ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3063/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: О.Ю. Шорстов

від відповідача: О.О. Швидкий

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 (суддя М.Б. Сулімовська, м.Одеса, повний текст рішення складено 08.12.2023)

у справі №916/3063/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

про стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи та короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі також НЕК «Укренерго») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якій просило стягнути 175852039,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041 (в редакціях додаткових угод №3 від 17.09.2021 та від 14.02.2023).

31.07.2023 за вказаною позовною заявою судом першої інстанції відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

17.10.2023 від позивача надійшла заява, в якій Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» просило закрити провадження у справі №916/3063/23 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 169948189,63 грн у зв`язку з її сплатою відповідачем та відсутністю предмета спору в цій частині позовних вимог; повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету України судовий збір в частині позовних вимог, що підлягають закриттю; розглядати справу з урахуванням розміру позовних вимог, що залишився не оплаченим та становить 5903849,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 169948189,63 грн; постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вимог в розмірі 1846580,34 грн - 3% річних та 4057269,17 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду від 17.11.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1846580,34 грн - 3% річних, 4 057 269,17 грн інфляційних втрат, 31538,31 грн судового збору.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23 строком на один рік до 17.11.2024.

Ухвалено видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до суду із даним спором за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 169948189,63 грн, яка станом на 17.10.2023 була сплачена у повному обсязі, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Окрім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 4057269,17 грн збитків від інфляції та 1846580,34 грн - 3% річних.

Позовні вимоги в цій частині місцевий господарський суд визнав обґрунтованими, у зв`язку з чим задовольнив їх у повному обсязі.

Водночас, Господарський суд Одеської області, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення на один рік, дійшов висновку, що остання є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, та з яких вбачається можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись власним переконанням та свободою розсуду, враховуючи специфічність правовідносин сторін, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заперечення позивача щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду є спростованими, а відповідна заява підлягає задоволенню в силу її обґрунтованості, що в своїй сукупності не призведе до порушення балансу інтересів сторін з огляду на врахування судом всіх доводів та аргументів сторін при вирішенні поданої до суду заяви, а надасть відповідачу, як специфічному суб`єкту ринку електроенергетики, спроможність відтермінувати момент виконання рішення суду задля відновлення власних потужностей в інтересах суспільства та забезпечення підготовки до осінньо-зимового періоду 2023/2024 під час воєнного стану.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3630/23 в частині відстрочення його виконання строком на 1 рік до 17.11.2024 та в цій частині прийняти нове рішення, яким відповідачу відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду, або змінити рішення суду та відстрочити його виконання строком на 3 місяця до 17.02.2024 .

На переконання скаржника, оскаржуване рішення в частині відстрочення його виконання підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача про відстрочення рішення суду на один рік, фактично врахував лише майнові інтереси відповідача, не надавши об`єктивної та належної оцінки обставинам, на які посилався позивач у своїх запереченнях, стосовно того, що:

-НЕК «Укренерго» належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури, а також входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 №221 «Про внесення змін до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»;

-НЕК «Укренерго» в результаті ракетних атак на енергетичні об`єкти магістральних мереж України зазнало пошкоджень, як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. За даними Уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об`єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі позивача. На сьогодні позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі, ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії;

-внаслідок військової агресії, за попереднім розрахунком, сума завданих позивачу збитків станом на 20.10.2023 складає 78243610000,00 грн. Відновлення нормальної роботи пошкоджених об`єктів електроенергетики позивача, які потребують великого фінансування, є першочерговим завданням. При цьому, відновлювальні роботи вимагають істотних коштів та зусиль, а в умовах, коли зменшилися обсяги постачання електричної енергії, погіршився стан розрахунків контрагентів. Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики, особливо в період військової агресії, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури;

-у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманих послуг, позивач не міг спрямувати власні кошти на відновлення пошкоджених об`єктів енергетики та був вимушений залучати кредитні фінансові ресурси;

-враховуючи обставини, викладені позивачем, відстрочення виконання судового рішення не є тією виключною обставиною в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення;

-погашення відповідачем суми основної заборгованості в ході розгляду справи не свідчить про добросовісність відповідача, оскільки своєчасна та повна оплата наданих послуг за договором є його обов`язком;

-порушуючи договірні зобов`язання, відповідач створює умови, через які виникає загроза щодо виконання позивачем своїх зобов`язань по обслуговуванню енергооб`єктів, оплати праці працівникам позивача та виконанню грошових зобов`язань з третіми особами, виконання кредитних зобов`язань тощо;

-до матеріалів справи додано копію звіту НЕК «Укренерго» про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, де чистий збиток від діяльності НЕК «Укренерго» складає понад 6 млрд. грн.

З посиланням на наведені вище обставини, апелянт вважає, що задовольняючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік, суд поставив інтереси приватного бізнесу над інтересами НЕК «Укренерго», яке входить до державного сектору економіки та єдиним акціонером якого є держава в особі Міністерства енергетики України.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідач зазначив, що враховуючи економічне становище відповідача, різницю в тарифах позивача та відповідача, тривалий період її існування, встановлені та зафіксовані НКРЕКП фактичні обставини та логіку винесених Регулятором рішень, підтвердження у тому числі останнім фактів завдання збитків Товариству, знищення майна останнього, існування форс-мажорних обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення, факт виконання основного зобов`язання Товариством, його стратегічне значення для забезпечення сталого функціонування енергетичного сектору, що, у свою чергу, забезпечує функціонування економічного, військового, інфраструктурного, комунального, транспортного секторів та сфер України, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов вірного, справедливого висновку щодо наявності об`єктивних обставин, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України для відстрочення виконання рішення на 1 рік.

При цьому Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» звернуло увагу на те, що відстрочення виконання рішення це не спосіб уникнення відповідачем відповідальності, а навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга подана 21.12.2023 через систему «Електронний суд» (вх.№4218/23 від 21.12.2023).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3063/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

В межах встановленого ухвалою суду від 26.12.2023 строку апелянт звернувся із заявою (вх.№ 4218/23/Д1 від 02.01.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги.

03.01.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Л.В. Поліщук у відпустці з 01.01.2024 по 12.01.2024, питання щодо апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23 вирішувалося 15.01.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23. Встановлено відповідачу строк до 26.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 26.01.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

26.01.2024 від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4218/23/Д2 від 26.01.2024).

Будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду апеляційної інстанції не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 розгляд справи №916/3063/23 призначено на 27.02.2024 об 11:00 год.

В судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Як встановлено судом першої інстанції та неоспорено учасниками справи, 18.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як оператором системи передачі (далі виконавець, ОСП), та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі», як користувачем системи передачі (далі - користувач), укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041 (в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021 та додаткової угоди від 14.02.2023), надалі - договір, відповідно до п. 1.1. якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно пп.1 п.6.1, пп.3 п.8.3 договору ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату послуг; користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.

Пунктом 5.2 договору визначено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Згідно із п. 5.5 договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за рахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта (договір в редакції додаткової угоди №3 від 17.09.2021).

14.02.2023 між сторонами було укладено договір в новій редакції (додаткова угода від 14.02.2023), в якому, крім іншого, п.5.5 договору викладено у новій редакції.

Так, за умовами п.5.5 договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання - передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.

Відповідно до п. 5.6. договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (п.5.7 договору).

Відповідно до п.9.4 договору сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Виходячи з наведених вище умов договору, позивачем у відповідності до повідомлень відповідача щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, підписаних електронним цифровим підписом, надавалися послуги відповідачу з передачі електричної енергії.

Зокрема, за розрахункові періоди протягом грудня 2022 - травня 2023 сторонами були підписані акти приймання-передачі послуг за період грудень 2022 року - травень 2023 року шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме: акт приймання-передачі послуги від 31.12.2022 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму 27879987,41 грн з ПДВ; акт приймання-передачі послуги від 31.01.2023 за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 на суму 33805852,32 грн з ПДВ; акт приймання-передачі послуги від 28.02.2023 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму 27795768,47 грн з ПДВ; акт приймання-передачі послуги від 31.03.2023 за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 на суму 34751718,19 грн з ПДВ; акт приймання-передачі послуги від 30.04.2023 за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 на суму 25452979,73 грн з ПДВ; акт приймання передачі послуги від 31.05.2023 за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 на суму 19651871,14 грн з ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідач свій обов`язок щодо повного та вчасного розрахунку за надані послуги здійснював неналежним чином. Так, за спірний період відповідачем було сплачено частину боргу за грудень 2022 року на суму 8526607,11 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.06.2023.

Сторонами протягом грудня 2022 року - травня 2023 року, відповідно до Правил ринку, здійснено врегулювання та підписані акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме: акт коригування від 21.12.2022 до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2022, за яким суму збільшено на 343869,22 грн; акт коригування від 30.12.2022 до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2022, за яким суму збільшено на 117816,50 грн; акт коригування від 21.02.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2022, за яким суму зменшено на 62766,84 грн; акт коригування від 17.03.2023 до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2022, яким суму зменшено на 22792,74 грн; акт коригування від 30.03.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2022, за яким суму збільшено на 584325, 15 грн; акт коригування від 21.04.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.01.2023, за яким суму зменшено на 176832,04 грн; акт коригування від 19.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2023, за яким суму збільшено на 8205200,55 грн; акт коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 30.03.2022, за яким суму збільшено на 147799,68 грн.

З урахуванням сальдування сум за актами приймання-передачі послуги за період з грудня 2022 року по травень 2023 року та актів коригування, які були підписані у період грудень 2022 року - травень 2023 року, сума невиконаного грошового зобов`язання відповідача за вказаний період складає 169948189,63 грн (станом на 14.07.2023).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості, але ці вимоги були залишені без належного реагування, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Окрім основної заборгованості в розмірі 169948189,63 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 1846580,34 грн 3% річних та 4057269,17 грн інфляційних втрат.

На час звернення позивача до суду із даним спором за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 169948189,63 грн, яка станом на 17.10.2023 була сплачена у повному обсязі, у зв`язку з чим судом першої інстанції провадження у справі в цій частині було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 405 269,17 грн збитків від інфляції та 846580,34 грн - 3% річних місцевий господарський суд визнав обґрунтованими, у зв`язку з чим задовольнив їх у повному обсязі.

09.11.2023 відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відстрочення виконання судового рішення на один рік.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» послалось на запровадження в Україні воєнного стану та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури, а також те, що НКРЕКП своїми розпорядженнями від 17.01.2023 №13-р та від 25.04.2023 №118-р фактично підтвердило наявність об`єктивних причин для розстрочення виконання Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» господарських зобов`язань, які виникли перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як оператором системи передачі, та які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача.

Додатково відповідач зазначив, що скрутне становище Товариства внаслідок військової агресії проти України підтверджується фінансовою звітністю за 2022 рік, згідно якої підтверджуються падіння доходів, й загальний чистий збиток від діяльності Товариства складає понад 600 млн. грн, що ставить останнє у надскрутне становище.

Крім того, відповідач звернув увагу, що ним сплачено позивачу основну суму заборгованості за договором та сторони у даній справі вочевидь не перебувають у рівних фінансових умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими.

Також відповідач просив врахувати, що сторони не знаходяться в рівних умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими. Так, як вбачається з офіційного сайту позивача та підтверджено постановою НКРЕКП від 21.12.2022 №1788, Приватному акціонерному товариству «НЕК УКРЕНЕРГО» з 01.01.2023 було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та, відповідно, і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Натомість для Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» такого збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП не було передбачено. Відповідно, позивач перебував у більш вигідних умовах, оскільки мав збільшення тарифу на свої послуги, в той час як відповідач такого збільшення не мав. Лише постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 922 було передбачено поетапне збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» з 01.06.2023. Однак, навіть при такому підвищенні тарифу, в останній не закладені втрати Товариства, пов`язані з руйнуванням обстрілами електрообладнання та кошти на їх відновлення й супутні роботи, направлені на їх безпеку й підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду. Таким чином, між позивачем і відповідачем існує шестимісячний розрив у тарифах, не кажучи вже про існування інших вищезазначених обставин.

На підтвердження своєї правової позиції, викладеної у заяві, відповідачем було надано суду:

-копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік;

-роздруківку розпорядження НКРЕКП від 17.01.2023 №13-р, а також обґрунтування до проекту розпорядження №13-р від 17.01.2023, відповідно до якого комісією з проведення перевірки встановлено заборгованість Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, прийнято до уваги письмові пояснення Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» щодо тяжкого матеріального становища внаслідок інтенсивних обстрілів енергетичної інфраструктури України, з урахуванням чого запропоновано прийняти розпорядження про усунення порушень, відповідно до якого зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» у строк до 01.05.2023 забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеного з НЕК «УКРЕНЕРГО», шляхом здійснення у повному обсязі розрахунків з НЕК «УКРЕНЕРГО» за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

-роздруківку розпорядження НКРЕКП від 25.04.2023 №118-р, яким внесено зміни до розпорядження НКРЕКП від 17.01.2023 №13-р та продовжено Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» строк для проведення розрахунків з НЕК «Укренерго» до 01.08.2023;

-роздруківку тарифів НЕК «Укренерго» на 2022 рік та на 2023 рік;

-роздруківку постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»;

-роздруківку постанови НКРЕКП від 23.05.2023 №922 «Про внесення змін до постанови НЕРЕКП від 21 грудня 2022 року №1804».

-копію листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1;

-копію повідомлення НЕК «Укренерго» Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» про виникнення форс-мажорних обставин;

-роздруківку постанови НКРЕКП від 14.06.2023 №1058 «Про застереження АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»

Позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача та зазначив, що НЕК «Укренерго» належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури, входить до переліку об`єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Позивач зауважив, що в результаті ракетних атак енергетичні об`єкти магістральних мереж НЕК «Укренерго» зазнали значних пошкоджень, станом на 20.10.2023 сума завданих збитків складає 78243610,00 грн.

Також позивач зауважив, що згідно звіту НЕК «Укренерго» про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, чистий збиток від діяльності НЕК «Укренерго» складає понад 6 млрд. грн, що в 10 разів більше ніж у відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що враховуючи положення Закону України «Про ринок електричної енергії», джерелом покриття витрат позивача є тариф на послуги з передачі електричної енергії. При цьому законодавством не передбачено інші джерела покриття витрат оператора системи передачі, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, визначеним у затвердженій НКРЕКП структурі тарифу. Тому, твердження відповідача, що позивач мав більш вигідне положення, ніж відповідач через підвищення тарифу, є некоректним.

Позивач також вказав про те, що погашення відповідачем суми основної заборгованості в процесі розгляду справи не свідчить про добросовісність відповідача, оскільки своєчасна та повна оплата послуги є його обов`язком за договором; в свою чергу, позивач знаходиться у більш скрутному фінансовому становищі, ніж відповідач.

На підтвердження своєї правової позиції, викладеної у запереченнях, позивачем було надано суду:

-копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік;

-розруківку постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» з додатком до неї про структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2023 рік;

-роздруківку наказу Міністерства енергетики України від 19.03.2022 №130 «Про надання інформації щодо завданих збитків суб`єктам господарювання внаслідок агресії з боку Російської Федерації» (разом з додатком), відповідно до якого керівникам суб`єктів господарювання, що належать до сфери управління Міненерго, наказано забезпечити подання раз на два дні до Департаменту фінансів та управління публічної власності інформації щодо збитків, завданих суб`єкту господарювання внаслідок агресії з боку Російської Федерації за формою, що додається;

-інформацію щодо завданих НЕК «Укренерго» збитків.

Позиція суду апеляційної інстанції

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи із вказаної норми процесуального закону, Південно-західний апеляційний господарський суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги стосовно висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23 строком на один рік до 17.11.2024.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначає, що відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (частина третя статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1)ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Передбачені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Колегією суддів установлено, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією проти України, масованими ракетними обстріламии енергетичної інфраструктури України.

Як слідує із заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань.

Відтак, твердження відповідача про те, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, та особливо ця обставина актуальна напередодні початку опалювального періоду, є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах.

При цьому колегія суддів враховує, що як позивач, так і відповідач, зазнали таких ушкоджень, на усунення яких необхідний значний обсяг коштів та матеріальних ресурсів.

Суд враховує, що як позивач, так і відповідач є юридичними особами, діяльність яких спрямована, відповідно, на забезпечення передачі електроенергії та її розподіл.

Тобто, якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.

Разом з тим, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов`язання.

Окрім того, погашення відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання за спірним договором про надання послуг.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.

Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об`єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви відповідача.

Стосовно посилань апелянта на те, що задовольняючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік, суд першої інстанції поставив інтереси приватного бізнесу над інтересами НЕК «Укренерго», яке входить до державного сектору економіки, колегія суддів зазначає, що енергетична система України є єдиною, і в ній є важливим функціонування як об`єктів загальнонаціонального рівня, так і об`єктів на регіональному рівні.

У справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача.

За таких обставин, відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед позивачем.

Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 в частині відстрочення виконання судового рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 у справі №916/3063/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.03.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран