ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16438/23

провадження № 2/753/660/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря: Кушнір А.А.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Ральчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, шляхом визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту - відповідач, КП «Київтеплоенерго») про захист прав споживачів, шляхом визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що КП «Київтеплоенерго»надає йому послугу з централізованого постачання гарячої води. Оскільки квартира в якій проживає позивач за адресою: АДРЕСА_1 має двох власників, особові рахунки, на комунальні послуги, у відповідача, розділені. Так, позивачу належить особовий рахунок № НОМЕР_1 , з відповідним лічильником гарячої води № 432228, що встановлений у ванній кімнаті. Власник іншої половини квартири, має особовий рахунок № НОМЕР_2 , з відповідним лічильником гарячої води № 055359, що встановлений у кухні.

16 березня 2023 року, позивачу стало відомо, що відповідач 31 серпня 2021 року зняв з абонентського обліку квартирний лічильник гарячої води №055359, який відноситься до о/р № НОМЕР_2 та заблокував його особистий кабінет, мотивуючи це тим, що відсутня інформація про чергову повірку лічильника № 055359. Відповідач зняв з обліку лічильник, який відноситься до о/р № НОМЕР_2 , який належить іншому співвласнику квартири, яка взагалі не платить за послуги відповідача, через що, позивач не може надати відповідачу, показники лічильника гарячої води та сплатити кошти через інтернет. Відповідач, почав проставляти показники квартирного лічильника гарячої води на свій розсуд, які значно більші ніж він споживав. При цьому відповідач не повідомив його завчасно, про зняття лічильника з абонентського обліку.

18 квітня 2023 року позивач звернувся до відповідача, з письмовим зверненням, повідомити його, на підставі якого нормативного акту, його квартирний лічильник гарячої води, був знятий з абонентського обліку та заблокований персональний кабінет, проте відповіді, на своє звернення не отримав. У серпні місяці відповідач розблокував особистий кабінет позивача, в якому позивач виявив, що відповідач підключив на його особистий рахунок й лічильник гарячої води № 055359, який відноситься до о/р НОМЕР_2 . Тобто, відповідач, нараховував, плату за гарячу воду по двом особовим рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Позивач двічі звертався до відповідача, з проханням усунути невідповідності, але відповідач цього не зробив.

16 березня 2023 року, відповідач повідомив, що у разі надання документів, про повірку лічильника гарячої води, відповідач зробить перерахунок вартості гарячої води з урахуванням показань лічильника гарячої води. Позивач надав відповідачу, сертифікати відповідності технічним вимогам лічильників гарячої води № 055359 та № 432228, але відповідач, до цього часу не зробив перерахунок, чим порушив положення п. 2, п. 4, п. 8, п. 10 ч. 1 ст. 7, п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: про порядок надання послуги, про усунення недоліків при наданні послуги, на перевірку кількості наданих послуг, про надання інформації про послуги, про перерахунки вартості послуг.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати бездіяльність КП «Київтеплоенерго»щодо виконання перерахунку вартості послуги з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням показників квартирного лічильника гарячої води № 055359, по особовому рахунку № НОМЕР_2 , такою, що порушує права ОСОБА_1 як споживача комунальних послуг; визнати бездіяльність КП «Київтеплоенерго»щодо виконання перерахунку вартості послуги з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням показників квартирного лічильника гарячої води № 432228 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , такою, що порушує права ОСОБА_1 як споживача комунальних послуг; зобов`язати КП «Київтеплоенерго»виконати перерахунок вартості послуги з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням показників квартирного лічильника гарячої води № 055359, по особовому рахунку № НОМЕР_2 , за період з 01.09.2020 по дату набрання рішенням суду законної сили; зобов`язати КП «Київтеплоенерго»виконати перерахунок вартості послуги з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням показників квартирного лічильника гарячої води № 432228, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з 01.09.2020 по дату набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2023 відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.10.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

26.10.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому представник відповідача просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити.

30.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить критично ставитися до відзиву представника відповідача та задовольнити його позов.

12.12.2023 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2023 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.12.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив на позовну заяву, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відповідь на відзив, відповідно до ст. 179 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання позивача про витребування доказів від 12.12.2023 залишено без розгляду, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача від 16.10.2023 про долучення доказів.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 22.12.2023.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, в яких повністю заперечувала щодо позовних вимог з підстав викладених у відзиві та просила відмовити у їх задоволені.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали у справі, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Київтеплоенерго»надає послуги з централізованого постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_3 облік споживання гарячої води до вересня 2021 року здійснювався індивідуальним засобом обліку гарячої води зав. № 055359 марки КВ - 1,5, дата останньої метрологічної повірки 01.01.2014.

Індивідуальний засіб обліку гарячої води зав. № 055359 одночасно обліковував два особових рахунки: особовий рахунок № НОМЕР_1 , який було відкрито на ОСОБА_1 ; особовий рахунок № НОМЕР_2 , який було відкрито на ОСОБА_2 .

Внутрішньоквартирна система гарячої води квартири АДРЕСА_3 не передбачає встановлення окремого лічильника на кожен особовий рахунок.

Спожитий згідно з показників лічильника обсяг гарячої води розподіляється між двома особовими рахунками пропорційно кількості проживаючих мешканців по кожному особовому рахунку.

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», повірка квартирних лічильників має відбуватись раз на чотири роки.

Умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки узгоджені затвердженим відповідним «Порядком проведення повірки» (Наказ № 193 від 08.02.2016). За результатами повірки видається свідоцтво, що підтверджує точність його роботи. Для проведення подальших нарахувань дані про повірений лічильник мають бути актуалізовані у інформаційно-аналітичній системі КП «Київтеплоенерго».

З матеріалів справи вбачається, що про прострочення терміну метрологічної повірки індивідуального засобу обліку гарячої води власників вищезазначеної квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 (о/р НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1) було повідомлено шляхом відображення інформації в рахунках-повідомленнях за червень-вересень 2021 року.

Засіб обліку в програмному комплексі закріплено за о/р НОМЕР_2 , який відкрито на ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що у вересні 2021 року у зв`язку з простроченням терміну метрологічної повірки індивідуальний засіб обліку гарячої оди було знято з обліку в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги.

Вже з вересня 2021 року відповідачем нарахування за послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній квартирі проводились згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.

Під час розгляду справи представник відповідача зазначив, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва розглядалася цивільна справа № 753/9707/23 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, в рамках якої позивачем заявлялися позовні вимоги щодо неправомірних дій КП «Київтеплоенерго» щодо індивідуального засобу обліку гарячої води зав. № 055359. Після розгляду справи № 753/9707/23 позивач надав до КП «Київтеплоенерго» Свідоцтво про повірку індивідуального засобу обліку гарячої води зав. № 055359 від 13.07.2023, яке підтверджує точність його роботи та Свідоцтво про повірку індивідуального засобу обліку гарячої води зав. № 432228 від 13.07.2023.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що до 13.07.2023 засоби обліку гарячої води у квартирі АДРЕСА_3 були таким, що не пройшли повірки, а за індивідуальним засобом обліку гарячої води зав. № 432228 взагалі не передавалися показники.

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2023 року індивідуальний засіб гарячої води зав. № 055359 відповідно до наданих документів та звернень позивача щодо проходження метрологічної повірки було відновлено на обліку в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги. При проведенні контрольного зняття показників з індивідуального засобу обліку гарячої води зав. № 055359 працівниками КП «Київтеплоенерго» виявлено наявність в вищезазначеної квартирі АДРЕСА_3 ще одного індивідуального засобу обліку гарячої води зав. № 432228, який в програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» закріплено за о/р НОМЕР_2, який відкрито на ОСОБА_2 .

Відповідно до наданого Свідоцтва про повірку лічильника № 432228 та контрольного зняття показників засобу обліку гарячої води зав. № 432228 зафіксовані покази лічильника 000 786,195 м3. Працівниками відповідача зафіксований факт, що лічильник № 432228 придатний до використання та встановлений у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 про що складено акт № 62890 від 28.08.2023. Власник квартири від опломбування зазначеного лічильника відмовився про що зазначено у примітках акту.

Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до статті 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок здійснення нарахувань за послугу з постачання гарячої води врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630).

Так, ч. 2 п. 14 Правил встановлено, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Незалежно від споживання чи не споживання послуги в розрахунковому періоді, в контексті ч. 2 п. 14 Правил, показання споживачем повинні передаватися щомісяця.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку виконавцю відповідних комунальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.

В матеріалах справи відсутні докази про відключення та не користуванням лічильником № НОМЕР_3 (акт опломбування, встановлення заглушки тощо). Разом з тим зафіксовані покази лічильника № 432228 (000 786,195 м3) та надане Свідоцтво про повірку зазначеного засобу обліку, що підтверджує його працездатність та факт користування споживачем, що є підставою для здійснення перерахунку за весь період не облікованого використання приладу обліку (з 01.05.2018 - з моменту початку діяльності КП «Київтеплоенерго»), відповідно до Закону України «Комерційний облік теплової енергії та водопостачання», як для приміщення які не оснащені вузлами розподільного обліку.

Згідно п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Після винесення рішення про поділ особового рахунку, квартира, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18.

Так, внутрішньо квартирна система гарячої води квартири АДРЕСА_3 не передбачає встановлення окремого лічильника на кожен особовий рахунок, оскільки місця загального користування є санвузол, кухня, ванна.

Спожитий, згідно показників лічильника обсяг гарячої води розподіляється між двома особовими рахунками пропорційно кількості проживаючих мешканців по кожному особовому рахунку.

А отже, індивідуальні засоби обліку гарячої води зав. № 055359 та зав. № 432228 встановлені відповідно у санвузлі/кухні та ванній є лічильниками, які одночасно обліковують два особових рахунки: особовий рахунок № НОМЕР_1 , який було відкрито на ОСОБА_1 ; особовий рахунок № НОМЕР_2 , який було відкрито на ОСОБА_2 .

Основні засади забезпечення комерційного та розподільного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг регулюються положеннями Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів, тобто в ситуації, що коментується таким вузлом є квартирний засіб обліку гарячої води (лічильник).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Проведення повірки квартирного засобу обліку є обов`язком його власника, тобто споживача відповідної комунальної послуги. Виняток з зазначеного правила можливий тільки у випадку покладення законом або договором такого обов`язку на іншого суб`єкта відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Враховуючи положення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» повірка повинна здійснюватися за рахунок власника такого вузла обліку.

Згідно абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Отже, саме свідоцтво про повірку підтверджує відповідність засобу обліку встановленим законодавством до нього вимогам. При цьому за відсутності такого документа засіб обліку не може застосовуватись.

Наведене правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11.02.2019 у справі № 233/6570/15-ц, від 28.02.2018 у справі № 401/3475/15-ц та в ухвалі від 24.12.2020 у справі № 753/15888/19.

Як зазначила у свої поясненнях представник відповідача у зв`язку з ненаданням показників індивідуальних засобів обліку гарячої води протягом тривалого часу нарахування за послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній квартирі проводились згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири. Також представник відповідача вказала, що позивачем не було вчасно надано документи на вузли розподільного обліку та свідоцтв про їх повірку, тобто було відсутнє документальне підтвердження того, що лічильники позивача згідно вимог закону можуть бути застосовані для визначення суми оплати за спожиті послуги.

Отже, у зв`язку з ненаданням документів на вузли розподільного обліку та свідоцтва про їх повірку нарахування за послугу з постачання гарячої води в квартирі позивача проводились відповідно до вимог чинного законодавства як для приміщення, яке не оснащено індивідуальним засобом обліку гарячої води.

Так, у вересні 2021 року у зв`язку з простроченням терміну метрологічної повірки індивідуальний засіб обліку гарячої води було знято з обліку в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо заводського номера, марки та дати останньої повірки лічильника № 055359 у відповідача була відсутня до серпня 2023 року (до дати подання позивачем свідоцтва про повірку). Також була відсутня інформація до серпня 2023 року (до дати подання позивачем свідоцтва про повірку) та виходу представників відповідача на огляд для зняття контрольних показників з вузла розподільного обліку гарячої води щодо знаходження у квартирі АДРЕСА_3 ще одного лічильника № 432228.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Судом встановлено, що позивачем не було вчасно надано документи на вузли розподільного обліку та свідоцтв про їх повірку. А отже, за відсутності даних про проходження повірки вузлом розподільного обліку, розрахунки здійснювались з позивачем, як споживачем, без врахування показань такого вузла обліку.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України України від 21.07.2005 № 630, передбачено порядок здійснення нарахувань за послугу з централізованого постачання гарячої води, в тому числі для приміщень які не оснащені вузлами розподільного обліку (далі по тексту - Правила № 630).

Відповідно до п. 11 правил № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Враховуючи, що позивачем не надано документи на вузли розподільного обліку та свідоцтва про їх повірку нарахування за послугу з постачання гарячої води в його квартирі проводились як для приміщення, яке не оснащено індивідуальним засобом обліку гарячої води. У зв`язку з ненаданням показників індивідуальних засобів обліку гарячої води протягом тривалого часу нарахування за послугу з постачання гарячої води по квартирі позивача проводились згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.

Також, позивач в позові посилається, що 18 квітня 2023 року він звернувся до відповідача, з письмовим зверненням, повідомити його, на підставі якого нормативного акту, його квартирний лічильник гарячої води, був знятий з абонентського обліку та заблокований персональний кабінет, проте відповіді, на своє звернення не отримав.

Разом з тим дані посилання спростовуються матеріалами справи, так відповідач направив відповідну відповідь ОСОБА_1 від 23.05.2023 за № 28/4836.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що відповідач порушив його право споживача на отримання достовірної інформації є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

Як вказує сам позивач у позові, тільки 16 березня 2023 року він дізнався, що відповідач ще з 31.08.2021 зняв з обліку вузол розподільчого обліку (лічильник гарячої води) та без завчасного повідомлення позивача.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачу направлялися рахунки-повідомлення, в яких з червня 2021 року наголошується про термін чергової повірки вузлів розподільного обліку та прохання надати підтверджуючи документи проходження метрологічної повірки та скрин відповіді Споживачу № 28/4836 від 23.05.2023.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зауважує, що відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати на сплату судового збору підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, шляхом визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04.03.2024.

Суддя: