ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 рокусправа № 380/9167/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку відповідно до статті 19 Закону України Про відпустки, як жінці, яка працює та має двох і більше дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 19 Закону України Про відпустки, як жінці, яка працює та має двох і більше дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 03.05.2022 року;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненадання ОСОБА_1 розрахунку компенсації за неотримане речове майно;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України скласти довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 за весь період проходження військової служби у військовій частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період проходження позивачкою військової служби, а саме з 01.12.2015 по 28.02.2018 не нараховував індексацію грошового забезпечення та при виключенні із списків особового складу частини не нараховано компенсації за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані дні соціальної відпустки, передбаченої ст. 19 Закону України Про відпустки.

Ухвалою судді від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 №109 позивачку виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 03.05.2022.

Представник позивача звернулась із адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 про здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та виплату грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової соціальної відпустки передбаченої ст. 19 Закону України Про відпустки.

Листом №690/84/51з від 07.11.2022 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що у зв`язку з військовою агресією рф, документи військової частини НОМЕР_1 передані до Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України відповідно до акту прийому-передачі від 15 березня 2022 року №39. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 задіяна в повному складі до виконання бойових завдань в районах ведення активних бойових дій, відсутня можливість в повному обсязі розглянути адвокатський запит та надати достовірну і вичерпну відповідь. Також повідомила, що виплата грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки відповідно до ст. 19 Закону України Про відпустки, як жінці, яка працює та має двох і більше дітей віком до 15 років за період з 2016 по 2022 роки не здійснювалась.

Ухвалою суду від 20.07.2023 витребовано від Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України передані військовою частиною НОМЕР_1 МОУ роздавальні відомості про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, у т.ч. щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 19 Закону України Про відпустки, як жінці, яка працює та має двох і більше дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки, а також розрахунку компенсації за неотримане речове майно.

На виконання вимог ухвали суду від 20.07.2023 Львівський територіальний архівний відділ Галузевого державного архіву Міністерства оборони України повідомив, що військовою частиною НОМЕР_1 в березні 2022 року передано на тимчасове зберігання до архівного відділу пакування з документами в опечатаному вигляді, документи на державне архівне зберігання не приймались, доступу до них архівний відділ не має. Для отримання необхідної інформації рекомендовано звернутись до військової частини НОМЕР_1 щодо скерування до архівного відділу свого представника для опрацювання документів та надання відповіді.

Ухвалою суду від 31.08.2023 повторно витребувано від відповідача належним чином завірені копії наказів про прийняття та звільнення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , довідку про грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2015 по 03.05.2022 включно з відображенням усіх складових грошового забезпечення помісячно з зазначенням інформації про виплачені суми та довідку про розмір індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2015 по 28.02.2018 включно, розрахованої відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення з зазначенням базового місяця для проведення індексації; інформацію щодо виплати грошової компенсації позивачу за невикористані дні відпустки додаткової відпустки, передбаченої ст.19 Закону України Про відпустки за період 2026 - 2022 роки; - довідку про кількість невикористаних позивачем днів додаткової відпустки передбаченої Законом України Про відпустки за період 2016 - 2022 роки.

Відповідач повторно не виконав ухвал суду від 15.05.2023 та від 31.08.2023 про витребування доказів, повідомлень про неможливість надання витребуваних доказів чи наявність поважних причин, що перешкоджають виконати ухвалу суду у встановлені строки суд не отримав.

Ухвалою суду від 23.11.2023 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 до 05.12.2023 включно строк для виконання вимог ухвали суду від 31.08.2023 про витребування доказів.

Відповідачем на виконання ухвали надано відомість від 17.10.2023 щодо зарахування коштів за неотримане речове майно, довідку про нараховану та виплачену індексацію за період грудень 2015 року по лютий 2018 року, картки особового рахунку за 2018-2022 роки, довідку щодо соціальної відпустки за 2018-2022 роки.

Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII від 25.03.1992 військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до приписів ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Цією постановою внесені зміни до пункту 5 Порядку № 1078, абзаци перший шостий якого викладені у такій редакції: У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п. 4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з грудня місяця 2015 року для військовослужбовців, прийнятих на службу як до цієї дати, так і після, слід застосовувати єдиний підхід у визначенні базового місяця, а саме при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення починаючи з грудня місяця 2015 року обчислення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, якщо оклад за посадою, на яку було прийнято військовослужбовця, востаннє підвищувався до дати його прийняття.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Так, Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Як приклад в цьому листі зазначено: Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.

За приписами Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як зазначалося вище, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. При цьому, проаналізувавши вказані вище положення Порядку № 1078 суд зауважує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Лише зростання посадового окладу впливає на його початок.

Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17).

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.

Верховний Суд в постанові від 22.07.2020 в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104400987) зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Верховний Суд у постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 103034525) зауважив, що з аналізу пункту 10-2 Порядку №1078 слідує, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та ін. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

В п. 3 постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Системно проаналізувавши приписи п.п. 1-3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року, суд дійшов висновку, що приписи цієї Постанови містять визначений перелік осіб на яких розповсюджується її дія, тобто осіб, посадові оклади яких затверджені постановами КМУ переліченими в п. 1, при цьому п/п 3 п. 1 містить виключення з цього кола осіб - крім військовослужбовців.

Також, переліку постанов КМУ, зазначених в п. 1 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року відсутні такі, що встановлюють посадові оклади військовослужбовців.

