Постанова від 31.01.2024 по справі № 645/5180/19 Касаційний цивільний суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 31.01.2024 по справі № 645/5180/19 Касаційний цивільний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

10.12.2024
Засідання

10.12.2024
Засідання

Справа № 645/5180/19

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 645/5180/19

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 645/5180/19

провадження № 61-13848св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бутенко С. Б., Карпушина Г. Л.,

Історія справи

Короткий зміст позовів

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю.

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 25 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір?ю ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Ніколаєвої Н. Б., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_2 , на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 25 травня 2023 року повернуто.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

апеляційна скарга підписана особою, яка не має на це повноважень;

до апеляційної скарги адвокат Ніколаєва Н. Б. долучила ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 06 травня 2023 року. Однак станом на 06 травня 2023 року ОСОБА_4 було повних 9 років, тому з урахуванням норми статей 31, 32, 34, 47 ЦК України він не мав дієздатності на укладення відповідного договору, що виключає можливість адвоката Ніколаєвої Н. Б. на представництво інтересів ОСОБА_4 та підписання апеляційної скарги;

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22 вказав, що спори у справах щодо визначення місця проживання дитини є спорами між батьками (особами, які їх замінюють), які вирішуються за участю спеціального суб`єкта - органу опіки та піклування. Тому справи щодо визначення місця проживання дитини не вважаються такими, у яких діти особисто беруть участь. Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа;

Аргументи учасників

У вересні 2023 року до Верховного Суду від адвоката Ніколаєвої Н. Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційного суду, направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановлена ухвала апеляційного суду суперечить інтересам і правам дитини. У порушення норм процесуального права апеляційний суд повернув апеляційну скаргу без надання особі, яка подала скаргу, строку для усунення її недоліків. Оскаржена ухвала постановлена з порушенням строку. Апеляційний суд не звернув увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 490/1087/21 про те, що малолітній має право на звернення до суду через законного представника. ОСОБА_2 є законним представником ОСОБА_4 , адвокат Ніколаєва Н. Б. діяла на підставі договору від імені ОСОБА_2 . Доданий до скарги ордер не суперечить вимогам Конституції України та статті 26 Закону України «Про адвокатуру».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану від імені малолітнього ОСОБА_4 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року повернуто заявнику.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у задоволенні заяви адвоката Ніколаєвої Н. Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про зупинення апеляційного провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 листопада 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема, ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України). Матеріальне представництво регулюється на рівні норм матеріального права (зокрема, ЦК України та СК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 619/1908/23 (провадження № 61-8428св23)).

Під час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина перша статті 45 ЦПК України).

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду (стаття 31 ЦК України).

Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним (частини перша, друга статті 221 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина третя статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 607/4359/15-ц (провадження № 61-29442св18) зазначено, що: «відповідно до статті 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього кодексу. Вказаний правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи. Частиною першою статті 221 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. Батьки позивача, дізнавшись про вчинення угоди № 106 від 01 вересня 2007 року, протягом одного місяця не заявили претензії позивачу. Тобто, в силу приписів частини першої статті 221 ЦК України, вказаний правочин вважається ними схваленим».

Тлумачення статті 221 ЦК України свідчить, що:

правочин, який вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи опікуна, конструюється як нікчемний;

правочин, який вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи опікуна, може бути схвалений;

схвалення правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, має місце, якщо батьки (усиновлювачі) чи опікун, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні правочину. Тобто схвалення правочину припускається, якщо батьки (усиновлювачі) чи опікун, довідавшись про правочин не заявили претензію іншій стороні;

по своїй суті схвалення правочину виключає можливість кваліфікації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи опікуна, як нікчемного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) зазначено, що

«…ордер, який видано відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України)».

У справі, що переглядається:

ключовим питання, яке постало перед касаційним судом є те, чи міг адвокат подавати апеляційну скаргу від імені малолітньої особи;

апеляційний суд міркував так, що адвокат не міг подавати апеляційну скаргу від імені малолітньої особи, оскільки малолітня особа має частковий обсяг цивільної дієздатності (стаття 31 ЦК України) і не має процесуальної дієздатності;

апеляційний суд не врахував, що функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального;

апеляційний суд не звернув увагу, що правочин, який вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи опікуна, може бути схвалений. Схвалення правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, має місце, якщо батьки (усиновлювачі) чи опікун, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні правочину. Тобто схвалення правочину припускається, якщо батьки (усиновлювачі) чи опікун, довідавшись про правочин не заявили претензію іншій стороні. По своїй суті схвалення правочину виключає можливість кваліфікації правочину, вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи опікуна, як нікчемного;

апеляційним судом не встановлено, що батьки ОСОБА_4 , дізнавшись про вчинення малолітнім правочину, протягом одного місяця заявили претензії адвокату Ніколаєвій Н. Б. За таких обставин договір про надання правової допомоги від 06 травня 2023 року, укладений між ОСОБА_4 та адвокатом Ніколаєвою Н. Б., вважається схваленим. У зв`язку із цим адвокат Ніколаєва Н. Б. мала право представляти інтереси малолітнього ОСОБА_4 та підписувати апеляційну скаргу від його імені на підставі договору про надання правової допомоги від 06 травня 2023 року.

За таких обставин апеляційний суд зробив необґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги як такої, що подана особою, яка не має права її підписувати. Тому оскаржену ухвалу належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Полтавського апеляційного суду від 14серпня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

Джерело: ЄДРСР 117373798

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!