Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
20 лютого 2024 року м. Рівне№460/24716/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Цуняка В.Й., представника відповідача: Верби В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення різниці в грошовому забезпеченні,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), у якій він просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1009 від 05 вересня 2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника ВП № 2 Сарненського РВП Головного управління Національної поліції України в Рівненській області;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 220 о/с від 18 вересня 2023 року "по особовому складу";
поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника ВП № 2 Сарненського РВП Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з 18 вересня 2023 року;
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов`язків за нижчеоплачуваною посадою старшого інспектора - черговим чергової частини відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з 18 вересня 2023 року по час фактичного поновлення на посаді заступника начальника ВП № 2 Сарненського РВП Головного управління Національної поліції України в Рівненській області.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом № 220 о/с від 18.09.2023 його звільнено з посади заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та призначено старшим інспектором - черговим чергової частини відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зауважує, що підставою для прийняття рішення про звільнення з займаної посади стало те, що він неналежно виконує посадові обов`язки, порушує службову дисципліну, вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у безконтрольності за підлеглими, яке призвело до порушень ними вимог діючого законодавства. На думку позивача, матеріали службового розслідування та наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль за дотриманням службової дисципліни підпорядкованими підлеглими, оскільки ні в матеріалах службового розслідування, ні в оскаржуваному наказі не наведено які саме службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків мали бути виконані, однак не виконувалися, що призвело до порушення підлеглими позивача порядку. Позивач вважає, що оскаржувані ним накази є протиправним та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
29.11.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що 04.09.2023 на ім`я начальника ГУНП в Рівненській області надійшла службова записка по факту виявлених недоліків та прорахунків під час перевірки службової діяльності за напрямком превенції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області. За результатами проведеної перевірки було встановлено значну кількість недоліків за різними напрямками роботи зі сторони працівників поліції цього відділу, що вказує на безконтрольність керівництва відділу. Стверджує, що відомості викладені в доповідній записці по факту виявлених недоліків та прорахунків під час перевірки службової діяльності позивача, знайшли своє підтвердження в частині неналежного контролю за своїми підлеглими, шо призвело до систематичних порушень вимог діючого законодавства. Наведене слугувало підставою для винесення спірних наказів, які відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 27.10.2023 позовну заяву залишено без руху, із встановленням позивачу строку на усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
02.11.2023 на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2023 про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.12.2023.
Ухвалою суду від 07.12.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання. Розгляд справи відкладено на 21.12.2023.
Ухвалою суду від 21.12.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.01.2024. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Рівненській області додаткові докази.
Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про допит позивача як свідка. 17.01.2024 у судовому засіданні допитано як свідка позивача - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2024.
20.02.2024 на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, враховуючи покази свідка, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України з 13 грудня 2022 року по 18 вересня 2023 року на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
04.09.2023 на ім`я начальника ГУНП в Рівненській області надійшла доповідна записка по факту виявлених недоліків та прорахунків під час перевірки службової діяльності за напрямком превенції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, а також перевірки усунення недоліків, виявлених працівниками УПД ГУНП 26.07.2023 /а.с 84 - 109/.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1965 від 04.09.2023 «Про призначення службового розслідування» призначено за вказаним фактом службове розслідування /а.с. 110 - 111/.
За результатами проведеного службового розслідування, 05.09.2023 начальником ГУНП в Рівненській області Олександром Ганжою, затверджено висновок службового розслідування, згідно якого службове розслідування по фактам виявлених 02.09.2023 недоліків та прорахунків під час перевірки службової діяльності з напрямком превенції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, працівниками УПД ГУНП завершено.
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що заступник начальника ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_1 допустив порушення, що призвело до неналежного виконання функціональних обов`язків, відсутності контролю за діями підлеглих працівників, що виразилося у: не вчасному направленні адміністративних матеріалів для примусового виконання до ДВС; не проведення відео-фіксації або часткової фіксації під час документування адміністративних правопорушень; неналежному веденні контрольно - наглядових справ на поліцейській дільниці, контрольно - наглядових справ за особами, які перебувають на обліках в органах поліції; під час розгляду звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян» громаданям скеровуються формальні відповіді щодо розгляду звернень без будь - якого інформування постраждалих осіб про їх права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися /а.с. 187 - 228/.
На підставі висновку службового розслідування, Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області 05 вересня 2023 року, видано наказ № 1009 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», пунктом 5 якого за неналежне виконання посадових обов`язків та службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 3 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», що виразилося у безконтрольності за підлеглими, яке призвело до порушень ними вимог пункту 3 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, що виразилося у не вчасному направленні адміністративних матеріалів для примусового виконання до ДВС, вимог наказу МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме не проведенні відеофіксації або часткової фіксації під час документування адміністративних правопорушень, вимог наказу МВС України «Про затвердження інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», а саме в частині неналежного ведення контрольно - наглядових справ на поліцейські дільниці, контрольно - наглядових справ за особами, які перебувають на обліках в органах поліції, вимог п.6, п.7 розділу ІІ наказу Міністерства соціальної політики України та МВС «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», вимог п.5, п. 6 розділу ІІ та п.1, п.2 наказу МВС «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України», вимог абзацу 4, 6, 7, 8 п.10, п.11, п 19, п.20 розділу ІІ та п.3, п.4 розділу ІІІ наказу МВС «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника», вимог підпункту 4 пункту 36 розділу «Взаємодія у сфері протидії насильству», постанови «Про затвердження Порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству за ознакою статі», що в свою чергу призвело до порушення п.1 статті 1 розділу 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вимог підпункту 3 пункту 1 статті 10 Закону України «Про протидію домашньому насильству», а саме: під час розгляду звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян» останнім скеровується формальна відповідь щодо розгляду їх звернення без будь-якого інформування постраждалих осіб про їх права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися , вимог п. п. 4, 6, 7, 8 п.1 статті 10 Закону України «Про протидію домашньому насильству», керуючись ст. ст. 11, 12, 19 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України, на підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади /а.с. 25 - 28/.
На підставі наказу № 1009 від 05 вересня 2023 року ГУНП в Рівненській області, подання начальника Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області полковника поліції Штеби Р.Ю. від 12 вересня 2023 року, прийнято наказ № 220 о/с від 18 вересня 2023 року, згідно якого відповідно до пункту 3 (на посаду, нижчу ніж та, на якій перебував поліцейський - як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», призначено підполковника поліції ОСОБА_1 старшим інспектором - черговим чергової частини відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, встановивши посадовий оклад 2500 гривень, надбавку за специфічні умови проходження служби у поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальними званням та надбавки за стаж служби, звільнивши його із посади заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області /а.с. 24/.
Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1009 від 05.09.2023 та № 220 о/с від 18.09.2023, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно ч. 1Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону № 580-VIIIрівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України регламентовано обов`язки керівника щодо підлеглих. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно частин другої та третьої статті 14 Дисциплінарною статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається наказом керівника, що має повноваження застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарною статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно частини першої та сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, порядок утворення яких та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, частинами четвертою-шостою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено пом`якшуючі та обтяжуючі обставини відповідальність поліцейського. При цьому перелік пом`якшуючих обставин не є вичерпним.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни (частина сьома тринадцята статті 19 Дисциплінарного статуту).
Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту.
Згідно з частинами першою та другою статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимогЗакону України«Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.
Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно пунктів 3 та 4 розділу V, Правил № 179, керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотриманняКонституціїта законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку; запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.
Керівник органу (підрозділу) поліції не має права: перекладати свою відповідальність на підлеглих; використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб; проявляти зарозумілість, грубість, некоректність стосовно підлеглих.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий самий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16.
Так, надаючи оцінку порушенням службової дисципліни встановленим під час службового розслідування суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1009 від 05 вересня 2023 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника ВП № 2 Сарненського РВП Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 05.09.2023.
Згідно висновку службового розслідування від 05.09.2023 по факту виявлених недоліків та прорахунків під час перевірки службової діяльності за напрямком превенції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, членами комісії в ході службового розслідування встановлено, що 02.09.2023 працівниками УПД та УОАЗОР ГУНП в Рівненській області було здійснено виїзд до ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області з метою вивчення стану оперативно-службової діяльності по напрямку превенції, а також перевірки усунення недоліків, виявлених працівниками УПД в Рівненській області 26.07.2023.
Проведеною перевіркою встановлено значну кількість недоліків за різними напрямками роботи зі сторони працівників поліції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, зокрема:
порушено вимоги п. 6, п. 7 розділу ІІ наказу Міністерства соціальної політики України та МВС від 13.03.2019 № 369/180 «Про затвердження П проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».
Порушено вимоги п. 5, п. 6 розділу 11 та п. 1, п. 2 наказу МВС від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України.
Порушено вимоги абзацу 4, 6, 7, 8 п. 10, п. 11, п. 19, п. 20 розділу ІІ т п. 4 розділу III наказу МВС від 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника».
Виявлено порушення п.п. 4 п. 36 розділу «Взаємодія у сфері протидії насильству» вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 «Про затвердження Порядку взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі», що свою чергу призвело до порушення п. 1 ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Порушено вимоги п.п. 3 п. 1 ст. 10 Закону України «Про протидію домашньому насильству», а саме: під час розгляду звернень громадян у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» громаданям скеровується формальна відповідь щодо розгляду звернення без будь-якого інформування постраждалих осіб про їх права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися.
Крім того було порушено вимоги п.п. 5, 6, 7, 8 п. 1 ст. 10 Закону України «Про протидію домашньому насильству».
Крім цього, виявлено ряд фактів дистанційного реагування на повідомлення пов`язаних із домашнім насильством, що суперечить вимогам п.п. 1 п. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вказівці ГУНП в Рівненській області від 12.06.2023 № 3305/04/20-2023.
Відповідно до п. 3 розділу VI наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301), управління та координацію роботи дільничних офіцерів поліції на рівні територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП здійснює відповідний підрозділ превенції цього територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП.
Відповідно до п. 1 розділу IV наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301), організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП, який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП.
Так, враховуючи вище викладене перевіркою встановлено, що організація та контроль за роботою дільничних офіцерів поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області з боку заступника начальника відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_1 та начальника сектору превенції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_2 належним чином не здійснюється та пущена на самоплив про що свідчать вищевказані факти стосовно порушення вимог наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301).
Відповідно до доручення відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області від 15.03.2023 № 15 «Про перезакріплення дільничних офіцерів поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, за адміністративними зонами та поліцейськими дільницями з присвоєними порядковими номерами поліцейських дільниць», станом на 02.09.2023 не були внесені зміни у зв`язку із наявними штатними змінами, в порушення вимог пункту 2 розділу IV наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) дільничими офіцерами поліції СП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , лейтенантом поліції ОСОБА_4 та лейтенантом поліції ОСОБА_5 не закріплені за жодною поліцейською дільницею.
Крім того, в порушення вимог пункту 4 розділу IV наказу МВС України від 28.07.2017 № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301), контрольно-наглядові справи на поліцейські дільниці не ведуться взагалі або ж наявні контрольно-наглядові справи (№ 2 на поліцейську дільницю № 3 - адміністративної зони № 1, яка заведена 10.08.2018 та № 1 на поліцейську дільницю № 4 адміністративної зони № 2), які були надані для перевірки належним чином не ведуться оскільки відомості передбачені пунктами 1) - 7) пункту 4 розділу IV наказу МВС України від 28.07.2017 № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301), не оновлювались з 2019 року.
Разом з тим, відповідно до вимог розділу V наказу МВС України від 28.07.2017 № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301), ДОП здійснюють превентивні заходи щодо осіб, схильних до вчинення правопорушень, та осіб, які перебувають на обліках в органах поліції, із залученням до цієї роботи громадськості, для запобігання вчинення ними правопорушень, однак перевіркою профілактичних справ відносно раніше судимих осіб встановлено, що начальник сектору превенції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_2 стан ведення зазначених профілактичних справ не контролює взагалі, з боку заступника начальника відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_1 перевірки цих справ здійснювались лише один раз протягом 2023 року, що також вказує на відсутність належної організації та контролю за роботою ДОП СП відділення поліції 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Також, у висновку службового розслідування від 05.09.2023 зазначено, що в рамках службового розслідування було опитано безпосереднього начальника ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненські області - підполковника поліції ОСОБА_6 , який зазначив, що за роботу блоку превентивної діяльності згідно посадових обов`язків відповідає заступник начальника відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_1 , який контролює роботу ДОП та СРПП.
Згідно посадової інструкції заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 , в межах наданих повноважень ОСОБА_1 , серед іншого: здійснює контроль і несе відповідальність за неухильне дотримання законності всіма працівниками відділення і правомірність їх дій при виконанні службових ообов`язків, по допущених працівниками порушеннях законності і надзвичайних подіях в 10-ти денний термін проводить службові розслідування. Забезпечує необхідні умови для прийому громадян, своєчасного розгляду їх письмових звернень. Контролює і несе персональну відповідальність за дотримання працівниками підлеглих служб виконавської, службової та транспортної дисципліни, законності, обліково-реєстраційної дисципліни, своєчасності вирішення заяв і повідомлень про злочини та пригоди, об`єктивність рішень, які по них приймаються. Координує та контролює діяльність підпорядкованих секторів у складі відділення поліції. Координує та спрямовує діяльність сектору превенції та секторів реагування патрульної поліції на здійснення превентивної діяльності, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних порушень. Контролює та забезпечує діяльність груп реагування патрульної поліції та інших нарядів, що несуть службу на території обслуговування.
Під час розгляду справи позивач звертав увагу суду на те, що відповідно до посадової інструкції контроль за діяльністю працівників СРПП здійснює начальник СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_7 . Згідно посадових інструкцій старшого інспектора СРПП Сарненського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_8 в його завдання та обов`язки входить здійснення контролю за правомірністю складання адміністративних матеріалів, правильність кваліфікації правопорушень та вчасність направлення адміністративних постанов до ДВС щодо примусового стягнення штрафів. Згідно наказу ГУНП в Рівненській області від 20 травня 2023 року № 1092 «Про закріплення відповідальних осіб» у ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП за організацію роботи з особами, які перебувають на профілактичному обліку за категорією «Кривдник» за забезпечення належного ведення інформаційної підсистеми «Облік кривдника» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» закріплено ДОП СП підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 ..
Згідно функціональних обов`язків начальника відділу превенції ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП, начальник відділу превенції здійснює керівництво діяльністю відділу, розподіляє обов`язки між особовим складом, очолює та контролює його роботу. Забезпечує у межах компетенції, координацію діяльності підпорядкованого підрозділу питань комплексного використання всіх наявних сил та засобів щодо охорони публічної безпеки і порядку. Несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, контролює своєчасність та законність прийняття підлеглими рішень за напрямками діяльності відділу. Контролює дотримання особовим складом законності та правомірності застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу під час виконання службових обов`язків, аналізує стан виконавської дисципліни та вживає заходів щодо її зміцнення.
З огляду на наведене, позивач стверджує, що відповідно до його функціональних обов`язків не входить обов`язку щодо керівництва діяльністю дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад
Однак суд відхиляє такі доводи позивача та з цього приводу зауважує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Крім того, відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року № 650, організація та контроль за роботою дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП, який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП.
Тобто, в розумінні приписів Дисциплінарного статуту Національної поліції України, інструкцій та функціональних обов`язків, позивач по відношенню до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , є керівником, який здійснює контроль за службовою дисципліною та профілактичну роботу щодо її зміцнення.
За таких обставин, позивач, приступивши до обов`язків заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області був зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни.
При цьому, суд критично оцінює показання позивача, як свідка у цій справі, з огляду на те, що такі показання не узгоджуються з іншими документами, що досліджувались судом. У свою чергу, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість/невинуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Не переконливими також є твердження позивача про те, що в порушення вимог Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 висновок службового розслідування в частині, що стосується позивача, не містить обставин щодо вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку (часу, місця, способу його вчинення, об`єктивна та суб`єктивна сторона), оскільки з матеріалів службового розслідування та оскаржуваного наказу вбачається, що ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за не здійснення належного контролю за службовою дисципліною, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку його підлеглих.
Також, як вбачається з матеріалів висновку службового розслідування, обставини недотримання службової дисципліни з боку позивача мають систематичний характер.