З аналізу п. 3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 вбачається, що дія п. 3 цієї Постанови поширюється на осіб, посадові оклади яких було збільшено цією постановою в грудні 2015 року, тобто базовим місяцем для проведення індексації їх грошових доходів буде січень 2016 року, що в повній мірі відповідає приписам п. 5 Постанови № 1078.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №400/3084/21 зазначив, що разом з тим, як слідує із запроваджених Постановою № 1013 змін, у подальшому з 01 грудня 2015 року почали діяти єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття базовий місяць і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників. Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну базовий місяць використовується поняття місяць підвищення доходу, яке має інший зміст, а саме, це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення означеного поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. У цьому полягає одна з основних відмінностей понять місяць підвищення доходу і базовий місяць, позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Між тим, вилучення терміну базовий місяць та запровадження поняття місяць підвищення доходу не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у базовому місяці, так і у місяці підвищення доходу індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця. Проте, суд наголошує, що збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання, не впливає на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів).

Суд зазначає, що розмір посадового окладу позивача, які у усіх військовослужбовців затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Наступна зміна розміру посадових окладів військовослужбовців відбулася у зв`язку із набранням чинності 01.03.2018 постанови Кабінетом Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

З приводу дискреційних повноважень щодо встановлення базового місяці при нарахуванні індексації, суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Вказане також узгоджується з висновком Верховного Суду, у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 20.10.2022 у справі №400/426/21.

При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу норм № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, підвищення посадових окладів військовослужбовців за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, що є підставою для встановлення іншого місяця підвищення доходу для проведення індексації, не відбувалося. Тобто, місяць підвищення доходу для нарахування індексації залежить від місяця та року підвищення окладу, що в даному випадку (для позивача) відбулося (до 01.03.2018) у січні 2008 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що військова частина НОМЕР_1 , починаючи з грудня 2015 року повинна застосовувати січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Згідно довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення, яку військова частина НОМЕР_1 надала на виконання вимог ухвали, відповідачем не нараховувалась та не виплачувала індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року.

Згідно довідки про доходи від 03.12.2023 №3444/3 ОСОБА_1 отримувала грошове забезпечення в грудні 2015 року, січень-червень 2016 року, листопад-грудень 2016 року, решта періоду позивач не одержувала грошове забезпечення.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача у період з 01.12.2015 по 30.06.2016 та з 01.11.2016 по 31.12.2016 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . З метою захисту ефективних прав необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2016 та з 01.11.2016 по 31.12.2016 включно, із застосуванням січня 2008 року як місяць підвищення доходу відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Щодо невиплати позивачці компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 19 Закону України Про відпустки, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є матір`ю двох дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були неповнолітніми у спірний період, що підтверджується копіями Свідоцтв про народження наданих до матеріалів справи

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2023 №690/11129 додаткова відпустка як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років за 2018-2022 роки відповідно до ст. 19 Закону України Про відпустки ОСОБА_1 не надавалась.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Щодо грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.19 Закону України Про відпустки, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Закону України Про відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України Про відпустки додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Згідно з ст. 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

З огляду на наведене, суд вважає, що чинним законодавством закріплені гарантії військовослужбовців на отримання, окрім основної щорічної відпустки, за наявності передбачених законом підстав, додаткових відпусток, при цьому додаткові відпустки працівникам, які мають дітей надаються понад щорічні відпустки, передбачені статями 6, 7 і 8 Закону України Про відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 17 та 18 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Пунктом 19 ст.10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Отже, в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі, додаткової соціальної відпуски.

Однак, вказаним Законом не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набула за період проходження нею військової служби.

Водночас, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Наказ №260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (№620/4218/18).

Відповідно до ч .3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог чинного законодавства, яким врегульовано дію особливого періоду, надання додаткової відпустки військовослужбовцям у цей період призупиняється, що, в свою чергу, не може позбавляти особу права на отримання грошової компенсації за невикористання дні такої відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації, при звільненні зі служби.

Водночас, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не проведено з нею усіх необхідних розрахунків, зокрема грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпуски як матері двох дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки, на яку позивач має право як мати двох дітей віком до 15 років.

Відповідачем факт невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпуски як матері двох дітей віком до 15 років за період з 2016 по 2022 роки не заперечується.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як матері, яка виховує двох дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки, яка не виплачена у день звільнення, належать задоволенню. З метою захисту ефективних прав необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як матері, яка виховує двох дітей віком до 15 років за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.

Щодо ненадання розрахунку та довідки про вартість речового майна, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до статті 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 Порядку №178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п. 4 розділу III військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Тобто, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовця, який звільняється зі Збройних Сил України, отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.

Так, після підписання наказу про звільнення зі служби позивач набув передбачене законодавством право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна.

Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно можлива на підставі довідки про вартість речового майна, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Таким чином, Порядком передбачено, що оригінал довідки про вартість речового майна не видається військовослужбовцю, а додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Тому позовні вимоги позивача про визнання протиправної бездіяльності щодо ненадання ОСОБА_1 , довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на день звільнення, не підлягають задоволенню, оскільки оригінал довідки передбаченої Порядком залишається у військовій частині з відомістю щодо виплати грошової компенсації і не підлягає видачі військовослужбовцю.

Крім того, на виконання ухвали суду від 23.11.2023 про витребування доказів, відповідачем надано відомість від 17.10.2023 про зарахування коштів за неотримане речове майно ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторони позивача, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 30.06.2016 та з 01.11.2016 по 31.12.2016.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 30.06.2016 та 01.11.2016 по 31.12.2016 з урахуванням базового місяця січень 2008 року включно, із застосуванням січня 2008 року як місяць підвищення доходу відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як матері, що має двох дітей віком до 15 років, за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як матері, що має двох дітей віком до 15 років, за 2016-2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна