РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2024 року м. Рівне№460/25245/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2023 №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС.

Виклад позиції позивача.

Інспекторами податкового органу проведена фактична перевірка в барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт фактичної перевірки. В Акті перевірки зазначено про порушення: станом на 04.09.2023 о 13 год. 45 хв. в барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виконувала обов`язки керівника бару, здійснювала розрахунки, інвентаризацію готівкових коштів та підакцизних товарів, про що свідчать відповідні підписи у додатках до акту, без оформлення трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку, громадянка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що жодних правових підстав для винесення наказу про проведення фактичної перевірки не було, такий наказ не відповідає вимогам законодавства, перевірка проведена з процедурними порушеннями, результати перевірки оформлені з порушеннями, а тому акт перевірки не міг слугувати підставою для винесення відповідачем оскаржуваної Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2023 №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС. Вказує, що з громадянкою ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах, фахівці ДПС під час проведення фактичної перевірки не встановили обставини працевлаштування громадянки ОСОБА_2 в іншого суб`єкта господарювання, її посаду та функціональні обов`язки, не витребувавши будь-яких документів з цього приводу, зробили висновки, що зазначена особа є керівником бару позивача та здійснює від його імені розрахунки за реалізацію підакцизної продукції. Також зазначає, що відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Виклад заперечень відповідача.

Відповідач вказує, що на його адресу надійшли матеріали перевірки від Головного управління ДПС у Рівненській області, якими установлено факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору. У встановленому законом порядку позивача було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу, проте позивач на розгляд справи не прибув. З матеріалів податкового органу установлено факт порушення позивачем законодавства про працю, що слугувало правовою підставою для винесення оскаржуваної постанови, яка є правомірною. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Виклад позиції третьої особи.

Податковий орган зазначає, що позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудового договору у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, приймаючи оскаржувану постанову, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу відсутні.

Ухвалою суду від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 17.11.2023 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови залишино без задоволення.

Ухвалою суду від 04.12.2023 клопотання Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про залучення до участі у справі третьої особи задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 11.12.2023 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови задоволено; зупинено стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №73406375 державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чирук В.А., на підставі Постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2023 №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 67000 грн до набрання судовим рішенням законної сили.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Рівненській області (стаття 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України)); та зареєстрований за податковою адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.30; 56.10; 93.29.

Керівником Головного управління ДПС у Рівненській області винесений Наказ «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » від 04.09.2023 №1406-п (далі Наказ №1406-п), яким постановлено провести фактичну перевірку в барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , з 04.09.2023 терміном 10 діб, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів та складах та / або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); період діяльності, що перевіряється згідно статті 102 ПК України.

За результатами перевірки податковим органом складений Акт фактичної перевірки від 04.09.2023 (далі Акт перевірки), де зазначено про наявність у платника податків:

ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 29.05.2023;

ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 29.05.2023.

Актом перевірки установлені порушення:

непроведения розрахункових операцій через РРО, а саме: на момент перевірки в місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти, отримані від продажу підакцизних товарів та належать ФОП ОСОБА_1 (в т.ч. сума контрольної розрахункової операції в розмірі 45,00 грн за 0,05 л. коньяку «Старий кахетті» без урахування суми 90,00 грн, отриманої з продажу 2-х порцій кави «Американо з молоком») в сумі 3040,00 грн згідно з описом наявних купюр, монет від 04.09.2023, а сума готівкових коштів, яка зазначена в Х-звіті РРО денному становить 0,00 грн. Таким чином, розрахунки за реалізовані підакцизні товари на загальну суму 3040,00 грн через РРО не проводились;

не забезпечено надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту, при проведенні розрахункових операцій, а саме: під час продажу алкогольних напоїв згідно з Додатком 1 до Акту фактичної перевірки у фіскальних чеках на загальну суму розрахунків 42490,00 грн не відображено такий обов`язковий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного продажу на алкогольні напої. Відповідно до Положення «Про форму та зміст розрахункових документів /електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №13 від 21.01.2016 (із змінами та доповненнями) у разі відсутності у розрахунковому документі хоча б одного із обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий;

не забезпечено використання режиму попереднього програмування в РРО обліку кількості коньяку «Старий кахетті» 5 зірок, якого фактично в продажу знаходиться 2,25 літрів по ціні 1000,00 грн за 1 л., а кількість цього коньяку, яка зазначена в РРО становить 4,0 літрів згідно зі службовим звітом РРО «Дані про товари» від 04.09.2023;

станом на 04.09.2023 о 13 год. 45 хв. в барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виконувала обов`язки керівника бару, здійснювала розрахунки, інвентаризацію готівкових коштів та підакцизних товарів, про що свідчать відповідні підписи у додатках до акту, без оформлення трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку, громадянка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_2 .

11.09.2023 Міжрегіональним управлінням отримано матеріали фактичної перевірки від Головного управління ДПС у Рівненській області, у зв`язку із чим листом від 13.09.2023 вих. №ЗХ/2/802-3В-23 повідомлено позивача, що у відповідності до пункту 2 Порядку №509 отримання акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу.

Відповідачем скеровано на адресу позивача Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 12.09.2023 № ЗХ/РВ/ДПС-7710/Ж5/17-00- 07-05-17/3003311739, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 19.10.2023.

Після отримання повідомлення та рішення позивач надіслав відповідачу заперечення на Акт фактичної перевірки.

За результатами розгляду матеріалів податкового органу, відповідачем винесена Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19.10.2023 №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС (далі Постанова №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС), якою накладено на позивача штраф у розмірі 67000,00 грн, за порушення вимог частини 4 статті 24 КЗпП України та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Постанови №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність Наказу про проведення фактичної перевірки №1406-п; вказує на відсутність правових підстав для проведення фактичної перевірки та порушення процедури проведення перевірки; зазначає про неналежне оформлення результатів перевірки Акта перевірки.

Вказує, що відповідно до практики Верховного Суду, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню; суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Щодо таких доводів позивача суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відступивши від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), сформувала правовий висновок, згідно з якимнеправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень,платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повиннінадавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Протиправність наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевіркиє достатньою підставою для висновку про протиправність прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті як підстави для нарахування суми грошового зобов`язання.

Зазначені вище справи стосувалися питання правомірності / протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на наслідками проведених перевірок, які, на думку платників податків, проведені на підставі протиправних наказів та з порушенням процедур проведення перевірок.

Суд зазначає, що у даній адміністративній справі предметом спору є Постанова №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС, яка винесена Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці; вказаний контролюючий орган не проводив відповідну перевірку; оскаржуване рішення прийняте на підставі матеріалів та Акта перевірки, які надійши від Головного управління ДПС у Рівненській області.

Тобто, відповідач Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не порушував та не міг порушувати приписів норм законодавства щодо порядку призначення, процедури проведення фактичної перевірки та оформлення результатів складання Акта перевірки.

Третя особа Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає, що обставини, наведені у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 з посиланням на докази, на підставі яких стверджується позивачем протиправність наказу та процедури проведення фактичної перевірки, оформлення акту перевірки, є предметом розгляду справи №460/23880/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Так, судом установлено, що позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування ППР від 29.09.2023 №783217000705-22; ППР від 29.09.2023 №783217000705-22 винесене на підставі Акта фактичної перевірки, на підставі якого прийнята і оскаржувана Постанова №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 відкрито провадження у справі №460/23880/23 щодо визнання протиправним та скасування ППР від 29.09.2023 №783217000705-22.

Установлені обставини свідчать про те, що вирішуючи питання щодо правомірності чи протиправності оскаржуваної Постанови №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС (яка винесена Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці), у суду відсутні будь-які правові підстави для надання оцінки правомірності підставам призначення перевірки, її проведення та оформлення результатів складення Акта перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 1 Порядку №509, цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

За приписами пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, акт перевірки ДПС чи її територіального органу є підставою для винесення рішення про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених вабзацах третьому - сьомомупункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених вабзацах третьому - сьомомупункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів справи установлено, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу:

листом від 13.09.2023 вих. №ЗХ/2/802-3В-23 повідомлено позивача, що у відповідності до пункту 2 Порядку №509 отримання акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу;

на адресу позивача скеровано рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 12.09.2023 № ЗХ/РВ/ДПС-7710/Ж5/17-00- 07-05-17/3003311739, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 19.10.2023.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідно до пункту 8 Порядку №509, розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та / або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці 5 пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими особами Держпраці та її територіальних органів; під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання; за результатами розгляду справи уповноважена особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Позивач вказує, що відомості, зазначені в Акті перевірки, мали бути предметом перевірки та оцінки на підставі наявних доказів під час розгляду справи відповідачем, оскільки викладені в Акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а є такими, що підлягають перевірці; тому доводи відповідача, наведені ним в Інформації за результатами розгляду заперечень позивача про те, що під час розгляду справи заперечення на Акт перевірки не розглядаються, а приймаються до уваги лише висновки актів фактичної перевірки, є помилковими.

Суд відхиляє доводи позивача щодо посилання на приписи пункту 8 Порядку №509, оскільки пункт 8 Порядку №509 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України№823 від 21.08.2019.

Зважаючи на приписи пункту 3 Порядку №509 та враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд зазначає, що правом на участь у розгляді справи позивач не скористався.

Суд також зазначає, що сам по собі факт відсутності особи під час розгляду справи про накладення штрафу не свідчить та не може свідчити про протиправність рішення (його необґрунтованість), яке оскаржується, оскільки у даному випадку відповідач виконав обов`язок щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Суд також зазначає, що положення Порядку №509 щодо призначення справи про накладення штрафу до розгляду та повідомлення особи про такий розгляд, спрямовані саме на можливість реалізації особою права надати пояснення по суті виявленого порушення та надати відповідні документи на спростування висновків акта перевірки, чого позивачем зроблено не було.

По суті виявленого порушення суд зазначає таке.

Актом перевірки установлено порушення, зокрема: станом на 04.09.2023 о 13 год. 45 хв. в барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виконувала обов`язки керівника бару, здійснювала розрахунки, інвентаризацію готівкових коштів та підакцизних товарів, про що свідчать відповідні підписи у додатках до акту, без оформлення трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку, громадянка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що ОСОБА_2 працевлаштована в іншого суб`єкта підприємницької діяльності та не є керівником бару, що належить позивачу, зазначаючи таке:

10 травня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-спортивний клуб «СОКІЛ» укладено договір оренди №01/17, згідно якого позивачу передано в оренду частину тимчасової будівлі магазину та їдальні (кафе), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 30 (тридцять) квадратних метрів для здійснення підприємницької діяльності строком дії до 31 грудня 2019 року, який у подальшому продовжено до 31 грудня 2023 року включно;

у вказаному приміщенні позивачем відкрито «БАР», про що свідчить Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 07 липня 2017 року;

наказом №25 від 31 грудня 2020 року позивачем прийнято на роботу адміністраторами залу ОСОБА_3 з 04 січня 2021 року, а наказом №9 від 31 серпня 2021 року - ОСОБА_4 ; із вказаними працівниками укладено Трудові договори та направлено повідомлення до ДПС про прийняття на роботу;

13 травня 2021 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Мисливсько-спортивний клуб «СОКІЛ» укладено договір оренди №06/21, згідно якого їй в оренду також було передано частину тимчасової будівлі магазину та їдальні (кафе), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 81 (вісімдесят один) квадратний метр для здійснення підприємницької діяльності строком дії до 31 грудня 2023 року;

у вказаному приміщенні ФОП ОСОБА_5 також відкрито «КАФЕ «СОКІЛ», про що свідчить Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП від 17 травня 2021 року;

таким чином, за однією адресою, в одній будівлі та приміщенні разом з позивачем здійснює свою діяльність і ФОП ОСОБА_5 , надаючи послуги «кафе», також поруч працюють їх працівники та знаходяться каси;

громадянка ОСОБА_2 з 01 жовтня 2021 року працює керуючою кафе у ФОП ОСОБА_5 за цією адресою, про що свідчить наказ №18 від 30 вересня 2021 року, Трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 30 вересня 2021 року та Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 30.09.2021;

у день перевірки ОСОБА_2 знаходилась на своєму робочому місці та була повідомлена про те, що у ввіреному їй приміщені проводиться фактична податкова перевірка, у зв`язку з чим прибула на місце перевірки та назвалася фахівцям ДПС керівником кафе;

фахівці ДПС під час проведення фактичної перевірки не встановили обставини працевлаштування громадянки ОСОБА_2 у іншого суб`єкта господарювання, її посаду та функціональні обов`язки, не витребувавши будь-яких документів з цього приводу, зробили висновки, що зазначена особа є керівником бару позивача та здійснює від його імені розрахунки за реалізацію підакцизної продукції;

згідно наданих позивачу пояснень громадянки ОСОБА_2 , вона розгубилась, не зрозуміла, що фахівцями ДПС проводиться перевірка ФОП ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_5 , не прочитавши уважно найменування суб`єкта господарювання, кого це стосується, помилково підписалась в Описі наявних купюр і монет, які належать позивачу, хоча жодним чином не була уповноважена позивачем на підписання від його імені будь-яких документів, здійснення представництва тощо;

наведені у Акті перевірки відомості про виконання громадянкою ОСОБА_2 обов`язків керівника бару, можливість здійснення розрахунків, проведення інвентаризації готівкових коштів та підакцизних товарів, а також зроблені висновки про можливість представлення нею інтересів позивача під час проведення перевірки з правом підпису будь-яких документів, у тому числі і Акта перевірки є помилковим, а підписані нею в ході фактичної перевірки будь-які документи також не можуть нести для позивача, жодних правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За правилами статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеногоглавою III-Бцього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленимстаттею 49-5цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

За визначенням статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995№265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР):

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

За визначенням статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від19.12.1995№481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР):

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

З матеріалів справи слідує, що особою, яка фактично проводила розрахункові операції була саме ОСОБА_2 .

Перед початком перевірки ОСОБА_2 , яка повідомила, що вона виконує обов`язки керівника перевіряємого господарського об`єкту, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , було пред`явлено направлення на перевірку та вручено копію наказу Головного управління ДПС у Рівненській області «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 » №1406-п від 04.09.2023, про що свідчать підписи ОСОБА_2 в направленнях на перевірку №2160/Ж3/17-00-07-05-15, №2161/Ж3/17-00-07-05-15 від 04.09.2023.

Запит про надання документів (копій документів) від 04.09.2023 ФОП ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 отримано ОСОБА_2 , що підтверджується також її підписом.

Опис і перерахунок готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків: бар, розташований за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 зробила ОСОБА_2 власноручно, що підтверджується додатком до Акту перевірки від 04.09.2023.

До позовної заяви позивач надав наказ від 05.09.2023 №2 про прийняття ОСОБА_2 на роботу на посаду адміністратора бару по сумісництву на неповний робочий день з 06.09.2023; трудовий договір між позивачем та ОСОБА_2 від 05.09.2023 та Повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_2 від 05.09.2023.

Оцінюючи вказані обставини та докази, суд зазначає, що факт укладення трудового договору між позивачем та ОСОБА_2 саме 05.09.2023 лише підтверджує факт приховування наявності не оформлених трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 станом на дату проведення фактичної перевірки 04.09.2023, оскільки розрахункові операції 04.09.2023 були проведені саме ОСОБА_2 .

Натомість повідомлення про прийняття працівника на роботу подано позивачем 05.09.2023 о 16 год. 16 хв., тобто вже після початку проведення фактичної перевірки.

При цьому, в наказі про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 05.09.2023 № 2 вказано дату прийняття на роботу 06.09.2023.

Трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено також 05.09.2023, що свідчить про те, що на момент проведення фактичної перевірки 04.09.2023 ФОП ОСОБА_1 не було належним чином оформлено трудові відносини з ОСОБА_2 ..

Вказане свідчить про намагання позивача уникнути відповідальності шляхом укладення з ОСОБА_2 трудового договору вже після початку проведення фактичної перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державнийнаглядтаконтрольза додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.

За приписами частини першої статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

В силу вимог абзацу 2 частини другої цієї статті, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За правилами частин третьої, четвертої статті 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудового договору у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому оскаржувана Постанова №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС по суті виявленого порушення є правомірною та обґрунтованою.

У позовній заяві позивач також зазначає, що відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Суд відхиляє такі посилання позивача та зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від15.03.2022№2136-IX (далі Закон №2136-IX), у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Частиною другою статті 16 Закону №2136-IX визначено, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленомуЗаконом України"Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За правилами частини третьої статті 16 №2136-IX, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

За наявності підстав, визначених абзацамип`ятим,восьмим,дев`ятим,десятимчастини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбаченістаттею 265Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Отже, Законом №2136-IX встановлено виключний перелік підстав для проведення саме «позапланових» заходів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальними органами в період дії воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від05.04.2007№877-V (далі Закон №877-V), для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною другою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У даному випадку відповідач не проводив позаплановий захід щодо перевірки позивача, як суб`єкта господарювання, на підставі відповідного наказу та посвідчень; факт неналежного оформлення трудових відносин між позивачем та працівником ОСОБА_2 виявлено в ході проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області; приписи про усунення виявлених порушень ГУ ДПС у Рівненській області не складалися, оскільки законодавством не передбачено такої вимоги.

Оскаржувана Постанова №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС винесена відповідно до Порядку №509, який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбаченихчастиною другоюстатті 265 Кодексу законів про працю України тачастинами третьою - сьомоюстатті 53 Закону України «Про зайнятість населення»

Тому, норми статті 16 Закону №2136-IX не підлягають застосуванню в спірних правовідносинах.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення Постанови №ЗХ/РВ/7710/Ж5/17-00-07-05-17/3003311739-ФС в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (площа Міцкевича, 8, місто Львів, 79005; код ЄДРПОУ 44778105), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 44070166), про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 березня 2024 року

Суддя К.М. Недашківська