Розглядаючи цю справу, суд враховує постанову Верховного суду від 05 грудня 2018 року по справі № 808/1089/17 у якій зазначено, що керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення дій з належної організації роботи сектору реагування патрульної поліції та дільничих офіцерів поліції з метою забезпечення якісного та ефективного виконання покладених на них завдань, планування роботи з метою своєчасного виконання запланованих заходів, забезпечення дотримання дисципліни і законності підлеглими поліцейськими та підтримання в постійній готовності сили і засобів до швидкого реагування на правопорушення і події, а також доказів на здійснення контролю (перевірок) несення служби та стану виконання підлеглими поліцейськими службових завдань, контролю за повнотою і якістю складання працівниками СРПП протоколів й інших матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, вчасності направлення адміністративних постанов до відповідних органів, належного ведення профілактичного обліку за категорією «Кривдник», належного розгляду звернень громадян, з огляду на те, що такі порушення в роботі сектору виявлені і ця обставина не заперечується позивачем.
Не містять матеріали справи і доказів на підтвердження проведення аналітичних робіт, в тому числі з вивчення факторів та умов, що впливають на ставлення поліцейських до виконання службових обов`язків, навчань (інформаційно-роз`яснювальної роботи) із зміцнення службової дисципліни та/або з актуальних питань професійної діяльності та відповідальності за невиконання (не належного виконання) обов`язків поліцейського, зокрема, і розроблення плану організаційних та практичних заходів з усунення виявлених недоліків.
Водночас, в матеріалах справи нявні протоколи № 34 від 19.04.2023, № 55 від 26.06.2023 та № 58 від 31.07.2023 оперативної наради керівництва ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Згідно протоколу № 34 від 19.04.2023 (порядок денний: 1. Аналіз стану робочих заходів щодо організації профілактики роботи з особами які вчиняють домашнє насильство. 2. Стан дисципліни та законності, дотримння транспортної дисципліни) контроль за виконанням протоколу покладено на заступників начальника відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області відповідно до розподілу повноважень та за напрямком діяльності координації та начальника СКП.
Згідно протоколу № 55 (порядок денний: 1. Про вжиття додаткових заходів щодо протидії та попередження домашнього насильства) контроль за виконанням протоколу покладено на заступника начальника з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги цей факт, встановлені судом обставини не свідчать про реальні дії позивача з організації контролю за виконанням відповідних протоколів, натомість матеріалами справи підтверджено протилежне.
Тому, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані в ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні норм статей 72-74 КАС України, виконання своїх обов`язків з організації службової діяльності підлеглих та забезпечення останніми дотримання дисципліни, в тому числі дій на запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Разом з тим, статтею 29 Дисциплінарного статуту, передбачено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
На переконання суду, відповідач в питаннях обрання виду дисциплінарного стягнення врахував норми Дисциплінарного статуту які діють на період запровадження воєнного стану щодо черговості застосування дисциплінарних стягнень, від менш суворого до більш суворого, та вірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Відповідно до Рекомендації Rec (2001) №10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Про Європейський кодекс поліцейської етики працівники поліції, на усіх рівнях службової кар`єри, повинні відбиратися на посади на основі особистої кваліфікації та досвіду, що відповідає цілям поліції. Працівників поліції мають характеризувати такі якості: логічність суджень, відкритість, зрілість, доброчесність, комунікативність і, де це необхідно, наявність лідерських та управлінських навичок (пункти 22, 23).
У пунктах 33, 59 зазначеної Рекомендації указано, що поліція повинна бути відповідальною перед державою, громадянами та їх представниками, а також підлягати ефективному зовнішньому контролю. Застосування дисциплінарних стягнень щодо співробітників поліції повинно здійснюватися під наглядом незалежного органу або суду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 17.06.2008 у справі «Абдулла Їлмаз проти Туреччини») зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.
Також, суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто, обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов`язок доказування правомірності спірних рішень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами спростування обставин, які стали підставою для прийняття відповідачем таких рішень, а також підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Рівненській області в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення різниці в грошовому забезпеченні відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 29 лютого 2024 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК
