляційних у розмірі 18866797,27грн.

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що відповідачем у відзиві на позовну заяву поданому 25.08.2022 до господарського суду Полтавської області було зазначено про пропуск позивачами строку позовної давності за заявленими позовними вимогами (т.8 а.с.73-99). Зокрема, відповідач вказував, що списання акцій ПрАТ ПГЗК з рахунків у цінних паперах позивачів було здійснено 11.06.2019, отже, позивачами при зверненні 02.08.2022 до господарського суду Полтавської області з позовом був пропущений строк позовної давності без поважних причин.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 13.10.2020 р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, який неодноразово

В подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався.

З наведеного випливає, що на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України, було продовжено.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020) викладені у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 08.02.2022 року у справі № 918/964/20, від 31.05.2021 у справі № 926/1812/21.

Крім того, судова колегія враховує, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває до цього часу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності у даній справі вважається продовженим та не сплив станом на час звернення позивачів до суду з відповідним позовом, а отже твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності за заявленими позовними вимогами є безпідставними.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваної постанови місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023р. у справі №917/542/22 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.03.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Джерело: ЄДРСР 117399071

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!